МСФЗ у сіль­сько­му го­спо­дар­стві як осно­ва для прийня­т­тя ін­ве­сти­цій­них рі­шень

Agrobusiness Segodni - - У номері - На­та­лія На­у­мен­ко

Єв­ро­пей­ська спря­мо­ва­ність по­лі­ти­ки Укра­ї­ни зму­шує сьо­го­дні укра­їн­ський бі­знес пе­ре­гля­да­ти і пе­ре­бу­до­ву­ва­ти бі­знес-се­ре­до­ви­ще. Пе­ре­орі­єн­та­ція рин­ків екс­пор­ту та ім­пор­ту, зу­мов­ле­на еко­но­мі­чни­ми сан­кці­я­ми що­до Ро­сії, штов­хає під­при­єм­ства Укра­ї­ни до по­шу­ку но­вих пар­тне­рів у Єв­ро­пі та ін­ших кра­ї­нах бли­жньо­го і да­ле­ко­го за­ру­біж­жя. Від­по­від­но, і для єв­ро­пей­ських ін­ве­сто­рів від­кри­ва­ю­ться но­ві мо­жли­во­сті спів­пра­ці з пар­тне­ра­ми в Укра­ї­ні.

Укра­ї­на — кра­ї­на з ба­га­ти­ми при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми, ко­тра має ве­ли­че­зний по­тен­ці­ал для роз­ви­тку сіль­сько­го­спо­дар­ської га­лу­зі, що, вла­сне, і за­лу­чає за­кор­дон­них пар­тне­рів і ін­ве­сто­рів. Але вза­єм­ної за­ці­кав­ле­но­сті для успі­шно­го ве­де­н­ня спіль­них бі­знес-про­е­ктів ма­ло, по­трі­бно роз­ви­ну­ти і впро­ва­ди­ти зро­зумі­лі для всіх стан­дар­ти управ­лі­н­ня, облі­ку та оцін­ки ре­зуль­та­тів ве­де­н­ня бі­зне­су.

Без­пе­ре­чно, до­бре по­став­ле­на си­сте­ма управ­лі­н­ня — одна з го­лов­них умов успі­шно­го роз­ви­тку під­при­єм­ства. Але ви­со­кої яко­сті управ­лі­н­ня до­сяг­ти скла­дно. Тим біль­ше на базі пост­ра­дян­ської си­сте­ми фі­нан­со­во­го управ­лі­н­ня, по­бу­до­ви фі­нан­со­вої зві­тно­сті та кон­тро­лю, осо­бли­во у сфе­рі сіль­сько­го го­спо­дар­ства.

Між­на­ро­дні стан­дар­ти фі­нан­со­вої зві­тно­сті — це один з ін­стру­мен­тів, що до­зво­ляє стан­дар­ти­зу­ва­ти ви­мо­ги до змі­сту фі­нан­со­вої зві­тно­сті та ме­то­до­ло­гію отри­ма­н­ня най­ва­жли­ві­ших облі­ко­вих ха­ра­кте­ри­стик, які сфор­мо­ва­ні на осно­ві на­ціо­наль­них стан­дар­тів еко­но­мі­чно роз­ви­не­них кра­їн.

Між­на­ро­дні стан­дар­ти фі­нан­со­вої зві­тно­сті (МСФЗ) по­кли­ка­ні зро­би­ти до­сту­пною і зро­зумі­лою фі­нан­со­ву зві­тність всім сто­ро­нам ін­ве­сти­цій­них бі­знес про­е­ктів, у то­му чи­слі пар­тне­рам з рі­зних кра­їн.

По­трі­бно від­зна­чи­ти, що в Укра­ї­ні вже існу­ють до­сить великі сіль­сько­го­спо­дар­ські про­е­кти з ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції. Во­ни успі­шно пра­цю­ють на рин­ках Укра­ї­ни і хо­чуть про­су­ва­ти свою про­ду­кцію на єв­ро­пей­ські рин­ки. Але та­кі ком­па­нії зі­ткну­ли­ся з істо­тни­ми від­мін­но­стя­ми в по­ряд­ку ве­де­н­ня бух­гал­тер­сько­го облі­ку, по­да­тко­во­му за­ко­но­дав­стві, оцін­ці за­со­бів у ба­лан­сі то­що. Всі ці мо­мен­ти ускла­дню­ють про­цес ви­зна­че­н­ня фі­нан­со­вих ре­зуль­та­тів ді­яль­но­сті, а та­кож ви­кли­ка­ють пев­ні тру­дно­щі при по­зи­ціо­ну­ван­ні ком­па­нії пе­ред по­тен­цій­ни­ми за­ру­бі­жни­ми пар­тне­ра­ми.

Не­спів­мір­ність зві­тних да­них не дає мо­жли­во­сті ви­яви­ти справ­жнє фі­нан­со­ве ста­но­ви­ще пар­тне­рів по бі­зне­су в рі­зних кра­ї­нах, що при­зво­дить до ве­ли­ких фі­нан­со­вих втрат та не­до­ві­ри між бі­знес-пар­тне­ра­ми. Сіль­сько­го­спо­дар­ська га­лузь не є в цьо­му ви­пад­ку ви­ня­тком. На­при­клад, са­ма ме­то­ди­ка оцін­ки вар­то­сті май­бу­тньо­го вро­жаю в на­ціо­наль­них і між­на­ро­дних стан­дар­тах істо­тно від­рі­зня­є­ться, що, в свою чер­гу, при­зво­дить до не­пра­виль­но­го фор­му­ва­н­ня ви­тра­тно­го ме­ха­ні­зму облі­ку.

А для ін­ве­сто­ра якраз і ва­жли­вий кон­троль над ви­тра­та­ми і чі­тка їх оцін­ка. МСФЗ в цьо­му ви­пад­ку як не мо­жна кра­ще від­по­від­ає ін­те­ре­сам ін­ве­сто­ра, то­му що в між­на­ро­дних стан­дар­тах облік ве­де­ться з ме­тою управ­лі­н­ня фі­нан­со­ви­ми вкла­де­н­ня­ми і по­то­ка­ми з бо­ку ін­ве­сто­ра. У цьо­му по­ля­гає го­лов­на від­мін­ність МСФЗ від тра­ди­цій­но-прийня­то­го в Укра­ї­ні бух­гал­тер­сько­го облі­ку.

Ця від­мін­ність породжує основ­ні осо­бли­во­сті при фор­му­ван­ні фі­нан­со­вої зві­тно­сті за МСФЗ: прі­о­ри­тет кон­тро­лю пе­ре­хо­дить від ре­гу­лю­ва­н­ня облі­ку на ко­ристь ре­гу­лю­ва­н­ня зві­тно­сті; ба­ланс є осно­во­по­ло­жним дже­ре­лом ін­фор­ма­ції; істо­ри­чна вар­тість пе­ре­ва­жає оці­но­чній; про­во­ди­ться за­мі­на кон­це­пції власності кон­це­пці­єю кон­тро­лю; пе­ре­хід від облі­ку май­на до облі­ку ресурсів.

Якщо ж роз­гля­да­ти кон­кре­тно, на­при­клад, фі­нан­со­ву зві­тність під­при­єм­ства сіль­сько­го го­спо­дар­ства, скла­де­ну за МСФЗ, то мо­жна ви­зна­чи­ти її пе­ре­ва­ги пе­ред на­ціо­наль­ни­ми стан­дар­та­ми облі­ку: чі­тка еко­но­мі­чна ло­гі­ка при ви­знан­ні акти­вів, у то­му чи­слі біо­ло­гі­чних і зо­бов’язань; уза­галь­не­н­ня кра­щих на­пра­цю­вань у су­ча­сній пра­кти­ці облі­ку сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­цтва; про­сто­та і про­зо­рість для ко­ри­сту­ва­чів фі­нан­со­вої ін­фор­ма­ції в усьо­му сві­ті; мо­жли­вість від­обра­же­н­ня в облі­ку тен­ден­цій рин­ко­вої вар­то­сті про­ду­кції. Всі ці пе­ре­ва­ги да­ють мо­жли­вість зни­зи­ти ри­зи­ки за­лу­че­н­ня ка­пі­та­лів, під­ви­щи­ти по­тік ін­фор­ма­ції про від­да­чу ка­пі­та­ло­вкла­день, своє­ча­сно від­ре­а­гу­ва­ти на не­га­тив­ні тен­ден­ції у ро­бо­ті сіль­госп­під­при­єм­ства. То­му що бі­знес у сіль­сько­му го­спо­дар­стві, не­зва­жа­ю­чи на те, що Укра­ї­на во- ло­діє ви­со­ко­які­сним зе­мель­ним фон­дом, ду­же схиль­ний до клі­ма­ти­чних ри­зи­ків. Май­бу­тній уро­жай мо­же під­да­ва­ти­ся за­мо­роз­кам або, нав­па­ки, стра­жда­ти від по­су­хи, і в цьо­му ви­пад­ку для ін­ве­сто­ра ва­жли­во зна­ти про­гно­зну оцін­ку вар­то­сті май­бу­тньо­го вро­жаю у по­рів­нян­ні з по­не­се­ни­ми ви­тра­та­ми на йо­го ви­ро­щу­ва­н­ня. І тут ме­то­ди­ка оцін­ки та ви­зна­н­ня, яка ви­ко­ри­сто­ву­є­ться в МСФЗ, бу­де най­більш пра­виль­но від­би­ва­ти акту­аль­ну для ін­ве­сто­рів та ке­рів­ни­ків під­при­ємств ін­фор­ма­цію про йо­го фі­нан­со­вий стан.

Су­ку­пність пе­ре­ра­хо­ва­них пе­ре­ваг ба­га­то в чо­му ви­прав­до­ву­ють пра­гне­н­ня під­при­ємств сіль­сько­го­спо­дар­сько­го се­кто­ра, які пла­ну­ють зов­ні­шньо­еко­но­мі­чну ді­яль­ність, до ви­ко­ри­ста­н­ня МСФЗ у на­ціо­наль­ній пра­кти­ці облі­ку.

Мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що тен­ден­ція до гло­ба­лі­за­ції рин­ків ка­пі­та­лу ро­бить не­об­хі­дним за­сто­су­ва­н­ня єди­ної си­сте­ми фі­нан­со­во­го облі­ку, яка дасть по­штовх до роз­ви­тку ін­ве­сти­цій­но­го про­сто­ру в Укра­ї­ні і в її сіль­сько­го­спо­дар­сько­му се­кто­рі еко­но­мі­ки зокре­ма. Іна­кше подаль­ше про­су­ва­н­ня між­на­ро­дних рин­ків ка­пі­та­лу в Укра­ї­ні ста­ви­ться під пи­та­н­ня, оскіль­ки від­мін­ність си­стем облі­ку ускла­днює ви­бір ефе­ктив­но­го об’єкта для ін­ве­сту­ва­н­ня.

Скла­да­н­ня фі­нан­со­вої зві­тно­сті за між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми пе­ред­ба­чає до­три­ма­н­ня осно­во­по­ло­жних пра­вил, які ви­зна­ча­ють за­галь­ний під­хід до під­го­тов­ки і по­да­н­ня фі­нан­со­вих зві­тів. Це дає уні­вер­саль­ний ін­стру­мент для вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня між по­тен­цій­ним ін­ве­сто­ром і ке­рів­ною лан­кою сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств. До­зво­ляє укра­їн­ським під­при­єм­ствам по­зи­ціо­ну­ва­ти се­бе як від­кри­тих, фі­нан­со­во гра­мо­тних, зро­зумі­лих за­ру­бі­жним ін­ве­сто­рам бі­знес-пар­тне­рів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.