Са­ди з ну­ля

Agrobusiness Segodni - - Подіум - Д. В. По­та­нін

Ба­га­то фер­ме­рів ба­жа­ють ство­ри­ти свої са­ди, зна­ю­чи про ви­со­ку до­хі­дність ці­єї спра­ви — ви­ро­щу­ва­н­ня пло­дів та ягід. Але біль­шість із них не ма­ють до­ста­тньо ко­штів, щоб за­кла­сти пов­но­цін­ний су­ча­сний сад. Сіль­го­спви­ро­бни­ків ля­ка­ють та­кі ци­фри, як 100…120 тис. грн/ га, при­чо­му, та­ка су­ма — одно­ра­зо­ве вкла­де­н­ня, а по­вер­ну­ти­ся во­но змо­же ли­ше че­рез два… три ро­ки. По­стає пи­та­н­ня, як же ра­ні­ше, у 19 та на по­ча­тку 20 ст. ство­рю­ва­ли осо­би­сті про­ми­сло­ві са­ди? Чи існу­ють та­кі спосо­би за мі­ні­маль­них ка­пі­таль­них вкла­день, які не бу­ли б ве­ли­ким тя­га­рем для фер­ме­ра? Та­кі ме­то­ди є, але їх не мо­жна на­зва­ти ін­тен­сив­ни­ми че­рез ве­ли­кий тер­мін не­про­ду­ктив­но­го пе­рі­о­ду. Тоб­то одра­зу ж тре­ба усві­до­ми­ти, що у ра­зі еко­но­мії гро­шей ми втра­ча­є­мо час.

Спро­ба зни­зи­ти ви­тра­ти на ство­ре­н­ня са­дів ма­ють ґрун­ту­ва­ти­ся на зна­н­нях, з чо­го во­ни скла­да­ю­ться. Най­більш ви­тра­тни­ми ста­т­тя­ми є вар­тість са­див­но­го ма­те­рі­а­лу, обла­дна­н­ня са­дів шпа­ле­рою, а для кар­ли­ко­вих де­рев — й ін­ди­ві­ду­аль­ної опо­ри, і на­ре­шті кра­плин­не зро­ше­н­ня. Ро­з­гля­не­мо по­сту­по­во шля­хи змен­ше­н­ня ви­трат.

Са­див­ний ма­те­рі­ал

Для су­ча­сних са­дів, як пра­ви­ло, ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться кар­ли­ко­ві під­ще­пи. Де­ре­ва при цьо­му ви­са­джу­ють ду­же щіль­но за схе­ма­ми са­ді­н­ня 3,5х1…0,6 м. Ці­ка­во, що під час еко­но­мі­чних роз­ра­хун­ків ін­ко­ли спо­сте­рі­га­є­ться тен­ден­ція різ­ко­го зни­же­н­ня при­ро­сту рів­ня рен­та­бель­но­сті на­са­джень, але ро­сте при­бу­ток з одно­го ге­кта­ра. Для фер­ме­ра, який ли­ше роз­по­чи­нає свою спра­ву в са­дів­ни­цтві, ва­жли­ва са­ме рен­та­бель­ність на­са­джень. Дав­но ві­до­мо, що для під­ви­ще­н­ня при­сто­со­ва­но­сті на­са­джень до не­спри­я­тли­вих умов кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти більш ро­слі де­ре­ва з гли­бо­ко про­ни­кною ко­ре­не­вою си­сте­мою. Са­дів­ни­ча на­у­ка мо­же за­про­по­ну­ва­ти рів­но­ва­жне рі­ше­н­ня — ви­ро­сти­ти са­джан­ці на сі­ян­це­вій основ­ній під­ще­пі, а для зни­же­н­ня си­ли ро­сту де­рев ви­ко­ри­ста­ти встав­ку кар­ли­ко­во­го сор­ту або під­ще­пи. Та­кий са­джа­нець, за ра­ху­нок ко­рі­н­ня, що гли­бо­ко про­ни­кає, бу­де мен­ше ви­ма­га­ти во­ди, аніж кар­ли­ко­ві, і зов­сім не по­тре­бує опо­ри. Про­бле­ма в то­му, що про­ми­сло­ві роз­са­дни­ки не ви­ро­щу­ють по­ді­бний са­див­ний ма­те­рі­ал, а якщо йо­го за­мо­ви­ти, то фер­мер обов’яз­ко­во зу­стрі­не­ться з про­бле­мою час­тко­вої або пов­ної пе­ред­пла­ти за та­кий ма­те­рі­ал, і при цьо­му до­ве­де­ться очі­ку­ва­ти ре­зуль­та­тів що­най­мен­ше три ро­ки. За умов не­ста­чі ко­штів для по­ча­тку спра­ви це не­прийня­тно. То­му ви­хід один — ви­ро­сти­ти по­ді­бний ма­те­рі­ал са­мо­му.

Для то­го щоб на­да­лі ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти більш еко­ном­ну си­сте­му за­хи­сту ро­слин від хво­роб і шкі­дни­ків, вар­то доби­ра­ти та­кі куль­тур­ні сор­ти, які б не хво­рі­ли основ­ни­ми гри­бни­ми за­хво­рю­ва­н­ня­ми. При­кла­дом мо­жуть бу­ти яблу­ні сор­тів Фло­рі­на, Лі­бер­ті, При­ма, При­сци­ла, які не хво­рі­ють пар­шею, то­му й не ви­ма­га­ють ви­трат на бо­роть­бу з нею.

Са­джан­ці мо­жна ви­ро­сти­ти і са­мо­стій­но

Ви­ро­сти­ти са­джан­ці са­мо­туж­ки — для біль­шо­сті фер­ме­рів ля­чно, адже, на дум­ку ба­га­тьох, ще­пле­н­ня ро­слин і подаль­ше їх ви­ро­щу­ва­н­ня до не­об­хі­дних роз­мі­рів ви­гля­дає ду­же скла­дною спра­вою. Але на­справ­ді ні­чо­го скла­дно­го тут не­має. Зре­штою, мо­жна для са­мо­го про­це­су ще­пле­н­ня найня­ти спе­ці­а­лі­стів, що бу­де на­ба­га­то де­шев­ше, аніж за­ку­по­ву­ва­ти са­джан­ці. От­же, в пер­ший рік фер­мер ви­сі­ває на­сі­н­ня пло­до­вих по­рід і влі­тку, по до­ся­гнен­ні ни­ми роз­мі­ру 5…6 мм, оку­лі­рує їх кар­ли­ко­вою встав­кою. Як встав­ку мо­жна ви­ко­ри­ста­ти кар­ли­ко­ву під­ще­пу (для яблу­ні — М.9), або ж кар­ли­ко­вий сорт (че­ре­шня — Норд Стар, гру­ша — Ме­лі­на то­що). На­сту­пно­го ро­ку зі ще­плень ви­ро­стуть па­го­ни, на які, сво­єю чер­гою, ще­плять вже куль­тур­ний сорт. І вже на тре­тій рік мо­жна отри­ма­ти та­кий скла­дний са­джа­нець. Усі осо­бли­во­сті ви­ро­щу­ва­н­ня по­ді­бних са­джан­ців ви­ма­га­ти­муть озна­йом­ле­н­ня зі спе­ці­аль­ною лі­те­ра­ту­рою.

Еко­но­мі­ка ви­ро­щу­ва­н­ня са­джан­ців

Де­ре­ва, ство­ре­ні за та­кою си­сте­мою, бу­дуть де­що ви­щи­ми, аніж на кар­ли­ко­вих під­ще­пах, але ціл­ком від­по­від­а­ти­муть подаль­шим ви­мо­гам для ство­ре­н­ня ма­ло­ви­тра­тно­го са­ду. При­бли­зна со­бі­вар­тість ви­ро­щу­ва­н­ня цих де­рев у го­спо­дар- стві ста­но­ви­ти­ме 7…13 грн/шт., то­ді як їхня ці­на в роз­са­дни­ках ся­га­ти­ме 35…70 грн.

При за­кла­дан­ні са­ду та­ки­ми са­джан­ця­ми слід ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти менш щіль­ну схе­му са­ді­н­ня — 4х2…2,5 м, тоб­то 1000…1250 де­рев на 1 га на про­ти­ва­гу прийня­тим ни­ні 3…4 ти­ся­чам на 1 га. А подаль­ша вро­жай­ність бу­де ниж­ча ли­ше на 25…30%.

За­кла­де­н­ня на­са­джень

Ко­ре­не­ва си­сте­ма та­ких ро­слин ду­же мі­цно утри­му­є­ться в ґрун­ті, і то­му в ін­ди­ві­ду­аль­ній опо­рі по­тре­би не­має. Вар­то ли­ше за­сто­со­ву­ва­ти ба­га­то­дро­то­ву шпа­ле­ру для під­три­му­ва­н­ня вро­жаю, але її за­кла­де­н­ня мо­жна від­кла­сти на один-два ро­ки, до­по­ки са­джан­ці під­ро­стуть.

Є й ін­ша мо­жли­вість за­кла­де­н­ня на­са­джень зви­чай­ни­ми під­ще­па­ми з подаль­шим їх ще­пле­н­ням одра­зу на мі­сці в са­ду. Це істо­тно зеко­но­мить ви­тра­ти фер­ме­ру, адже у ра­зі ви­са­джу­ва­н­ня під­щеп одра­зу на мі­сце їх ко­ре­не­ва си­сте­ма не бу­де по­шко­дже­на, і де­ре­ва опі­сля швид­ко на­ро­щу­ють над­зем­ну ча­сти­ну та всту­па­ють у пло­до­но­ше­н­ня ли­ше на рік пі­зні­ше, ніж на­са­дже­н­ня, за­кла­де­ні зви­чай­ни­ми одно­рі­чни­ми са­джан­ця­ми, при цьо­му на­ро­щу­ва­н­ня вро­жаю у них від­бу­де­ться

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.