Осно­ви агро­те­хні­ки для ци­бу­лі

Agrobusiness Segodni - - Кермо керівника - Ігор Стор­чо­ус

Сіль­сько­го­спо­дар­ське ви­ро­бни­цтво ґрун­ту­є­ться на ство­ре­ні шту­чних агро­еко­си­стем із ме­тою одер­жа­н­ня яко­мо­га біль­шої кіль­ко­сті по­трі­бної су­спіль­ству про­ду­кції з оди­ни­ці пло­щі. Го­лов­на ме­та під час куль­ти­ву­ва­н­ня ро­слин шту­чно­го до­бо­ру в агро­еко­си­сте­мах є отри­ма­н­ня ви­со­кої їх про­ду­ктив­но­сті. Для до­ся­гне­н­ня ці­єї ме­ти агра­рію не­об­хі­дно ство­ри­ти най­кра­щі умо­ви для ро­сту і роз­ви­тку сіль­сько­го­спо­дар­ської куль­ту­ри, обме­жи­ти шкі­дли­вість гри­бів, ба­кте­рій, не­ма­тод, шкі­дни­ків, які їх по­шко­джу­ють.

Ва­жли­ве мі­сце у цій си­сте­мі за­йма­ють за­хо­ди з кон­тро­лю се­ге­таль­ної ро­слин­но­сті, яка кон­ку­рує із куль­тур­ни­ми ро­сли­на­ми за ви­ко­ри­ста­н­ня во­ди, по­жив­них ре­чо­вин і сві­тла. Бур’яни по­ши­рю­ю­ться з при­ро­дних ре­зер­ва­цій не­ор­них зе­мель, а та­кож збе­рі­га­ю­ться на по­лях сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь у ви­гля­ді на­сі­н­ня і під­зем­них ве­ге­та­тив­них ор­га­нів. Хоч куль­ту­ра, яку ви­ро­щу­ють, не є дже­ре­лом жив­ле­н­ня для бур’янів, на від­мі­ну від шкі­дни­ків і збу­дни­ків хво­роб, пев­ні осо­бли­во­сті обро­бі­тку грун­ту, ро­змі­ще­н­ня ро­слин на пло­щі й ін­ші фа­кто­ри зу­мов­лю­ють де­яку при­сто­со­ва­ність окре­мих ви­дів бур’янів до ті­єї чи ін­шої куль­ту­ри. То­му ви­до­вий склад бур’янів на рі­зних по­лях сі­во­змі­ни мо­же сут­тє­во від­рі­зня­ти­ся. Це, сво­єю чер­гою, мо­же впли­ва­ти на фор­му­ва­н­ня фа­у­ни шкі­дни­ків, то­му що де­які ви­ди бур’янів є кор­мо­ви­ми ро­сли­на­ми для біль­шо­сті ви­дів ко­мах. По­ши­ре­ність бур’янів на по­лях за­ле­жить від фі­то­са­ні­тар­но­го ста­ну по­ля по­пе­ре­дньо­го ро­ку, який має ви­рі­шаль­ний вплив на фор­му­ва­н­ня їх ви­до­во­го скла­ду.

На­у­ков­ця­ми по­стій­но удо­ско­на­лю­ю­ться за­хо­ди, які спри­я­ють рен­та­бель­но­му ви­ро­щу­ван­ню куль­тур­них ро­слин. Сво­є­ча­сно та які­сно здій­сне­ні ре­ко­мен­до­ва­ні ме­ха­ні­чні, фі­зи­чні, хі­мі­чні й біо­ло­гі­чні за­хо­ди кон­тро­лю шкі­дли­вих ор­га­ні­змів у по­сі­вах куль­тур, у то­му чи­слі до­бір стій­ких сор­тів, вне­се­н­ня опти­маль­них доз мі­не­раль­них до­брив, мі­кро­еле­мен­тів, сти­му­ля­то­рів та/або ре­гу­ля­то­рів ро­сту, спри­я­ють ма­кси­маль­ній про­ду­ктив­но­сті сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур, не є ви­клю­че­н­ням і ци­бу­ля.

Вра­хо­ву­ю­чи те, що ци­бу­ля на­ле­жить до куль­тур, по­сад­ки і по­сі­ви якої на рів­ні з кар­то­плею, ка­пу­стою, по­мі­до­ра­ми, огір­ка­ми й ба­штан­ни­ми куль­ту­ра­ми, за­йма­ють най­біль­ші пло­щі в кра­ї­ні, за­сто­су­ва­н­ня на­у­ко­во об­грун­то­ва­них ре­ко­мен­да­цій що­до її ви­ро­щу­ва­н­ня да­ють мо­жли­вість ці­ле­спря­мо­ва­но здій­сню­ва­ти ефе­ктив­ні за­хо­ди з за­хи­сту куль­ту­ри й отри­му­ва­ти за­пла­но­ва­ний уро­жай.

Ци­бу­ля на­ле­жить до куль­тур, які над­то чу­тли­ві до за­бур’яне­но­сті по­лів. Втра­ти її вро­жаю від шкі­дли­во­сті бур’янів мо­жуть ста­но­ви­ти 97%. У ра­зі не­на­ле­жно­го здій­сне­н­ня за­хо­дів що­до кон­тро­лю се­ге­таль­ної ро­слин­но­сті вро­жай куль­ту­ри бу­де за­ли­ша­ти­ся низь­ким. Бур’яни зни­жу­ють як якість, так і об­сяг вро­жаю ци­бу­лі. Куль­ту­ра має дов­гий пе­рі­од від по­сі­ву до по­яви схо­дів, ви­хід про­рос­тка на по­верх­ню за­зви­чай збі­га­є­ться із ма­со­вою по­явою схо­дів бур’янів. Крім то­го, ко­ре­не­ва си­сте­ма ро­слин куль­ту­ри сла­бо­ро­з­ви­не­на, зо­се­ре­дже­на у верх­ніх ша­рах ґрун­ту. Фор­ма ли­стя у ци­бу­лі вузь­ка, орі­єн­то­ва­на вверх май­же вер­ти­каль­но, че­рез та­кий слаб­кий лис­тко­вий апа­рат, ци­бу­ля рі­пча­ста на по­ча­тко­вих ета­пах ро­сту й роз­ви­тку пов­ні­стю за­ті­ня­є­ться бур’яна­ми. Кри­ти­чний пе­рі­од шкі­дли­во­сті бур’янів у по­сі­вах ци­бу­лі рі­пча­стої на­стає че­рез 40–50 днів спіль­ної ве­ге­та­ції і три­ває до фа­зи 2–3 лис­тків куль­ту­ри.

Під час ви­ро­щу­ва­н­ня ци­бу­ля по­вин­на бу­ти за­без­пе­че­на опти­маль­ною кіль­кі­стю во­ло­ги й ки­снем. Опти­маль­ною для ро­сту і роз­ви­тку ци­бу­лі є тем­пе­ра­ту­ра по­ві­тря на рів­ні 18– 20 °C. Ве­ге­та­ція куль­ту­ри за та­ких умов бу­де пев­ною мі­рою спри­я­ти про­я­ву кон­ку­рен­тних вла­сти­во­стей у ци­бу­лі що­до про­ти­дії бур’янам. На­сін­нє­ві по­сад­ки ци­бу­лі че­рез швид­кий ріст ма­то­чних ро­слин більш стій­кі до не­га­тив­но­го впли­ву бур’янів, ніж ци­бу­ля, яка ви­ро­щу­є­ться з на­сі­н­ня.

На­яв­ність бур’янів у по­сі­вах куль­ту­ри під час по­яви схо­дів зни­жує вро­жай­ність ци­бу­лин на 30–50% і по­мі­тно за­три­мує їх ви­зрі­ва­н­ня. Схо­ди ци­бу­лі по­яв­ля­ю­ться че­рез 18–20 днів пі­сля сів­би на­сі­н­ня, іно­ді ра­ні­ше. Цьо­го пе­рі­о­ду до­ста­тньо для ма­со­во­го про­ро­ста­н­ня бур’янів. То­му до­гляд за по­сі­ва­ми по­ви­нен вклю­ча­ти за­хо­ди з си­сте­ма­ти­чно­го роз­пу­шу­ва­н­ня між­рядь і зни­ще­н­ня бур’янів у ряд­ках, сму­гах.

Бо­ро­ну­ва­н­ням зни­щу­є­ться 70–85% схо­дів бур’янів і до 25% схо­дів ци­бу­лі. Цей агро­те­хні­чний за­хід здій­сню­ють під час фа­зи одно­го-двох справ­жніх лис­тків у куль­ту­ри, за гу­сто­ти 50–60 ро­слин ци­бу­лі на 1 м по­гон­ної дов­жи­ни. Бо­ро­ну­ють схо­ди впо­пе­рек ряд­ків у дру­гій по­ло­ви­ні дня, ко­ли зни­жу­є­ться тур­гор ро­слин.

Че­рез 10–15 днів пі­сля по­яви схо­дів, як тіль­ки до­бре по­зна­ча­ться ряд­ки, здій­сню­ють пер­ший між­ря­дний обро­бі­ток про­са­пни­ми куль­ти­ва­то­ра­ми, які обла­дну­ють пло­ско­рі­заль­ни­ми одно­бі­чни­ми ла­па­ми-ле­за­ми. Ре­ко­мен­до­ва­на гли­би­на роз­пу­шу­ва­н­ня 4–5 см, за­хи­сна зо­на 8 см. Че­рез ко­жні 9–12 днів роз­пу­шу­ва­н­ня по­вто­рю­ють і всьо­го їх про­во­дять п’ять-шість. Під час дру­го­го між­ряд­ко­во­го обро­бі­тку грунт роз­пу­шу­ють пло­ско­рі­заль­ни­ми ла­па­ми на гли­би­ну 8–10 см, щоб за­по­біг­ти при­си­пан­ню ро­слин. На­сту­пні обро­бі­тки грун­ту здій­сню­ють та­кож на гли­би­ну 8–10 см, ком­бі­ну­ю­чи ро­бо­чі ор­га­ни пло­ско­рі­заль­ни­ми і до­ло­то­по­ді­бни­ми ла­па­ми. Ко­жне роз­пу­шу­ва­н­ня бу­де най­більш ефе­ктив­ним, якщо йо­го здій­сню­ва­ти пі­сля по­ли­ву або опа­дів.

Ва­жли­вою ви­мо­гою до­гля­ду за по­сі­ва­ми є руй­ну­ва­н­ня ґрун­то­вої кір­ки, утво­ре­н­ня якої спри­чи­няє зрі­дже­ні та не­рів­но­мір­ні по­сі­ви куль­ту­ри. Грун­то­ва кір­ка при­зво­дить до зни­же­н­ня й по­гір­ше­н­ня яко­сті вро­жаю. Для за­по­бі­га­н­ня утво­ре­н­ня кір­ки не­об­хі­дно здій­сню­ва­ти роз­пу­шу­ва­н­ня між­рядь ще до по­яви схо­дів куль­ту­ри.

Куль­ту­ра від­рі­зня­є­ться стій­кі­стю до хо­ло­ду. То­му ріст і роз­ви­ток куль­ту­ри та від­по­від­но про­ти­дію се­ге­таль­ній ро­слин­но­сті до­ціль­но ре­гу­лю­ва­ти за до­по­мо­гою стро­ків сів­би, на­при­клад ран­ніх, ци­бу­ля про­ро­стає за тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря 2–3 °C, що зна­чно ниж­че тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му не­об­хі­дно­го для про­ро­ста­н­ня біль­шо­сті бур’янів. Та­кож для при­ско­ре­н­ня роз­ви­тку у цей пе­рі­од ре­ко­мен­ду­є­ться ци­бу­лю піджив­лю­ва­ти спе­ці­аль­ни­ми до­бри­ва­ми і мі­кро­еле­мен­та­ми. За­га­лом для одер­жа­н­ня ви­со­ко­го вро­жаю ци­бу­лі в усіх ґрун­то­во-клі­ма­ти­чних зо­нах Укра­ї­ни ре­ко­мен­до­ва­но вно­си­ти ор­га­ні­чні (пе­ре­гній) й мі­не­раль­ні до­бри­ва. Вне­се­н­ня сві­жо­го гною не­до­ціль­но че­рез по­гір­ше­н­ня ви­зрі­ва­н­ня і леж­ко­сті ци­бу­лин.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.