Лю­пин: за­хист та до­гляд

Agrobusiness Segodni - - Грані культури - Іван Мар­ков

Лю­пин — цін­на кор­мо­ва, те­хні­чна і си­де­раль­на куль­ту­ра, що ура­жу­є­ться ве­ли­кою кіль­кі­стю хво­роб, які сут­тє­во зни­жу­ють як про­ду­ктив­ність ро­слин, так і якість отри­ма­но­го вро­жаю. Ниж­че на­во­ди­мо ти­по­ві ді­а­гно­сти­чні озна­ки най­більш по­ши­ре­них за­хво­рю­вань куль­ту­ри та біо­еко­ло­гі­чні осо­бли­во­сті їх збу­дни­ків.

Ко­ре­не­ві гни­лі

Ура­жу­ю­ться схо­ди і до­ро­слі ро­сли­ни. На схо­дах за­гни­ва­ють ко­ре­ні, сте­бла бі­ля ко­ре­не­вої ший­ки і сім’ядо­лі. Хво­ро­ба у пе­рі­од про­ро­ста­н­ня на­сі­н­ня про­ті­кає ду­же швид­ко, й ура­же­ні ро­сли­ни у сво­їй біль­шо­сті ги­нуть до по­яви схо­дів на по­верх­ні ґрун­ту, спри­чи­ня­ю­чи зрі­дже­н­ня по­сі­вів.

На до­ро­слих ро­сли­нах спо­сте­рі­га­є­ться ура­же­н­ня ко­ре­нів, ко­ре­не­вої ший­ки й осно­ви сте­бла, на яких з’яв­ля­ю­ться тем­но-бу­рі сму­ги. В мі­сцях ура­же­н­ня тка­ни­на за­гни­ває, на­бу­ває чор­но­го за­барв­ле­н­ня. Та­кі ро­сли­ни від­ста­ють у ро­сті й роз­ви­тку, лис­тки на них по­сту­по­во за­си­ха­ють. Ча­сто ко­ре­не­ва гниль про­яв­ля­є­ться на схо­дах і до­ро­слих ро­сли­нах у ви­гля­ді в’яне­н­ня і по­жов­ті­н­ня. Про­від­на си­сте­ма ко­ре­нів, сте­бел, че­ре­шків лис­тків і кві­тко­ні­жок на­бу­ва­ють ко­ри­чню­ва­то-чер­во­но­го за­барв­ле­н­ня з рі­зни­ми від­тін­ка­ми. Ро­сли­ни лег­ко ви­сми­ку­ю­ться із ґрун­ту.

Ча­сті­ше ко­ре­не­ву гниль лю­пи­ну спри­чи­ня­ють гри­би із ро­ду Fusarium spp., а та­кож окре­мі ви­ди: Rhizoctonia solani Kuhn; Pythium debarianum Hesse, Thielaviopsis basicola Ferr. та ін.

Збу­дни­ки фу­за­рі­о­зної ко­ре­не­вої гни­лі утво­рю­ють ко­ні­ді­аль­не спо­ро­но­ше­н­ня, хла­мі­до­спо­ри і скле­ро­ції, які мо­жуть три­ва­лий час збе­рі­га­ти­ся у ґрун­ті. До­да­тко­вим дже­ре­лом ін­фе­кції є за­ра­же­не на­сі­н­ня, в яко­му збе­рі­га­є­ться гри­бни­ця па­то­ге­нів.

Фу­за­рі­о­зна ко­ре­не­ва гниль є над­зви­чай­но шкі­дли­вою. Ко­е­фі­ці­єнт шкі­дли­во­сті хво­роб у рі­зні ро­ки ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 60– 70%, а втра­ти уро­жаю ся­га­ють 35–50%. Збу­дни­ки фу­за­рі­о­зної ко­ре­не­вої гни­лі роз­ви­ва­ю­ться у ме­жах ши­ро­ко­го ді­а­па­зо­ну тем­пе­ра­ту­ри — від 5 до 350С те­пла. Для роз­ви­тку хво­ро­би най­більш спри­я­тли­вою є по­ни­же­на во­ло­гість ґрун­ту 40–60%.

На по­шко­дже­них ро­сли­нах ли­чин­ка­ми буль­бо­чко­вих дов­го­но­си­ків, рос­тко­вих мух, дро­тя­ни­ків ін­тен­сив­ність роз­ви­тку фу­за­рі­о­зної гни­лі сут­тє­во зро­стає. На су­пі­ща­них ґрун­тах її роз­ви­ток по­си­лю­є­ться у ра­зі низь­кої во­ло­го­сті (мен­ше 50%) та від­но­сно ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря (200С), а на важ­ких за ме­ха­ні­чним скла­дом — у ра­зі ущіль­не­н­ня ґрун­ту і тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря 18–250С. Більш стій­ки­ми до хво­ро­би є сор­ти жов­то­го лю­пи­ну. Дже­ре­лом ін­фе­кції є ура­же­ні реш­тки та за­ра­же­не на­сі­н­ня. Не­до­бір уро­жаю мо­же ся­га­ти 15–50% і біль­ше, зни­жу­є­ться якість отри­ма­ної про­ду­кції.

Ри­зо­кто­ні­о­зна ко­ре­не­ва гниль ви­яв­ля­є­ться про­тя­гом ве­ге­та­ції ро­слин на під­зем­ній ча­сти­ні сте­бла, стри­жне­вих та бо­ко­вих ко­ре­нях у ви­гля­ді ко­ри­чне­вих роз­плив­ча­стих вдав­ле­них плям, які мо­жуть охо­плю­ва­ти сте­бло. Ура­жу­є­ться то­чка ро­сту мо­ло­дих ко­рін­ців. На зрі­зі ура­же­ної тка­ни­ни ко­ре­нів про­гля­да­ю­ться сві­тло-за­барв­ле­ні тов­сті ко­лін­ча­сто-зі­гну­ті гі­фи гри­ба, які про­ни­зу­ють ура­же­ну тка­ни­ну. У ра­зі ін­тен­сив­но­го ура­же­н­ня ко­ре­не­вої си­сте­ми ро­сли­ни в’януть і ги­нуть.

Збу­дник Rh. Solani, крім го­ро­ху, ура­жує цукро­ві бу­ря­ки, кар­то­плю, редь­ку, ща­вель, ка­пу­сту, мор­кву, огір­ки, са­лат, гар­бу­зи, тю­тюн та ін­ші куль­тур­ні ро­сли­ни. По­пу­ля­ція гри­ба пред­став­ле­на ба­га­тьма ра­са­ми, які за па­то­ген­ні­стю і мор­фо­ло­гі­чни­ми озна­ка­ми сут­тє­во від­рі­зня­ю­ться одна від одні­єї.

Дже­ре­лом ін­фе­кції є скле­ро­ції гри­ба, які збе­рі­га­ю­ться у ґрун­ті до 3-х ро­ків і біль­ше. На­ве­сні во­ни про­ро­ста­ють рос­тко­ви­ми гі­фа­ми, які про­ни­ка­ють че­рез по­крі­вель­ні тка­ни­ни ко­ре­ня, спри­чи­ня­ю­чи за­ра­же­н­ня ро­слин. За во­ло­го­сті по­ві­тря 86–96% гриб фор­мує ба­зи­ді­аль­ну ста­дію у ви­гля­ді бру­дно-сі­рої плів­ки в осно­ві ура­же­них сте­бел.

Най­біль­ше шко­дить хво­ро­ба на важ­ких за­пли­ва­ю­чих гли­ни­стих ґрун­тах, осо­бли­во у ро­ки з хо­ло­дною за­тя­жною ве­сною. У ре­зуль­та­ті ура­же­н­ня ко­ре­не­вої си­сте­ми не­рід­ко роз­ви­ток ри­зо­кто­ні­о­зу при­зво­дить до в’яне­н­ня і пе­ред­ча­сно­го від­ми­ра­н­ня ура­же­них ро­слин.

Пі­ті­о­зна ко­ре­не­ва гниль ви­яв­ля­є­ться пе­ре­ва­жно на ґрун­тах із ви­со­кою та на­дмір­ною во­ло­гі­стю за умов сут­тє­во­го похо­ло­да­н­ня у пе­рі­од сів­би і по­яви схо­дів лю­пи­ну. Про­яв­ля­є­ться хво­ро­ба у ви­гля­ді двох форм: за­гни­ва­н­ня на­сі­н­ня у ґрун­ті і зви­чай­ної ко­ре­не­вої гни­лі. Під час про­ро­ста­н­ня на­сі­н­ня ура­жу­ю­ться пе­ре­ва­жно за­род­ко­ві ко­рін­ці, які розм’якшу­ю­ться, за­гни­ва­ють, ста­ють бу­ри­ми. Про­рос­тки ги­нуть ще до по­яви схо­дів на по­верх­ні ґрун­ту.

За ура­же­н­ня ко­ре­не­вої си­сте­ми до­ро­слих ро­слин за­хво­рю­ва­н­ня ло­ка­лі­зу­є­ться ча­сті­ше на бо­ко­вих то­нень­ких ко­рін­цях у ви­гля­ді сві­тло-бу­рих плям. На ура­же­ній тка­ни­ні ни­жньої ча­сти­ни сте­бла і нав­ко­ло ньо­го на во­ло­гій по­верх­ні ґрун­ту з’яв­ля­є­ться ні­жний, ря­сний бі­лий на­літ збу­дни­ка хво­ро­би. Ін­ко­ли роз­ви­ток хво­ро­би мо­же від­бу­ва­ти­ся хро­ні­чно в при­хо­ва­ній фор­мі без ви­ди­мих зов­ні­шніх ознак. Та­кі ро­сли­ни за­зви­чай від­ста­ють у ро­сті, ма­ють хло­ро­ти­чне за­барв­ле­н­ня, ча­сто не пло­до­но­сять.

Під час ве­ге­та­ції гриб P. debarianum по­ши­рю­є­ться ко­ні­ді­я­ми, а дже­ре­лом ін­фе­кції є оо­спо­ри в ура­же­них реш­тках. Роз­ви­ток пі­ті­о­зної ко­ре­не­вої гни­лі спо­сте­рі­га­є­ться на за­гу­ще­них по­сі­вах, пе­ре­зво­ло­же­них ді­лян­ках по­ля, за на­яв­но­сті мі­цної по­верх­не­вої кір­ки на важ­ких за ме­ха­ні­чним скла­дом ґрун­тах під час схо­дів куль­ту­ри, на ки­слих і со­лон­цю­ва­тих ґрун­тах, за прохо­ло­дної до­що-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.