Спа­лю­ва­н­ня со­ло­ми та ро­слин­них ре­шток у по­лі: ко­ристь чи шко­да?

Agrobusiness Segodni - - Сезонний показ - І.А. Шу­вар

Укра­їн­ські зем­лі, які ще й до­сі ма­ють ви­со­ку при­ро­дну ро­дю­чість, зда­тні за­без­пе­чу­ва­ти на­шу на­цію хлі­бом на­су­щним, та й не тіль­ки нас. Але ду­же при­кро, що у пе­рі­од ви­со­кої ци­ві­лі­за­ції, ми, на пер­ший по­гляд, ро­зум­ні й гра­мо­тні укра­їн­ці, ни­щи­мо на вті­ху во­ро­гам на­ші ро­дю­чі зем­лі, які що­ро­ку ста­ють бі­дні­ши­ми. Ро­дю­чість ґрун­ту — це по­ка­зник, Бо­гом да­ний нам. А як ми йо­му за це від­дя­чу­є­мо?

до­ктор с.-г. на­ук, про­фе­сор Львів­сько­го на­ціо­наль­но­го аграр­но­го уні­вер­си­те­ту, За­слу­же­ний ді­яч на­у­ки і те­хні­ки Укра­ї­ни

Чи дов­го ґрунт мо­же від­дя­чу­ва­ти нам аван­сом?

В. В. До­ку­ча­єв, до­слі­джу­ю­чи укра­їн­ські ґрун­ти по­над сто ро­ків то­му, за­зна­чав: «Стан ґрун­тів — це дзер­ка­ло, в яко­му від­би­ва­є­ться ма­те­рі­аль­ний і ду­хов­ний світ лю­ди­ни». Він за­сте­рі­гав, що ні­що так не зни­щує на­шу зем­лю, як від­су­тність знань. Дав­ньо­ки­тай­ські зем­ле­ро­би при­ду­ма­ли та­кий влу­чний ви­слів: «Не­зда­ра ви­ро­щує бур’яни, ро­зум­ний отри­мує уро­жай, а му­дрий пле­кає зем­лю».

З огля­ду на пред­став­ле­ну про­бле­му ви­ни­кає за­пи­та­н­ня: у чо­му ж основ­на при­чи­на та­ко­го ста­ну «ро­дю­чих» грун­тів кра­ї­ни? Від­по­відь на ньо­го охо­плює ці­лу низ­ку жит­тє­во ва­жли­вих аспе­ктів. Тут над­зви­чай­но ва­жли­во — від­су­тній ор­га­ні­чний лан­цюг у го­спо­да­рю­ван­ні: втра­че­но ті­сний зв’язок між зем­ле­роб­ством і тва­рин­ни­цтвом. Для цьо­го не­об­хі­дно від­тво­ре­н­ня тва­рин­ни­цької га­лу­зі, без якої ду­же скла­дно отри­ма­ти по­зи­тив­ний ба­ланс по­жив­них ре­чо­вин у ґрун­ті. Мі­ні­маль­на кіль­кість тва­рин ВРХ, пра­кти­чно від­су­тнє гно­йо­ве го­спо­дар­ство (гній на ва­гу зо­ло­та!), зна­чна кіль­кість го­спо­дар­ни­ків не до­три­му­є­ться си­стем зем­ле­роб­ства, а вне­се­н­ня тіль­ки мі­не­раль­них форм до­брив (не зав­жди у до­ста­тній кіль­ко­сті і пра­виль­но­му спів­від­но­шен- ні, нев­ча­сно…), спа­лю­ва­н­ня (а в остан­ні ро­ки про­даж за­кор­дон со­ло­ми, лу­шпи­н­ня со­ня­шни­ку, ін­ших від­хо­дів ро­слин­ни­цтва) на по­лях вто­рин­ної про­ду­кції зем­ле­роб­ства, не­до­ста­тній на­у­ко­вий і пра­кти­чний під­хо­ди то­що не за­без­пе­чать очі­ку­ва­но­го ре­зуль­та­ту. Вста­нов­ле­но, що для під­три­ма­н­ня родючості грун­тів у рі­зних ґрун­то­во-клі­ма­ти­чних зо­нах кра­ї­ни не­об­хі­дно вно­си­ти 8–15 т/га ор­га­ні­чних до­брив. Якої від­да­чі мо­жна очі­ку­ва­ти від ґрун­ту, до яко­го ми пра­кти­чно не вно­си­мо їх? Без­пе­ре­чно, йо­го де­гра­да­ції.

Ро­зви­ток рі­зних форм вла­сно­сті та го­спо­да­рю­ва­н­ня на зем­лю без су­во­ро­го дер­жав­но­го кон­тро­лю за ста­ном зе­мель при­зве­ли до спо­жи­ва­цько­го і хи­жа­цько­го став­ле­н­ня до все­на­ро­дно­го ба­гат­ства, ігно­ру­ва­н­ня еко­ло­гі­чних ви­мог на ко­ристь еко­но­мі­чним ін­те­ре­сам. Адже, на жаль, пе­ре­ва­жна біль­шість го­спо­да­рів, не­хту­ю­чи ста­ном ґрун­тів та агро­те­хні­чни­ми ви­мо­га­ми, в го­ни­тві за при­бу­тка­ми по кіль­ка ро­ків по­спіль за­сі­ва­ли по­ля ли­ше «при­бу­тко­ви­ми» сіль­сько­го­спо­дар­ськи­ми куль­ту­ра­ми, ке­ру­ю­чись ви­клю­чно кон’юн­кту­рою рин­ку та вла­сни­ми еко­но­мі­чни­ми ін­те­ре­са­ми. Сьо­го­дні ґрун­то­ві ре­сур­си роз­гля­да­ють у су­спіль­стві в ос- нов­но­му як дже­ре­ло і спо­сіб отри­ма­н­ня при­бу­тку.

Ро­ки без­го­спо­дар­но­го, хи­жа­цько­го став­ле­н­ня до зем­лі, не­до­три­ма­н­ня на­у­ко­во об­ґрун­то­ва­них си­стем зем­ле­роб­ства (в яких осно­вою є сі­во­змі­на), вне­се­н­ня не­до­ста­тньої кіль­ко­сті ор­га­ні­чних та мі­не­раль­них до­брив, не­до­ско­на­лість те­хні­ки і те­хно­ло­гій обро­бі­тку ґрун­ту, низь­кий на­у­ко­во-те­хні­чний рі­вень про­е­кту­ва­н­ня, бу­дів­ни­цтва та екс­плу­а­та­ції ме­лі­о­ра­тив­них си­стем, не ви­ко­на­н­ня при­ро­до­охо­рон­них, про­ти­е­ро­зій­них та ін­ших за­хо­дів не­га­тив­но по­зна­чи­лись на ста­ні родючості грун­тів. В окре­мих го­спо­дар-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.