Укра­їн­ський ри­нок гре­чки

Agrobusiness Segodni - - Економічний гектар - Оле­ксандр Ма­слак

Сіль­ське го­спо­дар­ство вже дав­но ста­ло бі­зне­сом. При цьо­му го­лов­ним є отри­ма­н­ня ма­кси­маль­них при­бу­тків за ра­ху­нок збіль­ше­н­ня до­хо­дів та змен­ше­н­ня ви­трат. То­му ко­жна сіль­сько­го­спо­дар­ська куль­ту­ра роз­гля­да­є­ться че­рез еко­но­мі­чну при­зму, тоб­то скіль­ки ко­штів при її ви­ро­щу­ван­ні мо­жна отри­ма­ти в кін­це­во­му ре­зуль­та­ті з 1 га. На­ра­зі агра­рії актив­но роз­гля­да­ють мо­жли­во­сті ви­ро­щу­ва­н­ня ні­ше­вих куль­тур. Їх осо­бли­ві­стю є ма­ло­ро­з­ви­не­ний вну­трі­шній ри­нок, ви­со­кі ці­ни ре­а­лі­за­ції та по­мір­ні ви­тра­ти. Одні­єю з та­ких куль­тур є гре­чка.

Ви­ро­щу­ва­н­ня

Гре­чку ви­ро­щу­ють у ба­га­тьох кра­ї­нах, ра­зом з тим, во­на більш по­ши­ре­на у цен­траль­них ра­йо­нах Не­чор­но­зем­ної та Чор­но­зем­ної зон Ро­сії та Укра­ї­ні. Зде­біль­шо­го її ви­ко­ри­сто­ву­ють у хар­чу­ван­ні. Кру­па із зер­на гре­чки має ви­со­кі спо­жив­чі, сма­ко­ві та ді­є­ти­чні яко­сті. Про­те во­на ви­ко­ри­сто­ву­є­ться і в кор­мо­ви­ро­бни­цтві, а са­ме дрі­бне, щу­пле зер­но, а та­кож ви­сів­ки, які одер­жу­ють при пе­ре­роб­ці зер­на. Ця куль­ту­ра вва­жа­є­ться цін­ним ме­до­но­сом та до­брим по­пе­ре­дни­ком у сі­во­змі­ні для ін­ших куль­тур.

Гре­чка не на­ле­жить до про­від­них сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур. Зна­чну ува­гу її ви­ро­бни­цтву при­ді­ля­ли тіль­ки вла­сни­ки кру­по­ру­шок та го­спо­дар­ства, які ма­ють по­стій­ні за­мов­ле­н­ня від ви­ро­бни­ків круп. Ба­га­то го­спо­дарств ви­ро­щу­ють гре­чку з ме­тою під­трим­ки вла­сно­го бджіль­ни­цтва, а то­вар­не зер­но зде­біль­шо­го ре­а­лі­зу­є­ться та пе­ре­ро­бля­є­ться у ре­гіо­ні за мі­сцем йо­го ви­ро­бни­цтва.

За да­ни­ми офі­цій­ної ста­ти­сти­ки, то­рік ви­ро­бни­цтво гре­чки ста­но­ви­ло 176,4 тис. т, що більш ніж на тре­ти­ну пе­ре­ви­щує рі­вень по­пе­ре­дньо­го ро­ку. На збіль­ше­н­ня ва­ло­во­го ви­ро­бни­цтва зер­на впли­ну­ло роз­ши­ре­н­ня по­сів­ної пло­щі та під­ви­ще­н­ня уро­жай­но­сті. Пло­ща зби­ра­н­ня цьо­го зер­на за рік збіль­ши­ла­ся на 26 тис. га, до 154 тис. га. При цьо­му се­ре­дня уро­жай­ність зро­сла на 1,4 ц/га, до 11,5 ц/га.

При­ро­дні та клі­ма­ти­чні умо­ви По­ліс­ся та Лі­со­сте­по­вої зо­ни до­зво­ля­ють за­хи­сти­ти по­сі­ви від по­су­шли­вих ві­трів, зав­дя­ки чо­му ро­сли­ни кра­ще роз- ви­ва­ю­ться впро­довж ве­ге­та­ції та ма­ють ви­щий уро­жай. Ґрун­ти та умо­ви ін­ших ре­гіо­нів та­кож при­да­тні для ви­ро­щу­ва­н­ня гре­чки, про­те че­рез не­ви­со­кі вро­жаї по­сів­ні пло­щі ці­єї куль­ту­ри є не­зна­чни­ми. Най­біль­ші ва­ло­ві збо­ри гре­чки, за під­сум­ка­ми ми­ну­ло­го ро­ку, отри­ма­ли у Сум­ській (23,4 тис. т), Хар­ків­ській, (20,6 тис. т), Хмель­ни­цькій (по 16,4 тис. т), Ки­їв­ській (14,9 тис. т) обла­стях. Най­ви­щі вро­жаї цьо­го зер­на з 1 га отри­ма­ли агра­рії Ки­їв­щи­ни (15,7 ц/ га) та Він­нич­чи­ни (14,0 ц/га). Для по­рів­ня­н­ня: уро­жай­ність ці­єї куль­ту­ри в Оде­ській обла­сті ста­но­ви­ла 8,9 ц/га.

Основ­не ви­ро­бни­цтво гре­чки зо­се­ре­дже­но в сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­єм­ствах. Так, за під­сум­ка­ми ми­ну­ло­го ро­ку, сіль­сько­го­спо­дар­ськи­ми під­при­єм­ства­ми бу­ло зі­бра­но 103 тис. т вро­жаю, що ста­но­вить май­же дві тре­ти­ни за­галь­но­го об­ся­гу. Пи­то­ма ва­га го­спо­дарств на­се­ле­н­ня у за­галь­но­му ви­ро­бни­цтві цьо­го зер­на ся­га­ла 23%, фер­мер­ських го­спо­дарств — 18%.

Сві­то­вий ри­нок

У сві­ті гре­чка вва­жа­є­ться ма­ло­по­ши­ре­ною зер­но­вою куль­ту­рою. Її основ­не ви­ро­бни­цтво зо­се­ре­дже­не в Ки­таї і Ро­сії, на час­тку яких су­мар­но при­па­дає 60–70% сві­то­во­го вро­жаю. До 2013 ро­ку в трій­ку най­біль­ших ви­ро­бни­ків гре­чки вхо­ди­ла Укра­ї­на. Однак у ре­зуль­та­ті істо­тно­го ско­ро­че­н­ня площ сів­би по­пе­ре­дні по­зи­ції бу­ли втра­че­ні. Укра­ї­на і єв­ро­пей­ські кра­ї­ни як ви­ро­бни­ки гре­чки на­ра­зі сут­тє­во по­сту­па­ю­ться Ки­таю і Ро­сії.

З 2007 по 2014 ро­ки ви­ро­бни­цтво гре­чки бу­ло від­но­сно ста­біль­ним ли­ше в Ки­таї. В ін­ших кра­ї­нах-ви­ро­бни­ках цьо­го зер­на від­бу­ва­ли­ся зна­чні ко­ли­ва­н­ня ви­ро­ще­них та зі­бра­них уро­жа­їв. Однак за­га­лом спо­сте­рі­га­ла­ся тен­ден­ція до змен­ше­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва. Так, у 2010 ро­ці по­мі­тно змен­ши­ли­ся об­ся­ги ви­ро­бни­цтва зер­на гре­чки че­рез спе­ко­тну по­го­ду та по­су­ху в кра­ї­нах СНД. Зокре­ма, вро­жаї цьо­го зер­на в Ро­сії ско­ро­ти­ли­ся на 40% по­рів­ня- но з 2009 ро­ком, що не­га­тив­но впли­ну­ло на за­галь­но­сві­то­ві вро­жаї.

У 2015 ро­ці сві­то­ве ви­ро­бни­цтво зер­на гре­чки ста­но­ви­ло 2,2 млн т. На та­ко­му ж рів­ні вро­жаї зі­бра­ли то­рік. При цьо­му від­бу­ло­ся збіль­ше­н­ня по­сів­них площ під ці­єю куль­ту­рою у Ро­сії, а в Ки­таї нав­па­ки по­сі­ви гре­чки зни­зи­ли­ся на ко­ристь ку­ку­ру­дзи.

Сві­то­вий ри­нок гре­чки вкрай не­о­дно­рі­дний і се­гмен­то­ва­ний, вра­хо­ву­ю­чи від­но­сно не­ве­ли­кі об­ся­ги ви­ро­бни­цтва, тор­гів­лі цим зер­ном та кру­пою, а та­кож пе­ре­ва­жно ло­каль­не їх спо­жи­ва­н­ня. За­га­лом спо­жи­ва­н­ня гре­чки в сві­ті ха­ра­кте­ри­зу­є­ться до­сить кон­се­рва­тив­ни­ми тен­ден­ці­я­ми. Гре­ча­на кру­па спо­жи­ва­є­ться у кра­ї­нах, де її ви­ро­бля­ють, або там, де існу­ють тра­ди­ції її спо­жи­ва­н­ня на­се­ле­н­ням. Це свід­чить про низь­ку актив­ність тор­гів­лі між кра­ї­на­ми. Так, об­ся­ги екс­порт­но-ім­порт­них опе­ра­цій не пе­ре­ви­щує 10% від об­ся­гу ви­ро­бни­цтва і ста­нов­лять близь­ко 170 тис. т.

Сві­то­вий екс­порт гре­чки упро­довж остан­ніх п’яти ро­ків у се­ре­дньо­му ста­но­вив близь­ко 160 тис. т у рік. Основ­ни­ми сві­то­ви­ми екс­пор­те­ра­ми гре­чки є Ки­тай і Ро­сія. Сво­єю чер­гою, по­пит на зер­но та кру­пу за­без­пе­чу­ють Япо­нія (47%), Фран­ція (9%) та Іта­лія (6%). На ін­ші кра­ї­ни до­во­ди­ться близь­ко 38% сві­то­во­го ім­пор­ту.

Ки­тай є основ­ним по­ста­чаль­ни­ком гре­чки в Япо­нію. Зни­же­н­ня вро­жаю гре­чки в Ки­таї в 2014 ро­ці до 700 тис. т спро­во­ку­ва­ло зро­ста­н­ня опто­вих цін у Япо­нії на по­ча­тку 2015 ро­ку до 1150 дол. США/т, що на 30% пе­ре­ви­щу­ва­ло рі­вень по­пе­ре­дньо­го се­зо­ну. При цьо­му Ки­тай оці­ню­є­ться як пер­спе­ктив­ний ри­нок збу­ту гре­ча­ної кру­пи. Так, се­ре­днє спо­жи­ва­н­ня гре­чки на­се­ле­н­ням ці­єї кра­ї­ни ста­но­вить 0,5 кг/чол. До то­го ж се­ре­дньо­рі­чні тем­пи зро­ста­н­ня спо­жи­ва­н­ня у пе­рі­од з 2007 по 2014 ро­ки ся­га­ли 2,3%.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.