Хво­ро­би хме­лю і за­хо­ди що­до обме­же­н­ня їх шкі­дли­во­сті

Agrobusiness Segodni - - Агрономія сьогодні - Іван Мар­ков

Ве­ли­кої шко­ди хме­лю зав­да­ють по­над 30 хво­роб рі­зної етіо­ло­гії, які сут­тє­во зни­жу­ють про­ду­ктив­ність ро­слин і якість ши­шок.

Не­справ­жня бо­ро­шни­ста ро­са (пе­ро­но­спо­роз)

За­хво­рю­ва­н­ня роз­ви­ва­є­ться у ви­гля­ді ди­фу­зно­го і мі­сце­во­го ура­же­н­ня. У ра­зі ди­фу­зно­го ура­же­н­ня мо­ло­ді па­го­ни на­бу­ва­ють ко­ло­со­по­ді­бної фор­ми в ре­зуль­та­ті уко­ро­чу­ва­н­ня між­ву­злів і фор­му­ва­н­ня дрі­бних лис­тків, які за­кру­чу­ю­ться до­ни­зу. У во­ло­гу по­го­ду лис­тки на па­го­нах із ни­жньо­го бо­ку по­кри­ва­ю­ться тем­но-сі­рим на­льо­том з фі­о­ле­то­вим від­тін­ком. Ура­же­ні па­го­ни, як пра­ви­ло, від­ми­ра­ють. У ра­зі мі­сце­во­го ура­же­н­ня на лис­тках з’яв­ля­ю­ться ку­та­сті жов­то-бу­рі пля­ми. З ни­жньо­го бо­ку пла­стин­ки у во­ло­гу по­го­ду в мі­сцях ура­же­н­ня фор­му­є­ться тем­но-сі­рий на­літ із фі­о­ле­то­вим від­тін­ком. Ча­сто пля­ми зли­ва­ю­ться, і лис­тки на­бу­ва­ють жов­то-бу­ро­го за­барв­ле­н­ня, за­си­ха­ють і об­па­да­ють. Кві­тки в’януть і бу­рі­ють, ши­шки при­пи­ня­ють ріст, ста­ють твер­ди­ми, у во­ло­гу по­го­ду по­кри­ва­ю­ться гу­стим тем­но-сі­рим на­льо­том.

Збу­дни­ком хво­ро­би є гриб Pseudoperonospora humuli Wilson, який під час ве­ге­та­ції хме­лю по­ши­рю­є­ться зоо­спо­ран­гі­я­ми. Ін­ку­ба­цій­ний пе­рі­од хво­ро­би, за­ле­жно від по­го­дних умов, три­ває від 4 до 12 діб і біль­ше. Про­тя­гом ве­ге­та­ції ро­слин гриб мо­же да­ти від 2 до 15 по­ко­лінь. В ура­же­ній тка­ни­ні він фор­мує оо­спо­ри. Спри­я­ють роз­ви­тку хво­ро­би за­гу­ще­ні на­са­дже­н­ня, ви­со­ка во­ло­гість по­ві­тря, ча­сті до­щі, ви­па­да­н­ня ря­сних рос, одно­сто­рон­нє вне­се­н­ня ви­со­ких доз азо­тних до­брив, за­пі­зне­н­ня ве­сною із роз­мі­ще­н­ням ро­слин на під­по­ри.

Основ­не дже­ре­ло ін­фе­кції — ура­же­ні ро­сли­ни, в під­зем­них ча­сти­нах яких збе­рі­га­є­ться гри­бни­ця, до­да­тко­ве — ура­же­ні реш­тки, в яких гриб мі­сти­ться у ви­гля- ді оо­спор. Гри­бни­ця на­ве­сні по­ши­рю­є­ться ди­фу­зно у мо­ло­ді па­го­ни хме­лю, які де­фор­му­ю­ться вна­слі­док не­до­ро­з­ви­не­но­сті між­ву­злів, на­бу­ва­ють ко­ло­со­по­ді­бної фор­ми й скру­чу­ю­ться.

Шкі­дли­вість хво­ро­би по­ля­гає у різ­ко­му зни­жен­ні вро­жаю і по­гір­шен­ні пи­во­вар­них яко­стей хме­лю. У ра­зі силь­но­го ура­же­н­ня уро­жай ши­шок зни­жу­є­ться уче­тве­ро, а вміст гір­ких ре­чо­вин у ши­шках — удві­чі.

За­хи­сні за­хо­ди. Ви­ро­щу­ва­н­ня стій­ких сор­тів, своє­ча­сне ви­да­ле­н­ня і зни­ще­н­ня ко­ло­со­по­ді­бних па­го­нів і ни­жніх лис­тків на сте­блах, зба­лан­со­ва­не жив­ле­н­ня ро­слин, об­при­ску­ва­н­ня ро­слин фун­гі­ци­да­ми.

Бо­ро­шни­ста ро­са

Зов­ні­шні озна­ки хво­ро­би про­яв­ля­ю­ться на лис­тках, па­го­нах і ши­шках у ви­гля­ді бі­ло­го на­льо­ту. Пі­зні­ше він на­бу­ває бру­дно-сі­ро­го за­барв­ле­н­ня в ре­зуль­та­ті фор­му­ва­н­ня чор­них кра­пок — клей­сто­те­ці­їв гри­ба. Па­го­ни при­пи­ня­ють ріст, лис­тки за­си­ха­ють, су­цві­т­тя бу­ріє. Ура­же­ні лис­тки пе­ред­ча­сно від­ми­ра­ють і об­па­да­ють, па­го­ни не­до­ро­зви­ва­ю­ться, а ши­шки ста­ють не­при­да­тни­ми для ви­ко­ри­ста­н­ня.

Збу­дни­ком хво­ро­би є гриб Sphaerotheca humuli Burril, який у ци­клі сво­го роз­ви­тку фор­мує ко­ні­ді­аль­не і сум­ча­сте спо­ро­но­ше­н­ня. У пе­рі­од ве­ге­та­ції гриб по­ши­рю­є­ться ко­ні­ді­я­ми. Опти­маль­ни­ми умо­ва­ми для роз­ви­тку за­хво­рю­ва­н­ня є ви­со­ка во­ло­гість по­ві­тря, тем­пе­ра­ту­ра в ме­жах 22–25°С і роз­сі­я­не сві­тло.

Основ­не дже­ре­ло ін­фе­кції — ура­же­ні ро­слин­ні реш­тки, на яких збе­рі­га­ю­ться клей­сто­ції гри­ба. На­ве­сні пер­вин­не за­ра­же­н­ня ро­слин від­бу­ва­є­ться від сум­ко­спор, вто­рин­не — від ко­ні­дій. Шкі­дли­вість хво­ро­би ви­яв­ля­є­ться у змен­шен­ні аси­мі­ля­цій­ної по­верх­ні ро­слин. Ши­шки ста­ють не­при­да­тни­ми для їх ви­ко­ри­ста­н­ня за при­зна­че­н­ням. У ра­зі ін­тен­сив­но­го роз­ви­тку за­хво­рю­ва­н­ня уро­жай хме­лю зни­жу­є­ться на 30–40%.

За­хи­сні за­хо­ди. За­без­пе­че­н­ня опти­маль­ної гу­сто­ти хміль­ни­ків, зба­лан­со­ва­не жив­ле­н­ня ро­слин, за не­об­хі­дно­сті — за­сто­су­ва­н­ня фун­гі­ци­дів, ре­тель­не зби­ра­н­ня і зни­ще­н­ня всіх пі­сля­зби­раль­них ре­шток, гли­бо­ка зя­бле­ва оран­ка між­рядь.

Фу­за­рі­о­зна гниль

Озна­ки хво­ро­би ви­яв­ля­ю­ться на ма­тках і під­зем­них сте- блах у ви­гля­ді су­хих вдав­ле­них бу­рих плям. Ура­же­ні ро­сли­ни в’януть і ги­нуть. На по­пе­ре­чно­му зрі­зі сте­бла спо­сте­рі­га­є­ться по­бу­рі­н­ня про­від­них пу­чків. Збу­дни­ком хво­ро­би є мі­то­с­про­вий гриб Fusarium oxysporum Schl. f. sp. humuli Komarova, який у ци­клі сво­го роз­ви­тку фор­мує ма­кро- і мі­кро­ко­ні­дії, хла­мі­до­спо­ри, мі­кро­скле­ро­ції.

Ви­ро­ще­ні у шкіл­ці са­джан­ці ма­ють біль­шу при­жив­лю­ва­ність і мен­ше хво­рі­ють на фу­за­рі­оз. Більш ін­тен­сив­но хво­ро­ба роз­ви­ва­є­ться на важ­ких ґрун­тах, що за­пли­ва­ють.

Дже­ре­лом ін­фе­кції є ура­же­ний са­див­ний ма­те­рі­ал і за­ра­же­ний ґрунт, у яко­му збе­рі­га­ю­ться гри­бни­ця, скле­ро­ції і хла­мі­до­спо­ри па­то­ге­на. Шкі­дли­вість хво­ро­би по­ля­гає у зрі­джен­ні на­са­джень хме­лю, що по­зна­ча­є­ться на ва­ло­во­му збо­рі вро­жаю.

Вер­ти­ци­льо­зне в’яне­н­ня (вілт)

За­хво­рю­ва­н­ня ви­яв­ля­ють окре­ми­ми осе­ред­ка­ми у ба­га­тьох ра­йо­нах ви­ро­щу­ва­н­ня хме­лю. Хво­рі ро­сли­ни пі­сля цві­ті­н­ня або в пе­рі­од до­сти­га­н­ня ши­шок втра­ча­ють тур­гор, в’януть. Лис­тки жов­ті­ють, за­кру­чу­ю­ться до­го­ри, за­си­ха­ють та об­па­да­ють, а сте­бла чор­ні­ють. На їх по­пе­ре­чно­му зрі­зі ви­яв­ля­ю­ться бу­рі су­ди­ни у ви­гля­ді кіль­ця. У ре­зуль­та­ті ін­тен­сив­но­го роз­ви­тку хво­ро­би ро­сли­ни ги­нуть.

Збу­дни­ком її є мі­то­спо­ро­вий гриб Verticilium albo-atrum Reinke et Berthold. Він — по­лі­фаг, ура­жує ба­га­то ви­дів ро­слин, у то­му чи­слі лю­пин, го­рох, ква­со­лю, лю­цер­ну, по­мі­до­ри, ба­кла­жа­ни, пе­рець, кар­то­плю. Про­ни­кає у ро­сли­ну, як пра­ви­ло, че­рез ме­ха­ні­чні по­шко­дже­н­ня ко­ре­не­вої си­сте­ми. Гри­бни­ця па­то­ге­на роз­ви­ва­є­ться у про­від­ній си­сте­мі ро­слин. При­чи­ною в’яне­н­ня ро­слин, з одно­го бо­ку, є по­ру­ше­н­ня во­до­по­ста­ча­н­ня у ре­зуль­та­ті за­ку­по­рю­ва­н­ня про­від­них пу­чків гри­бни­цею па­то­ге­на, а з ін­шо­го — ви­ді­ле­н­ня гри­бом то­кси­нів у тка­ни­ну ро­сли­ни.

Дже­ре­лом ін­фе­кції є ро­слин­ні реш­тки в ґрун­ті, на яких

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.