Мі­ні-за­вод для ви­ро­бни­цтва на­сі­н­ня ку­ку­ру­дзи

Agrobusiness Segodni - - Економічний гектар - Ми­ко­ла Кирпа

Про­ве­де­н­ня пі­сля­зби­раль­ної оброб­ки у го­спо­дар­стві еко­но­мі­чно ви­гі­дне та те­хно­ло­гі­чно ефе­ктив­не, якщо вста­нов­ле­но су­ча­сний мі­ні-за­вод із ви­ро­бни­цтва по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу ку­ку­ру­дзи.

до­ктор с.-г. на­ук, за­ві­ду­вач ла­бо­ра­то­рі­єю ме­то­дів збе­ре­же­н­ня та стан­дар­ти­за­ції зер­на, ДУ Ін­сти­тут зер­но­вих куль­тур НААН Укра­ї­ни

Осо­бли­во акту­аль­ним ста­ло отри­ма­н­ня ви­со­ко­які­сно­го по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу ку­ку­ру­дзи у зв’яз­ку з пе­ре­мі­ще­н­ням то­вар­но­го зер­но­ви­ро­бни­цтва та на­сін­ни­цтва куль­ту­ри до Лі­со­сте­пу і По­ліс­ся. У го­спо­дар­ствах цих зон пра­кти­чно від­су­тня ма­те­рі­аль­но-те­хні­чна ба­за для про­ве­де­н­ня пі­сля­зби­раль­ної оброб­ки вла­сно­го на­сі­н­ня ку­ку­ру­дзи. Ін­сти­ту­том роз­ро­бле­но про­ект мі­ні-за­во­ду та те­хно­ло­гію пі­сля­зби­раль­ної оброб­ки й отри­ма­н­ня ви­со­ко­які­сно­го на­сі­н­ня за­галь­ною по­ту­жні­стю до 150 т за се­зон. В умо­вах мі­ні-за­во­ду мо­жна обро­бля­ти на­сі­н­ня до­ба­зо­вих і ба­зо­вих ка­те­го­рій, а та­кож ба­тьків­ських форм гі­бри­дів і но­вих гі­бри­дів, які по­тре­бу­ють збе­ре­же­н­ня ви­со­кої сор­то­вої чи­сто­ти та сво­єї по­тен­цій­ної про­ду­ктив­но­сті. Мі­ні-за­вод вклю­чає лі­нію при­йма­н­ня-оброб­ки во­ло­гих ка­ча­нів ку­ку­ру­дзи, су­шар­ку з те­пло­ге­не­ра­то­ром, ку­ку­ру­дзо­мо­ло­тар­ку та лі­нію очи­ще­н­ня-сор­ту­ва­н­ня-па­ку­ва­н­ня го­то­вої про­ду­кції.

Стан та роз­ви­ток те­хні­ки і те­хно­ло­гій пі­сля­зби­раль­ної оброб­ки на­сі­н­ня ку­ку­ру­дзи

В Укра­ї­ні сво­го ча­су бу­ло ство­ре­но си­сте­му ви­ро­щу­ва­н­ня та пі­сля­зби­раль­ної оброб­ки на­сі­н­ня ку­ку­ру­дзи, яка вклю­ча­ла ме­ре­жу на­сін­ни­цьких го­спо­дарств і ку­ку­ру­дзооб­ро­бних за­во­дів, ко­трі ор­га­ні­за­цій­но й те­хно­ло­гі­чно пов’яза­ні між со­бою та­ким чи­ном, що го­спо­дар­ства ви­ро­щу­ють на­сін­нє­вий ма­те­рі­ал, а з ньо­го на за­во­ді го­ту­ють на­сі­н­ня для сів­би. Осо­бли­ві­стю си­сте­ми був її цен­тра­лі­зо­ва­ний ха­ра­ктер, який від­по­від­ав чин­но­му еко­но­мі­чно­му ме­ха­ні­зму кра­ї­ни. Си­сте­ма прин­ци­по­во не змі­ню­ва­лась і ді­я­ла про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су, по­чи­на­ю­чи із 1955–1956 рр., з мо­мен­ту бу­дів­ни­цтва пер­ших ку­ку­ру­дзооб­ро­бних за­во­дів.

Однак на рі­зних ета­пах у си­сте­мі про­во­ди­лись пев­ні фун­кціо­наль­ні змі­ни, які пов’язу­ва­лись з осо­бли­во­стя­ми на­сін­ни­цтва ку­ку­ру­дзи та ви­мо­га­ми до яко­сті на­сі­н­ня. На­сам­пе­ред бу­ло пе­ре­не­се­но від за­во­дів до го­спо­дарств опе­ра­цію, пов’яза­ну із під­го­тов­кою ка­ча­нів до оброб­ки (до­очи­ще­н­ня від обгор­ток і сор­ту­ва­н­ня за ти­по­ві­стю). Не­об­хі­дність та­ко­го рі­ше­н­ня об­ґрун­то­ву­ва­лась тим, що в умо­вах не­ста­біль­но­го над­хо­дже­н­ня ку­ку­ру­дзи на за­во­дах на­ко­пи­чу­ва­лись зна­чні об’єми, і зро­став тер­мін збе­рі­га­н­ня не­о­бро­бле­них ка­ча­нів, що при­зво­ди­ло до зни­же­н­ня ви­хо­ду і по­гір­ше­н­ня яко­сті на­сі­н­ня.

Ін­ша про­бле­ма сто­су­ва­лась оброб­ки і під­го­тов­ки на­сі­н­ня ба­тьків­ських форм гі­бри­дів, які ви­ма­га­ли де­що ін­шої те­хно­ло­гії, по­рів­ня­но із на­сі­н­ням сор­то­вим та пер­шо­го по­ко­лі­н­ня гі­бри­дів. У зв’яз­ку з цим бу­ло роз­по­ча­то бу­дів­ни­цтво і ство­ре­н­ня окре­мої ма­те­рі­аль­но-те­хні­чної ба­зи для оброб­ки ба­тьків­ських форм у ви­гля­ді за­во­дів змен­ше­ної по­ту­жно­сті. Однак не­об­хі­дної кіль­ко­сті та­ких за­во­дів збу­до­ва­но не бу­ло, до то­го ж їх те­хні­чний рі­вень був до­сить низь­ким і не за­без­пе­чу­вав під­го­тов­ку на­сі­н­ня з ви­со­ки­ми по­сів­ни­ми і сор­то­ви­ми яко­стя­ми.

За­галь­ним не­до­лі­ком цен­тра­лі­зо­ва­ної си­сте­ми бу­ла від­су­тність спіль­них ін­те­ре­сів між на­сін­ни­цьким го­спо­дар­ством і ку­ку­ру­дзооб­ро­бним за­во­дом. Ме­тою го­спо­дар­ства бу­ло тіль­ки ви­ро­щу­ва­н­ня на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу, за що він міг ли­ше отри­ма­ти у по­ряд­ку за­охо­че­н­ня ком­бі­кор­ми. За­вод вва­жав за по­трі­бне ли­ше пе­ре­ро­би­ти по­став­ле­ний на­сін­нє­вий ма­те­рі­ал, тоб­то пи­та­н­ня яко­сті на­сі­н­ня як го­то­во­го про­ду­кту не акцен­ту­ва­лось.

Слід та­кож від­мі­ти­ти, що ку­ку­ру­дзооб­ро­бні за­во­ди у біль­шій кіль­ко­сті не вва­жа­лись за окре­мі під­при­єм­ства, оскіль­ки вхо­ди­ли, як пра­ви­ло, до скла­ду еле­ва­то­рів чи хлі­бо­при­ймаль­них під­при­ємств. Основ­ним зав­да­н­ням еле­ва­то­рів і під­при­ємств бу­ло за­го­тів­ля і пе­ре­мі­ще­н­ня зер­на про­до­воль­чо-кор­мо­вої і те­хні­чної гру­пи, тоб­то під­го­тов­ка на­сі­н­ня ку­ку­ру­дзи роз­гля­да­лась дру­го­ря­дним пи­та­н­ням.

Все ж по­при від­мі­че­не в Укра­ї­ні фун­кціо­ну­ва­ла до­сить по­ту­жна ма­те­рі­аль­но-те­хні­чна ба­за, зав­дя­ки чо­му на­сі­н­ня гі­бри­дів і сор­тів ку­ку­ру­дзи по­ста­ча­лось у рі­зні кра­ї­ни, у то­му чи­слі за­ру­бі­жні. За­галь­на кіль­кість ку­ку­ру­дзооб­ро­бних за­во­дів ста­ном на по­ча­ток 1993 р. ся­га­ла 97 оди­ниць по­ту­жні­стю близь­ко 300 тис. т від­ка­лі­бро­ва­но­го на­сі­н­ня. Із за­галь­ної кіль­ко­сті біль­шу ча­сти­ну ста­но­ви­ли за­во­ди прое­кт­ною по­ту­жні­стю 1,5 тис. т за се­зон. Най­біль­ша су­шиль­на та ка­лі­бру­валь­на по­ту­жність бу­ла скон­цен­тро­ва-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.