Ко­ли у по­сі­вах не­про­ха­ні го­сті

Agrobusiness Segodni - - Економічний гектар - Оль­га Вла­со­ва

Роз­по­всю­дже­н­ня шкі­дни­ків зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур в Укра­ї­ні на­бу­ва­ють ве­ли­ких мас­шта­бів, а це мо­же при­зве­сти до ка­та­стро­фі­чних на­слід­ків, пов’яза­них із про­до­воль­чою без­пе­кою дер­жа­ви.

В Укра­ї­ні шкі­дни­ки що­ро­ку по­шко­джу­ють пше­ни­цю та за­би­ра­ють від 10 до 30% уро­жаю сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур і зна­чно по­гір­шу­ють її якість.

Сту­пінь ура­же­н­ня пше­ни­ці зав­жди за­ле­жить від кіль­ко­сті пе­ре­но­щи­ків та стро­ку по­сі­ву куль­ту­ри. Ві­до­мо, що в ран­ні стро­ки сів­би швид­ко за­се­ля­ю­ться пе­ре­но­сни­ка­ми ще з осе­ні і, роз­мно­жу­ю­чись, во­ни по­си­ле­но за­ра­жа­ють по­сі­ви ві­ру­сни­ми хво­ро­ба­ми. Це збіль­шує мо­жли­во­сті пе­ре­за­ра­же­н­ня ро­слин при від­нов­лен­ні ве­сня­ної ве­ге­та­ції.

Одним із ре­гу­ля­тор­них чин­ни­ків сту­пе­ню ура­же­н­ня по­сі­вів пше­ни­ці ві­ру­сни­ми хво­ро­ба­ми є стро­ки по­сі­ву. Во­ни по­вин­ні про­во­ди­тись у ме­жах ре­ко­мен­до­ва­них те­хно­ло­гій.

Основ­ни­ми пе­ре­но­сни­ка­ми ві­ру­сних хво­роб зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур є: ци­кад­ки ( сму­га­ста — PSAMMOTETTIX STRIATUS L., тем­на — LAODELPHAX STRIATELLA Fall., блі­да — JAVESELLA PELLACIDA Fabr., ше­сти­кра­пко­ва — MACROSTELES laevis Rib.); одно­дом­ні ви­ди по­пе­лиць (зви­чай­на зла­ко­ва — SCHIZAPHIS GRAMINUM Rond., ве­ли­ка зла­ко­ва — SITOBION AVENAE F., ячмін­на — BRACHYCOLUS NOXIUS Mordv.); дво­дом­на че­рем­хо­ва — RHOPALOSIPHUM PADi L.); три­пси (пу­сто­цві­тий — HAPLOTRIPS OCULEATUS Fabric., хлі­бний — LIMOTHRIPS CEREALIUM Hal., жи­тній — LIMOTHRIPS DENTRICORNIS Hal., по­льо­вий — CHIROTHRIPS MANICATUS Hal). Най­більш не­без­пе­чни­ми пе­ре­но­сни­ка­ми для ози­мих зла­ків є гру­па си­сних фі­то­фа­гів осін­ньо­го пе­рі­о­ду — ци­кад­ки і зла­ко­ві по­пе­ли­ці, що з ди­ких зла­ків та ура­же­них па­да­ли­чних схо­дів зер­но­вих куль­тур пе­ре­хо­дять на схо­ди ози­мих ко­ло­со­вих куль­тур.

По­шко­дже­н­ня на ран­ніх ста­ді­ях ро­слин си­сни­ми фі­то­фа­га­ми з до­да­ва­н­ням ві­ру­сних ін­фе­кцій при­зво­дить до по- ру­ше­н­ня нор­маль­ної фун­кції ли­сто­во­го апа­ра­ту, зни­жує ін­тен­сив­ність ро­сту і роз­ви­тку ро­слин, ку­щи­стість, утво­ре­н­ня вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­сте­ми, зи­мо­стій­кість, зрі­дже­ність по­сі­вів та їх про­ду­ктив­ність чи про­во­кує пов­ну за­ги­бель по­сі­вів.

При­чи­на­ми по­шко­дже­н­ня си­сни­ми фі­то­фа­га­ми мо­жуть бу­ти: збіль­ше­н­ня час­тки не­ор­них зе­мель із ди­ко­ро­сли­ми зла­ко­ви­ми тра­ва­ми, що за­без­пе­чу­ють без­пе­рерв­ний тро­фі­чний лан­цюг си­сних ко­мах — пе­ре­но­сни­ків ві­ру­сних хво­роб; спро­ще­ний основ­ний обро­бі­ток ґрун­ту та силь­не за­смі­че­н­ня схо­да­ми па­да­ли­ці зер­но­вих ко­ло­со­вих, ура­же­них ві­ру­сни­ми хво­ро­ба­ми; зна­чне збіль­ше­н­ня площ під зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми за ра­ху­нок ячме­ню та роз­мі­ще­н­ня зер­но­вих пі­сля зер­но­вих; не до­три­ма­н­ня з рі­зних при­чин опти­маль­них стро­ків сів­би з ура­ху­ва­н­ням по­те­плі­н­ня клі­ма­ту. Сів­бу ози­мих про­во­дять у ІІІ де­ка­ді сер­пня за­мість ІІ–ІІІ де­кад ве­ре­сня чи на­віть І де­ка­ди жов­тня, схо­ди ози­мих з’яв­ля­ю­ться за ден­них тем­пе­ра­тур, що пе­ре­ви­щу­ють 18 ºС та спри­я­ють ін­тен­сив­но­му роз­мно­жен­ню по­пе­лиць, їх мі­гра­ції на по­сі­ви і жив­лен­ню ін­ших пе­ре­но­сни­ків ві­ру­сів; май­же не про­во­дя­ться за­хи­сні за­хо­ди ози­мих куль­тур в осін­ній пе­рі­од від си­сних шкі­дни­ків. То­му не­об­хі­дно звер­ну­ти ува­гу на не­об­хі­дність ін­те­гро­ва­но­го за­хи­сту, зокре­ма, від пе­ре­но­сни­ків ві­ру­сів.

Ви­рі­шаль­не зна­че­н­ня ма­ють агро­те­хні­чні за­хо­ди, що спри­я­ють під­ви­щен­ню стій­ко­сті ро­слин про­ти по­шко­джень і обме­жу­ють роз­мно­же­н­ня ря­ду шкі­дни­ків. Ози­му пше­ни­цю у сі­во­змі­ні роз­мі­щу­ють пі­сля та­ких по­пе­ре­дни­ків, як чор­ний пар, про­са­пні, осо­бли­во ку­ку­ру­дза, бо­бо­ві тра­ви, го­рох. Та­ке роз­мі­ще­н­ня куль­тур спри­яє не тіль­ки під­ви­щен­ню уро­жай­но­сті, а й за­по­бі­гає роз­мно­жен­ню хлі­бної жу­же­ли­ці, зла­ко­вих мух, хлі­бних пиль­щи­ків, хлі­бних жу­ків, зла­ко­вих по­пе­лиць.

Пе­ред сів­бою під­го­тов­ка ґрун­ту по­ля­гає у зби­ран­ні по­пе­ре­дни­ка, в одно- або дво­ра­зо­во­му лу­щен­ні стер­ні з подаль­шою гли­бо­кою зя­бле­вою оран­кою. Вча­сна зя­бле­ва оран­ка спри­яє зна­чно­му зни­жен­ню на по­лях чи­сель­но­сті ли­чи­нок хлі­бних жу­ків, зла­ко­вих мух, три­псів.

У пе­рі­од ма­со­во­го від­кла­да­н­ня яєць хлі­бним жу­ком і ози­мою сов­кою та ви­пло­дже­н­ня їхніх ли­чи­нок не­об­хі­дна куль­ти­ва­ція усіх па­ро­вих і про­са­пних куль­тур. Ве­ли­ке зна­че­н­ня має обро­бі­ток ґрун­ту в бо­роть­бі з ми­ше­по­ді­бни­ми гри­зу­на­ми: при оран­ці зни­щу­є­ться їх кор­мо­ва ба­за, руй­ну­ю­ться гні­зда, ба­га­то гри­зу­нів ги­не під плу­гом.

Для збо­ру ста­лих уро­жа­їв є обов’яз­ко­вим вне­се­н­ня ор­га­ні­чних і мі­не­раль­них до­брив. Зав­дя­ки цьо­му зер­но­ві куль­ту­ри мен­ше по­шко­джу­ю­ться гес­сен­ською і швед­ськи­ми му­ха­ми, мен­ше ги­не ро­слин у фа­зі по­шко­дже­н­ня го­лов­но­го сте­бла. При за­сто­су­ван­ні фо­сфор­них і ка­лій­них до­брив під­ви­щу­є­ться стій­кість ози­мих про­ти зе­ле­но­о­чки.

Ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти ран­ньо­ве­сня­не бо­ро­ну­ва­н­ня ґрун­ту пе­ред по­сів­ни­ми ро­бо­та­ми. Це не дає змо­гу по­до­ла­ти верх­ній шар зла­ко­вим му­хам, що за­ляль­ко­ву­ю­ться у ґрун­ті. По­ля, де ви­со­ка чи­сель­ність ли­чи­нок хлі­бних жу­ків, дро­тя­ни­ків, що жи­вуть у ґрун­ті, слід від­ве­сти під пі­зні куль­ту­ри — про­со, ку­ку­ру­дзу, кар­то­плю, гре­чку, але по­пе­ре­дньо про­ве­сти три куль­ти­ва­ції ґрун­ту.

За ран­ніх сти­слих стро­ків сів­би ви­со­ко­які­сним на­сі­н­ням зни­жу­є­ться шкі­дли­вість хлі­бних жу­ків, зла­ко­вих мух, кло­пів че­ре­па­шок, зе­ле­но­о­чки, три­пса, сі­рої зер­но­вої сов­ки, по­пе­лиць, хлі­бних пиль­щи­ків. При над­то ран­ніх стро­ках сів­би ози­мої силь­но по­шко­джу­ю­ться гес­сен­ською і швед­ськи­ми му­ха­ми, зе­ле­но­о­чкою.

Ді­є­вим є спо­сіб в обме­жен­ні роз­мно­же­н­ня та змен­шен­ні втрат від хлі­бних кло­пів, хлі­бної жу­же­ли­ці, хлі­бних жу­ків, зер­но­вої сов­ки, а са­ме ран­ні і сти­слі стро­ки зби­ра­н­ня вро­жаю, а за­тя­жне зби­ра­н­ня дасть змо­гу шкі­дни­ку за­кін­чи­ти свій роз­ви­ток і на­ко­пи­чи­ти до­ста­тньо жи­ро­во­го ті­ла для зи­мів­лі.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.