Ко­о­пе­ра­ція се­ред фер­ме­рів-ко­зів­ни­ків

Agrobusiness Segodni - - Подія - Ан­на Го­роб­чук

У на­шій кра­ї­ні по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся об’єд­на­н­ня не­ве­ли­ких фер­ме­рів-ко­зів­ни­ків, що вже пра­цю­ють за єв­ро­пей­ськи­ми стан­дар­та­ми.

Про­тя­гом остан­ніх ро­ків в Укра­ї­ні стрім­ко зріс ін­те­рес до ство­ре­н­ня ко­зи­них ферм. Спо­сте­рі­га­є­ться на­ро­ще­н­ня про­ми­сло­во­го ко­зів­ни­цтва, яке пред­став­ле­не го­спо­дар­ства­ми, що утри­му­ють від 200 до 1000 го­лів. Але пе­ре­ва­жно до­мі­ну­ють ма­лі фер­мер­ські під­при­єм­ства із кіль­кі­стю від 20 до 100 кіз. Щоб три­ва­ла і да­лі по­зи­тив­на тен­ден­ція роз­ви­тку, ва­жли­во ство­ри­ти спри­я­тли­ві умо­ви. Сьо­го­дні актив­но по­пу­ля­ри­зу­є­ться ідея ко­о­пе­ра­ції у сіль­сько­му го­спо­дар­стві. На­скіль­ки ці­ка­вим є об’єд­на­н­ня се­ред ко­зів­ни­ків, ми по­ці­ка­ви­лись у за­сту­пни­ка го­ло­ви прав­лі­н­ня «ГС «Вів­чар­ство та ко­зів­ни­цтво Укра­ї­ни» і чле­на ГС «Асо­ці­а­ція ко­зів­ни­ків Укра­ї­ни» На­та­лії Яки­мен­ко.

Фер­мер­ське го­спо­дар­ство — по­ши­ре­на фор­ма го­спо­да­рю­ва­н­ня на се­лі. Про­те по­тен­ці­ал ма­лих та се­ре­дніх фер­ме­рів ви­ко­ри­сто­ву­є­ться не­до­ста­тньо ефе­ктив­но. Ін­ди­ві­ду­аль­на ді­яль­ність фер­мер­ських го­спо­дарств є обме­же­ною, адже са­мо­стій­но до­ста­тньо скла­дно ви­рі­шу­ва­ти ко­што­ри­сні й об’єм­ні ро­бо­ти, пов’яза­ні з за­без­пе­че­н­ням за­со­ба­ми ви­ро­бни­цтва, ма­те­рі­аль­но-те­хні­чни­ми ре­сур­са­ми; із транс­порт­ним, ре­мон­тним, бу­ді­вель­ним, ве­те­ри­нар­ним об­слу­го­ву­ва­н­ням; із пле­мін­ною ро­бо­тою то­що. Не­ве­ли­кі го­спо­дар­ства по­о­дин­ці не мо­жуть успі­шно за­йма­тись ре­а­лі­за­ці­єю ви­ро­бле­ної про­ду­кції, впли­ва­ти на рі­вень цін, у зв’яз­ку з ма­ли­ми об­ся­га­ми ви­ро­бни­цтва, в яких не за­ці­кав­ле­ні пе­ре­ро­бні під­при­єм­ства.

За на­яв­но­сті умов збе­рі­га­ти і пе­ре­ро­бля­ти свою про­ду­кцію, мо­жна ре­а­лі­зу­ва­ти її до­сить ви­гі­дно. Але пе­ре­ва­жна біль­шість ма­лих го­спо­дарств не ма­ють та­ких мо­жли­во­стей. То­му ви­ни­кає по­тре­ба об’єд­на­ти зу­си­л­ля фер­ме­рів за­для під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті в рин­ко­во­му се­ре­до­ви­щі. Ко­о­пе­ра­ція ство­рює до­да­тко­ві мо­жли­во­сті для до­ся­гне­н­ня рин­ко­вих пе­ре­ваг, до­зво­ля­ю­чи уни­ка­ти по­се­ре­дни­цьких по­слуг, спіль­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти об’єкти со­ці­аль­ної та ви­ро­бни­чої ін­фра­стру­кту­ри і за ра­ху­нок цьо­го зни­жу­ва­ти со­бі­вар­тість про­ду­кції. Це не ли­ше еко­но­мі­чно ви­гі­дно, а є со­ці­аль­но-еко­ло­гі­чною фор­мою го­спо­да­рю­ва­н­ня, оскіль­ки ство­рює до­да­тко­ві ро­бо­чі мі­сця, а та­кож спо­ну­кає до ра­ціо­наль­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня при­ро­дних ре­сур­сів та пі­клу­ва­н­ня про нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще чле­на­ми ко­опе­ра­ти­ву, які є не ли­ше сіль­сько­го­спо­дар­ськи­ми ви- ро­бни­ка­ми, а й сіль­ськи­ми жи­те­ля­ми, які пра­цю­ють і ме­шка­ють у се­лі.

На рин­ку го­спо­да­рю­ва­н­ня не тіль­ки в ко­зів­ни­цтві, а й в ці­ло­му у ві­тчи­зня­но­му агро­бі­зне­сі від­бу­ва­є­ться пев­ний ін­фор­ма­цій­ний ко­лапс се­ред ви­ро­бни­ків що­до пе­ре­хо­ду на єв­ро­пей­ські стан­дар­ти ви­ро­бни­цтва про­ду­кції. Спіл­ку­ю­чись як із ви­ро­бни­ка­ми, так і з пред­став­ни­ка­ми, на­при­клад, по­да­тко­вих ор­га­нів, від­чу­ваю, що ра­дян­ська си­сте­ма бу­ла для них більш зро­зумі­лою, ніж єв­ро­пей­ські НАССР чи GMP+. Ві­двер­то ка­жу­чи, ме­не тур­бує, що про­стий пе­ре­хід від си­сте­ми від­по­від­аль­но­сті дер­жав­них ор­га­нів за ви­ро­бни­цтво про­ду­кції, де кри­лась ду­же ве­ли­ка лан­ка ко­ру­пцій­ної схе­ми, на си­сте­му осо­би­стої від­по­від­аль­но­сті ви­кли­кає стіль­ки про­блем. Ві­рю, що час і пра­кти­чний до­свід, про­сві­тни­цька ін­фор­ма­ція до­по­мо­жуть усім уча­сни­кам рин­ку, дер­жав­ним спе­ці­а­лі­стам швид­ше та ефе­ктив­ні­ше за­пра­цю­ва­ти за но­ви­ми стан­дар­та­ми.

До ре­чі, но­ва фор­ма стан­дар­тів в Укра­ї­ні нав­па­ки розв’язує чи­ма­ло вузь­ких пи­тань що­до пе­ре­роб­ки агро­про­ду­кції. На­при­клад, згі­дно з остан­ні­ми ре­да­кці­я­ми за­ко­но­дав­ства від­мі­не­ні ГОСТ, СЕУ та ТУ, що на­дає змо­гу ви­ро­бля­ти про­ду­кцію за вла­сни­ми ре­це­пта­ми. Во­дно­час у ма­лих пе­ре­ро­бних го­спо­дар­ствах ще не до кін­ця по­до­ла­ли не­зро­зумі­лі ста­рі ви­мо­ги, а те­пер вча­ться ви­ко­ну­ва­ти но­ві. Су­ча­сна си­сте­ма про­зора і зро­зумі­ла, на­при­клад, ба­га­то ве­ли­ких під­при­ємств впро­ва­джу­ють НАССР і ма­ють час до 20 ве­ре­сня 2018 ро­ку, а ре­шта — до ве­ре­сня 2019 ро­ку. На від­мі­ну від ве­ли­ких під­при­ємств ма­лі мо­жуть впро­ва­джу­ва­ти НАССР у до­сить ко­ро­ткі стро­ки та ле­га­лі­зу­ва­ти ви­ро­бни­цтво швид­ше, ніж по­ту­жні ви­ро­бни­ки. По­при те ін­ди­ві­ду­аль­на ді­яль­ність фер­мер­ських го­спо­дарств є до­сить обме­же­ною, адже са­мо­стій­но до­ста­тньо скла­дно ви­рі­шу­ва­ти ко­што­ри­сні й об’єм­ні пи­та­н­ня, пов’яза­ні з ви­ро­бни­цтвом та збу­том, лан­цю­гом від ви­ро­бни­цтва до ре­а­лі­за­ції ви­го­тов­ле­ної про­ду­кції та мар­ке­тин­гу. Ве­ли­ке на­ван­та­же­н­ня на МСП

За­сту­пник го­ло­ви прав­лі­н­ня «ГС «Вів­чар­ство та ко­зів­ни­цтво Укра­ї­ни» і член ГС «Асо­ці­а­ція ко­зів­ни­ків Укра­ї­ни» На­та­лія Яки­мен­ко

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.