Агро­лі­со­ве го­спо­дар­ство че­кає ре­форм

Agrobusiness Segodni - - Подія - Ві­ктор Бор­знен­ко

Мі­жна­ро­дні ін­сти­ту­ції ООН і Єв­ро­со­ю­зу про­во­дять 9–13 жов­тня 2017 ро­ку Ти­ждень єв­ро­пей­ських лі­сів. Офі­цій­но в Укра­ї­ні за­лі­сне­но близь­ко 16% те­ри­то­рії — це пло­ща та­ких кра­їн, як Ав­стрія чи Пор­ту­га­лія. Але чи мо­жна на­зва­ти Укра­ї­ну дер­жа­вою, що на­ле­жно дбає про свої лі­си?

У су­спіль­стві три­ває дис­ку­сія дов­ко­ла зе­мель сіль­сько­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня… Су­пе­ре­чки ін­тен­сив­ні. І на цьо­му тлі осо­бли­во див­ним ви­гля­дає май­же су­ціль­не мов­ча­н­ня сто­сов­но лі­су. Але хі­ба він ро­сте не на зем­лі?

Ліс — сфе­ра рі­зно­ма­ні­тних ін­те­ре­сів са­ме аграр­ної спря­мо­ва­но­сті. Яго­ди, гри­би, го­рі­хи, лі­кар­ські тра­ви, бе­ре­зо­вий сік — це ли­ше най­більш оче­ви­дні про­ду­кти, які по­ста­чає ліс без осо­бли­вих зу­силь та ін­ве­сти­цій на їх ви­ро­бни­цтво. До­да­мо сю­ди кві­ти, у то­му чи­слі й рід­кі­сні (кон­ва­лії, про­лі­ски). У лі­сі во­дя­ться не ли­ше ди­кі тва­ри­ни. Тут си­стем­но ви­ро­щу­ють це­са­рок, ну­трій, роз­во­дять риб. Уся ця про­ду­кція до­ро­га, зокре­ма, й на рин­ках ЄС. Не­де­ше­ві та­кож ски­пи­дар і ка­ні­фоль, які отри­му­ють із жи­ви­ці со­сни. Оцет і аце­тон до­бу­ва­ю­ться з бе­ре­зи. Ду­биль­ні пре­па­ра­ти й барв­ни­ки ви­го­тов­ля­ють із ко­ри ду­ба.

Ліс — це чи­ма­ло бі­знес-мо­жли­во­стей. Це й кор­мо­ві угі­д­дя: там за­го­тов­ля­ють сі­но, ві­т­тя для кор­мо­вої су­мі­ші, хвой­но-ві­та­мін­не бо­ро­шно. До­да­мо до всьо­го й зе­ле­ний ту­ризм — і кра­ще, ко­ли він здій­сню­є­ться ор­га­ні­зо­ва­но, а не «ди­ко». Не­да­рем­но до­хо­ди від да­рів лі­су (по су­ті, про­ду­ктів аграр­ної сфе­ри) у ба- га­тьох кра­ї­нах на­ба­га­то пе­ре­ви­щу­ють най­про­сті­ший при­бу­ток від ді­ло­вої де­ре­ви­ни.

За ра­дян­щи­ни лі­сів­ни­цтво не спри­йма­ло­ся як га­лузь ро­слин­ни­цтва і зем­ле­роб­ства. Ще на по­ча­тку 1930-х ро­ків во­но бу­ло об’єд­на­не з де­ре­во­об­ро­бною про­ми­сло­ві­стю, тоб­то під­по­ряд­ко­ва­не їй. Так зва­не «лі­со­ве го­спо­дар­ство» при­но­си­ло­ся у жер­тву ме­га­ін­ду­стрі­а­лі­за­ції й ве­ли­кій енер­ге­ти­ці, ста­ло її при­да­тком. Основ­ним йо­го зав­да­н­ням бу­ло за­без­пе­че­н­ня де­ре­ви­ною одер­жав­ле­них під­при­ємств: шахт, гі­гант­ських бу­дів­ництв, та­бо­рів ГУЛАГу.

Ни­ні лі­со­ве го­спо­дар­ство зна­хо­ди­ться під егі­дою дер­жа­ви. Лі­си Укра­ї­ни адмі­ні­стра­тив­но по­ді­ле­ні між кіль­ко­ма роз­по­ря­дни­ка­ми. Це, зокре­ма, Дер­жав­не агент­ство лі­со­вих ре­сур­сів Укра­ї­ни (Дер­жлі­с­агент­ство), яке є ор­га­ном вла­ди, ді­яль­ність ко­тро­го ре­гу­лю­є­ться че­рез Мі­ні­стер­ство аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства. А та­кож Мін­при­ро­ди, Мі­н­обо­ро­ни, МНС, мі­сце­ві гро­ма­ди, То­ва­ри­ства ми­слив­ців та ри­ба­лок.

І до­сі на­ші ліс­го­спи ба­зу­ю­ться на дер­жав­ній вла­сно­сті. То­му їхня еко­но­мі­чна ефе­ктив­ність, по су­ті, та­ка ж, як і в кол­го­спів. Ска­жі­мо, на­йо­че­ви­дні­ше: уро- жай ягід гри­бів зби­ра­є­ться бо­дай на­по­ло­ви­ну. Ре­шту з’їда­ють ди­кі зві­рі — це в кра­що­му ра­зі, або ж во­но все згни­ває, бо ні­ко­му зби­ра­ти, і ні­хто, зре­штою, це пиль­но не кон­тро­лює.

Ко­ли ми до­від­у­є­мо­ся про не­за­кон­ні ви­руб­ки й ек­спорт лі­су, то у лю­дей ви­ни­кає обу­ре­н­ня, зві­сно. ЗМІ пи­шуть про існу­ва­н­ня на за­хі­дних ми­тни­цях ко­ри­до­ру кон­тра­бан­ди лі­со­ма­те­рі-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.