Не вга­дуй — те­стуй ґрунт!

Agrobusiness Segodni - - Економічний гектар - Оле­ксандр Кри­вен­ко

Пра­кти­чний до­свід аме­ри­кан­ських фер­ме­рів свід­чить на ко­ристь ви­ко­ри­ста­н­ня су­ча­сних агро­хі­мі­чних ла­бо­ра­то­рій, які спри­я­ють під­ви­щен­ню рів­ня управ­лі­н­ня вро­жай­ні­стю сіль­гос­пкуль­тур.

Бу­ти ще більш озбро­є­ни­ми су­ча­сни­ми те­хно­ло­гі­я­ми та ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ли­ше опти­маль­ні кіль­ко­сті ре­сур­сів (до­брив і пе­сти­ци­дів) для ве­де­н­ня агро­бі­зне­су — про це йшло­ся на Дні від­кри­тих две­рей агро­хі­мі­чної ла­бо­ра­то­рії Прайм Лаб Тек/Prime Lab Tech (PLT), що від­був­ся на­при­кін­ці ве­ре­сня не­по­да­лік Ки­є­ва. Участь у за­хо­ді взя­ли чи­слен­ні фер­ме­ри та ке­рів­ни­ки го­спо­дарств, а та­кож іно­зем­ні го­сті.

Ро­дзин­кою ці­єї зу­стрі­чі ста­ла до­по­відь про роль ін­те­гро­ва­ної про­гра­ми в управ­лін­ні ро­дю­чо­сті ґрун­тів у при­бу­тко­во­му ро­слин­ни­цтві на при­кла­ді фер­мер­ських го­спо­дарств шта­ту Міс­су­рі, з якою ви­сту­пив спе­ці­аль­ний гість по­дії із США Де­від Данн, ке­рів­ник агро­хі­мі­чної ла­бо­ра­то­рії з до­слі­дже­н­ня ґрун­тів уні­вер­си­те­ту Міс­су­рі-Дель­та-Центр. Як вва­жає за­кор­дон­ний екс­перт, ко­жний сіль­го­спви­ро­бник має ви­зна­чи­ти для се­бе ці­лі від­но­сно вне­се­н­ня по­жив­них ре­чо­вин для ро­слин; які­сний склад ґрун­тів та рі­вень pH; ре­ко­мен­да­ції за ре­зуль­та­та­ми ана­лі­зу ґрун­тів. Де­від Данн пра­кти­чно про­де­мон­стру­вав як за зов­ні­шні­ми озна­ка­ми ті­єї чи ін­шої ро­сли­ни зро­зу­мі­ти, яких по­жив­них ре­чо­вин їй бра­кує. Гість із США, по­си­ла­ю­чись на вла­сний до­свід, по­ві­до­мив, які ви­го­ди отри­мує сіль­го­спви­ро­бник, якщо він ве­де по­стій­ний та ком­пле­ксний ана­ліз ґрун­тів. По-пер­ше, має мо­жли­вість впли­ну­ти на збіль­ше­н­ня рів­ня уро­жай­но­сті ті­єї чи ін­шої куль­ту­ри шля­хом за­без­пе­че­н­ня на­ле­жних умов для ро­дю­чо­сті ґрун­ту. По-дру­ге, мі­ні­мі­зу­ю­ться ви­ро­бни­чі ви­тра­ти. По-тре­тє, змен­шу­є­ться не­га­тив­ний вплив на нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще.

Де­від Данн від­по­вів на на­ші за­пи­та­н­ня:

— В укра­їн­ській агро­куль­ту­рі є чи­ма­ло про­блем. Зокре­ма, при пла­ну­ван­ні ви­ро­щу­ва­н­ня тих чи ін­ших сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур ча­сто не вра­хо­ву­є­ться та­кий по­ка­зник, як ки­сло­тність грун­ту (pH) — до­во­лі ва­жли­вий змін­ний па­ра­метр ґрун­ту. Вна­слі­док цьо­го уро­жай­ність мі­сце­вих агра­рі­їв є зна­чно мен­шою за по­тен­цій­ну, її мо­жна до­сяг­ти, якщо цей чин­ник бра­ти до ува­ги та вно­си­ти від­по­від­ні ко­ре­кти­ви в під­го­тов­ку зе­мель­них ді­ля­нок. Якщо, ска­жі­мо, рі­вень pH грун­ту ви­со­кий, то пе­ред ро­сли­на­ми по­стає про­бле­ма на­яв­но­сті та до­сту­пно­сті по­жив­них ре­чо­вин. Та­кі ви­пад­ки час від ча­су тра­пля­ю­ться у сіль­сько­му го­спо­дар­стві. Най­кра­щий та опти­маль­ний ва­рі­ант ки­сло­тно­сті грун­тів до­рів­нює 6.0–7.0. Це са­ме той ці­льо­вий по­ка­зник pH, який вар­то під­три­му­ва­ти. Основ­на про­бле­ма на ґрун­тах із ки­сло­тні­стю 5.0– 6.0. Азот, вне­се­ний у ґрунт з та­ким рів­нем pH, не­до­сту­пний для біль­шо­сті куль­тур. У цьо­му ви­пад­ку до­бри­ва ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться не­ефе­ктив­но.

Низь­кий рі­вень pH із зна­че­н­ням 5.0 і ниж­че озна­чає на­яв­ність у ді­лян­ці ґрун­ту мар­ган­цю й алю­мі­нію, які є то­кси­чни­ми для сіль­сько­го­спо­дар­ських рос- лин. Для отри­ма­н­ня ба­жа­но­го вро­жаю ви­ро­бни­ки ма­ють по­стій­но кон­тро­лю­ва­ти зна­че­н­ня pH у ґрун­ті та під­три­му­ва­ти йо­го на на­ле­жно­му рів­ні.

Ме­не до­сить ча­сто за­пи­ту­ють фер­ме­ри в Аме­ри­ці, чо­му з ча­сом рі­вень pH зни­жу­є­ться? Одна з основ­них при­чин — це вне­се­н­ня азо­тно-сір­ча­них до­брив, які зго­дом оки­слю­ють ґрунт. Ін­ша — це ви­ми­ва­н­ня каль­цію та мар­ган­цю у ре­зуль­та­ті філь­тру­ва­н­ня. Рі­вень pH зни­жу­є­ться та­кож че­рез ви­нос по­жив­них ре­чо­вин зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми й атмо­сфер­ни­ми опа­да­ми. Ва­жли­ве зна­че­н­ня у ді­а­гно­сти­ці ґрун­ту та мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня ро­слин має від­бір їхніх зраз­ків. Ко­жна то­чка від­бо­ру ґрун­ту для фор­му­ва­н­ня су­ку­пно­го зраз­ка має фі­ксу­ва­ти­ся за до­по­мо­гою GPS-при­йма­ча, який за­без­пе­чує то­чне ви­зна­че­н­ня місць ці­єї ро­бо­ти на по­лі. Від­бір зраз­ків ро­слин про­во­ди­ться у пев­ні пе­рі­о­ди ве­ге­та­ції та фа­зи їхньо­го роз­ви­тку. Агро­хі­мі­чне об­сте­же­н­ня ґрун­ту та ро­слин­на ді­а­гно­сти­ка до­зво­ля­ють опе­ра­тив­но ко­ре­гу­ва­ти те­хно­ло­гію за­сто­су­ва­н­ня до­брив, а са­ме до­зу­ва­н­ня; стро­ки та спосо­би вне­се­н­ня. Чі­тке ви­зна­че­н­ня тер­мі­нів і ме­то­дів вне­се­н­ня до­брив ство­рює най­кра­щі умо­ви жив­ле­н­ня рос- лин упро­довж пе­рі­о­ду ве­ге­та­ції й отри­ма­н­ня ба­жа­них уро­жа­їв.

— З ко­жним ро­ком спо­сте­рі­га­є­мо зро­ста­н­ня на­се­ле­н­ня на­шої пла­не­ти. Від­по­від­но збіль­шу­є­ться по­пит на про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, а от­же, пи­та­н­ня під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­ро­бни­цтва сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур на­бу­ває все біль­шо­го зна­че­н­ня. Су­ча­сні на­у­ко­ві ме­то­ди до­слі­джень при­хо­дять фер­ме­рам на до­по­мо­гу. Ні­хто не хо­че ви­тра­ча­ти гро­ші на не­по­трі­бні ре­чі. В Аме­ри­ці ми зав­жди за­ду­му­є­мось, на що най­кра­ще ске­ру­ва­ти свої ко­шти: на під­три­ма­н­ня уро­жай­но­сті на цьо­му по­лі чи на ін­шо­му, на якій куль­ту­рі — сої, ку­ку­ру­дзі, со­ня­шни­ку то­що — зо­се­ре­ди­ти свою ува­гу. Са­ме ана­ліз ґрун­ту в ла­бо­ра­то­рії до­зво­ляє ме­ні при­йма­ти опти­маль­не управ­лін­ське рі­ше­н­ня та пра­виль­ним чи­ном роз­по­ді­ля­ти гро­ші, час та ін­ші ре­сур­си. Одно­го ра­зу мій брат фер­мер ви­рі­шив по­ра­ди­тись зі мною, як по­кра­щи­ти вро­жай­ність у сво­є­му го­спо­дар­стві. Я ува­жно ви­слу­хав йо­го та ска­зав: «Не вга­дуй, кра­ще зро­би ана­ліз грун­ту!».

Те са­ме сто­су­є­ться й укра­їн­ських агра­рі­їв: як тіль­ки во­ни зро­зу­мі­ють, що цей ме­тод пла-

Де­від Данн, ке­рів­ник агро­хі­мі­чної ла­бо­ра­то­рії з до­слі­дже­н­ня ґрун­тів уні­вер­си­те­ту Міс­су­рі-Дель­та-Центр

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.