Пше­ни­ця по­тре­бує мі­не­раль­них до­брив

Agrobusiness Segodni - - Економічний гектар - Оль­га Вла­со­ва

Впро­довж усі­єї ве­ге­та­ції якість зер­на і уро­жай­ність ози­мої пше­ни­ці за­ле­жать від за­без­пе­че­н­ня ро­слин еле­мен­та­ми мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня. За спосо­бом ви­ко­ри­ста­н­ня сор­ти ози­мої пше­ни­ці мо­жна по­ді­ли­ти на дві гру­пи: ін­тен­сив­но­го та на­пів­ін­тен­сив­но­го ти­пу ви­ро­щу­ва­н­ня.

Ін­тен­сив­ні сор­ти тіль­ки при пов­но­му і зба­лан­со­ва­но­му за­без­пе­чен­ні по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми мо­жуть пов­ні­стю ре­а­лі­зу­ва­ти свій ге­не­ти­чний по­тен­ці­ал.

Агро­хі­мі­чні вла­сти­во­сті су­ча­сних ґрун­тів да­ле­кі від опти­маль­них. То­му до­бри­ва є одним із най­ефе­ктив­ні­ших та швид­ко­ді­ю­чих фа­кто­рів під­ви­ще­н­ня уро­жай­но­сті пше­ни­ці і по­лі­пше­н­ня яко­сті зер­на. При­ро­сти вро­жаю за ра­ху­нок до­брив мо­жуть ся­га­ти 10–15 ц/га і біль­ше, осо­бли­во до­бре ре­а­гу­ють на вне­се­н­ня до­брив ко­ро­тко­сте­бло­ві сор­ти пше­ни­ці.

Са­ме за­сто­су­ва­н­ня до­брив за­по­бі­гає ви­сна­жен­ню ґрун­тів і за­без­пе­чує по­кра­ще­н­ня умов мі­не­раль­но­го жив­ле­н­ня ро­слин. За ста­ти­сти­чни­ми да­ни­ми, пі­сля різ­ко­го па­ді­н­ня об­ся­гів за­сто­су­ва­н­ня мі­не­раль­них до­брив у дев’яно­стих ро­ках ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя, ли­ше остан­нє де­ся­ти­лі­т­тя від­бу­ва­є­ться по­сту­по­ве збіль­ше­н­ня вне­се­н­ня мі­не­раль­них до­брив.

Мі­не­раль­ні до­бри­ва фор­му­ють у пше­ни­ці до­бре роз­ви­не­ну ко­ре­не­ву си­сте­му, опти­маль­ну лис­тко­ву по­верх­ню, під­ви­щу­є­ться мо­ро­зо- та зи­мо­стій­кість, зни­жу­є­ться транспі­ра­ція. Зав­дя­ки вне­сен­ню до­брив у зер­ні збіль­шу­є­ться вміст біл­ка на 1– 3%, си­рої клей­ко­ви­ни — на 3–6%.

Нор­ми мі­не­раль­них до­брив та їх спів­від­но­ше­н­ня за­ле­жать від по­пе­ре­дни­ків ози­мої пше­ни­ці. Пі­сля зер­но­вих бо­бо­вих ро­слин та ба­га­то­рі­чних бо­бо­вих за­сто­со­ву­ють пов­ні мі­не­раль­ні до­бри­ва, з під­ви­ще­ною нор­мою фо­сфор­них і ка­лій­них та змен­ше­ною азо­тних; пі­сля ку­ку­ру­дзи під­ви­щу­ють нор­ми азо­ту, а пі­сля кар­то­плі та цукро­вих бу­ря­ків — ка­лію.

Обов’яз­ко­во слід вра­хо­ву­ва­ти біо­ло­гі­чні осо­бли­во­сті ра­йо­но­ва­них сор­тів пше­ни­ці. При ви­ро­щу­ван­ні низь­ко­ро­слих, стій­ких про­ти ви­ля­га­н­ня, вно­сять ви­щі нор­ми мі­не­раль­них до­брив, осо­бли­во азо­тних, під ви­со­ко­ро­слі сор­ти, схиль­ні до ви­ля­га­н­ня — мен­ші нор­ми.

Ефе­ктив­ність мі­не­раль­них до­брив за­ле­жить від стро­ків сів­би пше­ни­ці. Фо­сфор­но-ка­лій­ні за­сто­со­ву­ють при ран­ній сів­бі, осо­бли­во в умо­вах до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня і те­плої осін­ньої по­го­ди. Зав­дя­ки їм ро­сли­ни не пе­ре­ро­ста­ють, кра­ще за­гар­то­ву­ю­ться, під­ви­щу­є­ться їх зи­мо­стій­кість. Під пше­ни­цю пі­зніх стро­ків сів­би не­об­хі­дно вно­си­ти пов­не мі­не­раль­не до­бри­во, яке по­лі­пшує ку­ще­н­ня ро­слин та спри­яє швид­шо­му на­ро­стан­ню ве­ге­та­тив­ної ма­си. На ґрун­тах із під­ви­ще­ною ки­сло­тні­стю (рН 5,5 і мен­ше) ви­ко­ри­сто­ву­ють фі­зіо­ло­гі­чно лу­жні мі­не­раль­ні до­бри­ва (на­при­клад, на­трі­є­ву або каль­ці­є­ву се­лі­тру, фо­сфо­ри­тне бо­ро­шно), на со­лон­цю­ва­тих — фі­зіо­ло­гі­чно ки­слі (суль­фат амо­нію, су­пер­фо­сфат то­що).

Мі­не­раль­ні до­бри­ва не­об­хі­дно вно­си­ти в рі­зний час під основ­ний обро­бі­ток во­се­ни, да­ва­ти в ряд­ки при сів­бі і піджив­лю­ва­ти ни­ми по­сі­ви під час ве­ге­та­ції. Пов­ну нор­му фо­сфор­них і ка­лій­них до­брив тре­ба за­без­пе­чу­ва­ти під основ­ний обро­бі­ток. Кра­ще вно­си­ти до­бри­ва під оран­ку на гли­би­ну від 5–10 до 22–25 см. Гли­бо­ке пе­ре­мі­шу­ва­н­ня до­брив спри­яє кра­що­му роз­ви­тку ко­ре­не­вої си­сте­ми, про­ни­кнен­ню її на біль­шу гли­би­ну в по­ча­тко­вих фа­зах ро­сту і під­ви­щен­ню зи­мо­стій­ко­сті.

Зна­че­н­ня та­ких мі­кро­еле­мен­тів, як мідь, бор, цинк, мар­га­нець у жив­лен­ні зер­но­вих куль­тур по­стій­но зро­стає. Для отри­ма­н­ня ви­со­ких і які­сних уро­жа­їв ози­мої пше­ни­ці не­об­хі­дно спіль­но з мі­не­раль­ни­ми до­бри­ва­ми за­сто­со­ву­ва­ти мі­кро­еле­мен­ти, то­му що мі­кро­до­бри­ва по­кра­щу­ють обмін ре­чо­вин, під­ви­щу­ють уро­жай і по­кра­щу­ють якість зер­на.

Мі­кро­до­бри­ва не­об­хі­дно вно­си­ти при пе­ре­д­по­сів­ній оброб­ці на­сі­н­ня із по­єд­на­н­ням про­тру­є­н­ня.

По­за­ко­ре­не­ве піджив­ле­н­ня мі­кро­до­бри­ва­ми про­во­дять од- но­ча­сно з оброб­кою гер­бі­ци­да­ми. Для пе­ре­д­по­сів­ної оброб­ки на­сі­н­ня і по­за­ко­ре­не­во­го піджив­ле­н­ня ро­слин ви­ко­ри­сто­ву­ють один із мі­кро­еле­мен­тів. З ме­тою по­пов­не­н­ня ґрун­тів мі­кро­еле­мен­та­ми не­об­хі­дно шир­ше ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти су­пер­фо­сфа­ти, зба­га­че­ні бо­ром, мар­ган­цем, ко­баль­том, цин­ком і мід­дю.

Азот

Основ­ним еле­мен­том ро­сту і роз­ви­тку ро­слин є азот, який вхо­дить до скла­ду всіх амі­но­ки­слот. Біл­ко­ві ре­чо­ви­ни є го­лов­ною скла­до­вою ча­сти­ною про­то­пла­зми, во­ни при­су­тні у ко­жній жи­вій клі­ти­ні, бу­ду­чи ма­те­рі­аль­ною осно­вою усьо­го жит­тє­во­го про­це­су. Азот вхо­дить до скла­ду не тіль­ки біл­ків, але й ну­кле­ї­но­вих ки­слот, хло­ро­фі­лу, ві­та­мі­нів, фер­мен­тів.

Пше­ни­ця впро­довж усьо­го пе­рі­о­ду ве­ге­та­ції від по­ча­тку фун­кціо­ну­ва­н­ня ко­ре­нів до при­пи­не­н­ня ро­сту по­тре­бує азот. Але в осін­ній пе­рі­од не­має по­тре­би ство­рю­ва­ти ви­со­кий рі­вень азо­тно­го жив­ле­н­ня, то­му що від сів­би до ве­сня­но­го

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.