Па­да­ли­ця у по­сі­вах ози­ми­ни

Agrobusiness Segodni - - Економічний гектар - Оле­ксій Же­ляз­ков

Пло­щі під по­сі­ва­ми ози­ми­ни, роз­мі­ще­ної у сі­во­змі­ні пі­сля не­па­ро­вих по­пе­ре­дни­ків, є до­во­лі ве­ли­ки­ми і що­рі­чно збіль­шу­ю­ться. На­ра­зі у зо­ні Сте­пу пше­ни­цю ози­му роз­мі­щу­ють зде­біль­шо­го пі­сля со­ня­шни­ку, а та­кож по стер­ньо­вих по­пе­ре­дни­ках. Це вно­сить пев­ні кор­ре­кти­ви до те­хно­ло­гі­чно­го ре­гла­мен­ту під час ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці.

Оскіль­ки ни­ні на дво­рі по­ча­ток тре­тьо­го мі­ся­ця осе­ні — ли­сто­па­да, хо­ті­ло­ся б звер­ну­ти ува­гу сіль­сько­го­спо­дар­ських ви­ро­бни­ків на де­які мо­мен­ти, які мо­жуть ви­ни­кну­ти під час ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці ози­мої по за­зна­че­них по­пе­ре­дни­ках.

Вста­нов­ле­но, що роз­мі­ще­н­ня пше­ни­ці ози­мої пі­сля не­па­ро­вих по­пе­ре­дни­ків, осо­бли­во за умо­ви не­до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гії зби­ра­н­ня по­пе­ре­дньої куль­ту­ри, що, сво­єю чер­гою, ве­де до втрат вро­жаю, мо­же при­зво­ди­ти до по­гір­ше­н­ня умов роз­ви­тку ро­слин ози­ми­ни в осін­ній пе­рі­од ве­ге­та­ції.

На­сі­н­ня со­ня­шни­ку та ячме­ню яро­го пі­сля по­тра­пля­н­ня у грунт зав­дя­ки пе­ре­д­по­сів­ній оброб­ці грун­ту під сів­бу ози­мих зер­но­вих куль­тур мо­же або одра­зу про­ро­ста­ти, або зна­хо­ди­тись у ньо­му до на­ста­н­ня спри­я­тли­вих для про­ро­ста­н­ня гі­дро­тер­мі­чних умов. Так, при від­су­тно­сті опа­дів у до­по­сів­ний пе­рі­од на­сі­н­ня мо­же ле­жа­ти до­ста­тньо три­ва­лий про­мі­жок ча­су до то­го мо­мен­ту, як прой­дуть до­щі. Зде­біль­шо­го ба­га­то го­спо­дарств до цьо­го ча­су вже всти­га­ють про­ве­сти «ри­зи­ко­ва­ну» сів­бу ози­мих зер­но­вих куль­тур у су­хий грунт, спо­ді­ва­ю­чись на дов­го­о­чі­ку­ва­ний дощ.

При на­стан­ні опти­маль­них умов на­сі­н­ня со­ня­шни­ку та ячме­ню яро­го про­ро­стає одно­ча­сно з на­сі­н­ням пше­ни­ці ози­мої, а пе­ре­ва­жна біль­шість на­віть швид­ше, за ра­ху­нок міл­кої за­роб­ки йо­го в грунт. Осо­бли­во це сто­су­є­ться на­сі­н­ня ячме­ню яро­го, яке за ра­ху­нок біо­ло­гі­чних осо­бли­во­стей куль­ту­ри про­ро­стає ра­ні­ше за пше­ни­цю. На при­кла­ді ре­зуль­та­тів до­слі­джень із ви­вче­н­ня по­пе­ре­дни­ків, стро- ків сів­би та норм ви­сі­ву пше­ни­ці ози­мої, що про­во­ди­лись на Ге­ні­че­ській до­слі­дній стан­ції Ін­сти­ту­ту зер­но­вих куль­тур НААН, до­ціль­но роз­гля­ну­ти не­га­тив­ний вплив «па­да­ли­ці» на ро­зви­ток ози­ми­ни в осін­ній пе­рі­од. Так, схо­ди ро­слин со­ня­шни­ку, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи во­ло­гу з ор­но­го ша­ру ґрун­ту, спри­чи­ня­ли при цьо­му її де­фі­цит, який у ро­слин пше­ни­ці ві­зу­аль­но про­яв­ляв­ся у зни­жен­ні тур­го­ру, по­яві сві­тло-зе­ле­но­го за­барв­ле­н­ня лис­тків, за­трим­ці в ро­сті та роз­ви­тку (рис. 1).

Кіль­кість ро­слин со­ня­шни­ку в по­сі­вах пше­ни­ці ози­мої, яка зна­хо­ди­ла­ся у фа­зі пов­них схо­дів, ста­но­ви­ла в се­ре­дньо- му за три ро­ки до­слі­джень 82– 141 шт./м².

Зна­чна кіль­кість ро­слин ячме­ню яро­го та більш ін­тен­сив­ний їх ріст, по­рів­ня­но з ро­сли­на­ми пше­ни­ці ози­мої, не­га­тив­но по­зна­чи­лись на ро­сто­вих про­це­сах пше­ни­ці, яка бу­ла ни­ми при­гні­че­на (рис. 2).

Най­біль­ша кіль­кість ро­слин ячме­ню яро­го в по­сі­вах ози­ми­ни (53–127 шт./м² в рі­зні ро­ки до­слі­джень) бу­ла за­фі­ксо­ва­на за сів­би 5 ве­ре­сня.

За цьо­го стро­ку сів­би кіль­кість ро­слин «па­да­ли­ці» у по­сі­вах пше­ни­ці що­рі­чно бу­ла най­біль­шою і ста­но­ви­ла в фа­зі схо­дів пше­ни­ці: у рік із по­мір­ним рів­нем зво­ло­же­н­ня ґрун­ту у до­по­сів­ний та по­сів­ний пе­рі­о­ди — 84 шт./м²; за від­су­тно­сті во­ло­ги у по­сів­но­му ша­рі — 137 шт./м²; за се­ре­дньо­го рів­ня зво­ло­же­н­ня — 121 шт./м²; ро­слин ячме­ню яро­го — 54; 127 та 108 шт./м² від­по­від­но.

За­бур’яне­ність по­сі­вів пше­ни­ці «па­да­ли­цею» ячме­ню яро­го зна­чно змен­шу­ва­лась на ді­лян­ках, де сів­бу про­во­ди­ли в пі­зні­ші стро­ки, по­чи­на­ю­чи з 25 ве­ре­сня.

Сів­ба пше­ни­ці ози­мої у більш пі­зні стро­ки при­зво­ди­ла до по­дов­же­н­ня до­по­сів­но­го пе­рі­о­ду, що спри­я­ло про­ро­стан­ню зна­чної час­тки на­сі­н­ня ячме­ню та со­ня­шни­ку вна­слі­док ви­па­да­н­ня біль­шої кіль­ко­сті атмо­сфер­них опа­дів про­тя­гом цьо­го пе­рі­о­ду. Ра­зом з тим, про­ве­де­н­ня пе­ре­д­по­сів­ної куль­ти­ва­ції за­без­пе­чу­ва­ло май­же пов­не зни­ще­н­ня ро­слин цих куль­тур на по­лях, за­пла­но­ва­них для сів­би пше­ни­ці. Та­ким чи­ном, кіль­кість ро­слин по­пе­ре­дніх куль­тур (ячме­ню та со­ня­шни­ку) у по­сі­вах за сів­би ози­ми­ни 15 жов­тня пра­кти­чно до­рів­ню­ва­ла ну­лю.

Слід за­зна­чи­ти, що під час осін­ньої ве­ге­та­ції на­сі­н­ня со­ня­шни­ку та ячме­ню яро­го, яке зна­хо­ди­лось у грун­ті, по­сту­по­во про­ро­ста­ло, час­тка ро­слин «па­да­ли­ці» ін­тен­сив­но збіль­шу­ва­лась, і на час при­пи­не­н­ня ози­ми­ною осін­ньої ве­ге­та­ції кіль­кість та­ких ро­слин бу­ла ма­кси­маль­ною.

Зни­же­н­ня тем­пе­ра­ту­ри по­ві­тря до –8–110С спри­чи­ня­ло пов­ну за­ги­бель ро­слин со­ня­шни­ку та ячме­ню яро­го, однак по­сі­ви, які бу­ли за­бур’яне­ни­ми, ма­ли ви­со­ку зрі­дже­ність, що в подаль­шо­му не­га­тив­но по­зна­чи­лось на рів­ні їх зер­но­вої про­ду­ктив­но­сті.

Зви­чай­но, для бо­роть­би з «па­да­ли­цею» мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти гер­бі­ци­ди, однак пе­ред об­при­ску­ва­н­ням до­ціль­но ви­яви­ти не­об­хі­дність про­ве­де­н­ня цьо­го агро­за­хо­ду, по­пе­ре­дньо вра­ху­вав­ши кіль­кість ро­слин со­ня­шни­ку у по­сі­вах пше­ни­ці та еко­но­мі­чну до­ціль­ність про­ве­де­н­ня хі­мі­чно­го обро­бі­тку по­сі­вів.

Рис. 1. На­яв­ність у по­сі­вах пше­ни­ці ози­мої ро­слин «па­да­ли­ці» со­ня­шни­ку

Рис. 2. На­яв­ність у по­сі­вах пше­ни­ці ози­мої за сів­би 5 ве­ре­сня ро­слин «па­да­ли­ці» ячме­ню яро­го

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.