Агро­стра­ху­ва­н­ня: аме­ри­кан­ський до­свід

Agrobusiness Segodni - - Економічний гектар - Оле­ксандр Гор­да

Без та­ко­го ін­стру­мен­ту, як стра­ху­ва­н­ня ро­зви­ток су­ча­сно­го аграр­но­го бі­зне­су не­мо­жли­вий. То­му на­шим фер­ме­рам вар­то вра­ху­ва­ти до­свід США у цьо­му се­гмен­ті фі­нан­со­вих по­слуг.

Для ста­біль­но­го ве­де­н­ня про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції не­об­хі­дне за­сто­су­ва­н­ня рі­зних фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів. Без кре­ди­ту­ва­н­ня, лі­зин­гу та стра­ху­ва­н­ня пов­но­цін­не ве­де­н­ня бі­зне­су май­же не­мо­жли­ве. І са­ме стра­ху­ва­н­ня у сіль­сько­му го­спо­дар­стві Укра­ї­ни за­ли­ша­є­ться ще не­о­ра­ною «ці­ли­ною» з ве­ли­ки­ми пер­спе­кти­ва­ми, мо­жли­во­стя­ми зро­ста­н­ня у май­бу­тньо­му. Про це, зокре­ма, йшло­ся, на кру­гло­му сто­лі «Агро­стра­ху­ва­н­ня — клю­чо­вий ком­по­нент під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті сіль­сько­го го­спо­дар­ства», який не­що­дав­но від­був­ся у Ки­є­ві. Йо­го ор­га­ні­за­тор — Про­гра­ма IFC «Ро­зви­ток фі­нан­су­ва­н­ня аграр­но­го се­кто­ру в Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії». Се­ред до­по­від­а­чів за­хо­ду одним із най­більш ці­ка­вих був Кент Лан­клос, що пред­став­ляв від­діл бі­знес-ана­лі­ти­ки Агент­ства з управ­лі­н­ня ри­зи­ка­ми (RMA) Дер­жав­но­го де­пар­та­мен­ту сіль­сько­го го­спо­дар­ства США.

Зі слів аме­ри­кан­сько­го го­стя, RMA роз­ро­бляє по­лі­ти­ку стра­ху­ва­н­ня у США, умо­ви її ре­а­лі­за­ції, та­ри­фи, ці­ни по­слуг, за­без­пе­чує стан­дар­ти ан­де­рай­тин­гу в уре­гу­лю­ван­ні зби­тків. Агент­ство та­кож пе­ре­ві­ряє пра­виль­ність ін­фор­ма­ції про стра­хо­ві ви­пла­ти та зби­тки, ви­зна­че­н­ня при­бу­тків/ зби­тків від стра­хо­вої ді­яль­но­сті, ро­зра­хун­ки зі стра­хо­ви­ми ком­па­ні­я­ми. Крім то­го, тут ана­лі­зу­ють но­ві стра­хо­ві про­ду­кти та ви­зна­ча­ють по­тре­бу в роз­ши­рен­ні фе­де­раль­ної стра­хо­вої про­гра­ми.

Аме­ри­кан­ський уряд не ви­пад­ко­во бе­ре участь у цих фі­нан­со­вих опе­ра­ці­ях. В кра­ї­ні по­стій­но від­бу­ва­ю­ться при­ро­дні ка­та­клі­зми, які охо­плю­ють ве­ли­кі те­ри­то­рії, і від них по­тер­пає ба­га­то фер­ме­рів. За- галь­ні зби­тки ста­нов­лять ду­же зна­чні об­ся­ги ко­штів. На­при­клад, у 2015 ро­ку стра­хо­ві ви­пла­ти пе­ре­ви­щи­ли 6 млрд дол. США. Ком­пен­су­ва­ти та­кі су­ми при­ва­тним ком­па­ні­ям не зав­жди під си­лу. Тож без дер­жав­ної під­трим­ки си­сте­ми за­хи­сту та­кі стру­кту­ри мо­гли б збан­кру­ту­ва­ти.

«У США агро­стра­ху­ва­н­ня до­по­ма­гає під­три­ма­ти фер­ме­рів, а та­кож увесь лан­цю­жок від бан­ків до ди­ле­рів. Це та­кож по­лі­пшує си­сте­му про­до­воль­чої без­пе­ки, — на­го­ло­сив Кент Лан­клос. — Цим ми та­кож під­три­му­є­мо мі­сце­ву ін­фра­стру­кту­ру та гро­ма­ди. Йде­ться про під­трим­ку ін­ших бі­зне­сів, які пра­цю­ють на мі­сце­во­му рів­ні. Ба­га­то кре­ди­то­рів — бан­ки, ін­ші стру­кту­ри, ка­жуть, що при­дба­н­ня стра­хо­во­го по­лі­су в агро­стра­ху­ван­ні є не­об­хі­дною пе­ред­умо­вою в отри­ман­ні фі­нан­су­ва­н­ня. Адже во­ни му­сять бу­ти впев­не­ні, що якщо да­ють гро­ші, то фер­мер бу­де в змо­зі їх по­вер­ну­ти».

До 1980 ро­ку си­сте­ма по­ді­бно­го стра­ху­ва­н­ня у США, за ін­фор­ма­ці­єю Кен­та Лан­кло­са, бу­ла ви­ня­тко­во дер­жав­ною спра­вою. По­тім до фе­де­раль­ної про­гра­ми агро­стра­ху­ва­н­ня до­лу­чи­ли­ся при­ва­тні стра­хо­ві ком­па­нії — во­ни взя­ли­ся за ре­а­лі­за­цію стра­хо­вих по­лі­сів. Ни­ні у се­кто­рі пра­цю­ють 16 стра­хо­вих ком­па­ній.

Во­дно­час во­ни на­да­ють кон­суль­та­ції, ре­а­лі­зу­ють осві­тні про­гра­ми, ін­фор­му­ють фер­ме­рів про умо­ви при­дба­н­ня стра­хо­вих по­лі­сів, їх осо­бли­во­сті що­до ко­жної сіль­гос­пкуль­ту­ри то­що. У ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­вих ви­пад­ків ком­па­нії ви­ко­ну­ють оцін­ку зби­тку та ви­пла­чу­ють від­шко­ду­ва­н­ня.

«Ду­же ва­жли­во, що на стра­хо­во­му рин­ку всі ком­па­нії про­да­ють одна­ко­ві стра­хо­ві про­ду­кти, — під­кре­слив Кент Лан­клос. — Во­ни не кон­ку­ру­ють за ти­пом стра­хо­во­го по­кри­т­тя, а ви­сту­па­ють кон­ку­рен­та­ми у сфе­рі по­слуг, які на­да­ю­ться фер­ме­рам». Остан­ні спла­чу­ють ли­ше час­тку вар­то­сті стра­хов­ки. Ре­шту до­пла­чує дер­жа­ва. І це сти­му­лює сіль­го­спви­ро­бни­ків стра­ху­ва­ти­ся, бо стра­хо­ві по­слу­ги ста- ють для них фі­нан­со­во до­сту­пни­ми.

Аме­ри­кан­ські агра­рії ма­ють змо­гу в рам­ках фе­де­раль­ної про­гра­ми стра­ху­ва­ти­ся не ли­ше про­ти по­го­дних ри­зи­ків, а й від мо­жли­во­го змен­ше­н­ня ці­ни на сіль­госп­про­ду­кцію, зни­же­н­ня до­хо­ду го­спо­дарств. Це зна­чно роз­ши­рює їх мо­жли­во­сті при ви­бо­рі стра­хо­во­го про­ду­кту, зда­тно­го ма­кси­маль­но за­без­пе­чи­ти бі­зне­со­вий ін­те­рес.

Фе­де­раль­ну стра­хо­ву про­гра­му за­твер­джує Кон­грес США. Во­на зав­жди пе­ред­ба­чає на­яв­ність ко­штів для по­кри­т­тя зби­тків, яких за­зна­ли фер­ме­ри. Успі­шність ро­бо­ти аме­ри­кан­ської мо­де­лі стра­ху­ва­н­ня в агро­бі­зне­сі за­свід­чу­ють на­сту­пні по­ка­зни­ки. З 1994 до 2015 ро­ки кіль­кість кон­тра­ктів стра­ху­ва­н­ня тут зро­сла в 2,1 ра­зу. Якщо 1994 ро­ку стра­ху­ва­ло­ся ли­ше 33% площ сіль­го­спу­гідь, то 2015-го — 86%. Стра­хо­ві пла­те­жі за цей час зро­сли уде­ся­те­ро з 601,1 млн дол. до по­над 6 млрд дол. У 2002 ро­ці в рам­ках фе­де­раль­ної стра­хо­вої про­гра­ми стра­ху­ва­ли­ся 358 сіль­гос­пкуль­тур, у 2007-му — 427, у 2012-му — 507, а цьо­го­річ їх кіль­кість ся­гну­ла 551.

«Ми стра­ху­є­мо не ли­ше окре­мі куль­ту­ри, а й їх пев­ні ти­пи. На­при­клад, ор­га­ні­чну ку­ку­ру­дзу, її рі­зні сор­ти», — до­дав Кент Лан­клос.

Кент Лан­клос

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.