Си­сте­ма ди­на­мі­чної сі­во­змі­ни

Agrobusiness Segodni - - У номері - Оле­ксандр Ци­лю­рик Лі­дія Де­ся­тник

Осно­вою будь-якої су­ча­сної си­сте­ми зем­ле­роб­ства є ін­тен­сив­ні те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур у сі­во­змі­ні.

У су­ча­сних умо­вах го­спо­да­рю­ва­н­ня в Укра­ї­ні ви­зна­чаль­ни­ми фа­кто­ра­ми фор­му­ва­н­ня сі­во­змін є по­пит рин­ку на окре­мі ви­ди про­ду­кції з від­по­від­ни­ми які­сни­ми по­ка­зни­ка­ми та еко­но­мі­чна до­ціль­ність їх ви­ро­щу­ва­н­ня. Так, у зв’яз­ку з різ­ким ско­ро­че­н­ням ви­ро­бни­цтва про­ду­кції тва­рин­ни­цтва в остан­ні 20–25 ро­ків від­бу­ва­лось не­кон­тро­льо­ва­не ско­ро­че­н­ня по­сів­них площ кор­мо­вих куль­тур (із 29–35% до 4–6%). А по­стій­не зро­ста­н­ня по­пи­ту на на­сі­н­ня со­ня­шни­ку як в Укра­ї­ні, так і на сві­то­во­му рин­ку при­зве­ло до не­без­пе­чно­го, з еко­ло­гі­чної то­чки зо­ру, роз­ши­ре­н­ня площ, зайня­тих олій­ною куль­ту­рою.

За цей пе­рі­од йо­го по­сів­ні пло­щі збіль­ши­ли­ся із 10–12% до 34–37% (в окре­мих го­спо­дар­ствах пів­ден­них ра­йо­нів Сте­пу до 50%). Вна­слі­док ста­біль­но ви­со­ких цін на на­сі­н­ня ці­єї куль­ту­ри са­ме ви­ро­щу­ва­н­ня со­ня­шни­ку до­зво­ляє за­без­пе­чу­ва­ти рен­та­бель­ність будь-яко­го аграр­но­го під­при­єм­ства і ви­рі­шу­ва­ти не­від­кла­дні про­бле­ми ви­жи­ва­н­ня в умо­вах рин­ко­вої еко­но­мі­ки. Але при цьо­му не вра­хо­ву­ю­ться від­да­ле­ні на­слід­ки та­ко­го яви­ща, зокре­ма, різ­ке по­гір­ше­н­ня фі­то­са­ні­тар­но­го ста­ну ґрун­ту і во­ло­го­за­без­пе­че­но­сті по­сі­вів кіль­кох на­сту­пних куль­тур, що об­умов­лює зни­же­н­ня їх уро­жай­но­сті.

Май­же в усіх го­спо­дар­ствах сте­по­вої зо­ни від­бу­ла­ся не­ви­прав­да­на від­мо­ва від за­сто­су­ва­н­ня чи­сто­го па­ру, який у Сте­пу є єди­ним по­пе­ре­дни­ком пше­ни­ці ози­мої, що га­ран­тує отри­ма­н­ня ви­со­ко­го вро­жаю зер­на не­за­ле­жно від по­го­дних умов осе­ні. Все це не­га­тив­но впли­ває на стру­кту­ру сі­во­змін та об­умов­лює не­об­хі­дність роз­мі­ще­н­ня пше­ни­ці ози­мої пі­сля не­спри­я­тли­вих по­пе­ре­дни­ків (стер­ньо­ві, со­ня­шник), що при­зво­дить до зна­чних втрат вро­жаю, по­гір­ше­н­ня еко­ло­гі­чно­го ста­ну ґрун­ту то­що.

Про­ду­ктив­ність по­льо­вих куль­тур зна­чною мі­рою за­ле­жить від по­ряд­ку їх роз­мі­ще­н­ня у ди­на­мі­чній сі­во­змі­ні. Ма­кси­маль­но ви­со­кий уро­жай мо­жна отри­ма­ти по кра­щих по­пе­ре­дни­ках.

При про­е­кту­ван­ні схем ди­на­мі­чних сі­во­змін слід уни­ка­ти чер­гу­ва­н­ня по­пе­ре­дни­ків, близь­ких між со­бою за біо­ло­гі­єю. Не ре­ко­мен­ду­є­ться роз- мі­щу­ва­ти ко­ло­со­ві зер­но­ві пі­сля ко­ло­со­вих, бо­бо­ві пі­сля бо­бо­вих. Крім то­го, осо­бли­ву ува­гу не­об­хі­дно при­ді­ля­ти до­три­ман­ню пе­рі­о­дів по­вер­не­н­ня куль­тур на по­пе­ре­днє мі­сце ви­ро­щу­ва­н­ня (табл. 1, 2). З на­ве­де­них та­блиць ви­дно, що іде­аль­них ди­на­мі­чних сі­во­змін не бу­ває і бу­ти не мо­же. По­льо­ві куль­ту­ри не зав­жди вда­є­ться роз­мі­щу­ва­ти по най­кра­щих по­пе­ре­дни­ках, адже ча­сто ви­ни­кає не­об­хі­дність у їх роз­мі­щен­ні по до­брих, допу­сти­мих, умов- но допу­сти­мих та на­віть не­д­опу­сти­мих по­пе­ре­дни­ках.

Так, до­брий по­пе­ре­дник ста­біль­но за­без­пе­чує ви­со­ку уро­жай­ність на­сту­пної куль­ту­ри по­рів­ня­но з ін­ши­ми по­пе­ре­дни­ка­ми. Допу­сти­мий — га­ран­тує ста­біль­ні вро­жаї на­сту­пної куль­ту­ри, а за екс­тре­маль­них умов зу­мов­лює різ­ке зни­же­н­ня її про­ду­ктив­но­сті. Умов­но допу­сти­мий — по­пе­ре­дник, пі­сля яко­го умо­ви для ви­ро­щу­ва­н­ня на­сту­пної куль­ту­ри по­мі­тно по­гір­шу­ю­ться. І на кі­нець не­д­опу­сти­мий — по­пе­ре­дник, пі­сля

яко­го ство­рю­ю­ться вкрай не­спри­я­тли­ві умо­ви во­дно-фі­зи­чно­го, по­жив­но­го, фі­то­са­ні­тар­но­го ста­ну ґрун­ту для на­сту­пної куль­ту­ри.

Ін­тен­сив­на те­хно­ло­гія кра­ще ре­а­лі­зо­вує по­тен­цій­ні мо­жли­во­сті по­пе­ре­дни­ка, ніж зви­чай­на. Ін­ши­ми сло­ва­ми, ін­тен­сив­ні те­хно­ло­гії де­що зни­жу­ють роль по­пе­ре­дни­ків, оскіль­ки не­га­тив­ні на­слід­ки по­втор­но­го роз­мі­ще­н­ня куль­ту­ри ней­тра­лі­зу­ва­ли­ся за до­по­мо­гою хі­мі­чних за­со­бів за­хи­сту ро­слин від шкі­дли­вих ор­га­ні­змів. Про­те та­ка ін­тен­си­фі­ка­ція за ра­ху­нок мо­но­куль­тур­но­го ви­ро­щу­ва­н­ня є над­зви­чай­но ви­со­ко­ви­тра­тною. То­му то­ва­ро­ви­ро­бни­кам не­об­хі­дно на­ма­га­ти­ся роз­мі­щу­ва­ти най­більш ва­жли­ві по­льо­ві куль­ту­ри по кра­щих та до­брих по­пе­ре­дни­ках з ме­тою не тіль­ки під­ви­ще­н­ня уро­жай­но­сті, а й еко­но­мії ма­те­рі­аль­них ре­сур­сів.

Слід за­ува­жи­ти, що, окрім ди­на­мі­чних мо­біль­них сі­во­змін, то­ва­ро­ви­ро­бни­кам до­ціль­но шир­ше за­про­ва­джу­ва­ти сі­во­змі­ни з ко­ро­ткою ро­та­ці­єю.

За за­ко­ном пло­до­змі­ни сі­во­змі­на має бу­ти на­си­че­ною на 50% зер­но­ви­ми ко­ло­со­ви­ми, на 25 — бо­бо­ви­ми (кор­мо­ви­ми) і зер­но­бо­бо­ви­ми, на 25% про­са­пни­ми куль­ту­ра­ми. У ви­пад­ку за­над­то спро­ще­них сі­во­змін (до 2–3 по­лів) в стру­кту­ру по­сі­ву слід ма­кси­маль­но за­лу­ча­ти про­мі­жні, си­де­раль­ні куль­ту­ри для по­сла­бле­н­ня яви­ща але­ло­па­ти­чної ґрун­тов­то­ми, пе­рі­о­ди­чно вво­ди­ти па­ро­ві по­ля або по­ля під за­лу­же­н­ня, за­сто­со­ву­ва­ти під­ви­ще­ні до­зи мі­не­раль­них, ор­га­ні­чних до­брив, а в ра­зі по­тре­би і пе­сти­ци­дів.

Стру­кту­ра ко­ро­тко­ро­та­цій­них сі­во­змін по­вин­на ви­зна­ча­ти­ся спе­ці­а­лі­за­ці­єю го­спо­дар­ства, а оста­н­ня, сво­єю чер­гою, — зо­наль­ни­ми ґрун­то­во-клі­ма­ти­чни­ми умо­ва­ми та ко­нʼюн­кту­рою рин­ку.

При вве­ден­ні ко­ро­тко­ро­та­цій­них сі­во­змін зна­че­н­ня сі­во­змін­но­го чин­ни­ка на­стіль­ки зро­стає, що за агро­те­хні­чною ефе­ктив­ні­стю він не по­сту­па­є­ться, а за еко­но­мі­чною на­віть пе­ре­біль­шує та­кі за­хо­ди, як онов­ле­н­ня сор­тів, змі­на те­хно­ло­гій обро­бі­тку ґрун­ту.

Якщо го­спо­дар­ство ви­ро­щує ши­ро­кий на­бір куль­тур, то роз­мі­щу­ва­ти їх не­об­хі­дно в ба­га­то­піль­них сі­во­змі­нах. Ко­ли ж пла­ну­є­ться зо­се­ре­ди­ти ро­бо­ту на 2–3–4 куль­ту­рах, то тут ма­ють бу­ти ко­ро­тко­ро­та­цій­ні 4–5-піль­ні сі­во­змі­ни пло­до­змін­но­го ти­пу.

У су­ча­сних умо­вах за зро­ста­н­ня по­пи­ту на зер­но­ву та олій­ну про­ду­кцію при­кла­дом опти­маль­ної ко­ро­тко­ро­та­цій­ної сі­во­змі­ни мо­же бу­ти, зокре­ма, чо­ти­ри­піль­на з та­ким чер­гу­ва­н­ням куль­тур: ба­га­то­рі­чні бо­бо­ві тра­ви, зер­но­бо­бо­ві чи кор­мо­ві куль­ту­ри; пше­ни­ця ози­ма; со­ня­шник, зер­но­бо­бо­ві, ку­ку­ру­дза та ін­ші, окрім зер­но­вих стер­ньо­вих куль­тур; ячмінь ярий, пше­ни­ця яра, одно­рі­чні тра­ви, одно­рі­чні тра­ви з під­сі­вом ба­га­то­рі­чних трав.

Так, у пер­шо­му по­лі бо­бо­ві куль­ту­ри на­гро­ма­джу­ють азот у ґрун­ті та по­кра­щу­ють йо­го стру­кту­ру за ра­ху­нок роз­ви­не­ної ко­ре­не­вої си­сте­ми, а та­кож по­вер­та­ють у ґрунт зна­чну кіль­кість ор­га­ні­чних ре­чо­вин. Всі бо­бо­ві куль­ту­ри є най­кра­щи­ми по­пе­ре­дни­ка­ми для пше­ни­ці ози­мої — одні­єї з основ­них зер­но­вих та про­до­воль­чих куль­тур, яка в мі­ру сво­їх біо­ло­гі­чних осо­бли­во­стей ство­рює опти­чно щіль­ні по­сі­ви та при­гні­чує бур’яни, а та­кож по­вер­тає зна­чну кіль­кість ор­га­ні­ки в ґрунт у ви­гля­ді со­ло­ми.

Пі­сля пше­ни­ці най­до­ціль­ні­ше ви­сі­ва­ти со­ня­шник, ку­ку­ру­дзу чи зер­но­бо­бо­ві, які є еко­но­мі­чно ви­гі­дни­ми та за­тре­бу­ва­ни­ми куль­ту­ра­ми.

В че­твер­то­му по­лі сі­во­змі­ни, осо­бли­во у ва­рі­ан­ті пі­сля най­гір­шо­го по­пе­ре­дни­ка со­ня­шни­ку і при від­су­тно­сті чи­сто­го па­ру, най­до­ціль­ні­ше роз­мі­щу­ва­ти зер­но­ві куль­ту­ри з під­сі­вом одно­рі­чних трав. Со­ло­му або зе­ле­ну ма­су кра­ще ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на корм ВРХ чи за­сто­со­ву­ва­ти у ви­гля­ді си­де­ра­тів, або ор­га­ні­чно­го удо­бре­н­ня.

От­же, ви­ще­на­ве­де­на ко­ро­тко­ро­та­цій­на, уні­вер­саль­на ди­на­мі­чна сі­во­змі­на в су­ча­сних умо­вах до­зво­ляє під­три­му­ва­ти без­де­фі­ци­тний ба­ланс гу­му­су без ви­ко­ри­ста­н­ня гною, за­без­пе­чу­ва­ти бо­роть­бу з хво­ро­ба­ми та шкі­дни­ка­ми без зна­чно­го ви­ко­ри­ста­н­ня пе­сти­ци­дів, сут­тє­во змен­ши­ти нор­ми мі­не­раль­них до­брив і одер­жу­ва­ти еко­ло­гі­чно чи­сту ви­со­ко­які­сну про­ду­кцію за мі­ні­маль­них ви­трат ма­те­рі­аль­них ре­сур­сів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.