Си­де­ра­ти пі­сля збо­ру вро­жаю

Agrobusiness Segodni - - Агрономія сьогодні - Ана­то­лій Че­рен­ков Оле­ксій Же­ляз­ков Юрій Пряд­ко

Остан­ні­ми ро­ка­ми ор­га­ні­ка по­тра­пляє у ґрунт пе­ре­ва­жно з ро­слин, зокре­ма з ро­слин­них ре­шток, оскіль­ки вне­се­н­ня гною на по­лях є пра­кти­чно пов­ні­стю від­су­тнім.

ДУ Ін­сти­тут зер­но­вих куль­тур НААН Укра­ї­ни

Ви­со­кі ці­ни на до­бри­ва та по­гір­ше­н­ня вла­сти­во­стей ґрун­ту ро­блять не­об­хі­дним опти­мі­за­цію те­хно­ло­гій ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці ози­мої, яка по­ля­гає у впро­ва­джен­ні та­ких еле­мен­тів те­хно­ло­гії, які до­зво­ля­ти­муть змен­ши­ти нор­му вне­се­н­ня мі­не­раль­них до­брив та спри­я­ти­муть від­нов­лен­ню ро­дю­чо­сті ґрун­ту. Одним із та­ких за­хо­дів є ви­ко­ри­ста­н­ня ка­пу­стя­них та бо­бо­вих куль­тур на си­де­рат, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться як по­пе­ре­дник пше­ни­ці ози­мої. Ви­зна­че­н­ня опти­маль­но­го ре­жи­му жив­ле­н­ня та стро­ків сів­би ози­ми­ни за роз­мі­ще­н­ня її по­сі­вів пі­сля си­де­раль­них по­пе­ре­дни­ків є акту­аль­ним, пред­став­ляє ве­ли­ку зна­чу­щість для ви­ро­бни­цтва, оскіль­ки спри­яє удо­ско­на­лен­ню ре­гіо­наль­ної те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці ози­мої в умо­вах пів­ні­чно­го Сте­пу Укра­ї­ни.

До­слі­ди про­во­ди­лись у до­слі­дно­му го­спо­дар­стві «Дні­про» Ін­сти­ту­ту зер­но­вих куль­тур НААН. Вив­ча­ли­ся по­пе­ре­дни­ки: рі­пак ози­мий, гір­чи­ця ози­ма та ви­ка ози­ма на си­де­рат, а та­кож чор­ний пар. Пше­ни­цю ози­му сор­ту Ли­та­нів­ка ви­сі­ва­ли у три стро­ки: 15–17 ве­ре­сня, 25–28 ве­ре­сня, 5–7 жов­тня. Нор­ми вне­се­н­ня мі­не­раль­них до­брив ста­но­ви­ли: N30P30K30; N60P60K60; N90P60K60, до­слід та­кож пе­ред­ба­чав ва­рі­ант без вне­се­н­ня до­брив. Те­хно­ло­гія ви­ро­щу­ва­н­ня пше­ни­ці ози­мої бу­ла за­галь­но­прийня­тою для пів­ні­чної ча­сти­ни Сте­пу Укра­ї­ни, від­по­від­но до зо­наль­них та ре­гіо­наль­них ре­ко­мен­да­цій.

Си­де­раль­ні ози­мі куль­ту­ри (рі­пак, гір­чи­цю та ви­ку) ви­сі­ва­ли в опти­маль­ні стро­ки для пів­ні­чної ча­сти­ни Сте­пу. Пе­ред сів­бою по­ле ви­рів­ня­ли куль­ти­ва­то­ром в агре­га­ті з бо­ро­на- ми, шлей­фа­ми, а та­кож ко­тка­ми. Сів­бу про­во­ди­ли зви­чай­ним ряд­ко­вим спосо­бом з між­ря­д­дям 15 см, на гли­би­ну 5–6 см, на­сту­пни­ми нор­ма­ми ви­сі­ву: рі­пак та гір­чи­ця ози­мі — 2 млн шт./га, ви­ка ози­ма — 1,8 млн шт./га. Одра­зу пі­сля сів­би бу­ло здій­сне­но при­ко­чу­ва­н­ня по­сі­вів кіль­ча­сто-шпо­ро­ви­ми ко­тка­ми.

У трав­ні, ко­ли си­де­раль­ні ози­мі куль­ту­ри зна­хо­ди­ли­ся у фа­зі бу­то­ні­за­ції-цві­ті­н­ня, бу­ло здій­сне­не які­сне по­дрі­бне­н­ня їх ро­слин­ної ма­си з одно­ча­сною за­роб­кою у ґрунт за до­по­мо­гою важ­ких ди­ско­вих бо­рін. Про­ве­де­ні роз­ра­хун­ки вро­жай­но­сті зе­ле­ної ма­си по­ка­за­ли, що в се­ре­дньо­му за ро­ки до­слі­джень цей по­ка­зник у рі­па­ку ози­мо­го ся­гав 21,65 т/га, гір­чи­ці та ви­ки ози­мих — 16,78 та 13,24 т/га від­по­від­но.

У пе­ре­ра­хун­ку на су­ху ре­чо­ви­ну вро­жай­ність си­де­раль­них куль­тур у се­ре­дньо­му за ро­ки до­слі­джень ста­но­ви­ла: у рі­па­ку ози­мо­го — 4,17 т/га, в гір­чи­ці та ви­ки ози­мих — 3,77 та 2,55 т/га від­по­від­но. Про­ве­де­ний хі­мі­чний ана­ліз су­хої ре­чо­ви­ни рі­па­ку, гір­чи­ці та ви­ки ози­мих на вміст азо­ту, фо­сфо­ру та ка­лію до­зво­лив вста­но­ви­ти, що вміст за­зна­че­них еле­мен­тів жив­ле­н­ня у су- хій ре­чо­ви­ні по си­де­раль­них куль­ту­рах ко­ли­вав­ся у до­ста­тньо ши­ро­ких ме­жах. Так, біль­шим вмі­стом азо­ту в су­хій ре­чо­ви­ні ха­ра­кте­ри­зу­ва­лась ви­ка ози­ма — 2,70 мг/100 г су­хої ре­чо­ви­ни, у рі­па­ку та гір­чи­ці ози­мих роз­мі­ри цьо­го по­ка­зни­ка бу­ли зна­чно ниж­чи­ми і ста­но­ви­ли 1,75 та 1,65 мг/100 г су­хої ре­чо­ви­ни від­по­від­но. На­то­мість вміст фо­сфо­ру (P2O5) був най­ви­щим у ма­сі рі­па­ку ози­мо­го — 0,81 мг/100 г су­хої ре­чо­ви­ни, в той час як у гір­чи­ці та ви­ки ози­мих він ся­гав, від­по­від­но, 0,71 та 0,73 мг/100 г су­хої ре­чо­ви­ни. Най­ниж­чим вмі­стом ка­лію (1,65 мг/100 г су­хої ре­чо­ви­ни) ха­ра­кте­ри­зу­ва­лась су­ха ма­са гір­чи­ці ози­мої, в рі­па­ку ози­мо­го та ви­ки ози­мої вміст ка­лію (K2O) був май­же на одно­му рів­ні і ста­но­вив 1,72 та 1,76 мг/100 г су­хої ре­чо­ви­ни.

Про­ве­де­ні роз­ра­хун­ки по­ка­за­ли, що за­роб­ка в грунт зе­ле­ної ма­си рі­па­ку ози­мо­го спри­я­ла до­да­тко­во­му над­хо­джен­ню азо­ту у кіль­ко­сті 73 кг/га, фо­сфо­ру — 34 кг/га, ка­лію — 72 кг/га. Від за­роб­ки у ґрунт біо­ма­си гір­чи­ці та ви­ки ози­мих над­хо­дже­н­ня за­зна­че­них еле­мен­тів жив­ле­н­ня ста­но­ви­ло 62, 27, 62 та 69, 19, 45 кг/га від­по­від­но.

Су­мар­не над­хо­дже­н­ня азо­ту, фо­сфо­ру та ка­лію у грунт від за­роб­ки зе­ле­ної ма­си рі­па­ку ози­мо­го ся­га­ло 179 кг/га, гір­чи­ці ози­мої — 151 кг/га, ви­ки ози­мої — 133 кг/га.

Пі­сля за­роб­ки в ґрунт зе­ле­ної ма­си си­де­раль­них куль­тур в подаль­шо­му про­во­ди­ли міл­кий обро­бі­ток ґрун­ту на гли­би­ну 10–12 см з по­явою бур’янів та ви­па­ді­н­ня опа­дів. Вже пі­сля цьо­го про­во­ди­ли сів­бу пше­ни­ці ози­мої.

У се­ре­дньо­му за 2011– 2013 рр. на час сів­би пше­ни­ці ози­мої ма­кси­маль­ні за­па­си про­ду­ктив­ної во­ло­ги (9,1 мм) у ша­рі ґрун­ту 0–10 см бу­ли по чор­но­му па­ру за сів­би 25– 28 ве­ре­сня. Пі­сля рі­па­ку, гір­чи­ці та ви­ки ози­мих на си­де­рат во­ни бу­ли мен­ши­ми на 17,6; 18,7 та 16,5% від­по­від­но. За сів­би 15–17 ве­ре­сня за­па­си про­ду­ктив­ної во­ло­ги в по­сів­но­му ша­рі ґрун­ту ста­но­ви­ли по чор­но­му па­ру 7,0 мм, пі­сля рі­па­ку ози­мо­го на си­де­рат — 5,4 мм; пі­сля гір­чи­ці ози­мої — 5,5 мм; ви­ки ози­мої — 5,7 мм.

По­ді­бну рі­зни­цю у за­па­сах про­ду­ктив­ної во­ло­ги у по­сів­но­му ша­рі ґрун­ту від­мі­ча­ли та­кож за сів­би 5–7 жов­тня. Се­ре­дні за­па­си во­ло­ги у по­сів­но­му ша­рі по чор­но­му па­ру бу­ли ви­щи­ми, ніж пі­сля рі-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.