Мі­не­раль­ні до­бри­ва й між­на­ро­дні сан­кції

Agrobusiness Segodni - - Агрономія сьогодні - Ігор Пе­трен­ко

У Ки­є­ві на V Мі­жна­ро­дній кон­фе­рен­ції Agri Invest Forum 2018 обго­во­рю­ва­ли­ся най­більш го­стрі пи­та­н­ня аграр­но­го сьо­го­де­н­ня. Зокре­ма, жва­ва дис­ку­сія роз­гор­ну­ла­ся нав­ко­ло вве­зе­н­ня мі­не­раль­них до­брив із Ро­сії. За­ви­ще­ні ці­ни на ві­тчи­зня­но­му рин­ку до­брив, олі­гар­хі­чна мо­но­по­лія на їх ви­ро­бни­цтво — на ці те­ми спе­ре­ча­ли­ся пред­став­ни­ки аграр­но­го бі­зне­су й хі­мі­чної га­лу­зі, а та­кож уря­дов­ці і на­ро­дні де­пу­та­ти.

В Укра­ї­ні ці­ни на азо­тні до­бри­ва на 40–50% ви­щі за ті, що мо­жна ку­пи­ти у ре­гіо­нах Бал­ти­ки й Чор­но­го мо­ря. За під­ра­хун­ка­ми екс­пер­тів, рі­зни­ця між вну­трі­шньою ці­ною на укра­їн­сько­му рин­ку та у Чор­но­мор­ських пор­тах для амі­а­чної се­лі­три ста­но­вить 51%, кар­ба­мі­ду — 38%, кар­ба­мі­дно-амі­а­чної су­мі­ші — 47%. Че­рез біль­шу вар­тість до­брив агра­рії вно­сять їх на­ба­га­то мен­ше за нор­му, у зв’яз­ку з цим не­до­о­три­му­ють вро­жаї, ви­сна­жу­ють зем­лю.

В цен­трі обго­во­ре­н­ня опи­ни­ла­ся та­кож іні­ці­а­ти­ва Ра­ди на­ціо­наль­ної без­пе­ки і обо­ро­ни Укра­ї­ни (РНБО) що­до за­бо­ро­ни ім­пор­ту в Укра­ї­ну до­брив по­хо­дже­н­ням із РФ. «Ми го­во­ри­мо про те, що по­га­но ку­пу­ва­ти до­бри­ва у кра­ї­ни-агре­со­ра. Але з чо­го ро­би­мо їх ми? З амі­а­ку, що ви­ро­бляє ро­сій­ський олі­гарх Ар­ка­дій Ро­тен­берг, який зна­хо­ди­ться під сан­кці­я­ми США», — за­зна­чив за­сту­пник го­ло­ви гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Все­укра­їн­ська Аграр­на Ра­да» Ми­хай­ло Со­ко­лов. Він на­віть на­звав Ро­тен­бер­га «пе­кель­ним са­та­ною», однак усе-та­ки на­по­ля­гав на то­му, що тор­гу­ва­ти з ним ви­гі­дно і пер­спе­ктив­но. На йо­го дум­ку, ви­ті­сне­н­ня ро­сій­ських до­брив з укра­їн­сько­го рин­ку при­зве­де до їх де­фі­ци­ту, а від­так, і до зро­ста­н­ня цін на на­шо­му рин­ку. Це під­крі­плю­є­ться та­ки­ми ци­фра­ми. На сьо­го­дні ро­сій­ські ви­ро­бни­ки по­кри­ва­ють при­бли­зно 22% вну­трі­шньої по­тре­би в азо­тних до­бри­вах і десь 77% у фо­сфо­ров­мі­сних.

По­ту­жно­сті укра­їн­ських хі­мі­чних за­во­дів, як ска­зав го­ло­ва Со­ю­зу хі­мі­ків Укра­ї­ни Оле­ксій Го­лу­бов, на­віть пе­ре­ви­щу­ють по­тре­би вну­трі­шньо­го рин­ку. Але во­ни не за­без­пе­че­ні по­трі­бною для ви­го­тов­ле­н­ня до­брив си­ро­ви­ною — на­сам­пе­ред амі­а­ком чи при­ро­дним га­зом. То­му про­тя­гом остан­ніх ро­ків об­ся­ги ви­ро­бни­цтва мі­не­раль­них до­брив в Укра­ї­ні за­зна­ва­ли сут­тє­во­го па­ді­н­ня.

Про­бле­му ро­бить ще го­стрі­шою мо­но­по­лізм гру­пи Ostchem, що на­ле­жить бі­зне­сме­ну Дми­тру Фір­та­шу та ви­ро­бляє ле­во­ву ча­сти­ну укра­їн­ських азо­тних до­брив (при­бли­зно 75%). Ре­чник Ostchem Ігор Голь­чен­ко, втім, скар­жив­ся на не­кон­ку­рен­тне за­си­л­ля де­ше­вих ро­сій­ських до­брив, дем­пінг з бо­ку ро­сі­ян. Рем­ству­вав на ви­со­ку ці­ну га­зу, що мо­же при­зве­сти до за­кри­т­тя хім­за­во­дів у Чер­ка­сах, Рів­но­му та Сє­вє­ро­до­не­цьку.

Хі­мі­ки звер­та­ють ува­гу і на та­кий ню­анс. Вміст азо­ту в ро­сій­ський се­лі­трі ста­но­вить 33%, а в укра­їн­ській — 34%. Тоб­то наш про­дукт кра­щий. Ро­сій­ських до­брив тре­ба вно­си­ти де­що біль­ше, ніж ві­тчи­зня­них, щоб до­сяг­ти ана­ло­гі­чно­го зро­ста­н­ня уро­жай­но­сті. Але ві­до­мо, що наш спо­жи­вач більш чу­тли­вий до ці­ни, ніж до яко­сті.

Ви­хо­дом із си­ту­а­ції, що скла­лась, хі­мі­кам і агра­рі­ям ба­чи­ться за­без­пе­че­н­ня за­во­дів вла­сною си­ро­вин­ною ба­зою — че­рез на­да­н­ня хі­мі­чним під­при­єм­ствам ві­тчи­зня­но­го га­зу за со­бі­вар­ті­стю. Або ще про­по­ну­ють за­про­ва­ди­ти спе­ці­аль­ні лі­цен­зії на ви­до­бу­ток при­ро­дно­го га­зу ви­клю­чно для ці­лей ви­ро­бни­цтва мі­не­раль­них до­брив. Але укра­їн­сько­го га­зу ми до­бу­ва­є­мо ма­ло, десь 10% від усіх по­треб дер­жа­ви. А по­трі­бен він не ли­ше хі­мі­кам і агра­рі­ям. Та­кож де­які по­лі­ти­ки про­по­ну­ють за­бра­ти весь укра­їн­ський газ для ЖКГ — мов­ляв, це зни­зить та­ри­фи для на­се­ле­н­ня.

І вза­га­лі чи бу­дуть фер­ме­ри ве­сти гео­ло­го­ро­зві­ду­валь­ні ро­бо­ти на сво­їх угі­д­дях, шу­ка­ю­чи той газ? На­вряд чи.

Більш ці­ка­вою ви­гля­да­ла на фо­ру­мі про­по­зи­ція збу­ду­ва­ти, як у Ки­таї, за­во­ди син­тез-га­зу, що ви­ко­ри­сто­ву­ють як си­ро­ви­ну га­зо­ве ву­гі­л­ля, яке є в Укра­ї­ні у чи­ма­лих кіль­ко­стях. Чо­му б ні? Та то­му, що це дов­го­три­ва­лий про­ект, який по­тре­бує зна­чних ін­ве­сти­цій і ро­зу­мі­н­ня пер­спе­ктив роз­ви­тку рин­ку. А гро­шей не­має, і пер­спе­кти­ви не­зро­зумі­лі: йде вій­на, су­ди не ре­фор­му­ю­ться, дер­жав­на вла­сність пре­ва­лює над при­ва­тною.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.