«За» і «про­ти» ор­га­ні­чних до­брив

Agrobusiness Segodni - - Агрономія сьогодні - Оль­га Вла­со­ва

За­сто­су­ва­н­ня ор­га­ні­чних до­брив — основ­ний за­сіб впли­ву лю­ди­ни на ко­ло­обіг еле­мен­тів жив­ле­н­ня у зем­ле­роб­стві. Він дає змо­гу не ли­ше під­три­му­ва­ти, а й збіль­шу­ва­ти йо­го єм­ність.

Із де­яких ор­га­ні­чних до­брив (гною, пта­ши­но­го по­слі­ду то­що) ви­ко­ри­сто­ву­є­ться зна­чна ча­сти­на еле­мен­тів жив­ле­н­ня, які вже бу­ли ви­лу­че­ні з ґрун­ту і до­брив по­втор­но. От­же, чим пов­ні­ше на мі­сцях ви­ко­ри­ста­но усі ре­зер­ви ор­га­ні­чних до­брив, тим мен­шу кіль­кість мі­не­раль­них по­трі­бно вно­си­ти. Че­рез низь­кий вміст еле­мен­тів жив­ле­н­ня ор­га­ні­чні до­бри­ва не­до­ціль­но транс­пор­ту­ва­ти на зна­чні від­ста­ні, їх ви­ко­ри­сто­ву­ють на мі­сці ви­ро­бни­цтва.

За кор­до­ном, осо­бли­во в ор­га­ні­чно­му зем­ле­роб­стві, за­сто­со­ву­ють рі­зно­ма­ні­тні до­бри­ва ро­слин­но­го (лю­цер­но­ве, со­є­ве, ба­вов­ни­ко­ве бо­ро­шно) і су­хі тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня (кров'яне, кіс­тко­ве, риб'яче кіс­тко­ве і риб'яче бо­ро­шно, бо­ро­шно з ро­гів і ко­пит, із пір'я, пан­ци­рів кра­бів і кре­ве­ток).

Ін­ші ви­ди ор­га­ні­чних до­брив, тоб­то тих, які без­по­се­ре­дньо не ви­ро­бля­ю­ться у го­спо­дар­стві (торф, са­про­пе­лі, ко­му­наль­но-по­бу­то­ві від­хо­ди міст то­що), є до­да­тко­вим дже­ре­лом над­хо­дже­н­ня еле­мен­тів жив­ле­н­ня у ґрунт.

Крім еле­мен­тів жив­ле­н­ня, ор­га­ні­чні до­бри­ва по­ста­ча­ють у ґрунт ву­гле­ки­слий газ, який по­лі­пшує по­ві­тря­не і ко­ре­не­ве жив­ле­н­ня ро­слин. Во­ни та­кож є енер­ге­ти­чним ма­те­рі­а­лом для ґрун­то­вих мі­кро­ор­га­ні­змів. Біль­шість ор­га­ні­чних до­брив са­мі ба­га­ті на мі­кро­фло­ру.

Існу­ють рі­зні ор­га­ні­чні до­бри­ва, однак у скла­ді біль­шо­сті з них є на­сту­пні ре­чо­ви- ни: азот, фо­сфор, каль­цій, ка­лій, ор­га­ні­чні ки­сло­ти та ін­ші спо­лу­ки.

Крім то­го, на­ту­раль­ні до­бри­ва мі­стять со­ло­му, за­ли­шки ли­стя, сте­бел.

Ви­ди ор­га­ні­чних до­брив

Ро­слин­ні ор­га­ні­чні. Сю­ди від­но­сять си­де­ра­ти (лю­цер­на, жи­во­кіст, рі­пак, соя, рі­пка олій­на то­що), ре­чо­ви­ни, ви­го­тов­ле­ні з мор­ських во­до­ро­стей (бо­ро­шно), торф, де­рев­на зо­ла.

На­ту­раль­ні ре­чо­ви­ни тва­рин­но­го по­хо­дже­н­ня. Мо­жна ви­ді­ли­ти та­кі під­ви­ди: гній (кін­ський, ко­ров’ячий, сви­ня­чий); по­слід до­ма­шньої пти­ці.

Крім то­го, мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти­ся для зба­га­че­н­ня ґрун­ту від­пра­цю­ва­н­ня тва­рин­ни­цької про­ми­сло­во­сті (бо­ро­шно кров’яне, кіс­тко­ве, ро­гів, ко­пит, ри­бна емуль­сія, кіс­тки во­до­плав­них то­що).

Ком­бі­но­ва­ні до­бри­ва. Це ком­пост із ро­слин­них і тва­рин­них від­хо­дів. На­при­клад, мо­жна змі­ша­ти гній, торф, гіл­ки де­рев, ли­стя і ба­ди­л­ля, й отри­ма­ти ду­же по­жив­ну су­міш для ви­ро­щу­ва­н­ня ро­слин.

До основ­них пе­ре­ваг си­де­ра­ції від­но­сять: за­хист ґрун­тів від еро­зії; по­кра­ще­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті жи­вих ор­га­ні­змів ґрун­ту;

опти­мі­за­ція стру­кту­ри ґрун­ту, вне­се­н­ня ор­га­ні­чної ма­си;

по­жи­ва для ґрун­ту, мо­жли­вість на­си­че­н­ня ву­гле­ки­сло­тою.

Про­ти за­сто­су­ва­н­ня си­де­ра­тів мо­жна від­мі­ти­ти, що у пер­ші ро­ки зни­жу­є­ться уро­жай­ність та збіль­шу­є­ться кіль­кість бур’янів. Та­кож по­трі­бно сте­жи­ти за рів­нем во­ло­ги для си­де­ра­ту та не да­ва­ти йо­му пе­ре­ро­сти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.