Як по­кра­щи­ти до­гляд за ози­ми­ми

Agrobusiness Segodni - - Агрономія сьогодні - Пе­тро Ро­ма­нюк

Про­по­ну­є­мо чи­та­чам те­хно­ло­гію, яка скла­да­є­ться з опти­мі­за­ції умов ви­ро­щу­ва­н­ня жи­та ози­мо­го на всіх ета­пах йо­го роз­ви­тку. Роз­гля­не­мо основ­ні по­ло­же­н­ня її, за якої на­віть за не­зна­чних площ по­сі­ву куль­ту­ри мо­жна отри­му­ва­ти до­сить ва­го­мий збір зер­на.

Сьо­го­дні­шня стру­кту­ра по­сів­них площ Укра­ї­ни не до­зво­ляє роз­мі­сти­ти всі по­сі­ви жи­та ози­мо­го пі­сля кра­щих по­пе­ре­дни­ків. У Лі­со­сте­по­вій зо­ні йо­го не­об­хі­дно ви­сі­ва­ти пі­сля ку­ку­ру­дзи на си­лос і кар­то­плі, допу­сти­ме ви­ро­щу­ва­н­ня пі­сля вів­са, гре­чки та пше­ни­ці ози­мої.

На По­ліс­сі для жи­та ози­мо­го до­бри­ми і рів­но­зна­чни­ми по­пе­ре­дни­ка­ми є лю­пин на си­лос, удо­бре­ні кар­то­пля ран­ньо- і се­ре­дньо­сти­глих сор­тів, ку­ку­ру­дза на си­лос та лю­пин на зер­но. На зв’язних ґрун­тах допу­сти­ме роз­мі­ще­н­ня пі­сля вів­са, ячме­ню і пше­ни­ці ози­мої.

Ми зна­йшли мо­жли­вість роз­мі­сти­ти жи­то ози­ме по кра­щих по­пе­ре­дни­ках. Во­ни впро­довж про­ве­де­н­ня до­слі­джень, а це, по­вто­рю­є­мо, 25 ро­ків, по­пе­ре­дни­ка­ми жи­та ози­мо­го бу­ли: ку­ку­ру­дза на си­лос, рі­пак, олій­на редь­ка та гре­чка.

Основ­ний обро­бі­ток грун­ту під жи­то ози­ме про­во­ди­ли, вра­хо­ву­ю­чи той факт, що за ба­га­то­рі­чни­ми да­ни­ми, у зо­ні ви­ро­щу­ва­н­ня жи­та за пе­рі­од під­го­тов­ки ґрун­ту до по­сі­ву (ли­пень-сер­пень) ви­па­дає зде­біль­шо­го не­до­ста­тня кіль­кість опа­дів. Ймо­вір­ність ви­па­да­н­ня опти­маль­ної кіль­ко­сті опа­дів ста­но­вить не біль­ше 1–12%. Са­ме це ви­ма­гає звер­ну­ти осо­бли­ву ува­гу на про­ве­де­н­ня та­ко­го обро­бі­тку ґрун­ту, який за­без­пе­чив би ма­кси­маль­не збе­ре­же­н­ня і на­ко­пи­че­н­ня про­ду­ктив­ної во­ло­ги у до­по­сів­ний пе­рі­од жи­та ози­мо­го. Крім то­го, під час під­го­тов­ки грун­ту під жи­то ози­ме слід вра­хо­ву­ва­ти, що во­но зна­чно біль­ше, ніж ін­ші зер­но­ві куль­ту­ри, тер­пить від сів­би в не­о­сів­ший грунт. То­му, як пра­ви­ло, під по­сів жи­та ози­мо­го за­сто­со­ву­ють по­верх­не­вий обро­бі­ток. Мо­жли­ве та­кож за­сто­су­ва­н­ня чи­зель­них куль­ти­ва­то­рів, пло­ско­рі­зів рі­зних ти­пів. Гли­би­на обро­бі­тку — 10–12 см. З ме­тою збе­ре­же­н­ня во­ло­ги і по­кра­ще­н­ня яко­сті обро­бі­тку грунт від­ра­зу роз­ро­бля­ють до по­сів­но­го ста­ну па­ро­ви­ми куль­ти­ва­то­ра­ми чи ком­бі­но­ва­ни­ми грун­то­об­ро­бни­ми ма­ши­на­ми. Якщо за­сто­со­ву­є­ться оран­ка, то з обов’яз­ко­вим ко­тку­ва­н­ням.

Остан­нім ча­сом у ви­ро­бни­цтві зер­на ози­мих куль­тур все шир­ше ви­ко­ри­сто­ву­є­ться так зва­ний ну­льо­вий обро­бі­ток ґрун­ту. Осо­бли­во це акту­аль­но за не­ста­чі во­ло­ги. Та­ка те­хні­чна та те­хно­ло­гі­чна си­сте­ма мо­же бу­ти ефе­ктив­но за­ді­я­на пі­сля по­пе­ре­дни­ків, що звіль­ня­ють по­ле близь­ко до опти­маль­них стро­ків сів­би жи­та ози­мо­го або на­віть де­що пі­зні­ше. У ра­зі звіль­не­н­ня по­ля за­дов­го до сів­би (1–1,5 мі­ся­ці) аб­со­лю­тно не­об­хі­дним стає вне­се­н­ня гер­бі- ци­дів су­ціль­ної дії, що ні­ве­лює еко­но­мі­чні й ор­га­ні­за­цій­ні пе­ре­ва­ги та­ко­го те­хно­ло­гі­чно­го за­хо­ду.

Удо­бре­н­ня. Мі­не­раль­ні до­бри­ва за­ли­ша­ю­ться най­ва­го­мі­шим фа­кто­ром під­ви­ще­н­ня уро­жай­но­сті і яко­сті зер­на ози­мих куль­тур. Їх час­тка у фор­му­ван­ні вро­жаю жи­та ози­мо­го в окре­мі ро­ки до­хо­дить до 60%.

Си­сте­ма удо­бре­н­ня жи­та ози­мо­го пе­ред­ба­чає вне­се­н­ня усі­єї роз­ра­хун­ко­вої до­зи фо­сфо­ру і ка­лію во­се­ни під основ­ний або пе­ре­д­по­сів­ний обро­бі­ток ґрун­ту. До­бри­ва вно­ся­ться на фо­ні за­роб­ки по­бі­чної про­ду­кції по­пе­ре­дни­ків у сі­во­змі­ні. За ре­зуль­та­та­ми до­слі­джень ННЦ «Ін­сти­тут зем­ле­роб­ства НААН», для отри­ма­н­ня ви­со­ких уро­жа­їв жи­та ози­мо­го до­зи мі­не­раль­них до­брив по­вин­ні бу­ти на­сту­пни­ми (табл. 1).

В осін­ній пе­рі­од жи­то ози­ме спо­жи­ває близь­ко 10% за­галь­ної кіль­ко­сті азо­ту. Для нор- маль­но­го йо­го ро­сту і роз­ви­тку до­ста­тньо, щоб в ор­но­му ша­рі ґрун­ту за­па­си мі­не­раль­но­го азо­ту пе­ред сів­бою ста­но­ви­ли 30–35 кг/га. Та­ка кіль­кість ру­хо­мо­го азо­ту при­су­тня у грун­тах, на яких ви­сі­ва­є­ться жи­то ози­ме, крім пі­ща­них дер­но­во-підзо­ли­стих, на яких пе­ред сів­бою по­трі­бно вно­си­ти 25–30 кг/га азо­тних до­брив. За ви­що­го за­без­пе­че­н­ня ро­слин азо­том остан­ні пе­ре­ро­ста­ють, зни­жу­є­ться їх зи­мо- та стій­кість до хво­роб.

Азо­тні до­бри­ва під жи­то ози­ме ефе­ктив­ні­ше вно­си­ти роз­дрі­бне­но у ве­сня­но-лі­тній пе­рі­од. Та­ке вне­се­н­ня, крім опти­маль­но­го за­без­пе­че­н­ня ро­слин цим еле­мен­том у пе­рі­од най­біль­шо­го йо­го спо­жи­ва­н­ня, ще і по­пе­ре­джає ви­ля­га­н­ня, що є най­ва­жли­ві­шим зав­да­н­ням під час ви­ро­щу­ва­н­ня куль­ту­ри.

У ра­зі ви­ля­га­н­ня втра­ча­є­ться 20–50% уро­жаю, ускла­дню­є­ться чи уне­мо­жлив­лю­є­ться ме­ха­ні­зо­ва­не зби­ра­н­ня, різ­ко зни-

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.