Не про­сте яй­це, а ор­га­ні­чне

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ма­рія МИХНО

Ки­ян­ка Те­тя­на Яблон­ська за­ра­ди ство­ре­н­ня ор­га­ні­чної фер­ми ра­зом із сім’єю пе­ре­їха­ла в се­ло Ку­ма­нів­ці на Він­нич­чи­ну. Ни­ні за­по­ча­тко­ва­не нею го­спо­дар­ство ТОВ «Ли­бідь-К» є сер­ти­фі­ко­ва­ним ор­га­ні­чним ви­ро­бни­ком ку­ря­чих яєць, ово­чів і ко­зи­но­го мо­ло­ка під тор­го­вою мар­кою «Світ Біо».

Те­тя­на Яблон­ська має в обро­бі­тку 100 га зем­лі, спро­е­кто­ва­ний за європейськими зраз­ка­ми пташник на 1000 яє­чних ку­рей, 20 го­лів кіз і зна­чний по­тен­ці­ал для роз­ви­тку фер­ми. У ви­ро­бни­цтві ко­зи­но­го мо­ло­ка ко­ли­шня ки­ян­ка ро­бить пер­ші кро­ки, однак в ін­ших на­пря­мах уже має зна­чні успі­хи: ор­га­ні­чні яй­ця й ово­чі під ТМ «Світ Біо» про­да­ю­ться в кіль­кох ки­їв­ських су­пер­мар­ке­тах, і по­пит на них зро­стає.

Те­тя­на Яблон­ська в ор­га­ні­чно­му пта­хів­ни­цтві ста­ла пер­шо­від­кри­ва­чем. На­ра­зі крім неї в га­лу­зі ви­ро­бни­цтва ор­га­ні­чних ку­ря­чих яєць в Укра­ї­ні пра­цю­ють ли­ше фер­мер­ське го­спо­дар­ство Іл­лі Ано­со­ва «Ле­ле­ка 92», що роз­та­шо­ва­не не­по­да­лік Хар­ко­ва, і ще одне го­спо­дар­ство в Пол­тав­ській обла­сті пе­ре­бу­ває в про­це­сі сер­ти­фі­ка­ції. Жур­на­лі­сти га­зе­ти «Агро­Мар­кет» роз­пи­та­ли па­ні Те­тя­ну про осо­бли­во­сті ро­бо­ти у вузь­ко­му се­гмен­ті, осво­є­н­ня но­вої спра­ви та спе­ци­фі­ку ор­га­ні­чно­го го­спо­да­рю­ва­н­ня в Укра­ї­ні.

Те­тя­но В’яче­сла­вів­но, ко­ли у вас ви­ни­кла ідея за­по­ча­тку­ва­ти ор­га­ні­чний бі­знес?

— Бу­ло це в се­ре­ди­ні дво­ти­ся­чних ро­ків. Я ді­йшла ви­снов­ку, що на рин­ку не ви­ста­чає які­сної, без- пе­чної про­ду­кції, якої та­кож по­тре­бує й моя сім’я. За­ро­джу­вав­ся про­ект як ро­дин­не го­спо­дар­ство, однак я спо­ді­ва­ла­ся, що із ча­сом по­пит на які­сні хар­чі зро­сте і ця спра­ва змо­же ста­ти при­бу­тко­вою.

Я пе­да­гог за осві­тою, у Ки­є­ві ство­ри­ла шко­лу іно­зем­них мов, де з ко­ле­га­ми на­вча­ла всіх охо­чих ан­глій­ської та фран­цузь­кої. Ко­ли по­став ви­бір, що ро­би­ти да­лі: роз­ви­ва­ти сіль­ське го­спо­дар­ство чи про­дов­жу­ва­ти пе­да­го­гі­чну ді­яль­ність, то я обра­ла пер­ший ва­рі­ант. Ме­ні аграр­на сфе­ра завжди бу­ла до ду­ші, хо­ча ра­ні­ше до­сві­ду в сіль­го­спви­ро­бни­цтві я не ма­ла.

Як ви ді­зна­ли­ся про ор­га­ні­чний на­прям?

— За йо­го роз­ви­тком слід­ку­ва­ла дав­но, ще з 2005 ро­ку. Одним із пер­ших на те­ре­нах Укра­ї­ни ор­га­ні­чне виробництво впро­ва­джу­вав Іл­лі­не­цький дер­жав­ний аграр­ний ко­ледж (Він­ни­цька обл.), на ба­зі яко­го роз­по­чав ро­бо­ту спіль­ний укра­їн­сько-швей­цар­ський про­ект «Еко-Лан Укра­ї­на», а пі­зні­ше — Асо­ці­а­ція «БІ­О­Лан Укра­ї­на». Во­ни за­про­ва­джу­ва­ли ор­га­ні­чні те­хно­ло­гії, про­во­ди­ли на­вча­н­ня для фер­ме­рів, що ба­жа­ли ви­ро­щу­ва­ти еко­ло­гі­чно чи­сту про­ду­кцію. Про ко­ледж я ді­зна­ла­ся з ін­тер­не­ту. По­с­при­я­ло спів­пра­ці й те, що са­ма я ро­дом із Він­нич­чи­ни. На­сам­пе­ред по­зна­йо­ми­ла­ся з фа­хів­ця­ми ко­ле­джу, що пра­цю­ва­ли в ор­га­ні­чно­му на­пря­мі. Да­лі во­ни по­ча­ли ме­не за­про­шу­ва­ти на осві­тні за­хо­ди, кон­фе­рен­ції, по­зна­йо­ми­ли з ор­га­ні­чни­ми фер­ме­ра­ми, так по­сту­по­во я уві­йшла в курс спра­ви.

Як ство­ри­ли вла­сне го­спо­дар­ство?

— Історія на­шо­го го­спо­дар­ства по­ча­ла­ся 2008 ро­ку. Спо­ча­тку ви­ро­щу­ва­ли ку­рей на не­ве­ли­ко­му сіль­сько­му по­двір’ї, яке ді­ста­ло­ся ме­ні в спа­док. Я одра­зу звер­ну­ла­ся до сіль­ра­ди з про­ха­н­ням ви­ді­ли­ти зем­лю для ство­ре­н­ня кор­мо­вої ба­зи, адже клю­чо­вим на­пря­мом обра­ла виробництво ку­ря­чих яєць. То­ді ж скон­та­кту­ва­ла­ся із сер­ти­фі­ка­цій­ним ор­га­ном «Органік стан­дарт», який по­чав нас ін­спе­кту­ва­ти. На сьо­го­дні ма­є­мо в обро­бі­тку 100 га ор­ної зем­лі, де ви­ро­щу­є­мо зер­но­ві та тро­хи се­зон­них ор­га­ні­чних ово­чів: то­ма­ти, огір­ки, ка­пу­сту, бу­ряк, кар­то­плю, пе­рець, ба­кла­жа­ни, зе­лень.

Чо­му став­ку зро­би­ли на ку­ря­чі яй­ця?

— Яй­ця — про­дукт стра­те­гі­чний, во­ни є в ра­ціо­ні ко­жно­го з нас. До то­го ж не­без­пе­ка при­дба­ти не­які­сні яй­ця на рин­ку чи в су­пер­мар­ке­ті до­во­лі ве­ли­ка.

От­же, я ви­рі­ши­ла, що ко­ли за­йма­ти­му­ся ку­ря­чи­ми яй­ця­ми, то бу­ду упев­не­на в їхній яко­сті й змо­жу смі­ли­во ре­ко­мен­ду­ва­ти їх ін­шим для спо­жи­ва­н­ня на­віть у си­ро­му ви­гля­ді. За по­жив­ною цін­ні­стю яй­ця ва­жли­ві й у ра­ціо­ні і ді­тей, і до­ро­слих, і лю­дей лі­тньо­го ві­ку.

Як ви­ник тре­тій на­прям — ко­зів­ни­цтво?

— У 2011 ро­ці я на­ро­ди­ла тре­тю ди­ти­ну, й ми при­дба­ли ко­зу, щоб ма­ти сві­же мо­ло­ко. То­ді все й по­ча­ло­ся. Я зро­зумі­ла, що ко­зи­не мо­ло­ко за­тре­бу­ва­не, йо­го виробництво мо­же бу­ти ці­ка­вим. На той час на­шу мі­ні-фер­му вже зна­ли як ви­ро­бни­ка ор­га­ні­чних ку­ря­чих яєць, тож пер­спе­кти­ви ви­ма­льо­ву­ва­ли­ся чі­ткі­ше. На­ра­зі ми по­си­ле­но пра­цю­є­мо над ство­ре­н­ням ста­да, щоб на­ше ор­га­ні­чне ко­зи­не мо­ло­ко з’яви­ло­ся на по­ли­цях ма­га­зи­нів.

Які пла­ни ма­є­те у ко­зів­ни­цтві?

— Хо­че­мо на­ро­сти­ти дій­не ста­до, щоб мо­жна бу­ло по­ста­ви­ти не­ве­ли­ку пе­ре­роб­ку й фор­му­ва­ти пар­тії про­ду­кції на про­даж. По­ки що в на­шо­му ста­ді ли­ше мо­ло­ді тва­ри­ни — це зви­чай­ні мі­сце­ві ко­зи, про­те мо­ло­чність у них до­бра, улі­тку на­до­ю­є­мо до 3 лі­трів мо­ло­ка на день. Збіль­шу­ва­ти ста­до пла­ну­є­мо за ра­ху­нок вла­сних ре­сур­сів. Я сві­до­ма то­го, що на це пі­де кіль­ка ро­ків, однак та­кий під­хід кра­щий за ку­пів­лю до­ро­го­го ім­порт­но­го по­го­лів’я. До то­го ж він ціл­ком від­по­від­ає прин­ци­пам ор­га­ні­чно­го ви­ро­бни­цтва, в яких за­зна­ча­є­ться, що ста­да по­вин­ні ство­рю­ва­ти­ся з мі­сце­вих по­рід, що при­сто­со­ва­ні до тих клі­ма­ти­чних умов, в яких на­ро­ди­ли­ся тва­ри­ни.

Ми не від­лу­ча­є­мо ко­зе­нят від мам уза­га­лі. Во­ни хар­чу­ю­ться ма­те­рин­ським мо­ло­ком уво­лю: і по три, і по чо­ти­ри мі­ся­ці (згі­дно з ор­га­ні­чни­ми ви­мо­га­ми цей тер­мін має ста­но­ви­ти не мен­ше ніж три мі­ся­ці). Від­по­від­но, кі­зо­чки ро­стуть здо­ро­ви­ми й са­мі по­тім ста­ють хо­ро­ши­ми ма­ма­ми. Над­зви­чай­но при­єм­но за ни­ми спо­сте­рі­га­ти. Це на­ди­хає! Не­ве­ли­кі об­ся­ги мо­ло­ка роз­ку­по­ву­ють зна­йо­мі, та­кож ро­би­мо брин­зу для се­бе.

Для роз­ши­ре­н­ня тва­рин­ни­цько­го на­пря­му вам по­трі­бно біль­ше пло­щі, як ви­рі­шу­є­те це пи­та­н­ня?

— Справ­ді, ще кіль­ка ро­ків то­му ста­ло зро­зумі­лим, що тре­ба роз­ши­рю­ва­ти го­спо­дар­ство. Утри­ма­н­ня ку­рей на сіль­сько­му по­двір’ї бу­ло пі­ло­тним про­е­ктом, і він швид­ко се­бе пе­ре­ріс. Так ви­йшло, що но­вий ви­ро­бни­чий май­дан­чик ми зна­йшли в су­сі­дній Хмель­ни­цькій обла­сті. Це був ста­рий ра­дян­ський ком­плекс із час­тко­во зруй­но­ва­ни­ми бу­дів­ля­ми, по­ро­слий бур’яна­ми ви­ще за люд­ський зріст. Однак там є пер­спе­кти­ва для зна­чно­го збіль­ше­н­ня по­го­лів’я і яє­чних ку­рей, і кіз, а та­кож для роз­ви­тку но­вих для нас на­пря­мів — на­при­клад, м’ясно­го пта­хів­ни­цтва. А ще є чу­до­вий яблу­не­вий сад: ми хо­че­мо йо­го оно­ви­ти, щоб лю­ди зга­да­ли смак ста­рих ба­бу­си­них сор­тів.

Роз­ка­жіть де­таль­ні­ше про виробництво ку­ря­чих яєць. Із чо­го по­ча­ти ви­ро­бни­ко­ві, який хо­че роз­по­ча­ти бі­знес в ор­га­ні­чно­му пта­хів­ни­цтві?

— По­ча­ти тре­ба з де­таль­но­го ви­вче­н­ня з олів­цем у ру­ках нор­ма­ти­вів ЄС що­до ор­га­ні­чно­го пта­хів­ни­цтва. Ва­жли­во оці­ни­ти, яке по­го­лів’я фер­мер мо­же утри­му­ва­ти на сво­їй те­ри­то­рії, адже нор­ма­ти­ви ви­ма­га­ють від­ве­де­н­ня пев­ної пло­щі для ко­жної кур­ки. По­тім узя­ти каль­ку­ля­тор і по­ра­ху­ва­ти пер­вин­ні ви­тра­ти. Зві­сно, вар­то ви­вчи­ти до­свід фер­ме­рів- пра­кти­ків, адже не­має сен­су ви­на­хо­ди­ти ве­ло­си­пед: мо­жна взя­ти го­то­ву мо­дель і пе­ре­не­сти її на на­ші ре­а­лії.

Вла­сне, ми так і вчи­ни­ли. Ко­ли бу­ду­ва­ли пер­ший пташник, ін­спе­кто­ри з «Органік стан­дар­ту» на­да­ли нам фо­то­гра­фії з ор­га­ні­чних пта­хо­ферм Єв­ро­пи. Крім то­го, ми від­ві­ду­ва­ли сіль­ські мі­ні­пта­хо­фер­ми в Укра­ї­ні, на­бли­же­ні до ор­га­ні­чних. Ме­ні, як мі­ській ме­шкан­ці, спо­ча­тку тре­ба бу­ло зро­зу­мі­ти, як жи­ве кур­ка й звід­ки бе­ре­ться те яй­це.

До­ве­ло­ся на­пам’ять ви­вчи­ти ор­га­ні­чні стан­дар­ти. На­при­клад, на одно­му ква­дра­тно­му ме­трі пло­щі пта­шни­ка має утри­му­ва­ти­ся не біль­ше ніж шість до­ро­слих ку­рей-не­су­чок, до то­го ж за­галь­на кіль­кість по­го­лів’я в одно­му при­мі­щен­ні не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 3000 го­лів. Ве­ли­ка ува­га при­ді­ля­є­ться ви­па­су, який для ор­га­ні­чної пта­хо­фер­ми є обов’язковим: не мен­ше ніж 4 ква­дра­тних ме­три на одну ку­ро­чку. При­чо­му ви­пас має роз­мі­щу­ва­ти­ся без­по­се­ре­дньо бі­ля пта­шни­ка. Окрім цьо­го, тре­ба вра­ху­ва­ти ще без­ліч нор­ма­ти­вів є обов’яз­ко­ви­ми для до­три­ма­н­ня.

Як ор­га­ні­зо­ва­но збут яєць? У цьо­му пи­тан­ні ви теж ви­ко­ри­ста­ли за­хі­дну мо­дель?

— На жаль, в Укра­ї­ні го­лов­не не ви­ро­би­ти, а про­да­ти, то­ді як за кор­до­ном фермера ма­ло об­хо­дить пи­та­н­ня збу­ту. До ні­ме­цько­го пта­хів­ни­ка з Мюн­хе­на чи ін­шо­го ве­ли­ко­го мі­ста за ви­зна­че­ним гра­фі­ком при­їздить ав­то­ре­фри­же­ра­тор, за­би­рає всі яй­ця, і фер­мер не має кло­по­ту з до­став­кою. У нас же сіль­го­спви­ро­бник має одно­ча­сно ви­ко­ну­ва­ти фун­кції ме­не­дже­ра з про­да­жу та ло­гі­сти­ки.

Від по­ча­тку ми спів­пра­цю­ва­ли із су­пер­мар­ке­та­ми Good Wine та Delight у Ки­є­ві, які ду­же ло­яль­но по­ста­ви­ли­ся до на­шо­го то­ва­ру. На­ра­зі та­кож спів­пра­цю­є­мо з ме­ре­жа­ми су­пер­мар­ке­тів «Сіль­по», «Ашан», «Ме­га­мар­кет», «Ва­рус» і не­ве­ли­ки­ми бу­ти­ка­ми ор­га­ні­чної про­ду­кції.

У се­ре­дньо­му за мі­сяць ре­а­лі­зу­є­мо 15 тис. штук яєць (за­ле­жно від се­зо­ну — за­зви­чай ор­га­ні­чна кур­ка не­се­ться раз на два дні).

Зві­сно, ва­жли­вою умо­вою спів­пра­ці з ме­ре­жа­ми бу­ла на­яв­ність па­ку­ва­н­ня: ми на фер­мі са­мі фа­су­є­мо яй­ця у фір­мо­ві кар­тон­ні упа­ков­ки, які вже до­бре зна­ють спо­жи­ва­чі. Кар­тон обра­ли за те, що він най­кра­ще збе­рі­гає ко­ри­сні вла­сти­во­сті яєць, під­ля- гає вто­рин­ній пе­ре­роб­ці та при­ва­бли­вий для спо­жи­ва­ча: важ­ко уяви­ти ор­га­ні­чні яй­ця в пла­сти­ко­вій та­рі.

Хто до­по­міг на­ла­го­ди­ти від­но­си­ни з ме­ре­жа­ми, чи бу­ли тру­дно­щі?

— Від­но­си­ни з ме­ре­жа­ми на­ла­го­джу­ва­ли са­мо­стій­но. До­во­ди­ло­ся переконувати ме­не­дже­рів, що їм по­трі­бна ор­га­ні­чна пта­хів­ни­ча про­ду­кція. До­ле­но­сною бу­ла зу­стріч із пред­став­ни­ка­ми ме­ре­жі «Сіль­по», бо на той час на­ші ба­жа­н­ня та ін­ту­ї­тив­не від­чу­т­тя рин­ку збі­гли­ся. Во­ни за­по­ча­тку­ва­ли вла­сний про­ект «Лав­ка Тра­ди­цій». Ке­рів­ни­ком цьо­го про­е­кту, Оле­ксан­дром Па­зи­ню­ком, бу­ла про­ве­де­на ве­ли­че­зна ро­бо­та з ви­ве­де­н­ня на­шої про­ду­кції на по­ли­ці су­пер­мар­ке­тів і про­па­гу­ва­н­ня «ор­га­ні­ки». Цей фор­мат пе­ред­ба­чав роз­мі­ще­н­ня в ма­га­зи­ні по­ряд із про­ду­кці­єю ін­фор­ма­ції про го­спо­дар­ство, про са­мо­го фермера, тоб­то по­ку­пці мо­гли ближ­че озна­йо­ми­ти­ся з то­ва­ром і йо­го ви­ро­бни­ком. Та­ке близь­ке зна­йом­ство фор­мує до­ві­ру.

Чи за­сто­со­ву­є­те ін­ші ка­на­ли ре­а­лі­за­ції яєць за при­кла­дом єв­ро­пей­ських ви­ро­бни­ків?

— Єв­ро­пей­ські ви­ро­бни­ки за­зви­чай ма­ють ма­га­зи­ни при фер­мі, у них по­ши­ре­на доставка то­ва­рів спо­жи­ва­чам. В укра­їн­ців мен­та­лі­тет ін­ший. Уяви­ти со­бі, що яй­ця без до­гля­ду ле­жать у не­ве­ли­чко­му кі­о­ску без про­дав­ця, а укра­ї­нець при­йшов, узяв їх і по­клав за них гро­ші в скринь­ку (а са­ме та­кий фор­мат про­да­жу ми ба­чи­ли в Ні­меч­чи­ні), на жаль, не­мо­жли­во…

На­скіль­ки ор­га­ні­чні яй­ця до­рож­чі за кон­вен­цій­ну про­ду­кцію?

— При­бли­зно на 50%, але їх не мо­жна по­рів­ню­ва­ти. Фа­бри­чні яй­ця ви­ро­бля­ють міль­йо­на­ми штук на день, на пта­хо­фа­бри­ках ку­рей-не­су­чок за стан­дар­тни­ми схе­ма­ми ви­по­ю­ють ан­ти­біо­ти­ка­ми, до кор­мів ча­сто до­да­ють не­до­зво­ле­ні ком­по­нен­ти. У нас же зов­сім ін­ший під­хід до утри­ма­н­ня тва­рин, який по­тре­бує ба­га­то ру­чної пра­ці, від ви­ро­щу­ва­н­ня кор­мів до па­ку­ва­н­ня яєць. І якість на­шої про­ду­кції на­ба­га­то ви­ща.

Які кро­си ви обра­ли для ор­га­ні­чно­го ви­ро­бни­цтва?

— Це яє­чний крос До­мі­нант, ви­ве­де­ний для роз­ве­де­н­ня в осо­би­стих се­лян­ських го­спо­дар­ствах. Та­кі ку­ри при­сто­со­ва­ні до до­ма­шніх умов утри­ма­н­ня, ма­ють стій­кий іму­ні­тет, яй­це­клад­ка в них три­ває до п’яти ро­ків. Во­ни не­ви­ба­гли­ві до осві­тле­н­ня й тем­пе­ра­ту­ри в пта­шни­ку, однак, на від­мі­ну від ін­тен­сив­них по­рід, на­віть за іде­аль­них умов не не­сти­муть яй­ця що­дня. Ни­ні в Укра­ї­ні до­бо­вих кур­чат цьо­го кро­су про­по­ну­ють кіль­ка пта­хо­фа­брик, зокре­ма ТОВ «По­лі­ський ВЕЗ». До ре­чі, ор­га­ні­чні стан­дар­ти до­зво­ля­ють за­ку­пів­лю пта­хо­по­го­лів’я для ви­ро­бни­цтва яєць до три­до­бо­во­го ві­ку, а для ви­ро­бни­цтва м’яса — ли­ше до­бо­во­го.

Як ор­га­ні­зо­ва­на го­дів­ля пти­ці?

— На­ші ку­ро­чки отри­му­ють тіль­ки ро­слин­ний корм: пше­ни­цю, ячмінь, ку­ку­ру­дзу. Зер­но має ста­тус ор­га­ні­чно­го, тоб­то ви­ро­ще­не без за­сто­су­ва­н­ня хі­мі­чних до­брив чи пе­сти­ци­дів, із не­о­бро­бле­но­го про­труй­ни­ка­ми на­сі­н­ня, віль­но­го від ГМО, на по­лях, що сер­ти­фі­ко­ва­ні як ор­га­ні­чні. Узим­ку, ко­ли ви­пас обме­же­ний, до ра­ціо­ну до­да­є­мо ово­чі: бу­ряк, гар­буз, які теж ви­ро­щу­є­мо в на­шо­му го­спо­дар­стві. До­да­ва­н­ня не­ор­га­ні­чних кор­мів за­бо­ро­не­не.

На­скіль­ки швид­ко оку­по­ву­є­ться ор­га­ні­чне виробництво?

— Про оку­пність скла­дно го­во­ри­ти, адже ми по­стій­но вкла­да­є­мо в роз­ви­ток, ма­є­мо ба­га­то ви­трат. З огля­ду на цьо­го­рі­чну тен­ден­цію я на­ла­што­ва­на опти­мі­сти­чно, адже отри­ма­ла ба­га­то дзвін­ків і по­ві­дом­лень із про­по­зи­ці­єю про­да­ва­ти про­ду­кцію на екс­порт. Однак до­ки я не на­го­дую Укра­ї­ну, екс­пор­те­рам ні­чо­го за­про­по­ну­ва­ти не змо­жу.

Чи ме­ха­ні­зо­ва­не в го­спо­дар­стві ви­ро­щу­ва­н­ня ово­чів і які са­ме ово­чі ма­ють най­біль­ший по­пит? Чи ор­га­ні­зо­ва­не їх ми­т­тя та фа­су­ва­н­ня?

— Від ви­сі­ву роз­са­ди в ка­се­ти до зби­ра­н­ня вро­жаю — усе ро­би­мо вру­чну. По­пит ма­є­мо на огір­ки й то­ма­ти. Уран­ці зри­ва­є­мо їх сві­жи­ми, па­ку­є­мо в ін­ди­ві­ду­аль­ну упа­ков­ку по пів­кі­ло­гра­ма й від­прав­ля­є­мо на Київ. Це най­сві­жі­ші ово­чі, які тіль­ки мо­жуть бу­ти в су­пер­мар­ке­ті. По­ку­пці ка­жуть, що во­ни па­хнуть справ­жнім ба­бу­си­ним огір­ком чи то­ма­том, роз­пу­ше­ною зем­лею та вра­ні­шньою ро­сою. Я са­ма ду­же лю­блю їх зби­ра­ти: це пре­кра­сне від­чу­т­тя, ко­ли ти до­гля­нув, ви­пе­стив сма­чні пло­ди, а лю­ди то­бі по­тім за них дя­ку­ють.

Ви по­стій­но жи­ве­те при фер­мі чи ли­ше на­ві­ду­є­те­ся в го­спо­дар­ство?

— На­ві­ду­ва­ти­ся — це не­сер­йо­зно. Жи­ти в Ки­є­ві й три­ма­ти фер­му за 300 км — не­ре­аль­но. Во­на про­сто не бу­де ефе­ктив­ною. Ні­хто не до­гля­не го­спо­дар­ство кра­ще за вла­сни­ка. Тим біль­ше, на­ша фер­ма ор­га­ні­чна й по­тре­бує су­во­ро­го до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гій.

І най­го­лов­ні­ше — я ство­рю­ва­ла цю фер­му для вла­сно­го за­до­во­ле­н­ня й ни­ні ро­блю те, що ме­ні по­до­ба­є­ться. На­віть до­ки йшли но­во­рі­чні свя­та, я ду­ма­ла про ве­сну, про те, як по­чну ро­бо­ти в по­лі. Лю­ди­на ща­сли­ва, ко­ли ро­бить улю­бле­ну спра­ву.

Лю­ди­на ща­сли­ва, ко­ли ро­бить улю­бле­ну спра­ву — пе­ре­ко­на­на Те­тя­на Яблон­ська, що по­мі­ня­ла пе­да­го­гі­чну ді­яль­ність на фер­мер­ство

Те­тя­на Яблон­ська на вла­сній ор­га­ні­чній фер­мі

Ор­га­ні­чні ку­ря­чі яй­ця від ТМ «Світ Біо» про­да­ю­ться в ки­їв­ських су­пер­мар­ке­тах «Сіль­по», «Ашан», «Ме­га­мар­кет»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.