Та­рас Бар­щов­ський: «Наш фру­кто­вий бі­знес кон­ку­рен­тні­ший за ки­тай­ський»

AgroMarket - - РИНКИ, КОМПАНІЇ -

А ба­га­то ви­ро­бни­ків ру­ха­є­ться в бік Узбе­ки­ста­ну та Мол­до­ви, де є де­ше­ва си­ро­ви­на та ро­бо­ча си­ла. Крім то­го, як я вже ка­зав, в Укра­ї­ні ви­са­ди­ли ба­га­то са­дів, а 30% най­кра­що­го са­ду — це завжди від­хо­ди або яблу­ка гір­шої яко­сті, які йдуть на кон­цен­тра­ти. Що­до яблук, то, ма­ю­чи та­ко­го су­сі­да, як Ро­сія — най­біль­шо­го у сві­ті ім­пор­те­ра яблук, який за­во­зить близь­ко 1,2 млн тонн яблук, Укра­ї­ні тре­ба ще са­ди­ти яблу­ка. Те, що во­ни сьо­го­дні пе­ре­шко­джа­ють екс­пор­ту, — яви­ще тим­ча­со­ве. Во­ни за­го­ро­ди­ли­ся від поль­ських яблук і во­зять їх із Чи­лі, але то не та ці­на та не той смак, то­му во­зять поль­ські яблу­ка че­рез Ка­зах­стан або Бі­ло­русь рі­зни­ми схе­ма­ми. То­му я ду­маю, що най­ближ­чим ча­сом усе по­вер­не­ться на­зад, й укра­їн­ські яблу­ка бу­дуть у Ро­сії. Не­о­фі­цій­но во­ни й ни­ні там є. Бо ко­ли тіль­ки за­бо­ро­ни­ли екс­порт, ка­за­ли, що всі яблу­ка пі­дуть на сік або згни­ють на скла­дах. Утім, яблук в Укра­ї­ні сьо­го­дні не­має. Чо­му? Бо все ви­ї­ха­ло в Ро­сію.

Ви ска­за­ли, що по­ча­ли пра­цю­ва­ти з рин­ком США. Які ще є перспективні рин­ки для укра­їн­ських яблук вза­га­лі та ва­шої ком­па­нії зокре­ма?

— По яблу­ках — це всі пост­ра­дян­ські кра­ї­ни, той же Ка­зах­стан чи Бі­ло­русь. Що сто­су­є­ться кон­цен­тро­ва­них со­ків, то ми про­да­є­мо їх на Близь­кий Схід, в Аме­ри­ку, Ка­на­ду. На­при­клад, не­що­дав­но укла­ли кон­тракт із ка­над­ською «Ко­ка-ко­лою». Та­кож про­да­є­мо в Япо­нію, Ко­рею — ри­нок ве­ли­че­зний, і тут є що ро­би­ти. Крім то­го, є й ін­ші фру­кти — на­при­клад, ми про­да­є­мо в Япо­нію чор­ни­чний сік, во­зи­мо ба­га­то ви­шні, ви­шне­во­го со­ку. Це, до ре­чі, по­тен­цій­но ду­же при­ва­бли­вий ри­нок. В Укра­ї­ні ви­ро­бля­є­ться близь­ко 10–15 тис. тонн ви­шні, а тіль­ки «Яблу­не­вий дар» по­тре­бує 150 тис. тонн, тоб­то в 10 ра­зів біль­ше. І це не вра­хо­ву­ю­чи ін­ші ком­па­нії, які її пе­ре­ро­бля­ють, і фреш-мар­кет. У нас на сьо­го­дні є ба­га­то пер­спе­ктив. Зер­но­ві да­ють із ге­кта­ра 300 до­ла­рів, а ви­шне­вий чи яблу­не­вий сад — до 10тис. до­ла­рів. Крім то­го, це ши- ро­ке по­ле ді­яль­но­сті для се­ла, адже в са­ду мо­жуть пра­цю­ва­ти всі. За на­ших 1,5 тис. ге­кта­рів мо­ло­дих са­дів пра­цює 5–6 сіл по­чи­на­ю­чи з ран­ньої ве­сни на обрі­зу­ван­ні й за­кін­чу­ю­чи пі­зньої осе­ні, ко­ли зби­ра­ють врожай. Це не те са­ме, як на зер­ні, де на 10 тис. ге­кта­рів пра­цює один ком­байн.

Про­те ж роз­мір ін­ве­сти­цій у зер­но та са­ди силь­но рі­зни­ться…

— Так, у ге­ктар са­ду про­тя­гом чо­ти­рьох ро­ків тре­ба вкла­да­ти по 10–12 тис. єв­ро. А по­тім ти до­во­лі дов­го не отри­му­єш уро­жай. Однак, щоб отри­ма­ти, тре­ба й щось вкла­сти. Ми за­по­ча­тку­ва­ли про­гра­му — роз­да­є­мо лю­дям са­джан­ці, а во­ни з на­ми роз­ра­хо­ву­ва­ти­му­ться си­ро­ви­ною. По- ча­ли виробництво кон­цен­тра­ту з мор­кви та чер­во­но­го бу­ря­ку, які про­да­ва­ти­ме­мо в США та Ка­на­ду. Ми по­тре­бу­є­мо в на рік близь­ко 100 тис. тонн мор­кви й укла­да­є­мо із фер­ме­ра­ми кон­тра­кти на її по­став­ку.

Ви ка­за­ли про пер­спе­кти­ву кон­цен­тра­тів і яблук, а що ду­ма­є­те про мо­жли­вість про­да­ва­ти го­то­ві со­ки?

— Го­то­ві со­ки ми по­ча­ли екс­пор­ту­ва­ти мен­ше пів­ро­ку то­му. Ни­ні пов­ним хо­дом осво­ю­є­мо рин­ки Поль­щі та Ні­меч­чи­ни. У Поль­щу, у п’ять чи шість тор­го­вих ме­реж, ми по­ча­ли по­став­ля­ти со­ки «Га­лі­ція». У Ні­меч­чи­ну про­да­ва­ти­ме­мо при­ва­тні мар­ки — уже є де­кіль­ка за­мов­лень.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.