Iри­на Ко­стю­шко: «Я змі­ни­ла фар­ма­цев­ти­чний рі­тейл на льо­нар­ство»

Вла­сни­ця одно­го з не­ба­га­тьох під­при­ємств із ви­ро­щу­ва­н­ня олій­но­го льо­ну Іри­на Ко­стю­шко в агро­бі­зне­сі лю­ди­на но­ва. Ми­ну­ло­го ро­ку во­на при­дба­ла зби­тко­ву ком­па­нію на Житомирщині, зем­лі якої не обро­бля­ли­ся близь­ко 5 ро­ків. Однак ро­бо­та у цій га­лу­зі бу­ла її мет

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Роз­мов­ля­ла Ма­рія БРОВІНСЬКА

Па­ні Іри­но, ма­ю­чи ме­ди­чну осві­ту, ви пра­цю­ва­ли лі­ка­рем і ма­ли вла­сний фар­ма­цев­ти­чний бі­знес. Чо­му ви­рі­ши­ли так кар­ди­наль­но змі­ни­ти вид ді­яль­но­сті та пі­ти в агро­ви­ро­бни­цтво?

— У 1994 ро­ці я при­їха­ла в Київ, орен­ду­ва­ла квар­ти­ру за 20 до­ла­рів, і моя зар­пла­та лі­ка­ря теж ста­но­ви­ла 20 до­ла­рів. Та­ке спів­ві­дно­ше­н­ня ви­яви­ло­ся від­прав­ною то­чкою для ство­ре­н­ня фар­ма­цев­ти­чної ком­па­нії. Однак пі­сля 17 ро­ків ро­бо­ти на по­са­ді вла­сни­ка-ке­рів­ни­ка ця ді­яль­ність ста­ла ру­ти­ною й пе­ре­ста­ла ме­не на­ди­ха­ти. Ко­ли під­при­є­мець шу­кає шлях че­рез не­ви­зна­че­ність і мі­рі­а­ди аль­тер­на­тив, він про­гре­сує. І на­ла­го­ди­ти кар­ди­наль­но но­ву й ефе­ктив­ну си­сте­му — бу­ло для ме­не ви­кли­ком.

По­штов­хом для пе­ре­хо­ду в аграр­не виробництво ста­ло отри­ма­н­ня дру­гої ви­щої осві­ти у Ки­є­во-Могилянській бі­знес-шко­лі та те­ма мо­єї ди­плом­ної ро­бо­ти «Ви­ро­щу­ва­н­ня лі­кар­ських трав». У ре­зуль­та­ті я вті­ли­ла в жи­т­тя свою ди­плом­ну ро­бо­ту, за­мі­нив­ши фар­ма­цев­ти­чний рі­тейл на аграр­не виробництво. І сьо­го­дні я впев­не­на, що цін­ність ство­рює той, хто ви­ро­бляє.

Чо­му обра­ли не­ти­по­ву для агро­ви­ро­бни­цтва га­лузь? Адже ви ви­ро­щу­є­те льон, а це ні­ше­ва куль­ту­ра…

— Пер­шо­при­чи­на мо­го ви­бо­ру — не при­бу­тко­вість. Льон я обра­ла за ре­гіо­наль­ною озна­кою. Це куль­ту­ра, що ха­ра­ктер­на для По­ліс­ся, де роз­та­шо­ва­не моє під­при­єм­ство, крім то­го, він не ви­сна­жує зем­лю, й кон­ку­рен­ція на цьо­му рин­ку не та­ка ви­со­ка, як в ін­ших се­гмен­тах.

Олій­ний льон ще не отри­мав до­ста­тньої по­пу­ляр­но­сті в агра­рі­їв. Він є аль­тер­на­ти­вою яро­му рі­па­ку з роз­мі­ще­н­ня в сі­во­змі­ні, а по спо­жи­ван­ню мо­же за­мі­ни­ти со­ня­шник. Пе­ре­ва­га­ми ви­ро­щу­ва­н­ня льо­ну олій­но­го є, по-пер­ше, по­су­хо­стій­кість, що дає змо­гу отри­му­ва­ти що­рі­чний уро­жай від 12 до 25 ц/га. По-дру­ге, ко­ро­ткий ве­ге­та­цій­ний пе­рі­од (80– 105 днів), що до­зво­ляє зби­ра­ти льон на­при­кін­ці ли­пня, зав­дя­ки чо­му він є хо­ро­шим по­пе­ре­дни­ком для ози­мих зер­но­вих куль­тур. По-тре­тє, йо­го схо­ди стій­кі до ве­сня­них за­мо­роз­ків, а са­ма куль­ту­ра — до оси­па­н­ня на­сі­н­ня та ви­ля­га­н­ня. До то­го ж олій­ний льон має про­сту те­хно­ло­гію ви­ро­щу­ва­н­ня, не по­тре­бує за­сто­су­ва­н­ня ін­се­кти­ци­дів, не­ви­ба­гли­вий до ро­дю­чо­сті ґрун­тів і мо­же ви­ро­щу­ва­ти­ся без за­сто­су­ва­н­ня до­брив, а та­кож ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся як стра­хо­ва куль­ту­ра для пе­ре­сі­ву ози­мих зер­но­вих куль­тур.

Про­дов­же­н­ня. Які ку­льПо­ча­ток на с. 1 ту­ри, окрім льо­ну, є в сі­во­змі­ні? Чи зби­ра­є­те­ся на­ро­щу­ва­ти пло­щі основ­ної куль­ту­ри?

— Так. Ми зби­ра­є­мо­ся роз­ши­рю­ва­ти по­сів­ні пло­щі під льо­ном на 30%. Крім ньо­го, у сі­во­змі­ні в нас є пше­ни­ця, жи­то, гір­чи­ця. Це до­зво­ляє ве­сти зба­лан­со­ва­ну сі­во­змі­ну. В Укра­ї­ні по­пит на лля­ну олію до­сить стри­ма­ний, оскіль­ки куль­ту­ра спо­жи­ва­н­ня цьо­го про­ду­кту пра­кти­чно від­су­тня. Як ви ви­рі­шу­є­те пи­та­н­ня збу­ту?

— Ча­сти­ну про­ду­кції ре­а­лі­зо­ву­є­мо на вну­трі­шньо­му рин­ку, а близь­ко 40% на­сі­н­ня льо­ну екс­пор­ту­є­мо. Льон олій­ний на­ле­жить до екс­порт­них куль­тур, вну­трі­шня йо­го пе­ре­роб­ка не­зна­чна. Що­рі­чно екс­пор­ту­є­ться по­над 30 тис. тонн цьо­го на­сі­н­ня. Основ­ни­ми по­ку­пця­ми укра­їн­сько­го льо­ну є Бель­гія, Поль­ща, Ли­тва, Ні­меч­чи­на, Італія. Тоб­то вам ли­ше за рік вда­ло­ся від­кри­ти зов­ні­шні рин­ки збу­ту? І які кра­ї­ни ку­пу­ють ва­шу про­ду­кцію?

— Ми по­ста­ча­є­мо на­сі­н­ня льо­ну в Ав­стрію, де йо­го пе­ре­ро­бля­ють на олію й про­да­ють уже на єв­ро­пей­ських рин­ках. Як у та­кий ко­ро­ткий тер­мін вам вда­ло­ся на­ла­го­ди­ти збут в єв­ро­пей­ську кра­ї­ну?

— Пе­ре­ма­гає не той, хто про­сто ро­зум­ний і до­брий го­спо­дар, а й той, хто вміє до­мов­ля­ти­ся. На­сам­пе­ред тре­ба по­стій­но пе­ре­бу­ва­ти в ко­му­ні­ка­ці­ях із пар­тне­ра­ми. До­мо­ви­ти­ся швид­ко нав­ряд чи вда­сться: якщо одна з де­ся­ти зу­стрі­чей спра­цює, то це ду­же до­бре. Зі­зна­ю­ся: на жаль, у ме­не спра­цю­ва­ла ли­ше одна із трид­ця­ти ко­му­ні­ка­цій. Я по­ча­ла на­ла­го­джу­ва­ти пи­та­н­ня зі збу­том одра­зу пі­сля за­вер­ше­н­ня по­сів­ної. Осо­би­сто зу­стрі­ча­ла­ся з по­тен­цій­ни­ми по­ку­пця­ми або ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла ін­тер­нет-ре­сурс.

А хто ку­пує ваш льон в Укра­ї­ні?

— По­пит на льон ство­рю­ють ком­па­нії хар­чо­во­го та фар­ма­цев­ти­чно­го на­пря­му ді­яль­но­сті. Оскіль­ки сьо­го­дні він до­сить стри­ма­ний, ми на­ма­га­є­мо­ся по­пу­ля­ри­зу­ва­ти куль­ту­ру, спів­пра­цю­ю­чи на­віть із не­ве­ли­ки­ми за­мов­ни­ка­ми. Не пла­ну­ва­ли в ме­жах Укра­ї­ни на­ла­го­ди­ти вла­сну пе­ре­роб­ку?

— Про пе­ре­роб­ку на­ра­зі не ду­ма­ли. І я по­ясню, чо­му. По­пер­ше, лля­на олія — са­ма по со­бі най­ба­га­тше дже­ре­ло оме­га-3 ки­слот, ду­же ко­ри­сна для здо­ров’я, але ні­хто осо­бли­во її не по­пу­ля­ри­зу­вав, і в нас від­су­тня куль­ту­ра спо­жи­ва­н­ня як про­ду­кту. По-дру­ге, сьо­го­дні ма­со­вий український спо­жи­вач не знає, на­ві­що йо­му по­трі­бна лля­на олія: у ньо­го не­має мо­ти­ва­ції до ку­пів­лі — це є основ­ний бар’єр но­во­го брен­да в Укра­ї­ні. По-тре­тє, для на­ла­го­дже­н­ня пе­ре­роб­ки по­трі­бні ве­ли­кі ін­ве­сти­ції. На­при­клад, щоб по­бу­ду­ва­ти не­ве­ли­чкий за­вод, тре­ба бу­ти впев­не­ним, що йо­го бу­де чим за­ван­та­жи­ти. На­ра­зі олій­но-льо­нар­ська га­лузь по­га­но роз­ви­не­на, щоб пе­ре­ро­бля­ти льон все­ре­ди­ні кра­ї­ни. На вну­трі­шньо­му рин­ку спо­сте­рі­га­є­ться від­по­від­ність по­пи­ту та про­по­зи­ції на­сі­н­ня олій­но­го льо­ну. В Укра­ї­ні вже пра­цю­ють кіль­ка під­при­ємств із ви­ро­бни­цтва лля­ної олії та по­пит не на­стіль­ки ве­ли­кий, щоб із ни­ми кон­ку­ру­ва­ти. Спо­жив­чий ри­нок не­ро­з­ви­не­ний. Однак по­при це ми сьо­го­дні отри­ма­ли грант на роз­ви­ток льо­нар­ства. Одна з умов йо­го отри­ма­н­ня був по­зи­тив­ний вплив на­шої ді­яль­но­сті на ін­ших грав­ців і в ці­ло­му на га­лузь. І ми зна­є­мо, як цьо­го до­сяг­ти.

Са­мо­до­ста­тньою ком­па­нія ні­ко­ли не бу­ває, успіх ко­жно­го окре­мо взя­то­го під­при­єм­ства за­ле­жить від до­по­мі­жних під­роз­ді­лів й ін­фра­стру­кту­ри. Ми ми­сли­мо не в ме­жах сво­єї ком­па­нії, а ме­жа­ми кла­сте­ра. З ін­ши­ми ком­па­ні­я­ми мо­жна не ли­ше кон­ку­ру­ва­ти, а й спів­пра­цю­ва­ти. Це одна з основ­них пе­ред­умов роз­ви­тку га­лу­зі та бі­знес-се­ре­до­ви­ща ви­ро­бни­ків олій­но­го льо­ну.

Іри­на Ко­стю­шко пі­сля 17 ро­ків ке­рів­них по­сад у ме­ди­ци­ні та фар­ма­цев­ти­чно­му бі­зне­сі ви­рі­ши­ла пі­ти в агро­бі­знес

Іри­на Ко­стю­шко, вла­сник агро­фір­ми «Зо­ря» на Житомирщині

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.