Ем­бар­го як по­штов­хштовх до роз­ви­тку

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Дми­тро СІ­МО­НОВ

Що­ра­зу, ко­ли Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція не за­до­во­ле­на по­лі­ти­чним кур­сом ко­гось із су­сі­дів, ра­птом ви­яв­ля­є­ться, що про­ду­кція із ці­єї кра­ї­ни не від­по­від­ає са­ні­тар­ним нор­мам або ще будь-яким ви­мо­гам ро­сій­сько­го за­ко­но­дав­ства. Так, на­ве­сні 2014 ро­ку Ро­сія за­кри­ла свій ри­нок для укра­їн­ських ви­ро­бни­ків мо­ло­чної про­ду­кції. Та­ка са­ма до­ля 9 ро­ків то­му спі­тка­ла мол­дов­ські вина, і мол­дов­ським ви­ро­бни­кам не за­ли­ши­ло­ся ін­шо­го ви­хо­ду, як ско­ри­ста­ти­ся кри­зою як мо­жли­ві­стю для роз­ви­тку. І хо­ча не все в мол­дов­ських ви­но­ро­бів ви­хо­дить іде­аль­но, і во­ни й до­сі не ви­йшли на фі­нан­со­ві по­ка­зни­ки у 300 млн дол. екс­пор­ту сво­єї про­ду­кції, але гео­гра­фі­чна при­су­тність мол­дов­ських вин істо­тно роз­ши­ри­ла­ся — те­пер ро­сій­ський ри­нок не до­мі­нан­тний, а по­став­ки здій­сню­ю­ться на­віть у Ки­тай і Япо­нію.

Бю­дже­то­утво­рю­ю­ча га­лузь

Ви­но­роб­ство в Мол­до­ві — бю­дже­то­утво­рю­ю­ча га­лузь. Ста­ном на 2006 рік, ко­ли бо­рець із «не­які­сни­ми про­ду­кта­ми» Ген­на­дій Они­щен­ко впер­ше ввів за­бо­ро­ну на мол­дов­ські вина, ви­но­ро­бна га­лузь за­без­пе­чу­ва­ла близь­ко 20% ВВП кра­ї­ни. По­над 90% ви­ро­бле­но­го вина бу­ло спря­мо­ва­но на екс­порт, і на цей се­ктор при­па­да­ла ле­две не тре­ти­на екс­порт­них над­хо­джень в бю­джет. Мол­до­ва вхо­ди­ла до де­ся­тки най­біль­ший екс­пор­те­рів вина у сві­ті, ви­пе­ре­джа­ю­чи на­віть Ар­ген­ти­ну.

Основ­ним ім­пор­те­ром мол­дов­ських вин бу­ла Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція, яка ку­пу­ва­ла де­ше­ву про­ду­кцію не­ви­со­кої яко­сті. Утім, та­ка про­ду­кція ціл­ком ула­што­ву­ва­ла не­ви­ба­гли­вих ро­сій­ських спо­жи­ва­чів із їх пост­ра­дян­ською лю­бов’ю до де­сер­тних, на­пів­со­лод­ких і крі­пле­них вин. У 2005 ро­ці до вве­де­н­ня пер­шо­го ем­бар­го Мол- до­ва екс­пор­ту­ва­ла вина всьо­го на 300 млн дол., час­тка Ро­сії в за­галь­но­му екс­пор­ті ста­но­ви­ла 78% (234 млн дол.). Ни­ні на час­тку Мол­до­ви при­па­дає 10–12% ро­сій­сько­го рин­ку.

Пер­ше ем­бар­го від Ро­сії на мол­дов­ські вина три­ва­ло з бе­ре­зня 2006 ро­ку до осе­ні 2007-го. У кві­тні 2010 ро­ку Рос­спо­жив­на­гляд зно­ву ви­су­нув пре­тен­зії до яко­сті мол­дов­сько­го вина. То­ді бу­ла за­бра­ко­ва­на ве­ли­ка пар­тія про­ду­кції. Тре­тя за­бо­ро­на бу­ла вве­де­на у ве­ре­сні 2013-го.

Уже з пер­шим ем­бар­го мол­дов­ські ви­но­ро­би по­ча­ли шу­ка­ти ви­хід із си­ту­а­ції. Сьо­го­дні основ­ні зу­си­л­ля екс­пор­те­рів спря­мо­ва­ні в трьох на­прям­ках: пост­ра­дян­ські кра­ї­ни, ЄС і Ки­тай. А низ­ка ви­но­ро­бних ком­па­ній у Мол­до­ві за­де­кла­ру­ва­ла прин­цип — жо­дної пар­тії екс­пор­ту на «сум­нів­ний» ро­сій­ський ри­нок.

Го­лов­ні по­ку­пці

Те­пе­рі­шні по­ка­зни­ки екс­пор­ту мол­дов­сько­го вина все ще да­ле­кі від по­ка­зни­ків 2005 ро­ку. За да­ни­ми На­ціо­наль­но­го бю­ро ста­ти­сти­ки Мол­до­ви, 2014 ро­ку кра­ї­на екс­пор­ту­ва­ла вина на су­му 1 млрд 510 млн 400 тис. ле­їв (при­бли­зно 80 млн дол.). Най­біль­ших успі­хів в осво­єн­ні екс­порт­них рин­ків мол­дов­ські ви­но­ро­би до­ся­гли на рин­ках ко­ли­шніх ра­дян­ських ре­спу­блік. Близь­ко 65% екс­пор­ту мол­дов­сько­го вина ни­ні при­па­дає на кра­ї­ни СНД, при­чо­му по­над по­ло­ви­ну про­ду­кції при­па­дає на Бі­ло­русь. На час­тку ЄС ми­ну­ло­го ро­ку при­па­да­ло близь­ко 18% за­галь­но­го екс­пор­ту мол­дов­сько­го ал­ко­го­лю в гро­шо­во­му ви­ра­зі. Най­біль­шим спо­жи­ва­чем мол­дов­ських вин і ко­нья­ків є Поль­ща, слі­дом за нею — Че­хія та Ру­му­нія. Се­ред ва­жли­вих ім­пор­те­рів мол­дов­ської про­ду­кції та­кож Ні­меч­чи­на, Ли­тва та Сло­вач­чи­на. За ме­жа­ми СНД і ЄС най­біль­шим ім­пор­те­ром мол­дов­сько­го вина є США, а дру­гу й тре­тю схо­дин­ки по­сі­да­ють, від­по­від­но, Гру­зія та Ки­тай. Та­ким чи­ном, за­галь­на гео­гра­фія зов­ні­шніх рин­ків над­зви­чай­но ши­ро­ка. Мол­дов­ські вина по­ста­ча­ю­ться на­віть у кра­ї­ни Скан­ди­на­вії, Афри­ки, Япо­нію та Сін­га­пур. Ли­ше один із лі­де­рів га­лу­зі, ком­бі­нат Cricova, по­ста­чає свою про­ду­кцію у 22 кра­ї­ни. Зві­сно, що час­тка Мол­до­ви в окре­мих кра­ї­нах ча­сто близь­ка до сим­во­лі­чної. Про­те пра­кти­чно ко­жен ви­ро­бник вина в Мол­до­ві пра­цює на екс­порт, на­віть не­ве­ли­кі но­ві ком­па­нії, так зва­ні «га­ра­жни­ки», від са­мо­го по­ча­тку ство­рю­ю­ться з при­ці­лом на зов­ні­шній ри­нок. У ці­ло­му вина сер­йо­зно по­став­ля­ють за кор­дон близь­ко 20 ком­па­ній.

Ве­ли­кою про­бле­мою для мол­дов­ських ви­но­ро­бів є від­су­тність ко­штів на мар­ке­тинг і ре­кла­му, адже їх вина у Єв­ро­пі не ду­же зна­ні. Їм зна­чно про­сті­ше екс­пор­ту­ва­ти ви­но­ма­те­рі­ал у су­сі­дні єв­ро­пей­ські кра­ї­ни, де йо­го вже роз­ли­ва­ють і про­да­ють у Єв­ро­пі під сво­ї­ми брен­да­ми. Ча­сто мол­дов­ські ви­но­ро­би до­мов­ля­ю­ться з клі­єн­та­ми з Че­хії та Ні­меч­чи­ни, щоб за­вез­ти своє ви­но в Ру­му­нію, а ру­му­ни вже екс­пор­ту­ють йо­го за сво­ї­ми до­ку­мен­та­ми в Че­хію чи Ні­меч­чи­ну, але вже під ру­мун­ською мар­кою. Тут спра­цьо­вує фа­ктор: якщо по­ку­пці ба­чать на ети­ке­тці єв­ро­пей­ське виробництво, то ку­пу­ють ви­но, а що та­ке Мол­до­ва — для них не зов­сім зро­зумі­ло.

«Що­до екс­пор­ту в ЄС, то ви­ро­бни­кам за­ра­но ра­ді­ти, оскіль­ки він не сут­тє­вий у по­рів­нян­ні з ти­ми об­ся­га­ми, що про­да­ва­ли­ся в РФ», — кон­ста­тує пре­зи­дент Клу­бу лю­би­те­лів вина Мол­до­ви Сні­жа­на За­че­па. Хо­ча мол­дов­ські ви­но­ро­би під­ви­щу­ють якість сво­єї про­ду­кції й ба­га­то ро­блять, аби до­го­ди­ти сма­кам єв­ро­пей­ської пу­блі­ки, але кон­ку­ру­ва­ти з європейськими ці­на­ми важ­ко. У Єв­ро­пу Мол­до­ва екс­пор­тує вина ціною від 2,5 дол., хо­ча є й про­ду­кція пре­мі­аль­но­го се­гмен­ту вар­ті­стю 20 дол.

До­свід гру­зи­нів

Здо­бу­тки мол­дов­ських ви­но­ро­бів скром­ні­ші, ніж гру­зин­ських. Із 2006 ро­ку, від­то­ді як у ви­но­роб­ство Гру­зії по­ча­ли над­хо­ди­ти аме­ри­кан­ські ін­ве­сти­ції, якість гру­зин­ських вин під­ви­щи­ла­ся й по­кра­щив­ся мар­ке­тинг. Сьо­го­дні се­ре­дня гру­зин­ська ком­па­нія, яка ра­ні­ше про­да­ва­ла ви­но на 5–6 рин­ків, у сво­є­му порт­фе­лі має 31 кра­ї­ну. Гру­зин­ські вина «за­йшли» в Ки­тай, В’єтнам, Лон­дон, Бра­зи­лію. Крім то­го, гру­зин­ські ви­но­ро­би стрім­ко по­вер­та­ють і ро­сій­ський ри­нок. У ли­пні ми­ну­ло­го ро­ку Гру­зії до­зво­ли­ли від­но­ви­ти по­став­ки в Ро­сію. То­ді, влі­тку, мі­ністр сіль­сько­го го­спо­дар­ства Гру­зії на пи­та­н­ня про те, чо­го він че­кає від цьо­го рин­ку, від­по­вів: «Ми спо­ді­ва­є­мо­ся про­да­ти 9 млн пля­шок». А 31 гру­дня во­ни під­би­ли під­сум­ки — 21 млн пля­шок за пів мар­ке­тин­го­во­го ро­ку. На­сту­пно­го ро­ку це бу­де вже 45 млн пля­шок, не мен­ше, і це все за від­су­тно­сті ло­бі. До то­го ж, якщо мол­дов­ське ви­но в Ро­сію за­во­зи­ли за мі­ні­маль­ни­ми ці­на­ми, то гру­зин­ські вина за мі­ні­маль­них для них цін із за­во­ду ко­шту­ва­ли 2,50 дол., а осо­бли­ві вина — 9–10 дол. із за­во­ду, — за 20 дол. із ро­сій­ських по­лиць про­сто роз­лі­та­ю­ться. На­справ­ді по­ясне­н­ня тут про­сте: гру­зин­ське ви­но по­сі­дає ні­шу у сві­до­мо­сті ро­сі­ян: Ци­нан­да­лі, Кін­дзма­ра­у­лі, Са­пе­ра­ві — є пі­є­тет до гру­зин­сько­го вина. Ча­сти­на ж куль­ту­ри Мол­до­ви в ро­сій­ській сві­до­мо­сті є во­че­видь мен­шою. Хо­ча най­кра­щі умо­ви для ви­ро­бни­цтва бі­лих вин зна­хо­дя­ться всьо­го у трьох то­чках на зем­ній ку­лі: Шам­пань, Бур­гун­дія і Мол­до­ва. Тож бі­лі і шам­пан­ські вина Мол­до­ви мо­жуть бу­ти най­кра­щи­ми у сві­ті.

Чо­му не в Укра­ї­ну?

Мол­дов­ські ви­но­ро­би мо­гли б актив­но осво­ю­ва­ти український ри­нок, про­те сьо­го­дні за 5 остан­ніх ро­ків мол­дов­ське ви­но по­сту­пи­ло­ся сво­їм мі­сцем гру­зин­сько­му. «У не­да­ле­ко­му ми­ну­ло­му Мол­до­ва по­ста­ча­ла в Укра­ї­ну про­ду­кцію, якість якої ча­сто за­ли­ша­ла ба­жа­ти кра­що­го, тож най­го­лов­ні­ша про­бле­ма мол­дов­сько­го вина на укра­їн­сько­му рин­ку — це по­га­ний імідж, — пе­ре­ко­на­на Сві­тла­на Дем­чак, ек­сперт із вин­но­го рин­ку. — Про­те сьо­го­дні ситуація змі­ни­ла­ся, і ки­їв­ські ре­сто­ра­ни де­да­лі ча­сті­ше пі­сля де­гу­ста­цій ку­пу­ють са­ме мол­дов­ські вина». Ще одна ва­жли­ва при­чи­на, чо­му мол­дов­ські вина не за­то­пи­ли український ри­нок, — ви­со­ка ці­на мол­дов­ських вин у по­рів­нян­ні із про­ду­кці­єю Єв­ро­пи та Но­во­го сві­ту. Остан­ній рік мол­дов­ські ви­но­ро­би не над­то актив­ні на укра­їн­сько­му рин­ку че­рез еко­но­мі­чну кри­зу та зни­же­н­ня ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті укра­їн­ців і, швид­ше за все, ви­чі­ку­ють, ко­ли ситуація ста­бі­лі­зу­є­ться.

Під одні­єю па­ра­соль­кою

Під­ви­ще­н­ня яко­сті ста­ло одні­єю з умов ви­жи­ва­н­ня мол­дов­ських ви­но­ро­бів. До­ся­гну­ти йо­го мо­жли­во ли­ше зав­дя­ки ін­ве­сти­ці­ям у но­ві те­хно­ло­гії, обмі­ну до­сві­дом із європейськими ко­ле­га­ми та за­лу­че­н­ням іно­зем­них фа­хів­ців. Спе­ці­аль­но для то­го, щоб про­су­ва­ти мол­дов­ську про­ду­кцію на єв­ро­пей­ський та ін­ші зов­ні­шні рин­ки, у 2013 ро­ці в Мол­до­ві бу­ло ство­ре­но На­ціо­наль­не Бю­ро Ви­но­гра­дар­ства та Ви­но­роб­ства. Ця ор­га­ні­за­ція пред­став­ляє рі­зні ви­но­ро­бні ком­па­нії під єди­ним брен­дом Wine of Moldova. Та­кий «па­ра­соль­ко­вий бренд» про­су­ва­ти по­мі­тно де­шев­ше, ніж ко­жну кон­кре­тну мар­ку окре­мо.

Мол­дов­ські ви­ро­бни­ки ро­блять став­ку на свої уні­каль­ні мі­сце­ві сор­ти. «Пер­спе­ктив­ни­ми для єв­ро­пей­сько­го рин­ку є вина, ви­ро­бле­ні з ти­по­вих для на­шо­го ре­гіо­ну сор­тів ви­но­гра­ду, та­ких як Фе­тя­ска Аль­бе, Фе­тя­ска Ня­гре та Ра­ра Ня­гре», — вва­жає PR-ме­не­джер Cricova На­та­ля Кі­тій.

За до­по­мо­гою Бю­ро мол­дов­ські ви­но­ро­би бе­руть участь у між­на­ро­дних ви­став­ках, та­ких як ProWein і VinItaly, а та­кож ін­ших спе­ці­а­лі­зо­ва­них за­хо­дах у та- ких кра­ї­нах, як Ру­му­нія, Есто­нія, Поль­ща й Укра­ї­на. Зав­дя­ки Бю­ро ре­клам­ні ком­па­нії мол­дов­ських вин з’яв­ля­ю­ться на те­ле­ка­на­лах у кра­ї­нах Єв­ро­пи та на­віть у США. Зно­ву ж та­ки, по­о­дин­ці ви­но­ро­бам та­кі за­хо­ди не по ки­ше­ні.

З ін­фор­ма­ці­єю про істо­рію та су­ча­сність мол­дов­сько­го ви­но­роб­ства трьо­ма мо­ва­ми мо­жна озна­йо­ми­ти­ся на су­ча­сно­му сай­ті Wine of Moldova. Ця, зда­ва­ло­ся б, дрі­бни­ця сьо­го­дні про­сто не­об­хі­дна га­лу­зі, яка хо­че, щоб світ її по­ба­чив й оці­нив. Ро­бо­та Бю­ро фі­нан­су­є­ться як за ра­ху­нок дер­жа­ви, так і за ра­ху­нок са­мих уча­сни­ків рин­ку.

Як ви­но­ро­бна га­лузь Мол­до­ви транс­фор­му­є­ться пі­сля ро­сій­ських заборон.

Прим­хи Пі­дне­бе­сної

Одним із ва­жли­вих еле­мен­тів до­сві­ду Мол­до­ви для укра­їн­ських ви­но­ро­бів є те, що єв­ро­пей­ці, на від­мі­ну від ро­сі­ян, го­то­ві ку­пу­ва­ти й не­де­ше­вий мол­дов­ський ал­ко­голь. У Єв­ро­со­ю­зі не ді­ють уста­ле­ні ра­дян­ські сте­ре­о­ти­пи що­до яко­сті. На­віть «спо­кон­ві­чний» ви­ро­бник де­ше­вої про­ду­кції мо­же за ба­жа­н­ня пе­ре­йти у ви­щу лі­гу. І як би там не бу­ло, але про­су­ва­н­ня у Єв­ро­пу по­сту­по­во змі­нює мол­дов­ське ви­но. На тлі ма­рок еко­ном-кла­су, які бу­ли по­трі­бні ро­сій­сько­му спо­жи­ва­че­ві, кра­ї­на по­чи­нає екс­пор­ту­ва­ти й до­рож­чу про­ду­кцію. При­су­тність на єв­ро­пей­ських при­лав­ках, хоч і не­зна­чна, до­по­мо­гла про­су­ван­ню мол­дов­сько­го вина на но­ві рин­ки, ви­йти на які ра­ні­ше бу­ло не­мо­жли­во. Зокре­ма, мол­дов­ськи­ми ви­на­ми за­ці­ка­ви­лись у Ки­таї. Для ки­тай­ців те, що мол­дов­ська про­ду­кція екс­пор­ту­є­ться в ЄС, озна­чає, що Єв­ро­со­юз ви­знав її які­сною. А от­же, во­на їм ці­ка­ва. Ура­хо­ву­ю­чи роз­мі­ри рин­ку, Ки­тай мо­же ста­ти дже­ре­лом сут­тє­во­го зро­ста­н­ня екс­пор­ту мол­дов­сько­го вина, адже очі­ку­є­ться, що вже цьо­го ро­ку Ки­тай ста­не най­біль­шим спо­жи­ва­чем вина у всьо­му сві­ті.

Пер­ші по­став­ки мол­дов­сько­го вина в Ки­тай ві­дбу­ли­ся ще у 90-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя, про­те во­ни бу­ли не­ре­гу­ляр­ни­ми. Із 2004 ро­ку в Пі­дне­бе­сній про­во­ди­ться що­рі­чний фе­сти­валь мол­дов­сько­го вина. Крім то­го, ви­но­ро­би бе­руть участь у та­ких ви­став­ках, як ProWein China. Сьо­го­дні Ки­тай при­бли­зно 2/3 вина ім­пор­тує з кра­їн Ста­ро­го сві­ту й тре­ти­ну — із Но­во­го сві­ту. За да­ни­ми 2012 ро­ку, час­тка мол­дов­сько­го вина се­ред ки­тай­сько­го ім­пор­ту ста­но­ви­ла близь­ко 1,5% і по­во­лі зро­ста­ла. Де­я­кі мол­дов­ські ком­па­нії на­віть на­йма­ють фа­хів­ців зі зна­н­ням ки­тай­ської мо­ви. Про­те бі­знес із ки­тай­ськи­ми пар­тне­ра­ми ве­сти не­лег­ко. Ком­па­нії мо­жуть по два ро­ки ве­сти пе­ре­го­во­ри й не зна­ють, чи ста­нуть во­ни успі­шни­ми.

По­при ці тру­дно­щі, вже то­рік Мол­до­ва екс­пор­ту­ва­ла в цю кра­ї­ну близь­ко 1 млн пля­шок вина. Фа­хів­ці га­лу­зі за­яв­ля­ють, що ре­гу­ляр­не та ком­пле­ксне про­су­ва­н­ня мол­дов­ських брен­дів на цей ри­нок до­зво­лить збіль­ши­ти в май­бу­тньо­му цей по­ка­зник на 300–400%. І одні­єю з основ­них при­чин цьо­го ін­те­ре­су є отри­ма­н­ня мол­дов­ськи­ми ви­но­ро­ба­ми єв­ро­пей­ських сер­ти­фі­ка­тів яко­сті.

21 сі­чня 2015 ро­ку під час пе­ре­го­во­рів «нор­манд­ської че­твір­ки» в Бер­лі­ні мі­ністр за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни Пав­ло Клім­кін пре­зен­ту­вав Фран­ку-Валь­те­ру Штайн­ма­є­ру, мі­ні­стру за­кор­дон­них справ Ні­меч­чи­ни, пля­шку вина Purcari Freedom Blend. Йо­го спро­бу­ва­ли усі при­су­тні, зокре­ма Сер­гій Лав­ров, мі­ністр за­кор­дон­них справ Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. «Го­спо­да­рю за­хо­ду Фран­ку Штайн­ма­є­ру пре­зен­ту­вав уні­каль­не ви­но — «ви­но сво­бо­ди». Мол­дав­ська, укра­їн­ська та гру­зин­ська ло­за. При­го­сти­мо усіх уча­сни­ків. За сво­бо­ду!» — на­пи­сав мі­ністр Клім­кін у твіт­те­рі по­над 50 000 сво­їм чи­та­чам.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.