Як обі­йти­ся без кре­ди­тів

Не­мо­жли­вість за­лу­че­н­ня по­зик сти­му­лю­ва­ла бан­ки до роз­ви­тку аль­тер­на­тив­них ін­стру­мен­тів фі­нан­су­ва­н­ня по­льо­вих ро­біт.

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ана­ста­сія НО­ВІ­КО­ВА

Аграр­ні ком­па­нії в бан­ків­сько­му се­кто­рі вва­жа­ю­ться одни­ми з най­на­дій­ні­ших по­зи­чаль­ни­ків зав­дя­ки ста­біль­но­му ви­ро­бни­чо­му ци­клу та про­гно­зо­ва­ним рин­кам збу­ту. Від­со­ток не­по­вер­ну­тих кре­ди­тів в АПК зна­чно ниж­чий, як по­рів­ня­ти з ін­ши­ми га­лу­зя­ми. Не­зва­жа­ю­чи на це, бан­кі­ри цьо­го­річ не мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти жо­дних при­ві­ле­їв на­віть агра­рі­ям, адже облі­ко­ва став­ка НБУ ста­но­вить 30%, від­по­від­но, став­ка по кре­ди­тах банків не мо­же бу­ти мен­шою за цей по­ка­зник. Сво­єю чер­гою, агро­ви­ро­бни­ки не ба­чать мо­жли­во­сті отри­ма­ти рен­та­бель­ність, що по­криє об­слу­го­ву­ва­н­ня та­ко­го кре­ди­ту, оскіль­ки й ви­тра­ти че­рез де­валь­ва­цію грив­ні ви­ро­сли вдві­чі. До то­го ж еко­но­мія на ма­те­рі­аль­но-те­хні­чних ре­сур­сах б’є по май­бу­тній уро­жай­но­сті, а от­же, і по фі­нан­со­вих по­ка­зни­ках. За та­кої си­ту­а­ції на рин­ку зна­йшли по­ши­ре­н­ня аль­тер­на­тив­ні фі­нан­со­ві рі­ше­н­ня й ін­стру­мен­ти.

Ве­ксе­лі

Ще три ро­ки то­му та­кий ін­стру­мент за­лу­че­н­ня ре­сур­сів, як ве­ксель, був зна­йо­мий ли­ше не­ве­ли­ко­му ко­лу аграр­них ком­па­ній. Пе­ре­ва­жно це бу­ли агро­хол­дин­ги, що вже ма­ли три­ва­лі від­но­си­ни з бан­ка­ми й від­по­від­а­ли ви­мо­гам по бух­гал­тер­ській зві­тно­сті. За сло­ва­ми Миколи Вол­ко­ва, ди­ре­кто­ра де­пар­та­мен­ту ре­гіо­наль­них кор­по­ра­тив­них клі­єн­тів «Райф­фай­зен Банк Аваль», тру­дно­щі в про­су­ван­ні цьо­го ін­стру­мен­та по­ля­га­ли в йо­го від­обра­жен­ні в бух­гал­тер­ській зві­тно­сті та за­пов­не­н­ня са­мо­го ве­ксе­ля. На сьо­го­дні бан­ки про­во­дять із цьо­го при­во­ду кон­суль­та­цій­ну ро­бо­ту й за­охо­чу­ють ма­лі під­при­єм­ства ве­сти що­квар­таль­ну фі­нан­со­ву зві­тність. Із ве­ксе­лем банк пра­цює не менш ре­тель­но, ніж ви­да­ю­чи ін­ве­сти­цій­ний кре­дит, адже ло­гі­ка цьо­го ін­стру­мен­та полягає в то­му, що банк роз­по­ді­ляє ри­зик не­спла­ти су­ми по ве­ксе­лю, ко­трий агра­рій ви­дає по­ста­чаль­ни­ку.

По су­ті ве­ксель — це від­тер­мі­ну­ва­н­ня спла­ти на­да­них ре­сур­сів за­зви­чай на строк 6–9 мі­ся­ців. Банк отри­мує в се­ре­дньо­му 5–6% су­ми по ве­ксе­лю. За йо­го до­по­мо­гою мо­жна при­дба­ти на­сі­н­ня, за­со­би за­хи­сту ро­слин, мі­не­раль­ні добрива. Пра­кти­ка не по­ши­рю­є­ться на па­лив­но­ма­стиль­ні ре­сур­си, оскіль­ки тут пра­кти­чно не­мо­жли­во спро­гно­зу­ва­ти ці­ни, за­зна­чає М. Волков.

За да­ни­ми ком­па­нії-дистри­бу­то­ра ТОВ «Агро­скоп Ін­тер­нешнл», ри­вок у за­сто­су­ван­ні ве­ксе­лів в АПК від­був­ся ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли ни­ми бу­ло по­кри­то 20% то­вар­но-гро­шо­во­го обо­ро­ту про­ти 10% у 2013 ро­ці. Ди­на­мі­ка зро­ста­н­ня ролі ве­ксе­лів у фі­нан­су­ван­ні аграр­но­го бі­зне­су збе­рі­га­є­ться й цьо­го­річ. «Ми­ну­ло­го ро­ку наш порт­фель ве­ксе­лів ста­но­вив 480 млн грн. Цьо­го ро­ку ста­ви­мо план до­сяг­ти рів­ня 1 млрд грн», — про­ко­мен­ту­вав пан Волков. Із по­гля­ду банків, ве­ксель є більш га­ран­то­ва­ним до по­га­ше­н­ня, ніж кре­дит, оскіль­ки має ці­льо­вий ха­ра­ктер, у той час як ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів, ви­да­них по кре­ди­ту, про­сте­жи­ти важ­ко.

У ра­зі ви­ни­кне­н­ня в аграр­ної ком­па­нії тру­дно­щів із роз­ра­хун­ком по ве­ксе­лю, мо­жна до­мо­ви­ти­ся з бан­ком про ви­да­чу ко­ро­тко­стро­ко­во­го кре­ди­ту для по­га­ше­н­ня ве­ксе­ля та збе­ре­же­н­ня по­зи­тив­ної кре­ди­тної істо­рії на май­бу­тнє, роз­по­від­ає Оле­ксандр Та­на­се­вич, ке­рів­ник про­е­кту ве­ксель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня ТОВ «Агро­скоп Ін­тер­нешнл». Він та­кож роз­по­вів про пе­ре­ва­ги ве­ксе­лів над то­вар­ни­ми кре­ди­та­ми по­ста­чаль­ни­ків: «За то­вар­но­го кре­ди­ту­ва­н­ня дистри­бу­то­ри ви­став­ля­ють про­мі­жні ви­пла­ти, аби ба­чи­ти фі­нан­со­ву ди­на­мі­ку по­зи­чаль­ни­ка. У ра­зі з ве­ксе­лем пла­те­жі пе­ре­но­ся­ться на більш даль­ній строк, а це до­да­тко­во 3–4 мі­ся­ці гро­ші збе­рі­га­ю­ться в обо­ро­ті агро­ком­па­нії», — за­зна­чає О. Та­на­се­вич.

Фор­вар­дні кон­тра­кти та то­вар­не кре­ди­ту­ва­н­ня

На­то­мість фор­вар­дні кон­тра­кти в умо­вах на­пру­же­ної фі­нан­со­вої си­ту­а­ції в кра­ї­ні та ве­ли­кої ам­плі­ту­ди ко­ли­вань кур­сів ва­лют ста­ють менш при­ва­бли­ви­ми й ви­ма­га­ють де­таль­ні­ше про­пи­са­них умов. Уча­сни­ки зер­но­во­го рин­ку, які за­ку­по­ву­ють то­вар по фор­вар­ду, на­рі­ка­ють на те, що їхні пар­тне­ри-агра­рії й до­сі ча­сто не ви­ко­ну­ва­ли зо­бов’язань на по­став­ку вро­жаю, а ни­ні цей ри­зик збіль­шив­ся. Дер­жав­ний зер­но­вий оператор ДПЗКУ не­що­дав­но за­явив, що агра­рії про­тя­гом кіль­кох остан­ніх ро­ків за­бор­гу­ва­ли пе­ред ним по­над 250 млн грн по фор­вар­дних кон­тра­ктах, ці спра­ви до­сі ви­рі­шу­ю­ться в су­дах. Че­рез це най­біль­ший екс­пор­тер зер­но­вих й олій­них куль­тур з Укра­ї­ни «НІ­БУ­ЛОН» цьо­го се­зо­ну від­мо­вив­ся від фор­вар­дних за­ку­пі­вель. ДПЗКУ зби­ра­ла­ся теж від них від­мо­ви­ти­ся, але в остан­ній мо­мент усе-та­ки за­де­кла­ру­ва­ла ціль за­ку­пи­ти по фор­вар­ду 300 тис. тонн пше­ни­ці та ячме­ню.

У ра­зі фор­вар­дних за­ку­пі­вель трей­дер на­пе­ред опла­чує ча­сти­ну су­ми за май­бу­тній уро­жай, за­зви­чай мен­шу, а оста­то­чний роз­ра­ху­нок від­бу­ва­є­ться пі­сля по­став­ки. У цьо­му кон­текс­ті ва­жли­вою є фор­му­ла, за якою бу­де ро­зра­хо­ва­на кін­це­ва ці­на тон­ни вро­жаю, на­ра­зі ж пе­ред­ба­чи­ти, якою бу­де вар­тість во­се­ни 2015 ро­ку, пра­кти­чно не­мо­жли­во: це фа­ктор і сві­то­вих бір­жо­вих цін, і кур­су ва­лют в Укра­ї­ні. Тож є ри­зик про­да­ти ду­же де­ше­во, мо­жли­во, на­віть ниж­че за со­бі­вар­тість.

«Між­на­ро­дні трей­де­ри близь­ко 15–20% (пе­ре­д­опла­ти) завжди да­ва­ли по фор­вар­дах у рі­зно­му ви­гля­ді. Зокре­ма, че­рез ор­га­ні­за­ції, як на­да­ють на­сі­н­ня, за­со­би за­хи­сту ро­слин або добрива. Тоб­то в тій чи ін­шій фор­мі ці гро­ші на­да­ю­ться. Ка­за­ти про 50% — не до­во­ди­ться, то­му що, по-пер­ше, не­ста­біль­на ситуація. По-дру­ге, зем­ля не є то­ва­ром, а от­же, і за­ста­вою», — вва­жає пре­зи­дент Укра­їн­ської зер­но­вої асо­ці­а­ції Во­ло­ди­мир Клименко, до­да­ю­чи, що трей­де­ри стра­ху­ють свої фор­вар­дні кон­тра­кти, і лі­міт пе­ре­д­опла­ти й ри­зи­ків по та­ких кон­тра­ктах за­ле­жить від кра­ї­ни.

У той же час Аграр­ний фонд цьо­го­річ про­по­нує аванс по фор­вар­ду в роз­мі­рі 65% про­гно­зо­ва­ної ним ці­ни зер­на на рів­ні 5000 грн/т (пше­ни­ці), ре­шта су­ми прив’язу­є­ться до ці­ни та кур­су, що ста­но­ви­ти­муть на мо­мент по­став­ки.

Однак більш по­ши­ре­ни­ми на сьо­го­дні є ін­ші ви­ди фор­вар­дних до­го­во­рів за уча­сті фірм­по­ста­чаль­ни­ків ма­те­рі­аль­но­те­хні­чних ре­сур­сів. До то­го ж аван­со­вий пла­тіж агра­рію здій­сню­є­ться не в гро­шо­вій фор­мі, а в то­вар­ній. Пі­зні­ше на су­му та­кої по­став­ки ком­па­нія зо­бов’язу­є­ться роз­ра­ху­ва­ти­ся пе­ред по­ста­чаль­ни­ком ви­ро­ще­ним уро­жа­єм.

Та­ка фор­вар­дна про­гра­ма пе­ред­ба­чає подаль­шу спів­пра­цю дистри­бу­то­ра/ви­ро­бни­ка МТР із трей­де­ром, тож є мо­жли­вість одра­зу за­мкну­ти це ко­ло кіль­ка­сто­рон­ні­ми до­го­во­ра­ми. Та­кий про­ект іні­ці­ю­ва­ла цьо­го се­зо­ну на­сін­нє­ва ком­па­нія DuPont Pioneer, яка й да­лі по­ста­чає на­сі­н­ня фер­ме­ру че­рез дистри­бу­то­ра або агро­хол­дин­гам без­по­се­ре­дньо. Та­кож у фермера чи дистри­бу­то­ра або в них оби­двох з’яв­ля­є­ться опція за­про­по­ну­ва­ти по бар­те­ру сіль­госп­про­ду­кцію, а по­тім за уча­сті трей­де­ра чи екс­пор­те­ра мо­же бу­ти укла­де­на три-чо­ти­ри­сто­ро­н­ня уго­да для ре­а­лі­за­ції ці­єї про­ду­кції та подаль­шої гро­шо­вої опла­ти за по­ста­ча­н­ня на­сі­н­ня Pioneer, — роз­по­ві­ла фі­нан­со­вий ди­ре­ктор ком­па­нії Оле­на Ду­ні­на.

Сві­то­вий ви­ро­бник на­сі­н­ня та ЗЗР Syngenta та­кож про­по­нує в Укра­ї­ні ва­рі­ан­ти фор­вар­дно­го фі­нан­су­ва­н­ня. Одна з та­ких про­грам — «Фор­вард плюс», яка пе­ред­ба­чає мо­жли­вість взя­ти то­вар­ний кре­дит її про­ду­кці­єю під фор­вар­дний кон­тракт про­да­жу май­бу­тньо­го вро­жаю. У ком­па­нії за­зна­ча­ють, що та­ким чи­ном сіль­гос­пто­ва­ро­ви­ро­бник мо­же по­кри­ти до 70– 80% вар­то­сті на­сі­н­ня та ЗЗР.

Із до­сві­ду ком­па­нії BASF, се­ред низ­ки фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів до­во­дить свою ефе­ктив­ність хе­джу­ва­н­ня ри­зи­ків то­вар­них цін. У то­рі­шньо­му пілотному про­е­кті BASF із хе­джу­ва­н­ня ри­зи­ків то­вар­них цін взя­ли участь три агро­хол­дин­ги, які зав­дя­ки фі­нан­со­вій про­гра­мі отри­ма­ли ком- пен­са­цію в роз­мі­рі 15% вар­то­сті на­сі­н­ня та ЗЗР.

Аграр­ні роз­пи­ски

Най­біль­ші ж на­дії на рин­ку по­кла­да­ю­ться на аграр­ні роз­пи­ски, за­кон про які на­брав чин­но­сті ще 2013 ро­ку. На­ра­зі пі­ло­тний про­ект з уве­де­н­ня в обіг аграр­них роз­пи­сок ре­а­лі­зу­є­ться в Пол­тав­ській обла­сті. На від­мі­ну від ве­ксе­ля цей ін­стру­мент не по­тре­бує уча­сті бан­ку і дає біль­ше мо­жли­во­стей у фор­му­лю­ван­ні умов по­вер­не­н­ня ко­штів за на­да- ні ре­сур­си. «В аграр­ній роз­пи­сці є мо­жли­вість про­пи­са­ти фор­му­лу, за якою від­бу­ва­ти­ме­ться роз­ра­ху­нок. Мо­жна прив’яза­ти йо­го до кур­су ва­лют або до ко­ти­ру­ва­н­ня на Чи­казь­кій бір­жі чи EuroNext», — роз­по­вів ана­лі­тик аграр­но­го бі­зне­су Єв­ро­пей­сько­го бан­ку ре­кон­стру­кції та роз­ви­тку Ва­силь Гов­ре­га. Крім то­го, плю­сом і га­ран­ті­єю для по­ста­чаль­ни­ка у цьо­му ра­зі є те, що аграр­на роз­пи­ска до­зво­ляє стя­гну­ти з агро­ви­ро­бни­ка за­бор­го­ва­ність по роз­пи­сці в по­за­су­до­во­му по­ряд­ку. І зро­би­ти це він мо­же за до­по­мо­гою ви­ко­нав­чих служб до­сить опе­ра­тив­но, про­тя­гом ма­кси­мум трьох мі­ся­ців у той час як, при­мі­ром, су­до­ві за­сі­да­н­ня по за­бор­го­ва­но­сті за фор­вар­дни­ми кон­тра­кта­ми мо­жуть три­ва­ти ро­ка­ми.

Ре­є­стра­цію аграр­ної роз­пи­ски здій­снює но­та­рі­ус у спе­ці­аль­но ство­ре­но­му Дер­жав­но­му ре­є­стрі аграр­них роз­пи­сок, дер­жа­те­лем яко­го ви­сту­пає Мі­ні­стер­ство аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Укра­ї­ни. Про­ект з аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми по­тре­бує узго­дже­них дій де­кіль­кох ві­домств, зо- кре­ма Мі­на­гро­про­ду, Мін­фі­ну, Дер­жав­ної фі­скаль­ної слу­жби та Мін’юсту, ка­же ко­ор­ди­на­тор гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції AgroReforms. Ua Олег Про­цен­ко. За йо­го сло­ва­ми, по­ши­ре­н­ня про­е­кту на всю Укра­ї­ну се­ред ін­ших при­чин стри­му­ва­ло те, що но­та­рі­у­си не ма­ли роз’ясне­н­ня, як пра­виль­но по­слу­го­ву­ва­ти­ся цим ре­є­стром. Те­пер Мін’юст вже ви­пу­стив від­по­від­ні роз’ясне­н­ня для но­та­рі­у­сів, на чер­зі — кон­суль­та­ції з ін­ши­ми уча­сни­ка­ми про­це­су що­до фі­скаль­них пи­тань, від­пра­цю­ва­н­ня ню­ан­сів бух­гал­тер­сько­го облі­ку та стя­гне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті.

На сьо­го­дні в Пол­тав­ській обла­сті аграр­них роз­пи­сок ви­да­но на то­вар в екві­ва­лен­ті 15 млн грн. Зокре­ма, під аграр­ні роз­пи­ски тут ви­да­ва­ли на­сі­н­ня ком­па­нії Singenta та Monsanto. Тоб­то по­ки що пра­цює ли­ше то­вар­ний під­вид аграр­ної роз­пи­ски, хо­ча за­ко­ном пе­ред­ба­ча­є­ться й фі­нан­со­вий.

Як за­свід­чив Ар­тем Ро­сля­ков, ке­рів­ник гру­пи фі­нан­со­вих і мар­ке­тин­го­вих сер­ві­сів BASF, ре­зуль­та­ти про­е­кту по­ки що не­о­дно­зна­чні, про­те ком­па­нія спо­ді­ва­є­ться на йо­го подаль­ше роз­ши­ре­н­ня на всю Укра­ї­ну. «З одно­го бо­ку, до­бре, що то­вар­ні аграр­ні роз­пи­ски, де зо­бов’яза­н­ням є по­ста­ча­н­ня вро­жаю, за­пра­цю­ва­ли. З дру­го­го — фі­нан­со­ві аграр­ні роз­пи­ски, ко­ли зо­бов’яза­н­ням є по­га­ше­н­ня за­бор­го­ва­но­сті фі­нан­со­ви­ми за­со­ба­ми, не пра­цю­ють че­рез нев­ре­гу­льо­ва­ність пи­та­н­ня з бо­ку фі­скаль­них ор­га­нів. Зокре­ма, чі­тко­го про­ясне­н­ня по­тре­бує пи­та­н­ня, чи здій­сню­ва­ти­ме­ться опо­да­тку­ва­н­ня ПДВ у ра­зі пе­ре­у­сту­пки роз­пи­ски. На­ша ком­па­нія го­то­ва кре­ди­ту­ва­ти агра­рі­їв за аграр­ни­ми роз­пи­ска­ми, адже це зру­чний ін­стру­мент, який ро­бить до­сту­пни­ми для фер­ме­рів ви­со­ко­які­сні ін­но­ва­цій­ні за­со­би за­хи­сту ро­слин і спри­яє під­ви­щен­ню ефе­ктив­но­сті го­спо­да­рю­ва­н­ня».

За да­ни­ми О. Про­цен­ка, най­ближ­чим ча­сом бу­де ви­зна­че­но, на які ще га­лу­зі цьо­го ро­ку по­ши­ри­ться цей пі­ло­тний про­ект. «Аграр­ні роз­пи­ски мо­гли би по­кри­ва­ти до 10% ви­ро­бни­чих по­треб», — вва­жає ек­сперт. Ура­хо­ву­ю­чи, що в цьо­го­рі­чний уро­жай агра­рі­ям по­трі­бно вкла­сти при­бли­зно 500 до­ла­рів на ге­ктар (на­сі­н­ня, мін­до­бри­ва, ЗЗР, ви­тра­ти па­ли­ва то­що), а пло­ща сіль­го­спу­гідь в кра­ї­ні ся­гає 30 млн га, аграр­ні роз­пи­ски мо­гли б за­без­пе­чи­ти за­лу­че­н­ня в га­лузь близь­ко 1,5 млрд до­ла­рів.

Че­рез обме­же­не кре­ди­ту­ва­н­ня найпопулярнішим фі­нан­со­вим ін­стру­мен­том се­ред агра­рі­їв стає ве­ксель

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.