Шан­си вла­шту­ва­ти­ся за кор­до­ном

Яких укра­їн­ських спе­ці­а­лі­стів аграр­ної сфе­ри ра­ді ба­чи­ти в іно­зем­них ком­па­ні­ях.

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ма­рія БРОВІНСЬКА

Пе­ре­сту­па­ю­чи по­ріг НУБіП Укра­ї­ни, май­же ко­жен сту­дент по­тай­ки мріє про те, аби не про­сто отри­ма­ти спе­ці­аль­ність, а на­сам­пе­ред по­ба­чи­ти світ, по­бу­ва­ти за кор­до­ном. За до­слі­дже­н­ня­ми, десь 20% сту­ден­тів, що пра­гнуть до да­ле­ких сві­тів, сво­єї ме­ти та­ки до­ся­га­ють. Про­те про­сто по­бу­ва­ти за кор­до­ном, зби­ра­ю­чи по­лу­ни­цю чи са­лат десь не­по­да­лік від Лон­до­на чи Бер­лі­на, зрі­зу­ю­чи кві­ти в гол­ланд­ських провінціях або ж пра­цю­ва­ти на сви­но­фер­мі десь у Да­нії, — не вер­ши­на їх ам­бі­цій. Ці­ле­спря­мо­ва­не по­ко­лі­н­ня май­бу­тніх аграр­них спе­ці­а­лі­стів пра­гне здо­бу­ти за кор­до­ном не ли­ше пра­кти­чний до­свід не­ква­лі­фі­ко­ва­ної пра­ці, а й по­пра­цю­ва­ти в транс­на­ціо­наль­них ком­па­ні­ях.

Жур­на­лі­сти га­зе­ти «Агро­Мар­кет» по­ці­ка­ви­ли­ся, чи є шан­си в укра­їн­ських аграр­них спе­ці­а­лі­стів ста­ти за­кор­дон­ни­ми фа­хів­ця­ми в сіль­сько­му го­спо­дар­стві та які на­ви­чки для цьо­го по­трі­бні.

Да­ле­ко не по­їдеш

Екс­пер­ти з пра­це­вла­шту­ва­н­ня фа­хів­ців за кор­до­ном роз­хо­дя­ться в дум­ках що­до пер­спе­ктив вла­шту­ва­н­ня на­ших фа­хів­ців за кор­до­ном. «Оскіль­ки на сьо­го­дні нам до­во­ди­ться на­вча­ти­ся в за­хі­дних спе­ці­а­лі­стів, то по­пит на на­ші ка­дри за кор­до­ном пра­кти­чно від­су­тній. Про­те в кра­ї­нах пост­ра­дян­сько­го про­сто­ру ра­до зу­стрі­ча­ють на­ших фа­хів­ців», — роз­по­від­ає ме­не­джер із під­бо­ру кадрів про­е­кту «Агрі­джоб» Те­тя­на Пав­люк. — На­ра­зі є до­свід спів­пра­ці з ро­бо­то­дав­ця­ми з Гру­зії та Ка­зах­ста­ну та за­мов­ле­н­ня від ін­ших пост­ра­дян­ських кра­їн», — роз­по­від­ає фа­хі­вець.

Ма­ю­чи ди­плом з ме­не­джмен­ту То­кій­сько­го аграр­но­го уні­вер­си­те­ту, Пав­ло де­який час пра­цю­вав у мі­сце­вих фер­ме­рів. На ро­бо­ту йо­го бра­ли охо­че — агро­хі­мік з Укра­ї­ни був ко­ри­сним ра­дни­ком для схі­дних під­при­єм­ців. «Сіль­сько­го­спо­дар­ське ви­ро­бни­цтво в Япо­нії від­рі­зня­є­ться від укра­їн­сько­го сво­ї­ми роз­мі­ра­ми, на­пря­мом роз­ви­тку та впо­до­ба­н­ня­ми кін­це­во­го спо­жи­ва­ча. Япо­нія за­без­пе­чує се­бе про­ду­кта­ми хар­чу­ва­н­ня на 40%, ін­ші 60% — ім­пор­тує. Якщо 50 ро­ків то­му ді­є­та й стиль хар­чу­ва­н­ня жи­те­ля Япо­нії ду­же за­ле­жа­ли від мі­сце­вих про­ду­ктів, то сьо­го­дні — зна­чно за­ле­жить від пше­ни­чних та м’ясних ви­ро­бів», — роз­по­від­ає він. Про­тя­гом ше­сти ро­ків Пав­ло встиг спро­бу­ва­ти се­бе на рі­зних ви­ро­бни­цтвах — від ви­ро­щу­ва­н­ня ово­чів до ме­ха­ні­за­тор­ства й пе­ре­роб­ки. Про­те, не­зва­жа­ю­чи на мо­жли­вість за­ли­ши­ти­ся за кор­до­ном, ви­рі­шив по­вер­ну­тись в Укра­ї­ну й за­вер­ши­ти на­вча­н­ня тут.

За спо­сте­ре­же­н­ня­ми Пав­ла, в аграр­ній сфе­рі Япо­нії мо­гли б бу­ти цін­ни­ми укра­їн­ські спе­ці­а­лі­сти з пе­ре­роб­ки пше­ни­ці та зер­но­вих. «Остан­нім ча­сом та­ка про­ду­кція має по­пит се­ред спо­жи­ва­чів, і япон­ці пе­ре­йма­ють до­свід Ні­меч­чи­ни й ін­ших кра­їн у цій сфе­рі», — по­яснює він. Спе­ці­а­лі­сти сфе­ри са­дів­ни­цтва та се­ле­кції та­кож мо­жуть за­ці­ка­ви­ти япон­ських ви­ро­бни­ків, адже в Япо­нії біль­шість сіль­гос­пкуль­тур ви­ро­щу­ють роз­са­дним спосо­бом, за­зна­чає Пав­ло. Він до­дає, що оскіль­ки ве­ли­ку ча­сти­ну про­ду­кції Япо­нія ім­пор­тує, то по­ста­чаль­ни­ки пра­цю­ють та­кож на ди­вер­си­фі­ка­цію дже­рел си­ро­ви­ни та про­ду­ктів для пе­ре­роб­ки, і в кра­ї­ні сфор­му­вав­ся по­пит на спе­ці­а­лі­стів із роз­ви­тку бі­зне­су та роз­ши­ре­н­ня ме­ре­жі пар­тне­рів за кор­до­ном.

Пе­ре­ва­га­ми япон­сько­го агро­се­кто­ра над укра­їн­ським Пав­ло на­зи­ває гі­дну опла­ту пра­ці, со­ці­аль­не за­без­пе­че­н­ня, за­охо­че­н­ня бо­ну­са­ми та кар’єр­не зро­ста­н­ня. Та­кі умо­ви про­по­ну­ють у Япо­нії, і пра­ців­ни­ки за­ці­кав­ле­ні в пра­ці на бла­го ком­па­нії та пра­цю­ють у ній ма­ло не все жи­т­тя.

Ро­бо­та на Difco International у лю­то­му 2014 ро­ку для ньо­го по­ча­ла­ся до­сить ви­пад­ко­во. «За­дов­го до то­го ми з Ре­не Кре­мер­сом, ке­ру­ю­чим ди­ре­кто­ром Difco International, бу­ли зна­йо­мі, а в сі­чні 2014-го про­сто ли­сту­ва­ли­ся у Фейс­бу­ці про бу­ден­ні спра­ви. Під час пе­ре­пи­ски я йо­го по­ві­до­мив, що йти­му з Milkiland, де пра­цю­вав пі­сля за­вер­ше­н­ня на­вча­н­ня в НУБіП. Він за­про­по­ну­вав зу­стрі­ти­ся й по­го­во­ри­ти — на зу­стрі­чі за­про­по­ну­вав ро­бо­ту, і я одра­зу її прийняв, оскіль­ки за­ці­ка­ви­ла мо­жли­вість по­пра­цю­ва­ти в но­вій для се­бе сфе­рі з ви­ко­ри­ста­н­ням но­ві­тніх те­хно­ло­гій», — роз­по­від­ає Ро­ман. Він зі­зна­є­ться, що і під час сту­дент­ства в НУБіП, і під час ро­бо­ти в УКАБ йо­го біль­ше за тва­рин­ни­цтво ці­ка­ви­ло укра­їн­ське ро­слин­ни­цтво.

«Про­те одра­зу пі­сля на­вча­н­ня я по­чав пра­цю­ва­ти на Milkiland. То­му пер­спе­кти­ва до­сві­ду з ро­слин­ни­цтвом бу­ла ду­же при­ва­бли­вою, адже для то­го, щоб у май­бу­тньо­му ста­ти які­сним управ­лін­цем в агро­бі­зне­сі, по­трі­бно ма­ти зна­н­ня обох під­га­лу­зей», — пе­ре­ко­на­ний Ро­ман.

На пи­та­н­ня, що до­по­мо­гло отри­ма­ти ро­бо­ту в між­на­ро­дній ком­па­нії, Ро­ман упев­не­но від­по­від­ає: «Зві­сно, освіта у Wageningen і зна­н­ня укра­їн­сько­го агро­бі­зне­су — то бу­ли, на­пев­не, ви­зна­чаль­ні фа­кто­ри».

Ро­ман пе­ре­ко­на­ний, що справ­жньою до­да­тко­вою вар­ті­стю укра­їн­ця-агра­рія за кор­до­ном є йо­го уні­каль­ність. «Укра­їн­ця ві­зьмуть на ро­бо­ту в ЄС ли­ше у то­му ра­зі, ко­ли той бу­де кра­щим за ана­ло­гі­чно­го сло­ва­ка чи по­ля­ка за ті са­мі гро­ші, — ка­же він. — Ма­ло бу­ти ква­лі­фі­ко­ва­ним на пра­кти­ці, тре­ба бу­ти най­кра­щим се­ред кон­ку­рен­тів із су­сі­дніх кра­їн: зна­ти до­бре мо­ву, не бу­ти пи­ха­тим, зав­жди ро­би­ти тро­хи біль­ше, ніж по­про­си­ли».

В іно­зем­них ком­па­ні­ях є по­пит на про­фе­сіо­на­лів із ви­щою про­філь­ною осві­тою, пра­кти­чним до­сві­дом в агро­но­мії та зна­н­ням іно­зем­них мов

Ро­ман ПУЧКО (на фо­то пра­во­руч), ме­не­джер по Укра­ї­ні ком­па­нії Difco International, що пра­цює в га­лу­зі те­хно­ло­гій «ро­зум­но­го фер­мер­ства» (smart farming)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.