Які ні­шо­ві куль­ту­ри є най­при­ва­бли­ві­ши­ми

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Іри­на ГЛОТОВА

Ці­ка­вість агро­під­при­ємств до ви­ро­щу­ва­н­ня ма­ло­по­ши­ре­них куль­тур зу­мов­ле­на ви­щою рен­та­бель­ні­стю їх ви­ро­бни­цтва. Лі­де­ра­ми се­ред упо­до­бань го­спо­дарств є гір­чи­ця та льон олій­ний. Про пе­ре­ва­ги та не­до­лі­ки ви­ро­щу­ва­н­ня ні­ше­вих куль­тур, а та­кож про те, як ви­йти з ни­ми на зов­ні­шні рин­ки, жур­на­лі­стам га­зе­ти «Агро­Мар­кет» роз­по­вів Юрій Ши­бі­ка, за­сту­пник ди­ре­кто­ра з ви­ро­бни­цтва ТОВ «СПП ЛА­НА», що в За­по­різь­кій обла­сті. По­то­чно­го се­зо­ну агра­рії по­тра­пи­ли в скла­дну си­ту­а­цію бра­ку гро­шей за фа­кти­чно від­су­тньо­го фі­нан­су­ва­н­ня з бо­ку бан­ків. Ба­га­то хто змі­нив за­пла­но­ва­ну стру­кту­ру по­сі­вів. Які змі­ни ві­дбу­ли­ся у ва­шо­му го­спо­дар­стві цьо­го ро­ку та які фа­кто­ри на це впли­ну­ли?

— Так, на при­кла­ді на­шо­го го­спо­дар­ства мо­жу ска­за­ти, що де­я­кі сут­тє­ві змі­ни ві­дбу­ли­ся: ми пе­ре­гля­ну­ли стру­кту­ру по­сів­них площ від­по­від­но до слаб­ко про­гно­зо­ва­ної еко­но­мі­чної си­ту­а­ції. Від­так, по осе­ні ми зро­би­ли став­ку на тра­ди­цій­ні сіль­гос­пкуль­ту­ри, зокре­ма, на ози­мі зер­но­ві. На­ше го­спо­дар­ство від­но­сно не­ве­ли­ке — 2,5 тис. га. Цьо­го ро­ку від­ве­ли 500 га під со­ня­шник, 1350 га — під ози­ми­ми зер­но­ви­ми (пше­ни­ця, ячмінь), та­кож ма­є­мо близь­ко 100 га бі­лої та жов­тої гір­чи­ці, 300 га льо­ну олій­но­го, та 100 га ка­нар­ко­вої тра­ви.

Ва­ше го­спо­дар­ство ви­ро­щує гір­чи­цю. На­скіль­ки цей на­прям мо­жна на­зва­ти при­бу­тко­вим?

— Ми вже про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су ви­ро­щу­є­мо гір­чи­цю. Якщо ми­ну­ло­го ро­ку ми сі­я­ли 400 і на­віть біль­ше ге­кта­рів, то цьо­го­річ пло­щі, від­ве­де­ні під цю куль­ту­ру, вче­тве­ро мен­ші. Тут спра­цьо­ву­ють рин­ко­ві ме­ха­ні­зми по­пи­ту та про­по­зи­ції: за остан­ній пе­рі­од кіль­кість про­дав­ців гір­чи­ці зна­чно збіль­ши­ла­ся. Ста­ном на сьо­го­дні її спо­жи­ва­н­ня в ме­жах кра­ї­ни не є ви­со­ким, вну­трі­шні по­тре­би у цьо­му про­ду­кті ціл­ком за­без­пе­че­ні. Вар­тість її зер­на в грив­ні не впа­ла — як і ми­ну­ло­го ро­ку, про­по­ну­ють при­бли­зно 8000 грн за тон­ну. Про­те якщо по­рів­ню­ва­ти кур­си ва­лют, то при­бу­тко­вість гір­чи­ці зни­зи­ла­ся.

Яку са­ме гір­чи­цю ви ви­ро­щу­є­те?

— Ми ви­ро­щу­є­мо бі­лу та жов­ту гір­чи­цю в про­пор­ції 60:40. Та­кий роз­по­діл зу­мов­ле­ний по­пи­том, адже, не­зва­жа­ю­чи на біль­шу вро­жай­ність жов­тої гір­чи­ці, ми спо­сте­рі­га­є­мо па­ді­н­ня за­ці­кав­ле­но­сті нею се­ред по­ку­пців. Зов­сім тро­хи по­сі­я­ли цьо­го ро­ку чор­ної гір­чи­ці, й три­ма­є­мо її ли­ше, так би мо­ви­ти, для асор­ти­мен­ту. Ра­ні­ше за остан­ньою «по­лю­ва­ли» екс­пор­те­ри, про­те остан­нім ча­сом та­ких за­пи­тів ста­ло мен­ше.

Чи обра­хо­ву­ва­ли ви рен­та­бель­ність ви­ро­бни­цтва та­ких ні­ше­вих куль­тур? На­скіль­ки до­ціль­но на них зо­се­ре­джу­ва­ти­ся?

— Му­шу ска­за­ти, що і гір­чи­ця, і ре­шта так зва­них ні­ше­вих куль­тур одно­зна­чно ма­ти­муть сво­го по­ку­пця, про­те ні­ко­ли їх ви­ро­щу­ва­н­ня не бу­де ма­со­вим. Ви­ро­бни­цтво роз­ви­ва­ти­ме­ться, але це не те збіж­жя, що «го­ду­ва­ти­ме» під­при­єм­ство. Так, ма­ло­по­ши­ре­ні куль­ту­ри да­ють швид­кі обо­ро­тні ко­шти, і в пе­рі­од зби­раль­ної кам­па­нії їх про­даж є ду­же ефе­ктив­ним за­со­бом по­пов­не­н­ня бю­дже­ту під­при­єм­ства. Ве­ли­ко­го се­зон­но­го ко­ли­ва­н­ня цін на них не­має — їх мо­жна ви­гі­дно про­да­ва­ти від­ра­зу. Про­те, під­кре­слю, ці ро­сли­ни по­де­ку­ди по­тре­бу­ють біль­шої ува­ги в куль­ти­ву­ван­ні, а вро­жай­ність, на­при­клад, по гір­чи­ці в одну тон- ну з ге­кта­ра вже вва­жа­є­ться не­по­га­ним ре­зуль­та­том. За мо­ї­ми під­ра­хун­ка­ми, мар­жи­наль­ність по гір­чи­ці пе­ре­бу­ває на рів­ні 60%.

Чи не вва­жа­є­те ви до­ціль­ні­шим їх екс­порт?

— Най­біль­шим мі­ну­сом ні­ше­вих куль­тур для на­ших агра­рі­їв є по­шук по­ку­пців — во­ни не го­то­ві до­кла­да­ти зу­силь до ці­єї спра­ви, а тим біль­ше са­мо­стій­но екс­пор­ту­ва­ти. Річ у то­му, що екс­пор­ту­ва­ти мо­жна тіль­ки гір­чи­цю ви­со­кої чи­сто­ти, якщо ж це жов­та гір­чи­ця, то в ній не має бу­ти до­мі­шок чор­ної або бі­лої. До­ся­гну­ти цьо­го в умо­вах ви­ро­бни­цтва до­сить важ­ко. Зро­зумі­ло, що обла­дна­н­ня, яке мо­же про­во­ди­ти сор­ту­ва­н­ня за ко­льо­ром, до­сить дороге, й да­ле­ко не ко­жне го­спо­дар­ство мо­же йо­го со­бі до­зво­ли­ти.

Яку з ні­ше­вих куль­тур ви на­зва­ли б на сьо­го­дні най­ці­ка­ві­шою для ви­ро­щу­ва­н­ня та про­да­жу?

— На мій по­гляд, до­сить ці­ка­вим та при­бу­тко­вим по­ка­зує се­бе льон олій­ний — він не є те­хно­ло­гі­чно скла­дною куль­ту­рою, не по­тре­бує до­да­тко­вої те­хні­ки, а по­пит на ньо­го на сьо­го­дні до­сить ви­со­кий. На­віть се­ред агро­хол­дин­гів є ті, хто від­во­дить пло­щі са­ме під льон. Ми­ну­ло­го се­зо­ну на­ше гос- по­дар­ство ма­ло не­по­га­ні ре­зуль­та­ти по уро­жай­но­сті ці­єї куль­ту­ри — близь­ко 15 ц/га, а рен­та­бель­ність бу­ла де­що ви­щою за ін­ші ні­ше­ві куль­ту­ри. Обра­ху­вав­ши ви­тра­ти, ми ви­рі­ши­ли цьо­го ро­ку збіль­ши­ти йо­го по­сі­ви до 100 га.

Ще одні­єю ма­ло­по­ши­ре­ною куль­ту­рою, яка мо­же бу­ти по­тен­цій­но ці­ка­вою ви­ро­бни­кам, є ка­нар­ко­ва тра­ва. Ми сі­є­мо її май­же 7 ро­ків, ще з то­го ча­су, ко­ли про неї пра­кти­чно ні­хто не знав. Ка­нар­ко­ва тра­ва має по­пит, хо­ча й не у зна­чних об­ся­гах. Ми від­во­ди­мо пло­щі під неї ви­ня­тко­во під по­тре­би по­ку­пців, ко­ли зна­є­мо, що весь об­сяг у нас за­бе­руть. Се­ред ін­ших при­ва­бли­вих для ви­ро­щу­ва­н­ня куль­тур я на­звав би нут і ко­рі­андр.

Чи є у ва­шо­го під­при­єм­ства до­свід са­мо­стій­но­го ви­хо­ду на зов­ні­шні рин­ки?

— Так, ми­ну­ло­го ро­ку ми са­мо­стій­но екс­пор­ту­ва­ли льон у Поль­щу та Сло­вач­чи­ну. Хо­ча об­ся­ги бу­ли не­зна­чни­ми — ли­ше близь­ко 10–15% ви­ро­ще­но­го на­ми вро­жаю. Цьо­го ро­ку ми пла­ну­є­мо й да­лі тор­гу­ва­ти на­пря­му. Пе­ре­ва­гою та­ких куль­тур є те, що зов­сім не­о­бов’яз­ко­во фор­му­ва­ти зна­чні об­ся­ги для екс­пор­ту — до­ста­тньо за­про­по­ну­ва­ти прийня­тну ці­ну та якість то­ва­ру.

Юрій Ши­бі­ка, за­сту­пник ди­ре­кто­ра з ви­ро­бни­цтва ТОВ «СПП ЛА­НА»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.