В. Зо­ло­тар: «У та­рі з-під пе­сти­ци­дів про­да­ва­ли на­віть мо­ло­ко»

У трав­ні 2015 ро­ку на під­при­єм­стві ком­па­нії «Еко Но­ва», що в Жи­то­мир­ській обла­сті, за­пу­сти­ли пер­шу в Укра­ї­ні лі­нію з ути­лі­за­ції не­при­да­тних для ви­ко­ри­ста­н­ня пе­сти­ци­дів. Во­на фун­кціо­нує по­ряд із пе­ре­роб­кою та­ри з-під за­со­бів за­хи­сту ро­слин. Про пла­ни що­до

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ро­змов­ля­ла Окса­на ПИРОЖОК

На­скіль­ки го­стро сто­їть про­бле­ма ути­лі­за­ції пе­сти­ци­дів в Укра­ї­ні?

— Я вва­жаю, що пи­та­н­ня на­ра­зі сто­їть ду­же го­стро. На сьо­го­дні пе­сти­ци­ди в Укра­ї­ні фа­кти­чно всі ім­порт­ні, 50% із них за­во­зять ле­галь­но між­на­ро­дни­ми ком­па­ні­я­ми. Є ком­па­нії, які за­во­зять ге­не­ри­чні пе­сти­ци­ди, за­зви­чай їх ви­ро­бля­ють у Ки­таї. Во­ни їх за­кон­но ви­ро­бля­ють, за­кон­но про­да­ють, і за нор­маль­но­го по­во­дже­н­ня та­кі про­ду­кти є ціл­ком без­пе­чни­ми. По­ло­ви­на пе­сти­ци­дів, а мо­же, й біль­ше, — під­роб­ки, не­ле­галь­не за­ве­зе­н­ня та не­ле­галь­ний роз­лив. Кон­тра­бан­дою за­во­зять ді­ю­чу ре­чо­ви­ну з Ки­таю, роз­во­дять тут і про­да­ють. І якщо, на­при­клад, ком­па­нія Syngenta про­дає на рин­ку гер­бі­ци­ди за 600 грн, то фаль­си­фі­кат мо­же ко­шту­ва­ти 120 грн. За між­на­ро­дни­ми нор­ма­ми пе­сти­ци­ди ма­ють роз­кла­да­ти­ся за нор­маль­ної тем­пе­ра­ту­ри і на від­кри­то­му по­ві­трі че­рез 3 мі­ся­ці.

Ра­ні­ше не­при­да­тні пе­сти­ци­ди ути­лі­зу­ва­ли, але за ме­жа­ми Укра­ї­ни: в Поль­щі, Ні­меч­чи­ні, Ве­ли­ко­бри­та- нії. Оформ­лю­ва­ли транскор­дон­не пе­ре­ве­зе­н­ня, і їх ви­во­зи­ли на ути­лі­за­цію. Від­по­від­но до Ба­зель­ської кон­вен­ції, від­по­від­аль­ність за від­хо­ди не­се та ком­па­нія, в ре­зуль­та­ті ді­яль­но­сті якої во­ни утво­ри­ли­ся. Якщо це фер­мер або агро­фір­ма, то са­ме во­ни не­суть від­по­від­аль­ність за не­без­пе­чну та­ру, лам­по­чки, гу­му, аку­му­ля­то­ри, про­стро­че­ні пе­сти­ци­ди то­що. На­при­клад, го­спо­дар­ство ку­пи­ло пе­сти­ци­ди, але не змо­гло їх ви­ко­ри­ста­ти й про­стро­чи­ло. Агра­рій ду­мав, що бу­де на­ше­стя са­ра­ни, але, на ща­стя, йо­го не бу­ло ні цьо­го ро­ку, ні ми­ну­ло­го.

Яким чи­ном пе­сти­ци­ди по­тра­пля­ють до вас на пе­ре­роб­ку?

— Ком­па­нія нам ка­же, де є не­при­да­тний пе­сти­цид, ми ро­би­мо ана­ліз, ви­зна­ча­є­мо, який це клас від­хо­дів, ро­зро­бля­є­мо ре­жим­ну кар­ту для спа­ле­н­ня са­ме цьо­го ви­ду пе­сти­ци­ду. По­тім при­їжджа­є­мо й за­би­ра­є­мо йо­го. Якщо до нас звер­та­є­ться ком­па­нія, яка має лі­цен­зію на по­во­дже­н­ня зі шкі­дли­ви­ми від­хо­да­ми, то во­ни са­мі до нас їх при­во­зять.

Що­до ути­лі­за­ції та­ри з-під пе­сти­ци­дів, то ра­ні­ше, ко­ли ім­пор­тер за­во­зив пе­сти­ци­ди, в кон­тра­кті зав­жди вка­зу­вав кон­та­кти ути­лі­за­то­ра. Агро­фір­ми чи фер­ме­ри те­ле­фо­ну­ва­ли нам із про­ха­н­ням при­їха­ти й за­бра­ти та­ру. Це все від­бу­ва­ло­ся за кошт ім­пор­те­рів. Те­пер, ко­ли ска­су­ва­ли по­ста­но­ву уря­ду №915, уже ні­хто не спла­чує за ути­лі­за­цію та­ри, але тим не менш ми й да­лі ви­ко­ну­є­мо свої зо­бов’яза­н­ня. На ти­ждень ви­во­зи­мо 7–8 пов­них ма­шин. Ми охо­плю­є­мо всю те­ри­то­рію Укра­ї­ни. Два ти­жні то­му ви­во­зи­ли, на­при­клад, та­ру з пів­но­чі Лу­ган­ської обла­сті в ком­па­нії «Агро­тон».

На сьо­го­дні Мі­ні­стер­ство еко­ло­гії та при­ро­дних ре­сур­сів Укра­ї­ни, Дер­жав­на еко­ло­гі­чна ін­спе­кція, су­мі­сно з ЄБА та Мі­н­еко­но­мі­ки по­ру­ши­ли пи­та­н­ня що­до ком­пен­са­ції ви­трат ути­лі­за­то­рам за про­ве­де­ні ро­бо­ти з не­без­пе­чною та­рою з бо­ку не ли­ше ім­пор­те­рів, а й укра­їн­ських ви­ро­бни­ків агро­хі­мі­ка­тів.

Офі­цій­но всі ви­ро­бни­ки пе­сти­ци­дів де­кла­ру­ють участь у про­гра­мі ути­лі­за­ції. Чи так це? Хто ва­ші основ­ні клі­єн­ти?

— У ком­па­нії «Еко Но­ва» по­над 100 кон­тра­ктів із між­на­ро­дни­ми та ві­тчи­зня­ни­ми ком­па­ні­я­ми, які за­во­зять пе­сти­ци­ди в Укра­ї­ну. Во­ни не по­вин­ні ути­лі­зу­ва­ти. Ко­ли ком­па­нія за­во­зить пе­сти­ци­ди в Укра­ї­ну, во­на пла­нує їх про­да­ти й за­ро­би­ти на цьо­му гро­ші, і це пра­виль­но. Де­я­кі ком­па­нії, між­на­ро­дні, якщо зна­хо­дять фаль­си­фі­кат, зни­щу­ють йо­го за вла­сний кошт. Між­на­ро­дні ком­па­нії най­більш ре­аль­но до­по­ма­га­ють нам і кри­ти­кою, і по­ра­да­ми.

Ва­ша ком­па­нія ути­лі­зує та­ру з-під пе­сти­ци­дів, як роз­ви­вав­ся цей ри­нок в Укра­ї­ні?

— Ве­ли­кі го­спо­дар­ства за­сто­со­ву­ють ду­же ба­га­то пе­сти­ци­дів, від яких за­ли­ша­є­ться ба­га­то та­ри. Бу­ває, що ці­лі ан­га­ри за­би­ті не­без­пе­чни­ми ка­ні­стра­ми. Цю те­му фер­ме­ри по­ча­ли обго­во­рю­ва­ти з 2010 ро­ку, бо про­бле­ма ути­лі­за­ції по­ста­ла ду­же го­стро. Ми по­ча­ли дис­ку­сії, по­тім до­лу­чи­ли­ся Дер­жав­на еко­ло­гі­чна ін­спе­кція, Єв­ро­пей­ська бі­знес-асо­ці­а­ція… І ми до­сту­ка­ли­ся до агра­рі­їв. Уже пра­кти­чно всі агро­хол­дин­ги пра­цю­ють за схе­ма­ми ути­лі­за­ції і від­хо­дів, і та­ри. Не­без­пе­чні ка­ні­стри з-під пе­сти­ци­дів ра­ні­ше про­сто ви­ки­да­ли, спа­лю­ва­ли, в них на­віть ба­бу­сі про­да­ва­ли мо­ло­ко! Я ко­ли та­ке ба­чив, то в ме­не во­лос­ся диб­ки ста­ва­ло.

Як на ва­шо­му під­при­єм­стві на­ла­го­дже­но про­цес ути­лі­за­ції та­ри?

— Ця та­ра ви­ро­бле­на з по­лі­ети­ле­ну низь­ко­го ти­ску, що є нор­маль­ною си­ро­ви­ною для вто­рин­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня. У нас є спе­ці­аль­не уста­тку­ва­н­ня, яке вже два ро­ки успі­шно пра­цює. Ко­ли до нас над­хо­дять ці ка­ні­стри, їх дро­блять, від­ми­ва­ють рі­зни­ми спе­ці­аль­ни­ми хі­мі­чни­ми роз­чи­на­ми, й ви­хо­дить кін­це­вий про­дукт — шма­то­чки пла­стма­си з ні­готь зав­біль­шки, які по­тім мо­жна зно­ву ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти, на­при­клад ро­би­ти ка­на­лі­за­цій­ні тру­би. У нас є ви­сно­вок Держ­са­не­пі­дем­слу­жби, що з кін­це­во­го про­ду­кту ми не мо­же­мо ро­би­ти ні­чо­го, що кон­та­ктує з про­ду­кта­ми хар­чу­ва­н­ня, ди­тя­чи­ми ігра­шка­ми та з еле­ктро­то­ва­ра­ми. Чо­му ми дро­би­мо ка­ні­стри, а не ми­є­мо і не пу­ска­є­мо зно­ву у ви­ро­бни­цтво, як це від­бу­ва­є­ться в ци­ві­лі­зо­ва­них кра­ї­нах, де є кру­го­обіг та­ри? Зно­ву ж та­ки, бо сьо­го­дні в Укра­ї­ні ду­же ба­га­то фаль­си­фі­ка­ту. Всі ви­ро­бни­ки за­ці­кав­ле­ні, щоб ка­ні­стру ути­лі­зу­ва­ли та­ким чи­ном. Тоб­то зни­щи­ли, по­дро­би­ли й усе. То­ді у цю пла­стма­су вже ні­чо­го не за­л­лєш.

Як ді­йшли до ідеї ути­лі­за­ції та­ри, як бу­ду­ва­ло­ся під­при­єм­ство?

— По­ча­ла на­ша ком­па­нія бу­ду­ва­ти­ся з кін­ця 2012 ро­ку, ми дов­го шу­ка­ли мі­сце під за­вод, бу­ло ду­же ба­га­то па­ра­ме­трів. Однак го­лов­ний па­ра­метр — на­яв­ність ро­бо­чої си­ли, яка б не за­ле­жа­ла від се­зон­но­сті. Ба­га­то лю­дей із Жи­то­ми­ра пра­цю­ють у Ки­є­ві, а от у мі­сті Ба­ра­нів­ка — це 100 км від Жи­то­ми­ра — ро­бо­ти не­має. Ми взя­ли в орен­ду біль­шу ча­сти­ну льо­но­за­во­ду, який ко­лись був най­біль­шим не ли­ше в Укра­ї­ні, ай у Єв­ро­пі. Да­ли йо­му но­вий про­філь і но­ве жи­т­тя. По­тім ви­ку­пи­ли в афі­льо­ва­ної ком­па­нії ко­тель­ню, зро­би­ли ре­монт і там. Пов­ні­стю все від­но­ви­ли. Вставили ме­та­ло­пла­сти­ко­ві ві­кна, від­но­ви­ли це­хи, зро­би­ли ду­шо­ві, ту­а­ле­ти для лю­дей. По­тім по­ба­чи­ли, що ба­га­то лю­дей звер­та­є­ться з про­по­зи­ці­єю ути­лі­за­ції пе­сти­ци­дів, і ді­йшли ви­снов­ку, що по­трі­бно вкла­да­ти ко­шти у цей про­ект. Це ко­шти при­ва­тних ін­ве­сто­рів. Тут не­має жо­дної ко­пій­ки ні дер­жав­них, ні будь-яких сто­рон­ніх юри­ди­чних осіб. Зві­сно, ми б хо­ті­ли збу­ду­ва­ти за­вод на грант з еко­ло­гі­чної без­пе­ки, але, мо­жли­во, шу­ка­ти­ме­мо та­кі ко­шти під подаль­ші пла­ни в рам­ках роз­бу­до­ви за­во­ду. Ко­ли лю­ди по­ба­чать, що ми мо­же­мо й хо­че­мо пра­цю­ва­ти на пер­спе­кти­ву, а не про­сто зі­бра­ти гро­ші та роз­біг­ти­ся, то ін­ве­сто­ри й фі­нан­су­ва­н­ня, я впев­не­ний, бу­дуть.

Яким чи­ном від­бу­ва­є­ться ути­лі­за­ція пе­сти­ци­дів?

— Спо­ча­тку ми ви­рі­ши­ли зве­сти спе­ці­аль­ну піч для спа­лю­ва­н­ня пе­сти­ци­дів. Те­хно­ло­гія ця ду­же про­ста, во­на про­пи­са­на в без­лі­чі на­у­ко­вих ро­біт. Пе­сти­ци­ди скла­да­ю­ться з най­про­сті­ших ато­мів і за під­ви­ще­н­ня тем­пе­ра­ту­ри до 1000 гра­ду­сів зв’яз­ки між ни­ми руй­ну­ю­ться. Ви­віль­ня­є­ться во­да, ки­сень, ву­гле­ки­слий газ. На ви­хо­ді пі­сля пі­чки ми отри­му­є­мо еле­мен­тар­ні спо­лу­ки НО та СО .

2 2 На сти­ку по­лум’я між паль­ни­ка­ми пир­ска­є­ться пе­сти­цид. Він го­рить і роз­па­да­є­ться на еле­мен­тар­ні ча­стин­ки, які по­тім ви­лі­та­ють у тру­бу в ка­ме­ру до­па­лю­ва­н­ня. Там теж сто­їть паль­ник, який до­да­тко­во на­грі­ває по­ві­тря на 1100 гра­ду­сів, це по­трі­бно, щоб убез­пе­чи­ти від ви­ки­дів в атмо­сфе­ру діо­кси­нів.

Які по­ту­жно­сті ва­шо­го за­во­ду? І чи пла­ну­є­те й да­лі роз­ви­ва­ти по­ту­жно­сті під­при­єм­ства?

— Близь­ко 3000 тонн пе­ре­роб­ки та­ри й не­при­да­тних пе­сти­ци­дів на рік. Чи вар­то збіль­шу­ва­ти по­ту­жність за­во­ду в ча­сти­ні пе­ре­роб­ки та­ри? У прин­ци­пі та­ри по­над 3000 тонн і не­мо­жли­во зі­бра­ти, бо її за­во­зять ко­жно­го ро­ку ле­галь­но близь­ко 5000 тонн із пре­па­ра­та­ми, і крім нас пра­цює ще одне під­при­єм­ство у цьо­му на­пря­мі. Ве­ли­ка фу­ра, на­при­клад Mercedes, бе­ре всьо­го 2 тон­ни та­ри, бо все ін­ше — це по­ві­тря. Ці ка­ні­стри не мо­жна пре­су­ва­ти, во­ни нам при­хо­дять за­кру­че­ни­ми кри­шкою, бо там мо­жуть бу­ти за­ли­шки пе­сти­ци­дів, що мо­жуть про­те­кти на дно ма­ши­ни.

Ми б ду­же хо­ті­ли з ті­єї по­лі­ети­ле­но­вої кри­хти, яку отри­му­є­мо, ро­би­ти щось да­лі. Тре­ба вста­нов­лю­ва­ти но­ві прес-фор­ми, щоб ро­би­ти, на­при­клад, гор­щи­ки для кві­тів або ка­на­лі­за­цій­ні тру­би, ши­фер. Те­ри­то­рія за­во­ду ста­но­вить 15 тис. ква­дра­тних ме­трів, склад — 2,9 тис., це своє­рі­дний на­ко­пи­чу­валь­ний бун­кер. Пов­ний склад та­ри — це мі­сяць ро­бо­ти за­во­ду. Взим­ку він до­ро­бляє остан­ні за­ли­шки. Є ще де­я­кі ню­ан­си: на скла­ді та­ру тре­ба сор­ту­ва­ти, бо ка­ні­стри бу­ва­ють рі­зно­го ко­льо­ру: бі­лі, жов­ті, си­ні. Крім то­го, ми спо­ді­ва­є­мо­ся до­бу­ду­ва­ти пункт де­мер­ку­ри­за­ції. Сьо­го­дні якраз це ро­би­мо: вста нов­лю­є­мо де­мер­ку­ри­за­цій­ну лі­нію, щоб ути­лі­зу­ва­ти рту­тні лю­мі­не­сцен­тні лам­по­чки.

На­скіль­ки шкі­дли­ве та­ке ви­ро­бни­цтво?

— Одні­єю з ви­мог у бу­дів­ни­цтві за­во­ду бу­ла на­яв­ність са­ні­тар­ної зо­ни на 500 ме­трів. Що­до шкі­дли­во­сті на­шо­го ви­ро­бни­цтва я ска­жу так: вас лякає ав­то­мо­біль «Жи­гу­лі», який сто­їть і ди­мить у вас під бу­дин­ком? Ну не ду­же. А те­пер уявіть, що на ви­со­ті 9-го по­вер­ху роз­сі­ю­є­ться дим від трьох до п’яти ав­то­мо­бі­лів «Жи­гу­лі»! І все. Ве­ли­ке СТО чи п’ять мар­шру­ток, що сто­ять на пло­щі та про­грі­ва­ю­ться, за­бру­дню­ють по­ві­тря біль­ше, ніж ми. Річ не в то­му, що є ви­ки­ди, як і в ко­жно­го ви­ро­бни­цтва, а в їх нор­мах. На­ші нор­ми про­пи­са­ні ду­же жорс­тко. Щоб їх до­три­му­ва­ти­ся, ми ста­ви­ли спе­ці­аль­ні скру­пе­ри, філь­три. У нас є ви­сно­вок Держ­са­не­пі­дем­слу­жби, у яко­му ска­за­но, що в одно­му ку­бі­чно­му ме­трі має бу­ти ви­зна­че­на кіль­кість га­зів, і ми до­три­му­є­мо­ся цих норм.

Хто ще в Укра­ї­ні ути­лі­зує та­ру, крім вас?

— Це одне з най­го­стрі­ших пи­тань, бо на сьо­го­дні офі­цій­но ути­лі­зу­ють та­ру два під­при­єм­ства: ми й ще одна структура в Кі­ро­во­гра­ді, про­те є ще 5–7 ком­па­ній, які це ро­блять не­ле­галь­но. Їх час від ча­су лов­лять, за­во­дять кри­мі­наль­ні спра­ви. Ось не­що­дав­но на­кри­ли ком­па­нію, яка зли­ва­ла від­хо­ди від пе­сти- ци­дів у Кор­чу­ва­то­му в Дні­про. А ми фа­кти­чно да­є­мо дру­ге жи­т­тя не­без­пе­чним від­хо­дам. Те, що ра­ні­ше спа­лю­ва­ли лю­ди, ми пе­ре­ро­бля­є­мо.

Скіль­ки ін­ве­сти­цій бу­ло спря­мо­ва­но в бу­дів­ни­цтво ва­шо­го під­при­єм­ства?

— За­га­лом близь­ко 30 млн грн.

Скіль­ки ко­штує ути­лі­зу­ва­ти та­ру та пе­сти­ци­ди на ва­шо­му за­во­ді?

— Ці­на ути­лі­за­ції пла­сти­ку в нас не мі­ня­ла­ся вже кіль­ка ро­ків, во­на як бу­ла в 2010 ро­ці 12,7 тис. грн за тон­ну, та­ка са­ма й ни­ні. Вар­тість ути­лі­за­ції не­при­да­тних пе­сти­ци­дів оці­ню­є­ться до 45 тис. грн за тон­ну.

Чи на­да­є­те ви по­слу­ги з ути­лі­за­ції мі­шків і біг-бе­гів від мі­не­раль­них до­брив і па­пе­ро­вих мі­шків з-під про­тру­є­но­го по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу?

— Біг-бе­ги не є не­без­пе­чни­ми від­хо­да­ми, тож узим­ку, ко­ли ро­бо­ти мен­ше, ми їх ути­лі­зу­є­мо. Спо­ча­тку їх роз­ді­ля­є­мо, по­тім по­дрі­бню­є­мо. Бо є біг-бе­ги з-під мі­не­раль­них до­брив — там своя те­хно­ло­гія ути­лі­за­ції. Па­пе­ро­ві мі­шки з-під про­тру­є­но­го на­сі­н­ня, справ­ді, є шкі­дли­ви­ми від­хо­да­ми, їх не мо­жна зда­ва­ти в ма­ку­ла­ту­ру. Цей то­вар ми ути­лі­зу­є­мо за гро­ші, 5–6 тис. грн за тон­ну. Ці мі­шки тро­хи еко­ном­лять нам газ зав­дя­ки спа­лю­ван­ню па­пе­ру.

По­бли­зу ви­ро­бни­цтва ком­па­нія по­са­ди­ла сад, з якою ме­тою?

— Ми по­вин­ні бу­ли від­по­від­но до на­ших зо­бов’язань за­са­ди­ти са­ні­тар­ну зо­ну де­ре­ва­ми, тоб­то зро­би­ти її зе­ле­ною зо­ною. Для цьо­го бу­ло ство­ре­но під­при­єм­ство «Ба­ра­нів­ські са­ди». Ми пла­ну­є­мо там ви­ро­щу­ва­ти яли­цю, ялі­вець, тую, де­ко­ра­тив­ні ро­сли­ни для са­ду. У пер­спе­кти­ві на те­ри­то­рії на­шо­го за­во­ду бу­де зве­де­не те­пли­чне го­спо­дар­ство, бо на­слід­ком ді­яль­но­сті за­во­ду є на­дли­шок те­пла. І ми пла­ну­є­мо спря­му­ва­ти йо­го не в по­ві­тря, а в те­пли­ці для обі­грі­ву. Та­ким чи­ном бу­де­мо не ли­ше пе­ре­ро­бля­ти, а й ви­ро­щу­ва­ти. І то­ді в нас вже бу­де не тіль­ки про­ми­сло­ве ви­ро­бни­цтво, а й аграр­ний на­прям. Адже ми ма­є­мо на­зву «Еко Но­ва», бо на­ма­га­є­мо­ся упро­ва­джу­ва­ти єв­ро­пей­ський під­хід до пи­тань еко­ло­гії — ко­ли на під­при­єм­ство за­во­зять не­без­пе­чну та­ру, а ви­во­зять де­ко­ра­тив­ні ро­сли­ни для са­ду.

Ва­силь Зо­ло­тар, ке­ру­ю­чий пар­тнер ком­па­нії «Еко Но­ва», на сво­є­му під­при­єм­стві пла­нує не ли­ше пе­ре­ро­бля­ти від­хо­ди, а й ор­га­ні­зу­ва­ти про­ми­сло­ве ви­ро­бни­цтво аграр­но­го на­пря­му

На Жи­то­мир­щи­ні по­чав ді­я­ти цех з ути­лі­за­ції пе­сти­ци­дів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.