Опе­ра­ція «По­лу­ни­чна ко­о­пе­ра­ція»

Уже тре­тій се­зон по­спіль у рам­ках про­е­кту «Роз­ви­ток по­лу­ни­чних ко­опе­ра­ти­вів» на по­лях ко­опе­ра­ти­ву в с. Ло­ся­тин Кре­ме­не­цько­го ра­йо­ну Тер­но­піль­ської обла­сті ком­па­нія «Да­нон» за під­трим­ки пар­тне­рів — Фон­ду «Да­нон Еко­си­стем», ком­па­нії DanTrade та між­на­ро­дно­го

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Іри­на ГЛОТОВА

Від за­по­ча­тку­ва­н­ня про­е­кту ми­ну­ло 3 ро­ки. Які сут­тє­ві змі­ни для вас відбулись за цей час?

— Наш про­ект бу­ло офі­цій­но від­кри­то у черв­ні 2012 ро­ку, й у той са­мий рік бу­ло по­са­дже­но пер­ші 10 га су­ниць са­до­вих. Про­ект діє на ба­зі СОК «Ло­ся­тин­ське мо­ло­чне дже­ре­ло» в с. Ло­ся­тин Кре­ме­не­цько­го ра­йо­ну Тер­но­піль­ської обла­сті. Ко­опе­ра­тив на­дає сво­їм чле­нам по­слу­ги з ви­ро­щу­ва­н­ня, збе­рі­га­н­ня та збу­ту су­ниць са­до­вих як на спіль­но­му по­лі, так і на вла­сних ді­лян­ках. Най­го­лов­ні­шою цін­ні­стю, як на ме­не, є те, що ця іні­ці­а­ти­ва ду­же силь­но згур­ту­ва­ла гро­ма­ду та за­без­пе­чи­ла ро­бо­чі мі­сця. Ста­біль­на ро­бо­та — це те, чо­го так бра­кує мі­сце­вим ме­шкан­цям.

Чо­му бу­ло обра­но са­ме цю мі­сце­вість у Тер­но­піль­ській обла­сті?

— Річ у то­му, що са­ме Ло­ся­тин, а та­кож се­ла нав­ко­ло ньо­го здавна бу­ли своє­рі­дним «по­лу­ни­чним ра­єм»: тут лю­блять і вмі­ють ви­ро­щу­ва­ти ці по­лу­ни­ці — зав­дя­ки при­ро­дним клі­ма­ти­чним умо­вам у них не­ймо­вір­ний смак й аро­мат.

Якщо по­ди­ви­ти­ся на кар­ту обла­сті да­лі, то на ре­шті те­ри­то­рії по­лу­ни­ці не є, так би мо­ви­ти, «про­філь­ною» куль­ту­рою. Сьо­го­дні в на­шо­му ко­опе­ра­ти­ві під по­лу­ни­ця­ми 24,5 га площ, ре­шта — по­над 6 га — під зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми в сі­во­змі­ні. Раз на 3–4 ро­ки по­лу­ни­ці тре­ба пе­ре­са­джу­ва­ти, щоб во­ни при­но­си­ли ста­біль­ні вро­жаї. Вро­жай із на­ших по­лу­ни­чних по­лів до­зво­ляє пов­ні­стю за­без­пе­чи­ти по­тре­би ком­па­нії «Да­нон» у цьо­му ви­ді про­ду­кції.

Чи збіль­шу­є­ться кіль­кість охо­чих ста­ти чле­на­ми ко­опе­ра­ти­ву?

— За­ці­кав­ле­ність без­умов­но є. Сьо­го­дні в ла­вах ко­опе­ра­ти­ву близь­ко 250 чле­нів, і що­рі­чно їх кіль­кість зро­стає. Лю­ди вже ба­чать ре­зуль­та­ти на­шої ро­бо­ти й хо­чуть до­єд­на­ти­ся до нас. Ве­ли­чи­на ко­жно­го паю ко­опе­ра­ти­ву не­ве­ли­ка — в се­ре­дньо­му 1,5 га.

Крім усьо­го ін­шо­го, на­ші пра­ців­ни­ки мо­жуть отри­му­ва­ти су­ча­сні зна­н­ня що­до ви­ро­щу­ва­н­ня по­лу­ниць — до нас ча­сто при­їздять фа­хів­ці з Іта­лії та Гол­лан­дії. За­сто­со­ву­ю­чи но­ві­тні те­хно­ло­гі­чні рі­ше­н­ня, ми ма­є­мо змо­гу бу­ти більш кон­ку­рен­тни­ми на рин­ку. Тож, спо­ді­ва­ю­ся, вже не­за­ба­ром змо­же­мо пе­ре­да­ти до­свід ін­шим охо­чим.

На­скіль­ки ре­аль­но по­ши­ри­ти до­свід ва­шо­го ко­опе­ра­ти­ву на ре­шту те­ри­то­рії Укра­ї­ни?

— Я ду­маю, що го­лов­не — це ба­жа­н­ня са­мої гро­ма­ди об’єд­на­ти­ся й отри­ма­ти при­бу­ток. Сьо­го­дні ми ба­чи­мо, що ча­сти­на на­ших гро­ма­дян уже не їздять на за­ро­бі­тки в Поль­щу, як це бу­ло по­пу­ляр­но ще 10 ро­ків то­му, а це озна­чає, що ство­ре­н­ня но­вих ро­бо­чих місць як ні­ко­ли є акту­аль­ним. За­ро­бі­ток на вла­сній зем­лі іно­ді не мен­ший, ніж за кор­до­ном.

Скіль­ки мо­жна за­ро­би­ти за се­зон на зби­ран­ні по­лу­ниць?

— Усе за­ле­жить від ін­ди­ві­ду­аль­них осо­бли­во­стей ко­жної лю­ди­ни. Хтось зби­рає по 50 кі­ло­гра­мів на день, а хтось у ра­зи біль­ше. Які бу­дуть ре­зуль­та­ти цьо­го ро­ку, ме­ні важ­ко ска­за­ти, а ось ми­ну­ло­го ми на­віть за­про­ва­ди­ли спе­ці­аль­ний приз для по­друж­жя ре­корд­сме­нів — во­ни що­дня зби­ра­ли по­лу­ниць на 1000 гри­вень!

«Да­нон» ви­сту­пає із іні­ці­а­ти­вою ство­ре­н­ня крім ко­опе­ра­ти­вів іще й сі­мей­них ферм. На ва­шу дум­ку, чи ре­аль­но бу­де в Укра­ї­ні зро­би­ти їх ма­со­вим, а не по­оди­но­ким яви­щем?

— Так, у на­шо­му ре­гіо­ні вже є п’ять та­ких ферм. І я впев­не­ний, що на них че­кає ве­ли­ке май­бу­тнє. На­при­клад, у су­сі­дній Поль­щі та­ких ферм ду­же ба­га­то. Цей бі­знес мо­же да­ва­ти кра­щі ре­зуль­та­ти, адже він має ще біль­шу мо­ти­ва­цію — за­ро­би­ти гро­ші для по­треб ро­ди­ни. Зви­чай­но, під­три­му­ю­чи та­ку іні­ці­а­ти­ву, «Да­нон» ви­ко­нує ще й со­ці­аль­ну фун­кцію, ство­рю­ю­чи но­ву ка­сту фер­ме­рів-по­ча­тків­ців. Я за­до­во­ле­ний тим, що спів­пра­ця із сі­мей­ни­ми фер­ме­ра­ми дає ре­зуль­тат — на­при­клад, ті, ро­ди­ни, що при­єд­на­ли­ся ли­ше ми­ну­ло­го ро­ку вже зби­ра­ють і пе­ре­да­ють на пе­ре­роб­ку пер­ші вро­жаї, за які­стю ягід ні­чим не по­сту­па­є­ться ко­опе­ра­ти­ву. Окрім гро­шей, отри­ма­них у рам­ках про­е­кту, вла­сни­ки сі­мей­них ферм вкладають і свої гро­ші: про­во­дять на по­ле еле­ктро­енер­гію, про­би­ва­ють свер­дло­ви­ни, ку­пу­ють по­трі­бне обла­дна­н­ня — та­ким чи­ном про­ект дає ли­ше по­штовх для роз­ви­тку.

По­лу­ни­чне по­ле роз­и­а­шо­ва­не до­сить да­ле­ко від пе­ре­ро­бних по­ту­жно­стей ком­па­нії «Да­нон». Як ви розв’язу­є­те ло­гі­сти­чну про­бле­му і на­скіль­ки во­на є го­строю?

— По­лу­ни­ця — це то­вар, який по­тре­бує ду­же дбай­ли­во­го транс­пор­ту­ва­н­ня. І якщо з ви­ро­щу­ван- ням та зби­ра­н­ням про­блем не­має, то з транс­пор­ту­ва­н­ням ви­ни­ка­ють сер­йо­зні тру­дно­щі. До­сить ча­сто зна­чна ча­сти­на вро­жаю ги­не са­ме че­рез не­до­гляд у пі­сля­зби­раль­ний пе­рі­од і під час транс­пор­ту­ва­н­ня в не­при­сто­со­ва­них для цьо­го ав­тів­ках.

У нас су­ча­сні підходи до ло­гі­сти­ки — не­що­дав­но бу­ло зро­бле­но ка­пі­таль­ний ре­монт при­мі­ще­н­ня під ка­ме­ру охо­ло­дже­н­ня та вста­нов­ле­но хо­ло­диль­не обла­дна­н­ня. Одно­ча­сно в ка­ме­рі мо­же збе­рі­га­ти­ся до 20 т по­лу­ниць. Са­ме при­мі­ще­н­ня зна­хо­ди­ться всьо­го за 2 км від по­ля. Крім то­го, 2013 ро­ку бу­ло за­ку­пле­но тер­мо­ав­то­мо­біль ван­та­жо­пі­д­йом­ні­стю 5 т по­лу­ниць для до­став­ки вро­жаю на пе­ре­роб­ку. Що­дня ми зби­ра­є­мо та від­ван­та­жу­є­мо 5–7 т по­лу­ниць. Та­кий під­хід до ро­бо­ти до­зво­ляє нам по­став­ля­ти ма­кси­маль­но сві­жу по­пе­ре­дньо охо­ло­дже­ну яго­ду на пе­ре­ро­бне під­при­єм­ство у Він­ни­цьку область, ну а да­лі го­то­ві на­пов­ню­ва­чі транс­пор­ту­ють на за­во­ди ком­па­нії

«Да­нон» по Укра­ї­ні.

На яку вро­жай­ність по­лу­ниць ви очі­ку­є­те цьо­го ро­ку?

— Від­по­від­а­ти на це за­пи­та­н­ня слід на­при­кін­ці се­зо­ну, тоб­то в се­ре­ди­ні ли­пня. Ми­ну­ло­го ро­ку уро­жай­ність бу­ла на рів­ні 13 т. Ни­ні по­го­дні умо­ви спри­я­ють отри­ман­ню до­брих ре­зуль­та­тів.

Які сор­ти цьо­го ро­ку по­ка­зу­ють се­бе най­кра­ще?

— У рам­ках про­е­кту пе­ре­дба­ча­є­ться за­без­пе­че­н­ня чле­нів ко­опе­ра­ти­ву ви­со­ко­про­ду­ктив­ною роз­са­дою фрі­го. Ми ви­ро­щу­є­мо іта­лій­ські сор­ти Пол­ка та Хо­ней, а та­кож екс­пе­ри­мен­ту­є­мо з низ­кою ін­ших — хо­че­мо ді­зна­ти­ся, які із сор­тів ма­кси­маль­но під­хо­ди­ти­муть до тер­но­піль­ських клі­ма­ти­чних умов. Цьо­го ро­ку не­по­га­ну вро­жай­ність по­ка­зує но­вий для нас сорт Си­рія.

Які шкі­дни­ки та хво­ро­би до­пі­ка­ють най­біль­ше?

— Оскіль­ки план­та­ція мо­ло­да, а сор­ти су­ча­сні­ші, ве­ли­ких про­блем із цим не­має. Ми за­сто­со­ву­є­мо спе­ці­аль­ний гер­бі­ци­дний об­при­ску­вач і бо­ре­мось із бур’яна­ми ли­ше у між­ря­д­дях, то­му на яго­ду пре­па­ра­ти не по­тра­пля­ють. Та­кож про­ти бо­ро­шни­стої ро­си за­сто­со­ву­є­мо си­стем­ні фун­гі­ци­ди. То­рік ми ма­ли не­ве­ли­кі про­бле­ми з клі­щем і ли­чин­кою хру­ща, тож за­сто­со­ву­ва­ли біо­ло­гі­чний ін­се­кти­цид.

Які про­бле­ми з ви­ро­щу­ва­н­ням по­лу­ниць існу­ють у за­галь­но­укра­їн­сько­му мас­шта­бі?

— Най­біль­ший біль бу­дья­ко­го ви­ро­бни­ка — це ри­нок збу­ту. По­лу­ни­чний се­гмент ви­со­ко­кон­ку­рен­тний і на­си­че­ний. Най­біль­шою пе­ре­ва­гою тут мо­же бу­ти са­ме якість про­ду­кції та її то­вар­ний ви­гляд, адже спо­жи­вач стає все ви­ба­гли­ві­шим. Зви­чай­но, те, що май­же всю ви­ро­ще­ну на­ми про­ду­кцію ми про­да­є­мо ком­па­нії «Да­нон», ду­же силь­но нам до­по­ма­гає. Ми мо­же­мо зо­се­ре­ди­ти­ся на по­льо­вих про­бле­мах.

Ви по­став­ля­є­те ком­па­нії «Да­нон» 80% ви­ро­ще­ної про­ду­кції. Ку­ди збу­ва­є­те ре­шту по­лу­ниць?

— Двад­цять від­со­тків ви­ро­ще­ної про­ду­кції ми ма­є­мо пра­во про­да­ти на сві­жий ри­нок. Пра­цю­є­мо над отри­ма­н­ням сер­ти­фі­ка­та між­на­ро­дно­го зраз­ка, і то­ді мо­жна бу­де ду­ма­ти над екс­пор­том про­ду­кції.

На­скіль­ки важ­ко сер­ти­фі­ку­ва­ти ягі­дне під­при­єм­ство від­по­від­но до єв­ро­пей­ських ви­мог? Чи є від­мін­но­сті між сер­ти­фі­ка­ці­єю ко­опе­ра­ти­ву та зви­чай­но­го ви­ро­бни­ка?

— До кін­ця по­то­чно­го ро­ку ми пла­ну­є­мо отри­ма­ти сер­ти­фі­кат GlobalG.A.P. Пі­дго­тов­кп до сер­ти­фі­ка­ції, а та­кож ви­ко­на­н­ня всіх ви­мог — про­цес три­ва­лий, адже вклю­чає пов­ний по­ря­док як на по­лі, так і в па­пе­рах під­при­єм­ства. Ко­жен етап ви­ро­бни­цтва має бу­ти про­сте­жу­ва­ним — у цьо­му сен­сі тре­ба бу­ти ма­кси­маль­но «чи­стим» по­чи­на­ю­чи від ку­пів­лі са­джан­ців до до­став­ки про­ду­кції кін­це- во­му спо­жи­ва­че­ві. Рі­зни­ці між ко­опе­ра­ти­вом і під­при­єм­ством в отри­ман­ні сер­ти­фі­ка­та не­має — пра­ви­ла одні й ті са­мі для всіх. Про­те отри­ма­н­ня сер­ти­фі­ка­та озна­чає зе­ле­не сві­тло для ви­хо­ду на між­на­ро­дні рин­ки.

Окре­мий пункт, на яко­му я хо­тів би зу­пи­ни­ти­ся, це — якість на­шої про­ду­кції. На­при­клад, уміст ніт­ра­тів у ній удві­чі ниж­чий за нор­му. А ви­бра­ку­ва­н­ня про­ду­кції — всьо­го 1,5%. То­вар­ність яго­ди та­кож кон­тро­лю­є­ться на всіх ета­пах, по­чи­на­ю­чи від збо­ру, ко­ли спе­ці­аль­ні фа­хів­ці кон­тро­лю­ють ре­тель­ність зби­ра­н­ня, від­су­тність гни­лих ягід, і до від­по­від­но­сті їх стан­дар­ту (не мен­ше за 80% сти­гло­сті).

Яким чи­ном ви бу­ду­ва­ти­ме­те спів­пра­цю із ком­па­ні­єю «Да­нон» да­лі?

— Зав­дя­ки до­по­мо­зі ком­па­нії «Да­нон» ми за­ку­пи­ли ди­зель­ний ге­не­ра­тор, тер­мо­ав­то­мо­біль, усе су­ча­сне обла­дна­н­ня, об­при­ску­ва­чі, те­хні­ку для обро­бі­тку ґрун­ту, уста­тку­ва­н­ня для кра­пель­но­го зро­ше­н­ня то­що. Да­лі в пла­нах є роз­ви­ток від­но­син і роз­ши­ре­н­ня те­ри­то­рії ко­опе­ра­ти­ву, в іде­а­лі до 50 га.

Спо­ча­тку «Да­нон» роз­ви­вав мо­ло­чні ко­опе­ра­ти­ви, да­лі при­йшла чер­га ягі­дних. Ко­опе­ра­ти­ви яких ще на­пря­мів мо­жуть бу­ти пер­спе­ктив­ни­ми?

— Вва­жаю що пер­спе­кти­ви за ба­га­то­про­філь­ні­стю, тоб­то най­успі­шні­ши­ми бу­дуть ко­опе­ра­ти­ви, що пра­цю­ва­ти­муть не в одно­му на­пря­мі, а в де­кіль­кох одра­зу. Та й екс­плу­а­та­ція обла­дна­н­ня мо­же бу­ти ефе­ктив­ні­шою.

Уміст ніт­ра­тів у про­ду­кції, ви­ро­ще­ній у ко­опе­ра­ти­ві, удві­чи ниж­чий за нор­му

Ди­ре­ктор ко­опе­ра­ти­ву «Ло­ся­тин­ське мо­ло­чне дже­ре­ло» Ми­ко­ла Но­во­сад вва­жає, що пер­спе­кти­ва в АПК на­ле­жить об’єд­на­н­ням, зокре­ма та­ким, як йо­го ко­опе­ра­тив

По­ля в Ло­ся­ти­ні да­ють ста­біль­ний при­бу­ток зби­раль­ни­кам

Пе­ред від­прав­кою на охо­ло­дже­н­ня по­лу­ни­ці ре­тель­но сор­ту­ють і зва­жу­ють

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.