ПРІ­О­РИ­ТЕТ «НО­МЕР РАЗ»?

Укра­ї­на стає май­дан­чи­ком для ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей про­від­них на­сін­нє­вих ком­па­ній сві­ту

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Оль­га ВОЗДВИЖЕНСЬКА, Оле­на КОСОВСЬКА, Лю­дми­ла МО­РО­ЗО­ВА

Укра­їн­ський на­сін­нє­вий ри­нок біль­шо­сті то­вар­них куль­тур уже ба­га­то ро­ків є ім­пор­то­о­рі­єн­то­ва­ним. Чо­му фінансова кри­за та ре­це­сія не в змо­зі ра­ди­каль­но змі­ни­ти цю тен­ден­цію…

Укра­їн­ський на­сін­нє­вий ри­нок біль­шо­сті то­вар­них куль­тур уже ба­га­то ро­ків є ім­пор­то­о­рі­єн­то­ва­ним. І, схо­же, на­віть фінансова кри­за та ре­це­сія не в змо­зі ра­ди­каль­но змі­ни­ти цю тен­ден­цію…

Спра­ва не в яко­сті

До Дер­жав­но­го ре­є­стру сор­тів ро­слин, придатних для по­ши­ре­н­ня в Укра­ї­ні, вне­се­но 7509 сор­тів і гі­бри­дів: 60–70% із них — іно­зем­ної се­ле­кції. Це, зокре­ма, сто­су­є­ться та­ких куль­тур, як ку­ку­ру­дза, цукро­вий бу­ряк і со­ня­шник. І хо­ча су­ча­сні на­пра­цю­ва­н­ня ві­тчи­зня­них се­ле­кціо­не­рів ба­га­то в чо­му не по­сту­па­ю­ться ле­гіо­не­рам, сіль­го­спви­ро­бни­ки з обе­ре­жні­стю з’ясо­ву­ють для се­бе кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги но­во­го укра­їн­сько­го про­ду­кту. При­найм­ні та­ке вра­же­н­ня скла­ло­ся в «Агро­Мар­ке­та», ко­ли ми по­ці­ка­ви­ли­ся, що са­ме ма­ють на­мір сі­я­ти укра­їн­ці на­сту­пно­го се­зо­ну.

«Агра­рії — до­сить-та­ки кон­се­рва­тив­на спіль­но­та: хто звик пра­цю­ва­ти, на­при­клад, із Monsanto, на­вряд чи по­мі­няє свої впо­до­ба­н­ня», — вва­жає ген­ди­ре­ктор аген­ції «ААА» Сер­гій На­лив­ка, на дум­ку яко­го, ра­ди­каль­них змін най­ближ­чим ча­сом че­ка­ти не вар­то.

Що ж до дер­жав­ної по­лі­ти­ки, то в аграр­но­му мі­ні­стер­стві вко­тре за­де­кла­ру­ва­ли прі­о­ри­те­том «но­мер раз» стан­дар­ти яко­сті. Мов­ляв, без но­ві­тніх те­хно­ло­гій ви­ро­щу­ва­н­ня, ін­но­ва­цій­них роз­ро­бок у се­ле­кції та на­сін­ни­цтві зер­но­вих куль­тур до 2020 ро­ку не­мо­жли­во ви­йти на по­ка­зник 80–100 млн тонн зер­на. І з цим, зві­сно, не мо­жна не по­го­ди­ти­ся. Утім, що фа­кти­чно від­бу­ва­є­ться на кон­ку­рен­тно­му на­сін­нє­во­му рин­ку?

Як ка­же ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор На­сін­нє­вої асо­ці­а­ції Укра­ї­ни Ва­ле­рій Ха­джи­ма­тов, чи­ма­ло ві­тчи­зня­них на­сін­нє­вих ви­ро­бництв при­пи­ни­ли свою ді­яль­ність. Їхня кіль­кість за остан­ні 7 ро­ків ско­ро­ти­ла­ся пра­кти­чно вдві­чі.

«Спра­ва не в яко­сті на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу (укра­їн­ські ви­ро­бни­ки ма­ють ба­га­то гі­дних гі­бри­дів) — спра­ва в су­про­во­ді, — по­яснює ди­ре­ктор ін­фор­ма­цій­но-ана­лі­ти­чної ком­па­нії «Про­Агро» Ми­ко­ла Вер­ни­цький. — Ко­ли ку­пу­єш на­сі­н­ня в за­хі­дних ком­па­ній, то отри­му­єш пов­ний сер­віс. Спо­ча­тку про­во­ди­ться де­мон­стра­ція ви­бра­но­го сор­ту, по­тім сіль­госп­під­при­єм­ство отри­мує всі те­хно­ло­гі­чні кар­ти. У ра­зі тер­мі­но­вої за­мі­ни ча­сти­ни по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу, по­трі­бний об­сяг на­да­ю­ться в най­ко­ро­тші тер­мі­ни. Та­ко­го рів­ня сер­ві­су в біль­шо­сті укра­їн­ських ком­па­ній, на жаль, по­ки що не­має».

Бу­ду­ю­ться-роз­ви­ва­ю­ться

І все ж про­цес роз­ви­тку на­сін­нє­во­го ви­ро­бни­цтва в Укра­ї­ні три­ває. Зокре­ма, Ком­па­нія «МАЇС» у черв­ні 2015-го вве­ла в екс­плу­а­та­цію но­вий ін­но­ва­цій­ний на­сін­нє­вий за­вод в се­лі Зай­це­ве на Дні­про­пе­тров­щи­ні (прое­кт­ною по­ту­жні­стю від 500 тис. до 1 млн по­сів­них оди­ниць — це 10–20% за­галь­ної по­тре­би ві­тчи­зня­но­го рин­ку) та пла­нує бу­дів­ни­цтво ще двох в ін­ших ре­гіо­нах Укра­ї­ни. А на Хар­ків­щи­ні на­при­кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку роз­по­чав ро­бо­ту на­сін­нє­вий за­вод гру­пи ком­па­ній «Агро­трейд» по­ту­жні­стю 20 тис. тонн на­сі­н­ня на се­зон (за­галь­ні ін­ве­сти­ції в бу­дів­ни­цтво, що три­ва­ло близь­ко 8 мі­ся­ців, ста­но­ви­ли 13 млн дол.).

Свої насіннєві за­во­ди на на­ших те­ре­нах уже збу­ду­ва­ли зна­ні сві­то­ві гран­ди на­сін­ни­цтва DuPont Pioneer, Maisadour Semences та ін­ші. Ко­жен із них не зу­пи­ня­є­ться на до­ся­гну­то­му й да­лі ін­ве­стує у ви­ро­бни­цтво, ро­зви­ва­ю­чи йо­го. Ще низ­ка грав­ців цьо­го рин­ку — Monsanto, KWS — пу­блі­чно за­яви­ли про свої на­мі­ри бу­ду­ва­ти­ся най­ближ­чим ча­сом. Ось так, крок за кро­ком, Укра­ї­на стає май­дан­чи­ком для ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей про­від­них на­сін­нє­вих ком­па­ній сві­ту. До ре­чі, во­ни дав­но та плі­дно спів­пра­цю­ють як із ве­ли­ки­ми укра­їн­ськи­ми ви­ро­бни­ка­ми («Чер­ліс», «Райз», «Хелп Агро»), так і з не­ве­ли­ки­ми аграр­ни­ми го­спо­дар­ства­ми й фер­ме­ра­ми, ко­трі ма­ють змо­гу ви­ко­ну­ва­ти всі ви­мо­ги з до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гій у ви­ро­щу­ван­ні. І, схо­же, про­цес роз­ви­тку на­сін­нє­во­го ви­ро­бни­цтва сьо­го­дні тіль­ки на­би­рає обер­тів.

Яка Єв­ро­па? Афри­ка!

На­при­кін­ці трав­ня спе­ці­аль­на мі­сія Єв­ро­пей­ської Ко­мі­сії про­во­ди­ла в Укра­ї­ні ау­дит си­сте­ми сер­ти­фі­ка­ції ві­тчи­зня­но­го на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу. По­пе­ре­дні ви­снов­ки по­зи­тив­ні, але офі­цій­на оцін­ка бу­де пред­став­ле­на ли­ше на по­ча­тку 2016-го. У Мі­нАПіП на­го­ло­шу­ють, що від­по­від­ність укра­їн­ської си­сте­ми сер­ти­фі­ка­ції єв­ро­пей­ським стан­дар­там, а та­кож на­сі­н­ня без ГМО до­зво­лять укра­їн­ській про­ду­кції ви­йти на єв­ро­пей­ський ри­нок. На­то­мість екс­пер­ти цьо­го опти­мі­зму не по­ді­ля­ють.

Ми­ко­ла Вер­ни­цький вва­жає, що укра­їн­ський по­сів­ний ма­те­рі­ал швид­ше бу­де орі­єн­то­ва­ний на по­ста­ча­н­ня у кра­ї­ни СНД, Близь­ко­го Схо­ду, За­кав­каз­зя, Ка­зах­ста­ну. «У ті ре­гіо­ни, які близь­кі нам за клі­ма­ти­чни­ми умо­ва­ми», — за­ува­жує екс­перт.

До­сить ске­пти­чно до пер­спе­ктив екс­пор­ту укра­їн­сько­го по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу ста­ви­ться й Сер­гій На­лив­ка. «Ау­дит — це, зде­біль­шо­го, бю­ро­кра­тія. Су­ча­сне на­сін­ни­цтво й так по­слу­го­ву­є­ться аме­ри­кан­ськи­ми та єв­ро­пей­ськи­ми те­хно­ло­гі­я­ми. У нас до 95% ім­пор­ту олій­них куль­тур. За­хі­дні ком­па­нії про­сто ви­ро­бля­ти­муть на­сі­н­ня в Укра­ї­ні й ви­во­зи­ти­муть йо­го. Це де­шев­ше, ніж ви­ро­бни­цтво у тій са­мій Єв­ро­пі», — ка­же екс­перт. На йо­го дум­ку, не вар­то очі­ку­ва­ти бу­му по­яви на укра­їн­сько­му рин­ку но­вих на­сін­ни­цьких ком­па­ній: «Хі­ба що хтось мо­же з’яви­ти­ся з Ар­ген­ти­ни чи Ав­стра­лії. З Єв­ро­пи всі, хто хо­тів, уже дав­но за­йшли». На­сі­н­ня укра­їн­ської се­ле­кції, на дум­ку ана­лі­ти­ка, мо­же бу­ти ці­ка­ве Ту­реч­чи­ні, Араб­ським Емі­ра­там, Афри­ці, СНД.

Ма­є­мо свою ні­шу

Зві­сно, ві­тчи­зня­ним се­ле­кціо­не­рам, бу­де важ­че ви­йти на ін­ші рин­ки. І все ж не­аби­які кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги має на­сі­н­ня ози­мої пше­ни­ці укра­їн­ської се­ле­кції. Її час­тка на рин­ку, як ка­жуть екс­пер­ти, ста­но­вить що­най­мен­ше 90% (!). Утім, ця куль­ту­ра ви­ма­гає чі­тко­го ра­йо­ну­ва­н­ня. «На пра­кти­ці зер­но­ві мо­жна са­мо­стій­но ви­ро­щу­ва­ти аж до тре­тьої ре­про­ду­кції. Ва­жли­во — ви­бра­ти до­брої яко­сті елі­ту або пер­шу ре­про­ду­кцію. Та­кий під­хід пра­кти­ку­ють ба­га­то агро­хол­дин­гів», — по­яснює ди­ре­ктор «Про­Агро» Ми­ко­ла Вер­ни­цький. За йо­го да­ни­ми, є пре­це­ден­ти за­ку­пів­лі зер­но­вих за кор­до­ном, про­те не зав­жди сор­ти ра­йо­но­ва­ні й до­бре ви­три­му­ють зи­му. Від­так, по­ті­сни­ти укра­їн­ську се­ле­кцію у цій ні­ші бу­де важ­ко.

Як вва­жає ана­лі­тик аген­ції «УкрА­гро­Кон­салт» Ан­дрій Кім, зав­дя­ки ниж­чій ці­ні й до­сить ви­со­ким які­сним по­ка­зни­кам укра­їн­ські сор­ти й гі­бри­ди зер­но­вих куль­тур мо­жуть за­во­ю­ва­ти но­ві го­ри­зон­ти. Тим па­че що чи­ма­ло з укра­їн­ських під­при­ємств й ін­сти­ту­тів — зокре­ма Се­ле­кцій­но-ге­не­ти­чний ін­сти­тут з Оде­си чи Ін­сти­тут ро­слин­ни­цтва ім. Юр’єва з Хар­ко­ва — ма­ють ті­сні пар­тнер­ські від­но­си­ни не ли­ше в Укра­ї­ні, а й за кор­до­ном.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.