НАЙ­КРА­ЩА СТРА­ТЕ­ГІЯ — ЦЕ ДВІ ОДНО­ЧА­СНО

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Як ство­ри­ти ефе­ктив­ні кла­сте­ри, ви­бра­ти ви­со­ко­мар­жи­наль­ні куль­ту­ри та ав­то­ма­ти­зу­ва­ти си­сте­му управ­лі­н­ня, роз­по­від­ає ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Agricom Group Пе­тро МЕЛЬНИК.

В ід­то­ді, як в Укра­ї­ні по­чав роз­ви­ва­ти­ся се­гмент агро­хол­дин­гів, па­ра­лель­но з ди­фе­рен­ці­а­ці­єю ви­ро­бни­чих на­пря­мів спо­сте­рі­га­ло­ся роз­ши­ре­н­ня зе­мель­но­го бан­ку. Утім, як по­ка­за­ли кри­зо­ві яви­ща остан­ніх ро­ків, да­ле­ко не всі управ­лін­ські рі­ше­н­ня є ефе­ктив­ни­ми. При­кла­дом то­го, як ве­сти аграр­ний бі­знес у скла­дні кри­зо­ві ча­си, мо­же слу­гу­ва­ти си­сте­ма управ­лі­н­ня кла­сте­ра­ми ком­па­нії Agricom Group. По­ки що ком­па­нія управ­ляє дво­ма — у Чер­ні­гів­сько­му та Бі­ло­ку­ра­кин­сько­му ра­йо­нах, але пла­ни ам­бі­тні: збіль­ши­ти кіль­кість кла­сте­рів до 4–5. Про те, як ство­ри­ти ефе­ктив­ний в управ­лін­ні зе­мель­ний банк, ви­бра­ти ви­со­ко­мар­жи­наль­ні куль­ту­ри та ви­бу­ду­ва­ти си­сте­му управ­лі­н­ня в ре­жи­мі он­лайн, роз­по­вів «Агро­Мар­ке­ту» ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор ком­па­нії Пе­тро МЕЛЬНИК.

Кла­стер­на фі­ло­со­фія

— Кла­стер — це об’єд­на­н­ня під­при­ємств, сіль­сько­го­спо­дар­ські угі­д­дя, що роз­та­шо­ва­ні по­руч (в ра­ді­у­сі 50–70 км), — по­яснює Пе­тро Мельник. — Пер­ший кла­стер ми не ви­би­ра­ли, він був ство­ре­ний ще до то­го, як бу­ло ухва­ле­но рі­ше­н­ня кон­со­лі­ду­ва­ти Agricom Group. Йо­го мо­жна вва­жа­ти на­шим істо­ри­чним на­дба­н­ням, ці­ле­спря­мо­ва­ною ін­ве­сти­ці­єю. Десь рік ми ви­рі­шу­ва­ли, що змі­ню­ва­ти і як за­сто­со­ву­ва­ти но­ві те­хно­ло­гії. На­сам­пе­ред пра­гну­ли змі­ни­ти під­хід, фі­ло­со­фію сприйня­т­тя. А са­ма те­хно­ло­гія — це драй­вер, ко­трий за­без­пе­чує успіх.

Да­лі ви­рі­ши­ли пі­ти в Чер­ні­гів­ську область. У нас є ні­ше­ві про­ду­кти, які ми пла­ну­є­мо ви­ро­щу­ва­ти на цих по­лях, пла­ну­є­мо тут ор­га­ні­зу­ва­ти пе­ре­ро­бні під­при­єм­ства, вже на­віть за­кла­ли пев­ний фун­да­мент для цьо­го.

Які куль­ту­ри ви­ро­щу­є­те?

— У ко­жно­му кла­сте­рі ми ви­би­ра­є­мо 4–5 куль­тур, з яки­ми пра­цю­є­мо. Зві­сно, є 30–40% ози­мо­го клину й ча­сти­на ярих куль­тур — 1–2 куль­ту­ри ма­ють бу­ти гі­пер­рен­та­бель­ни­ми, ні­ше­ви­ми. Для ко­жно­го кла­сте­ра — куль­ту­ри ін­ди­ві­ду­аль­ні. Ви­би­ра­є­мо, орі­єн­ту­ю­чись на осо­бли­во­сті ґрун­тів, клі­ма­ту, на­яв­ність рин­ків збу­ту. У Чер­ні­го­ві по­ки що ви­вча­є­мо, що са­ме бу­де най­ефе­ктив­ні­шим.

У Бі­ло­ку­ра­кі­но у нас бу­ло 11 куль­тур, з яких ми змо­гли ви­бра­ти п’ять: 2–3 тра­ди­цій­них (ози­ма пше­ни­ця, со­ня­шник, а від ку­ку­ру­дзи від­мо­ви­ли­ся) й кіль­ка ні­ше­вих. Та­ка ось кон­си­стен­ція ефе­ктив­но­сті. А ви­ро­щу­ва­ли сор­го, нут, льон. Льон у нас спра­цю­вав до­бре, хо­ча цю куль­ту­ру важ­ко ви­ро­щу­ва­ти й ще важ­че збе­рег­ти (тре­ба вмі­ти чи­сти­ти й обро­бля­ти). Ми вже зна­є­мо, що з ним ро­би­ти, а в стру­кту­рі по­сі­вів кла­сте­ра льон у нас ста­но­вить близь­ко 15%. Ще одна скла­дна куль­ту­ра — це нут. Йо­го мо­жна ви­ро­щу­ва­ти, але ду­же тяж­ко про­да­ти (він не з тих, за яки­ми сто­їть чер­га) Отож ми з ним по­гра­ли­ся, зі­бра­ли 600 тонн, але біль­ше не ви­ро­щу­ва­ти­ме­мо. Які куль­ту­ри най­ближ­чим ча­сом бу­дуть ці­ка­ві вам для ви­ро­щу­ва­н­ня? Чи ро­би­ти­ме­те став­ку на ні­ше­ві куль­ту­ри?

— Що нам ка­же кла­си­ка мар­ке­тин­гу? Зна­ходь свою ні­шу й пра­цюй у ній. Мейн­стрім — це мейн­стрім. Та­ке біль­ше під­хо­дить для ве­ли­ких ком­па­ній. На­ша по­зи­ція — ство­ре­н­ня 4–5 кла­сте­рів. Ми роз­ви­ва­є­мо­ся. Сьо­го­дні всі ін­ве­сти­ції спря­мо­ву­є­мо на роз­ви­ток. Акцен­ту­є­мо ува­гу на ви­ро­щу­ва­н­ня ні­ше­вих куль­тур, які пе­ре­ро­бля­ти­ме­мо й до­но­си­ти­ме­мо до кін­це­во­го спо­жи­ва­ча че­рез вла­сну тор­го­ву мар­ку «До­бро­дія». Ми пра­гне­мо за­кри­ти лан­цю­жок фор­му­ва­н­ня вар­то­сті про­ду­кту. На­ма­га­є­мо­ся за­без­пе­чу­ва­ти спо­жи­ва­ча сер­ві­сом, про­да­ю­чи вла­сну ТМ та від­по­від­а­ю­чи за якість про­ду­ктів. Па­ра­лель­но в нас бу­дуть куль­ту­ри, орі­єн­то­ва­ні на В2В. На­при­клад, льон не ці­ка­вий кін­це­во­му спо­жи­ва­чу. Однак це мар­жи­наль­на куль­ту­ра в сіль­сько­му го­спо­дар­стві, і, крім то­го, не бу­ває так, щоб ти пра­цю­вав тіль­ки з одні­єю чи дво­ма куль­ту­ра­ми. Тре­тій чин­ник, що ду­же ва­жли­вий, — на­яв­ність те­хні­ки та її ра­ціо­наль­не за­сто­су­ва­н­ня.

За прин­ци­пом ви­со­кої мар­жі

Які куль­ту­ри ви роз­ви­ва­ти­ме­те в кон­текс­ті вла­сної тор­го­вої мар­ки?

— По­ки що ма­є­мо на­мір роз­ви­ва­ти на­яв­ні гру­пи то­ва­рів: бо­ро­шно, пла­стів­ці, су­мі­ші зла­ків і лі­нію про­ду­ктів здо­ро­во­го хар­чу­ва­н­ня (оста­н­ня — це і ва­жли­ва скла­до­ва фі­ло­со­фії на­шої ТМ), у най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му — кру­пи, сні­дан­ки, екс­тру­зій­ні про­ду­кти. За ци­ми на­пря­ма­ми в нас вже є ін­вес­т­про­е­кти. Про олії ни­ні не йде­ться, мо­жли­во, цей про­ект за­ці­ка­вить нас за кіль­ка ро­ків.

Чи є у вас по­ту­жно­сті?

— Ні, ми за­сто­со­ву­є­мо кла­си­чні єв­ро­пей­ські підходи. У нас є ТМ, і ми ви­би­ра­є­мо, де її ви­ро­бля­ти, ко­ри­стую- чись тим, що ба­га­то за­во­дів в Укра­ї­ні від­кри­ті для privat label. Утім, ро­зу­мі­ю­чи, що там є пев­на мар­жа, ми б хо­ті­ли за­кри­ти весь лан­цю­жок са­мо­стій­но. Для цьо­го роз­по­ча­то про­цес бу­дів­ни­цтва за­во­ду в Чер­ні­гів­сько­му кла­сте­рі. Ін­ве­сто­ри ни­ні обе­ре­жно за­хо­дять із про­е­кта­ми. Ви за­лу­ча­є­те вла­сні ко­шти чи кре­ди­тні?

— Пам’ята­є­те по­двій­ну суть іє­ро­глі­фа «кри­за»: мо­жли­вість і тру­дно­щі? Ми бу­кваль­но вчо­ра отри­ма­ли під­твер­дже­н­ня за кре­ди­тни­ми лі­ні­я­ми. З на­ми пра­цю­ють як укра­їн­ські бан­ки, так і фі­н­уста­но­ви з іно­зем­ни­ми ін­ве­сти­ці­я­ми. Про­те тіль­ки за умо­ви, якщо й ми бе­ре­мо участь вла­сним ка­пі­та­лом. Ком­па­нія йде по змі­ша­но­му фі­нан­су­ван­ню.

Де пла­ну­є­те від­кри­ва­ти но­ві кла­сте­ри?

— Ми ще мір­ку­є­мо над цим. Однак то­чно ро­зу­мі­є­мо, що ко­жен кла­стер по­ви­нен за­кри­ва­ти­ся пе­ре­роб­кою хо­ча б на 30–40%. У Бі­ло­ку­ра­кі­но та Чер­ні­го­ві ми йде­мо цим шля­хом. Якщо ж за­хо­ди­ти в но­ві кла­сте­ри, то по­трі­бно ро­зу­мі­ти, що ро­би­ти з пе­ре­роб­кою, тут ми йде­мо са­ме шля­хом іні­ці­а­ції три­ва­лих ін­ве­сти­цій­них про­е­ктів. А це озна­чає, що пра­цю­ва­ти­ме­мо по куль­ту­рах, які є най­при­ва­бли­ві­ши­ми з по­гля­ду мар­жі. Або ж це бу­дуть ті куль­ту­ри, що мар­жу да­ють не на ви­ро­щу­ван­ні, а на кін­це­во­му про­ду­кті, за який пла­ти­ти­ме спо­жи­вач.

Сьо­го­дні ТМ «До­бро­дія» по­пу­ляр­на на рин­ку, хо­ча на вів­сі не ба­га­то хто за­ро­бляє як сіль­го­спви­ро­бник. Це не про­ста куль­ту­ра, з нею тре­ба вмі­ти пра­цю­ва­ти, плюс по­ле не зав­жди гар­не та пі­сля неї йде під­ви­ще­на ки­сло­тність ґрун­тів. Про­те ми чі­тко ро­зу­мі­є­мо вла­сний ін­те­рес і вкла­да­є­мо ба­га­то ча­су та зна­чні ін­ве­сти­ції. Най­го­лов­ні­ше — не­зва­жа­ю­чи на те, що ро­блять кон­ку­рен­ти, ста­біль­но пра­цю­ва­ти та за­без­пе­чу­ва­ти, по­ки що не­ве­ли­кий, але «плюс».

Ви бу­де­те фо­к­усу­ва­ти­ся на вну­трі­шньо­му рин­ку чи є пла­ни на екс­порт?

Ме­та — збу­ду­ва­ти за­вод, ана­ло­гів яко­му в Укра­ї­ні ще не­ма. Ча­сти­на йо­го по­ту­жно­стей роз­гля­да­ти­ме­ться для екс­пор­ту, щоб ми сер­ти­фі­ку­ва­ли­ся від­ра­зу на Єв­ро­пу й ін­ші рин­ки. Ви­ро­бля­ти­ме­мо ці­лу низ­ку про­ду­кції. Зокре­ма — спе­ци­фі­чні ви­ди бо­ро­шна та пла­стів­ців. Це бу­де до­во­лі скла­дний, але ці­ка­вий про­ект.

Те­хно­ло­гії управ­лі­н­ня

Ви ска­за­ли, що кла­стер — це те­ри­то­рія в 50–70 км. Звід­ки та­кі роз­ра­хун­ки?

— Бра­ли­ся до ува­ги ефе­ктив­ність управ­лі­н­ня, мо­жли­вість пе­ре­ки­ну­ти те­хні­ку за 3–4 го­ди­ни, зда­тність про­кон­тро­лю­ва­ти й опе­ра­тив­но від­ре­а­гу­ва­ти. Це те­ри­то­рія, що є одна­ко­вою за стру­кту­рою ґрун­тів й опа­дів. По­тра­пля­ю­чи в ін­шу зо­ну, де тро­хи ін­ші осо­бли­во­сті, як мі­ні­мум із по­зи­ції управ­лі­н­ня — то­му їх лі­пше роз­ме­жу­ва­ти. Кла­стер­ний ме­не­джмент дає змо­гу опти­мі­зу­ва­ти по­льо­ві ро­бо­ти та роз­по­ді­ли­ти ро­бо­чу си­лу й те­хні­ку.

У сіль­сько­му го­спо­дар­стві все одно не­мо­жли­во все по­ра­ху­ва­ти. Іно­ді опа­ди є тіль­ки на одно­му по­лі, про­те в будь-яко­му ра­зі лег­ше ма­нев­ру­ва­ти в ме­жах 70 км, ніж в ме­жах 100 км. Ефе­ктив­ність в управ­лін­ні ви­ни­кає зав­дя­ки від­су­тно­сті про­сто­їв те­хні­ки, опти­мі­за­ції зайня­то­сті агро­но­ма. На власному до­сві­ді пе­ре­свід­чи­ли­ся, що ефе­ктив­но управ­ля­ти кла­сте­ром за­галь­ною пло­щею сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь по­над 20 тис. га — важ­ко.

Є чи­сто суб’єктив­ні роз­ра­хун­ки (ме­не пе­ре­ко­на­ли у цьо­му кіль­ка ро­ків то­му), що агро­ном мо­же ефе­ктив­но управ­ля­ти 3 тис. га. А в нас ви­хо­дить 4 тис. га на одно­го агро­но­ма. У кри­зу є дві стра­те­гії: або роз­ши­ряй­ся й ди­фе­рен­ці­юй­ся, або по­лі­пшуй вну­трі­шні бі­знес-про­це­си. Ми пі­шли по дру­го­му шля­ху, ну й тро­хи роз­ши­ри­ли­ся. Най­кра­ща стра­те­гія — дві одно­ча­сно, без­про­гра­шна. Щоб під­ви­щи­ти ефе­ктив­ність, чи­ма­ло про­це­сів ми ав­то­ма­ти­зу­ва­ли. В Agricom Group пра­цює 7 ін­фор­ма­цій­них си­стем: вну­трі­шніх ко­му­ні­ка­цій і до­ку­мен­то­обі­гу, мо­ні­то­рин­гу те­хні­ки, управ­лі­н­ня зе­мель­ним бан­ком, управ­лі­н­ня аграр­ни­ми те­хно­ло­гі­я­ми, тен­дер­них за­ку­пі­вель, без­по­се­ре­дньо СУП і кор­по­ра­тив­на ана­лі­ти­чна си­сте­ма. Ми рік пра­цю­ва­ли над упро­ва­дже­н­ням цих си­стем.

Як ці си­сте­ми спів­і­сну­ють?

— Ча­сти­на си­стем за­крі­пле­на тіль­ки за кон­кре­тни­ми фун­кці­я­ми та під­роз­ді­ла­ми, а ча­сти­на — вза­єм­но ін­те­гро­ва­ні. Ро­бо­та з ни­ми дає мо­жли­вість про­во­ди­ти ана­ліз у ре­жи­мі ре­аль­но­го ча­су. Є мо­жли­вість ро­зу­мі­ти ди­на­мі­ки про­да­жів і зби­ра­н­ня вро­жаю на ко­жно­му по­лі, ро­бо­ту те­хні­ки, обро­бі­ток ґрун­ту, реш­тки зер­на то­що. Ва­жли­во ма­ти тіль­ки до­ступ до ін­тер­не­ту. Ми чи­ма­ло ча­су при­ді­ли­ли то­му, щоб на­ші пра­ців­ни­ки до­да­ва­ли ін­фор­ма­цію в під­си­сте­ми в ре­жи­мі ре­аль­но­го ча­су. Є мо­жли­вість від­слід­ко­ву­ва­ти ро­бо­ту еле­ва­то­рів, а та­кож до­став­ку зер­на. Ви­дно, скіль­ки ча­су ко­жна ма­ши­на в до­ро­зі, скіль­ки паль­но­го ви­тра­чає, скіль­ки во­на ве­зе зер­на, як дов­го сто­їть в чер­зі на еле­ва­то­рі. На цих да­них мо­жна зро­би­ти ана­ліз ефе­ктив­но­сті ро­бо­ти ко­жно­го під­роз­ді­лу

Хто роз­ро­бляв про­грам­не за­без­пе­че­н­ня?

— Це про­грам­не за­без­пе­че­н­ня сто­рон­ніх роз­ро­бни­ків, про­те са­ма ме­то­ди­ка за­сто­су­ва­н­ня, ада­пта­ція, впро­ва­дже­н­ня та ре­а­лі­за­ція — за­слу­га на­ших спе­ці­а­лі­стів. Ра­ні­ше я був фі­нан­со­вим ди­ре­кто­ром, а та­кі ке­рів­ни­ки ча­сто ав­то­ма­ти­зу­ють про­це­си. У мо­їх ко­лег був аналогічний до­свід. Під час обго­во­ре­н­ня й на­ро­ди­ла­ся ця ідея. Най­скла­дні­шим ви­я­ви­ло­ся впро­ва­ди­ти 7 основ­них си­стем.

В аграр­но­му ви­ро­бни­цтві, що ці­ка­во, у тій са­мій Ар­ген­ти­ні чи Бра­зи­лії, ще є, ку­ди роз­ви­ва­ти­ся в на­пря­мі впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій, під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті про­це­сів ве­де­н­ня агро­бі­зне­су, то­му орі­єн­ту­ва­ти­ся ли­ше на між­на­ро­дний до­свід — не зов­сім пра­виль­но. До­бре отри­му­ва­ти вла­сний до­свід. Ми по­слу­го­ву­є­мо­ся укра­їн­ськи­ми й за­кор­дон­ни­ми роз­роб­ка­ми, але всі во­ни бу­ли пе­ре­пи­са­ні під на­ші по­тре­би. До ре­чі, у нас ду­же су­во­рий кон­троль ро­бо­ти пра­ців­ни­ків і те­хні­ки. Спо­ча­тку ми ви­рі­шу­є­мо, що ро­би­ти­ме­мо, а то­ді за­без­пе­чу­є­мо га­дже­та­ми ви­ко­нав­ців. На­ші агро­но­ми за остан­ні пів­ро­ку ду­же ба­га­то для се­бе ви­вчи­ли.

Ви на­вча­є­те спів­ро­бі­тни­ків чи від­да­є­те пе­ре­ва­гу го­то­вим фа­хів­цям?

— Ми за­ли­ши­ли всіх, але бу­ла жорс­тка ви­мо­га — за мі­сяць осво­ї­ти те­хні­ку й на­вчи­ти­ся пра­цю­ва­ти в си­сте­мі. У нас є агро­ном, ко­тро­му вже да­ле­ко за 50, утім, ни­ні в ньо­го пре­кра­сні ре­зуль­та­ти в осво­єн­ні но­вої те­хні­ки. Лю­ди са­мі вже вклю­чи­ли­ся у цей про­цес. Ни­ні ми на­би­ра­є­мо но­вих пра­ців­ни­ків, і нам ду­же по­трі­бні хо­ро­ші агро­но­ми. Є пла­ни по кла­сте­рах, ком­па­нії по­трі­бні спе­ці­а­лі­сти. Про­те до­хо­ди­мо ви­снов­ку, що фа­хів­ців лі­пше ро­сти­ти сво­їх.

На­скіль­ки ви­ро­сла ефе­ктив­ність управ­лі­н­ня із за­сто­су­ва­н­ням

ав­то­ма­ти­зо­ва­них си­стем? — Я боюся за­га­ду­ва­ти — се­зон тіль­ки по­чав­ся. Про­те вже мо­жу ска­за­ти, що ви­тра­ти па­ли­ва ско­ро­ти­ли на 30%. Ми під­ви­щи­ли зар­пла­ту на 20%. Під­ви­щу­є­ться лі­міт фі­нан­су­ва­н­ня за лі­зин­го­ви­ми про­гра­ма­ми. Ефе­ктив­ність вкла­день на­шої ком­па­нії — до­ста­тньо ви­со­ка. Я знаю, де є гро­ші в кон­кре­тний мо­мент ча­су, які ін­ве­стор вкла­дає в бі­знес. Пер­ший кла­стер був пі­ло­тним, на дру­го­му ми про­те­сту­ва­ли на­ші на­пра­цю­ва­н­ня. Те­пер ми го­то­ві мас­шта­бу­ва­ти­ся, і, го­лов­не, що ін­ве­сто­ри го­то­ві до­ві­ри­ти свої ко­шти.

Пе­тро Мельник, ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор ком­па­нії Agricom Group

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.