Рі­ше­н­ня на міль­йон

Як ви­зна­чи­ти плю­си і мі­ну­си ре­а­лі­за­ції еле­ва­тор­но­го про­е­кту, перш ніж йо­го роз­по­чи­на­ти у власному го­спо­дар­стві

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Оле­ксій ХАРСУН, ана­лі­тик

Про без­сум­нів­ні успі­хи агро­екс­пор­ту будь-який агро­фун­кціо­нер охо­че відзві­тує з від­по­від­ної три­бу­ни, але на­вряд чи роз­ка­же агра­рі­ям про те, що озна­чає бу­ти нет­то-екс­пор­те­ром зер­на в еко­но­мі­чно­му сен­сі. Зро­зумі­ло чо­му: бо ці­на укра­їн­сько­го збіж­жя ви­зна­ча­є­ться на за­мор­ських то­вар­них бір­жах, а на ру­ки ре­аль­ний фер­мер із Гло­би­но­го чи Тер­но­по­ля отри­має те, що від ці­єї су­ми за­ли­ши­ло­ся — пі­сля спла­ти фра­хту, по­слуг трей­де­рів та еле­ва­то­ру.

До­ступ до рин­ку — го­лов­ний чин­ник успі­ху сіль­го­спви­ро­бни­ка. Екс­порт­на орі­єн­то­ва­ність укра­їн­сько­го агро­бі­зне­су при­во­дить до то­го, що між ви­ро­бни­ком і по­ку­пцем, а над­то дрі­бним ви­ро­бни­ком, за­ко­но­мір­но ви­ни­кає низ­ка по­се­ре­дни­ків.

Ко­жен із них ви­ко­нує свою мі­сію: еле­ва­тор — фор­мує то­вар­ну пар­тію збіж­жя із за­да­ни­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми, трей­дер — шу­кає ви­гі­дно­го по­ку­пця та здій­снює юри­ди­чний су­про­від уго­ди, пе­ре­ві­зник — транс­пор­тує зер­но. Всі, зро­зумі­ло, хо­чуть за­ро­би­ти на сво­їх по­слу­гах. Оскіль­ки вре­шті-решт са­ме ви­ро­бник про­ду­кції спла­чує її до­ступ на ри­нок, то за­ко­но­мір­ним є йо­го ба­жа­н­ня мі­ні­мі­зу­ва­ти ви­тра­ти.

Най­до­рож­че сіль­го­спви­ро­бни­ко­ві сьо­го­дні об­хо­ди­ться до­роб­ка зер­на до тих ви­мог, яким має від­по­від­а­ти то­вар­на пар­тія, — за стан­дар­том ДСТУ, за кон­тра­ктом чи умо­ва­ми по­ку­пця. Йде­ться на­сам­пе­ред про очи­ще­н­ня та, за по­тре­би, до­су­шу­ва­н­ня. Отож пе­ред го­спо­дар­ством по­стає пи­та­н­ня, що ви­гі­дні­ше: спла­чу­ва­ти за ці по­слу­ги еле­ва­то­ру (по­го­джу­ю­чись на йо­го умо­ви) чи ви­тра­ти­ти зна­чні ко­шти й по­бу­ду­ва­ти вла­сний мі­ні-еле­ва­тор?

Чо­му та як

Са­ме із цим за­пи­та­н­ням 2011 ро­ку до ме­не звер­нув­ся ди­ре­ктор агро­фір­ми «Зо­ло­тни­ки-Агро», що на Тер­но­піль­щи­ні, Ма­твій Па­вло­вич Па­ли­ха­та. Го­спо­дар­ство роз­та­шо­ва­не в зо­ні до­ста­тньо­го зво­ло­же­н­ня — по­бли­зу ма­льов­ни­чої рі­чки Стри­па бі­ля се­ла Зар­ва­ни­ця. Вна­слі­док ко­ро­тко­го ве­ге­та­цій­но­го пе­рі­о­ду основ­ні сіль­гос­пкуль­ту­ри, що да­ють най­біль­шу ка­пі­та­лі­за­цію та при­бу­ток, по­тре­бу­ють обов’яз­ко­во­го до­су­шу­ва­н­ня. Зви­чай­ною про­бле­мою но­вих площ є зна­чне за­бур’яне­н­ня по­сі­вів. У сі­во­змі­ні пе­ре­ва­жа­ють та­кі куль­ту­ри: ку­ку­ру­дза — 50%, соя — 10% і рі­пак — 20%.

На той час, як при­га­дує го­спо­дар, в орен­ді ма­ли 1200 га. Аби на­ле­жним чи­ном здій­сню­ва­ти всі те­хно­ло­гі­чні опе­ра­ції, пі­ді­бра­ли та при­дба­ли від­по­від­ну кіль­кість тра­кто­рів, при­чі­пно­го ін­вен­та­рю, ком­бай­нів. Се­ре­дня вро­жай­ність за ці ро­ки ста­но­ви­ла: ку­ку­ру­дзи — 110 ц/га, рі­па­ку ози­мо­го — 43 ц/га, пше­ни­ці ози­мої — 55 ц/г, ячме­ню яро­го — 51 ц/га та сої — 22 ц/га. Утім, в го­спо­дар­ства не бу­ло сво­го склад­сько­го при­мі­ще­н­ня, очи­ще­н­ня й, від­по­від­но, су­ші­н­ня. Вла­сне, й до най­ближ­чих еле­ва­то­рів да­ле­чень­ко. Отож, ре­тель­но по­ра­ху­вав­ши ви­тра­ти — для цьо­го бу­ло роз­ро­бле­но від­по­від­ний бі­зне­сплан, — ви­рі­ши­ли бу­ду­ва­ти вла­сний мі­ні-ком­плекс із пер­спе­кти­вою до­роб­ки сво­го зер­на до чин­них стан­дар­тів і мо­жли­во­сті на­да­н­ня по­слуг ін­шим то­ва­ро­ви­ро­бни­кам. Зна­йшли вда­лу, хо­ча й не над­то ве­ли­ку (1,32 га) ді­лян­ку під за­бу­до­ву — при­бли­зно рів­но­від­да­ле­ну від по­лів го­спо­дар­ства, з до­сту­пом до до­ро­ги з асфаль­то­вим по­кри­т­тям, за 15 ме­трів від газопроводу се­ре­дньо­го ти­ску. Бу­ли та­кож тран­сфор­ма­тор по­ту­жні­стю 400 кВт, во­да зі свер­дло­ви­ни, май­дан­чик для тра­кто­рів і при­чі­пно­го обла­дна­н­ня, а та­кож при­мі­ще­н­ня, які бу­ло від­ре­мон­то­ва­но під адмін­бу­дів­лю та май­стер­ню.

Каль­ку­ля­тор про­е­кту

Згі­дно з на­да­ною по­ста­чаль­ни­ком обла­дна­н­ня те­хно­ло­гі­чною до­ку­мен­та­ці­єю про­ве­ли гео­де­зи­чні ро­бо­ти та роз­ра­ху­ва­ли фун­да­мен­ти під за­валь­ну яму, зер­но­су­шар­ку, но­рії, си­лос на­ко­пи­че­н­ня, охо­ло­дже­н­ня, екс­пе­ди­ції та збе­рі­га­н­ня, не за­бу­ли й про 80-тон­ні ва­ги для ав­то­транс­пор­ту. Ге­о­ло­гі­чні до­слі­дже­н­ня ви­я­ви­ли про­бле­му ді­лян­ки — гли­бо­ке за­ля­га­н­ня но­сій­но­го ша­ру ґрун­ту, от­же, до­да­тко­во на 11% бу­ло збіль­ше­но роз­мі­ри фун­да­мен­тів від за­пла­но­ва­них.

Бу­ді­вель­ні ро­бо­ти по­ча­ли 25 кві­тня й за­кін­чи­ли 22 ли­пня 2012 ро­ку. Тіль­ки на са­му опа­луб­ку на за­галь­но­бу­ді­вель­них ро­бо­тах бу­ло ви­тра­че­но 35 м2 обрі­зної до­шки та бру­су, 155 т ар­ма­ту­ри та 970 м2 бе­то­ну. На мон­ту­ван­ні но­рій і си­ло­сів за­лу­чи­ли кран із 42-ме­тро­вою ви­со­тою стріли (12 днів йо­го ро­бо­ти обі­йшли­ся го­спо­дар­ству в 70 тис. грн). Та­кож пра­цю­ва­ли кран із 18-ме­тро­вою ви­со­тою стріли та екс­ка­ва­тор.

Як роз­по­від­ає Ма­твій Па­вло­вич, за очи­ще­н­ня рі­па­ку на вла­сних по­ту­жно­стях ви­рі­ши­ли взя­ти­ся на по­ча­тку ли­пня, хо­ча бу­ді­вель­ні ро­бо­ти ще три- ва­ли. пе­ред цим на су­сі­дньо­му еле­ва­то­рі, ку­ди при­ве­зли ма­ши­ну сво­го вро­жаю, ви­зна­чи­ли, що за­бру­дне­ність ста­но­вить 12%. Ці­ка­во, що за самостійної до­роб­ки рі­па­ку з очи­ще­них 1289 т від­хо­ди ста­но­ви­ли ли­ше 51 т (4,03% за фа­ктом). Та­ким чи­ном, вла­сне очи­ще­н­ня рі­па­ку до­зво­ли­ло збе­рег­ти го­спо­дар­ству по­над 100 т збіж­жя. Еко­но­мія (за ці­ни рі­па­ку 4500 грн/т) ста­но­ви­ла май­же 470 тис. грн.

З 19 сер­пня по 3 гру­дня 2012 ро­ку до­ро­би­ли 7,83 тис. тонн зер­на ку­ку­ру­дзи. Се­ре­днє во­ло­го­зни­же­н­ня бу­ло 13,5%. Ви­тра­ти го­спо­дар­ства ста­но­ви­ли: на еле­ктро­енер­гію — 74,7 тис. грн, на газ — 762 тис. грн, на зар­пла­ту пер­со­на­лу — 51,3 тис. грн. Не­пов­на со­бі­вар­тість одно­го від­со­тка во­ло­го­зни­же­н­ня ста­но­ви­ла — 8,4 грн/т.

Якщо на­віть по­ра­ху­ва­ти тіль­ки рі­зни­цю між та­ри­фа­ми еле­ва­то­ра та со­бі­вар­ті­стю вла­сної до­роб­ки зер­но­вих, то й то­ді еко­но­мія ста­но­ви­ла 1650 тис. грн. А як­би до­ро­бля­ли це зер­но на еле­ва­то­рі й за­хо­ті­ли б йо­го за­бра­ти, то за від­ван­та­же­н­ня еле­ва­тор ви­ста­вив би ще близь­ко 300 тис. грн.

За­галь­на вар­тість ре­а­лі­за­ції про­е­кту — 7,9 млн грн, зокре­ма вар­тість бу­ді­вель­них ро­біт й орен­ди те­хні­ки — 1,73 млн грн. У цю су­му не вхо­дить вар­тість ді­лян­ки.

Хай там як, шля­хом еко­но­мії на по­слу­гах го­спо­дар­ство пов­ні­стю по­вер­ну­ло ви­тра­че­ні ко­шти про­тя­гом трьох ро­ків ро­бо­ти ком­пле­ксу, а ще роз­ши­ри­ло йо­го скла­да­ми під­ло­го­во­го збе­рі­га­н­ня та вста­но­ви­ло су­ча­сну си­сте­му ві­део­на­гля­ду.

Ро­зум­ний ви­бір

Еле­ва­тор, по­бу­до­ва­ний тер­но­піль­ськи­ми агра­рі­я­ми, зві­сно, аж ні­як не на­звеш взір­цем ви­со­ких те­хно­ло­гій. І при­чи­на цьо­му ба­наль­на: від­су­тність в го­спо­дар­ства мо­жли­во­сті за­лу­чи­ти фі­нан­со­ві ре­сур­си за аде­ква­тну ці­ну. Мо­жна дов­го пе­ре­лі­чу­ва­ти не­до­лі­ки: не­до­ско­на­ла те­хно­ло­гі­чна схе­ма, мо­раль­но за­ста­рі­лий тип су­шар­ки при­во­дить до ви­со­ких ви­трат га­зу, не­до­ско­на­ле та ма­ло­про­ду­ктив­не очи­сне обла­дна­н­ня. Має свої не­до­лі­ки й ді­лян­ка, де по­бу­до­ва­ний еле­ва­тор: во­на за­ті­сна та без ви­хо­ду до за­лі­зни­ці.

Однак в су­хо­му за­ли­шку — про­ект оку­пив­ся за не­пов­них три ро­ки! Хай це бу­ло до­ся­гну­то на­віть ці­ною пев­них ком­про­мі­сів. Вар­то за­зна­чи­ти, що пра­кти­чній ре­а­лі­за­ції про­е­кту пе­ре­ду­ва­ли ґрун­тов­ні еко­но­мі­чні роз­ра­хун­ки. Ви­тра­ти­ти па­ру ти­сяч до­ла­рів на бі­зне­сплан про­е­кту вар­ті­стю по­над міль­йон єв­ро — ро­зум­ний ви­бір. Ухва­лю­ю­чи рі­ше­н­ня про по­бу­до­ву еле­ва­то­ра, го­спо­да­рі ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли не аб­стра­ктну вар­тість тон­ни збе­рі­га­н­ня, а зро­зумі­лі­ші для еко­но­мі­стів по­ка­зни­ки — NPV, IRR, то­що.

Фор­маль­ний ана­ліз до­зво­лив ви­зна­чи­ти об’єктив­ні пе­ред­умо­ви успі­шної ре­а­лі­за­ції та роз­ви­тку про­е­кту:

ко­ро­тке транс­порт­не пле­че — від­стань до по­лів ста­но­вить в се­ре­дньо­му 5–16 км, а від­стань до най­ближ­чо­го чу­жо­го еле­ва­то­ра — 25 км;

тран­спорт­на до­сту­пність для про­да­жів — до­ступ до ав­то­мо­біль­ної до­ро­ги з асфаль­то­вим по­кри­т­тям. У роз­по­ря­джен­ні го­спо­дар­ства є ав­то­мо­біль МАЗ 551608 із при­че­пом і два спе­ці­а­лі­зо­ва­них ав­то­мо­бі­лі­зер­но­во­зи;

до­сту­пність то­чки під­клю­че­н­ня до газопроводу ви­со­ко­го ти­ску — га­зо­про­від ви­со­ко­го ти­ску про­хо­дить по пе­ри­ме­тру ді­лян­ки й має до­ста­тню по­ту­жність для під­клю­че­н­ня зер­но­су­шиль­но­го обла­дна­н­ня;

до­сту­пна то­чка під­клю­че­н­ня до за­галь­ної еле­ктро­ме­ре­жі по­трі­бної на­пру­ги;

го­спо­дар­ство за­без­пе­че­не від­по­від­ни­ми ква­лі­фі­ко­ва­ни­ми тру­до­ви­ми ре­сур­са­ми;

го­спо­дар­ство має по­да­тко­ві піль­ги, оскіль­ки є пла­тни­ком фі­ксо­ва­но­го сіль­госп­по­да­тку (на мо­мент ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня про по­ча­ток про­е­кту). Від­по­від­но до умов опо­да­тку­ва­н­ня під­при­єм­ство не є пла­тни­ком по­да­тку на при­бу­ток, а та­кож має піль­ги зі спла­ти ПДВ. Уна­слі­док цьо­го на ком­плекс із до­роб­ки та збе­рі­га­н­ня зер­на по­ши­рю­ю­ться всі за­зна­че­ні ви­ще піль­ги з опо­да­тку­ва­н­ня.

Зві­сно, на­віть до­ско­на­лий план ні­чо­го не вар­тий без ви­ко­на­н­ня. Слід від­да­ти на­ле­жне ко­ман­ді агро­фір­ми та без­по­се­ре­дньо її ке­рів­ни­ку — не ко­жний ко­мер­цій­ний еле­ва­тор бу­ду­ють в та­кі сти­слі стро­ки. Над­зви­чай­но ро­зум­ним ви­явив­ся ви­бір по­ста­чаль­ни­ка. На рин­ку, як ві­до­мо, ба­га­то по­ста­чаль­ни­ків, які го­то­ві про­да­ти обла­дна­н­ня де­шев­ше або кра­щої яко­сті. Оби­ра­ю­чи обла­дна­н­ня, го­спо­дар­ство на­ма­га­ло­ся ма­кси­маль­но узго­ди­ти йо­го скла­до­ві між со­бою та з усі­ма до­да­тко­ви­ми ком­по­нен­та­ми — май­дан­чи­ка­ми но­рій, ого­ро­дже­н­ня­ми то­що.

Отож, ухва­лю­ю­чи рі­ше­н­ня на міль­йон (до­ла­рів, зві­сно), а са­ме стіль­ки сьо­го­дні ко­штує при­стой­ний мі­ні-еле­ва­тор, є сенс ро­би­ти це ма­кси­маль­но ви­ва­же­но.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.