Пе­ре­за­ван­та­же­н­ня

Укра­ї­на ма­ла всі мо­жли­во­сті за­про­ва­ди­ти про­гре­сив­ну си­сте­му агро­стра­ху­ва­н­ня, про­те не ско­ри­ста­ла­ся ни­ми пов­ною мі­рою. Що на­то­мість?

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

До­не­дав­на стра­хо­ви­ки не зва­жа­ли на стра­хо­ві по­тре­би ма­ло­зе­мель­них фер­ме­рів. У цен­трі їхньої ува­ги бу­ли ве­ли­кі сіль­госп­під­при­єм­ства, й на­сам­пе­ред агро­хол­дин­ги, які обро­бля­ють зна­чні пло­щі сіль­го­спу­гідь. Уже не­вдов­зі це мо­же змі­ни­ти­ся.

Ні для ко­го не се­крет, що з кві­тня 2015 ро­ку при Мі­на­гро­по­лі­ти­ки пра­цює Ро­бо­ча гру­па з пи­тань удо­ско­на­ле­н­ня за­ко­но­дав­ства си­сте­ми сіль­сько­го­спо­дар­сько­го стра­ху­ва­н­ня — за уча­стю не­за­ле­жних екс­пер­тів, пред­став­ни­ків агро­спіль­но­ти і фа­хів­ців стра­хо­во­го рин­ку, які в лю­то­му 2015 ро­ку об’єд­на­ли­ся при На­цком­фін­по­слуг.

За­га­лом усі пе­ред­умо­ви для но­во­го ви­тка роз­ви­тку агро­стра­ху­ва­н­ня у кра­ї­ні є, ка­жуть ана­лі­ти­ки.

Якщо всі ці про­по­зи­ції бу­дуть під­три­ма­ні за­ко­но­дав­ця­ми, до­ступ до агро­стра­ху­ва­н­ня з дер­жав­ною фі­нан­со­вою під­трим­кою ма­ють шанс отри­ма­ти на­віть осо­би­сті се­лян­ські го­спо­дар­ства. Як у Поль­щі, де стра­ху­ю­ться фер­ме­ри, ко­трі го­спо­да­рю­ють на 2–3 ге­кта­рах. Про пер­спе­кти­ви агро­стра­ху­ва­н­ня га­зе­ті «Агро­Мар­кет» роз­по­від­ає Іри­на Головко, спів­ро­бі­тник Гру­пи Сві­то­во­го бан­ку в Укра­ї­ні.

На тлі то­таль­но­го бю­дже­тно­го де­фі­ци­ту го­во­ри­ти про стра­ху­ва­н­ня сіль­госп­про­ду­кції ви­да­є­ться що­най­мен­ше ци­ні­чним. До то­го ж усі втя­гну­ті до про­це­су стру­кту­ри акти­ві­зу­ва­ли­ся й на­ма­га­ю­ться здій­сню­ва­ти гло­баль­не ре­фор­му­ва­н­ня. Чи по­трі­бне во­но і чи є за­га­лом сенс у стра­ху­ван­ні сіль­госп­про­ду­кції для укра­їн­ських агра­рі­їв? Сво­ї­ми дум­ка­ми із цьо­го при­во­ду по­ді­ли­ла­ся екс­перт у цій га­лу­зі, спів­ро­бі­тник Гру­пи Сві­то­во­го бан­ку в Укра­ї­ні Іри­на ГОЛОВКО.

– Дер­жа­ва всі­ля­ко на­ма­га­є­ться за­пу­сти­ти ме­ха­нізм стра­ху­ва­н­ня сіль­госп­про­ду­кції. Що­прав­да, не має до кін­ця чі­тко сфор­мо­ва­ної стра­те­гії, як це зро­би­ти, яким шля­хом кра­ще ру­ха­ти­ся, — за­ува­жує екс­перт. — Адже від­пра­цьо­ва­них й успі­шно ре­а­лі­зо­ва­них у сві­ті схем із на­да­н­ня держ­під­трим­ки в агро­стра­ху­ван­ні є кіль­ка. До то­го ж усю­ди ді­ють та­кі прин­ци­пи: одно­ти­пність стра­хо­во­го до­го­во­ру, єди­на ан­де­рай­тин­го­ва по­лі­ти­ка (оцін­ки зби­тку), стан­дар­ти­зо­ва­ні підходи до оцін­ки вар­то­сті стра­ху­ва­н­ня та від­шко­ду­ва­н­ня зби­тку. А мо­жли­вість кон­тро­лю з бо­ку уря­ду за ви­ко­ри­ста­н­ням дер­жав­них ко­штів і ре­зуль­та­тів про­гра­ми — обов’яз­ко­ва скла­до­ва.

Най­про­сті­ше бу­ло б за­про­ва­ди­ти си­сте­му ка­та­стро­фі­чно­го по­кри­т­тя (як в Ме­кси­ці, Ін­дії, Ні­меч­чи­ні), за яко­го ство­рю­є­ться так зва­ний дер­жав­ний фонд ка­та­строф, пе­ре­стра­хо­ва­ний на сві­то­вих рин­ках. Сю­ди вхо­дять за­зви­чай ін­де­ксні про­ду­кти по­го­ди та/або вро­жаю, рід­ше — муль­ти­ри­зи­ко­ві про­гра­ми. Дру­гий шлях — ство­ри­ти так зва­но­го дер­жав­но­го Адмі­ні­стра­то­ра про­гра­ми (як Federal Crop Insurance Corporation у США), який фор­му­ва­ти­ме по­лі­ти­ку аг- ро­стра­ху­ва­н­ня кра­ї­ни, роз­ро­бля­ти­ме та за­твер­джу­ва­ти­ме всі стра­хо­ві про­гра­ми, про­во­ди­ти­ме до­бір стра­хо­вих ком­па­ній, що ви­сту­плять аген­та­ми з ре­а­лі­за­ції про­гра­ми держ­під­трим­ки. Ще один ва­рі­ант — дер­жа­ва та при­ва­тні стра­хо­ві ком­па­нії спіль­но ство­рять об’єд­на­н­ня стра­хо­ви­ків, яке за сво­єю су­т­тю є дер­жав­но-при­ва­тним Адмі­ні­стра­то­ром і ре­а­лі­зує дер­жав­ну по­лі­ти­ку під­трим­ки агро­ви­ро­бни­ків (як TARSIM у Ту­реч­чи­ні чи Agroseguro в Іспа­нії, а та­кож у Пор­ту­га­лії та Ізра­ї­лі). У Ка­на­ді на фе­де­раль­но­му рів­ні сфор­мо­ва­но по­лі­ти­ку агро­стра­ху­ва­н­ня, а вже в ко­жній про­він­ції на рин­ко­вих умо­вах пра­цю­ють 10 уні­каль­них дер­жав­них ко­ро­лів­ських кор­по­ра­цій. Пе­ре­ва­жно при­ва­тне стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ри­зи­ків ре­а­лі­зо­ва­но у Фран­ції, Ав­стрії, Шве­ції, Іта­лії. Є при­кла­ди, ко­ли уряд ті­єї чи ін­шої кра­ї­ни ство­рює дер­жав­ну стра­хо­ву ком­па­нію (Гре­ція, Кіпр, Бі­ло­русь, Та­джи­ки­стан), що на­пря­му ре­а­лі­зує держ­про­гра­му агро­стра­ху­ва­н­ня. Про­те та­кі при­кла­ди не де­мон­стру­ють до­ста­тньої успі­шно­сті.

До чо­го я ве­ду? Нам по­трі­бне чі­тке ро­зу­мі­н­ня, яким шля­хом ми хо­че­мо ру­ха­ти­ся. Я хо­ті­ла б роз­ві­я­ти міф про те, що дер­жав­на під­трим­ка си­сте­ми агро­стра­ху­ва­н­ня обме­жу­є­ться ли­ше ви­пла­тою суб­си­дій на стра­хо­ві пре­мії. Слід пам’ята­ти про еко­но­мі­чний чин­ник ви­ще­зга­да­них ме­ха­ні­змів. Адмі­ні­стра­тор про­гра­ми держ­під­трим­ки роз­ро­бляє про­гра­ми стра­ху­ва­н­ня, пе­ре­стра­хо­вує ри­зи­ки, утри- мує всі про­гра­ми що­до су­про­во­ду — ін­фор­ма­цій­ну си­сте­му ме­не­джмен­ту, збір й оброб­ку ме­тео­да­них і да­них уро­жай­но­сті, під­го­тов­ку спе­ці­а­лі­стів, на­вча­н­ня агро­ви­ро­бни­ків, за­ко­но­дав­чі й ін­ші іні­ці­а­ти­ви.

Про­сті­ше ка­жу­чи, Адмі­ні­стра­тор не­се на со­бі всі ви­тра­ти з утри­ма­н­ня си­сте­ми. В Ме­кси­ці, Ін­дії, США, Япо­нії уря­ди взя­ли на се­бе ле­во­ву час­тку ви­трат із фі­нан­су­ва­н­ня Адмі­ні­стра­то­ра. В Ту­реч­чи­ні, Іспа­нії, Ка­на­ді ви­тра­ти біль­шою чи мен­шою мі­рою пе­ре­роз­по­ді­ле­но між дер­жа­вою та стра­хо­вим рин­ком. На які ви­тра­ти го­то­вий наш уряд і чи го­то­вий вза­га­лі? Ко­ли він від­по­вість на це за­пи­та­н­ня, мо­жна бу­де ро­зу­мі­ти, який шлях для Укра­ї­ни най­прийня­тні­ший.

Що­до про­від­них стра­хо­вих ком­па­ній, то во­ни сьо­го­дні де­мон­стру­ють во­лю й ре­аль­ні дії до ство­ре­н­ня са­ме дер­жав­но­при­ва­тно­го Адмі­ні­стра­то­ра. Во­ни го­то­ві пов­ні­стю утри­му­ва­ти цю стру­кту­ру, що в умо­вах на­шої кра­ї­ни ду­же ва­жли­во! По су­ті, цю мо­дель уже за­кла­де­но в осно­ву чин­но­го за­ко­но­дав­ства. Утім, ри­нок агро­стра­ху­ва­н­ня по­тре­бує про­зо­рих умов гри та кар­ди­наль­них змін до си­сте­ми ви­пла­ти суб­си­дій на стра­хо­ві пре­мії. Це — го­лов­ний акцент за­ко­но­дав­чих но­ва­цій, що мо­жуть уже ці­єї осе­ні ста­ти фун­да­мен­том ті­єї си­сте­ми, яка дасть агро­стра­ху­ван­ню в Укра­ї­ні дру­ге ди­ха­н­ня.

Ні для ко­го не се­крет, що з кві­тня 2015 ро­ку при Мі­на­гро­по­лі­ти­ки пра­цює Ро­бо­ча гру­па з пи­тань удо­ско­на­ле­н­ня за­ко- но­дав­ства си­сте­ми сіль­сько­го­спо­дар­сько­го стра­ху­ва­н­ня. Ту­ди вві­йшли пред­став­ни­ки від агро­ви­ро­бни­ків і стра­хо­во­го рин­ку, які в лю­то­му 2015 ро­ку об’єд­на­ли­ся при На­цком­фін­по­слуг. Наш Про­ект за­про­ше­ний як не­за­ле­жний екс­перт у цій га­лу­зі. Про­ве­де­но ко­пі­тку ро­бо­ту. Мо­жу ска­за­ти, що впер­ше за остан­ні де­сять ро­ків спо­сте­рі­га­є­ться єд­на­н­ня стра­хо­ви­ків нав­ко­ло спіль­ної ме­ти — ство­ре­н­ня ді­є­во­го ме­ха­ні­зму, який на­сам­пе­ред слу­гу­ва­ти­ме для за­хи­сту агро­ви­ро­бни­ка.

Тро­хи від­крию за­ві­су що­до ва­жли­вих пи­тань, що за­кла­де­ні до но­во­го за­ко­но­про­е­кту. Змі­ню­є­ться ме­ха­нізм ви­пла­ти пре­мій — те­пер агра­рій спла­чу­ва­ти­ме ли­ше свою ча­сти­ну — це 50% та/або мен­ше від су­ми стра­хо­вої пре­мії. Стра­хо­ви­ки ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­муть про­гра­му держ­під­трим­ки ли­ше за умо­ви пе­ре­ка­зу дер­жа­вою гро­шо­вих ко­штів на спе­ці­аль­ний ра­ху­нок. Та­кож во­ни зо­бов’яза­ні ство­рю­ва­ти спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ре­зер­ви під ри­зи­ки стра­ху­ва­н­ня сіль­госп­про­ду­кції.

Те­пер за­кон по­ши­рю­ва­ти­ме свою дію на всі стра­хо­ві ком­па­нії, що отри­ма­ли лі­цен­зію на ре­а­лі­за­цію сво­єї ді­яль­но­сті у сфе­рі стра­ху­ва­н­ня сіль­госп­про­ду­кції, ви­зна­ча­ю­чи основ­ні прин­ци­пи про­зо­ро­сті для під­трим­ки фун­кціо­ну­ва­н­ня си­сте­ми. До то­го ж ті ком­па­нії, що по­ба­жа­ють бра­ти участь в ре­а­лі­за­ції про­гра­ми дер­жав­ної під­трим­ки, бу­дуть зо­бов’яза­ні ста­ти чле­на­ми Аграр­но­го стра­хо­во­го пу­лу та ви­ко­ну­ва­ти всі умо­ви йо­го член­ства. Стра­хо­ви­ки, що ви­рі­шать пра­цю­ва­ти на віль­но­му рин­ку, ма­ють пра­во бу­ти асо­ці­йо­ва­ни­ми чле­на­ми пу­лу чи пра­цю­ва­ти за ме­жа­ми спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го об’єд­на­н­ня.

За­га­лом усі пе­ред­умо­ви для но­во­го ви­тка роз­ви­тку агро­стра­ху­ва­н­ня у кра­ї­ні є. Спо­ді­ва­є­мо­ся, що за­ко­но­дав­чу іні­ці­а­ти­ву вже най­ближ­чим ча­сом під­три­ма­ють у Вер­хов­ній Ра­ді.

Іри­на Головко, спів­ро­бі­тник Гру­пи Сві­то­во­го бан­ку в Укра­ї­ні

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.