До­да­тко­вий при­бу­ток бу­де

AgroMarket - - БІЗНЕС-КЕЙC -

Усі ці про­бле­ми розв’язує вла­сне схо­ви­ще: якщо й про­га­дав із ці­ною, то хоч не над­то ви­тра­тив­ся на збе­рі­га­н­ня. За ти­ся­чо­лі­тню істо­рію люд­ство ви­зна­чи­ло три основ­них ви­мо­ги до мі­сця збе­рі­га­н­ня збіж­жя: су­хе, прохо­ло­дне, за­хи­ще­не від шкі­дни­ків. Тоб­то з не­ве­ли­ки­ми ви­тра­та­ми під зер­но­схо­ви­ще мо­жна пе­ре­о­бла­дна­ти пра­кти­чно будь-яку бу­дів­лю. Від кол­го­спних ча­сів у спадок за­ли­ши­ло­ся чи­ма­ло бу­ді­вель, одні­єю з по­ши­ре­них бу­ла «клю­шка» — на три­маль­ні еле­мен­ти ха­ра­ктер­ної «клю­чко­по­ді­бної» фор­ми мон­ту­ва­ли сті­но­ві па­не­лі, на­кри­ва­ли да­хом — і от то­бі вже го­то­вий ан­гар, склад чи ко­рів­ник. Се­ред пе­ре­ваг та­кої спо­ру­ди — чи­ма­лі роз­мі­ри, ши­ри­на 18 чи 21 метр (є дві рі­зні се­рії), з дов­жи­ною се­кції 6 ме­трів. Тоб­то в біль­шо­сті ви­пад­ків та­ке схо­ви­ще ма­ти­ме пло­щу від 1000 м2, а цьо­го до­ста­тньо для збе­рі­га­н­ня 1,5– 2,0 тис. тонн збіж­жя.

Що ж отри­має го­спо­дар­ство, за­ли­шив­ши на збе­ре­же­н­ня своє зер­но? Який фі­нан­со­вий по­тен­ці­ал та­ко­го стра­те­гі­чно­го рі­ше­н­ня? Ана­ліз цін на зер­но­ві й олій­ні куль­ту­ри остан­ніх ше­сти мар­ке­тин­го­вих ро­ків свід­чить, що, на­при­клад, пше­ни­ця 3-го кла­су за 5–7 мі­ся­ців збе­рі­га­н­ня до­да­ва­ла в ці­ні в се­ре­дньо­му 30 дол. США, а со­ня­шник — 92 дол. на тон­ну. Тоб­то у ра­зі за­ван­та­же­н­ня 1500 тонн пше­ни­ці у схо­ви­щі в 1000 м2 до­да­тко­вий при­бу­ток ста­но­ви­ти­ме 45 дол./м2. Для со­ня­шни­ку ци­фра бу­де ще ці­ка­ві­ша — по­над 80 дол. при­бу­тку з 1 м2! під­ло­га. Мо­жна оби­ра­ти між асфаль­то­вим по­кри­т­тям і бе­то­ном. У 2014 ро­ці мі­ні­маль­на вар­тість асфаль­то­во­го по­кри­т­тя зав­тов­шки 5 см ста­но­ви­ла 175 грн (близь­ко 15 дол.), ма­кси­маль­на — близь­ко 20 дол. за 1 м2. У цю су­му вхо­ди­ла та­кож ще­бе­не­ва під­го­тов­ка. Зро­зумі­ло, вар­тість за­ле­жить від ре­гіо­ну: ве­ли­кий вплив на ці­ну ма­ти­ме ло­гі­сти­чна скла­до­ва — до­став­ка ще­бе­ню, асфаль­ту, на­яв­ність ква­лі­фі­ко­ва­них ви­ко­нав­ців.

Ін­ша зна­чна ста­т­тя ви­трат — по­крів­ля. Вар­тість про­фна­сти­лу з мон­та­жем ста­но­ви­ла близь­ко 160 грн/м2, тоб­то мен­ше ніж 14 дол. США.

До­да­тко­ві дрі­бні ви­тра­ти: во­ро­та, опо­ря­дже­н­ня те­ри­то­рії — 2000–3000 дол. За­га­лом за пе­ре­о­бла­дна­н­ня «клю­шки» пло­щею 1000 м2 ви­тра­ти ста­но­ви­ти­муть близь­ко 30 тис. до­ла­рів й оку­пля­ться за один се­зон.

Мі­ну­си еко­ном­ва­рі­ан­та

Бі­да в то­му, що у цій бо­чці ме­ду чи­ма­ло дьог­тю. На­віть за ве­ли­ко­го ба­жа­н­ня «клю­шка» не мо­же по­зи­ціо­ну­ва­ти­ся як су­ча­сне зер­но­схо­ви­ще — який сенс вкла­да­ти гро­ші у склад, у яко­му не­мо­жли­во роз­ван­та­жи­ти су­ча­сний зер­но­воз? На­віть КАМАЗ «со­вок» має ре­тель­но оби­ра­ти мі­сце для під­йо­му ку­зо­ва, щоб не по­шко­ди­ти по­крів­лю. Є при­кла­ди, ко­ли го­спо­да­рі за­гли­блю­ють під­ло­гу «клю­шки», що­би хоч якось збіль­ши­ти від­стань до да­ху, на­то­мість отри­му­ю­чи но­ві про­бле­ми. Річ у тім, що «клю­шка» не має фун­да­мен­ту у зви­чай­но­му ро­зу­мін­ні — тіль­ки бе­тон­ні бал­ки між се­кці­я­ми. Ін­ша про­бле­ма — гі­дро­ізо­ля­ція бу­дів­лі, має сво­їм дже­ре­лом кон­стру­ктив­ні осо­бли­во­сті «клю­шки», адже це спо­ру­да зі збір­но­го за­лі­зо­бе­то­ну, а від­так, має без­ліч сти­ків. Сти­ки між па­не­ля­ми до­сить лег­ко за­ро­би­ти, однак над­зви­чай­но ба­га­то про­блем від сти­ку між ни­жньою бал­кою та сті­но­вою па­не­л­лю. Якщо во­ло­га по­тра­пить на сті­ну скла­ду, то по­тра­пить і в склад, як не ста­рай­ся ре­тель­но за­кри­ти цей стик — мі­ні­маль­ної щі­ли­ни бу­де до­ста­тньо. Ще гір­ші спра­ви там, де до­да­тко­во по­гли­блю­ва­ли під­ло­гу. Без ре­тель­но спла­но­ва­но­го во­до­від­ве­де­н­ня во­да з нав­ко­ли­шньої те­ри­то­рії по­тра­пить у склад про­сто під бе­тон­ною бал­кою. Отож, перш ніж ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня, слід до­бре по­ду­ма­ти, чи по­трі­бні вам ці про­бле­ми в май­бу­тньо­му. По­при все, та­ке пе­ре­о­бла­дна­н­ня — це най­де­шев­ший ва­рі­ант отри­ма­ти вла­сне схо­ви­ще. У най­гір­шо­му ра­зі мо­жли­ве руй­ну­ва­н­ня бо­ко­вих па­не­лей під ти­ском зер­на.

Про­ве­діть на­ле­жну ще­бе­не­ву під­го­тов­ку під твер­де по­кри­т­тя. Якщо укла­да­ти­ме­те асфальт, бу­де до­ста­тньо 15 см ще­бе­не­во­го ша­ру. Спо­ча­тку укла­да­є­ться фра­кція 40–70 мм, звер­ху неї — фра­кція се­ре­дньо­го роз­мі­ру 20–40 мм (за­сто­со­ву­є­ться в бу­дів­ни­цтві до­ріг як ни­жній шар асфаль­тно­го по­кри­т­тя). По­тім ще­бе­не­ва по­ду­шка до­да­тко­во «роз­клин­цьо­ву­є­ться» «зуб­ком», ще­бе­нем дрі­бної фра­кції — 10–20 мм.

Кон­тро­люй­те тов­щи­ну та якість асфаль­то­во­го по­кри­т­тя. Будь-які не­рів­но­сті під­ло­ги утру­дню­ва­ти­муть подаль­шу екс­плу­а­та­цію скла­ду.

Уста­но­віть во­ро­та зав­ви­шки 4,5 м. Та­ка ви­со­та до­зво­лить за­їжджа­ти у склад су­ча­сним зер­но­во­зам.

Мі­ні­мі­зуй­те по­тра­пля­н­ня во­ло­ги у склад. Не еко­ном­те на зві­сах по­крів­лі та які­сно­му ви­мо­щен­ні нав­ко­ло скла­ду.

Ще одна порада. Та­ка ва­жли­ва, що ви­не­су її окре­мим пун­ктом: за­без­пе­чте вен­ти­лю­ва­н­ня скла­ду. Ось що на­пи­са­но про вен­ти­лю­ва­н­ня зер­но­схо­вищ в ра­ри­те­тно­му ви­дан­ні: «Кол­го­спна ви­ро­бни­ча ен­ци­кло­пе­дія» (м. Ки­їв, 1956 р.). Про­ци­тую до­слів­но: «Для вен­ти­ля­ції у верх­ній ча­сти­ні бу­дів­лі впро­довж гре­бе­ня вста­нов­лю­ють тру­би пе­ре­рі­зом 40 40 см; від­стань між ни­ми не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 8 м. Все­ре­ди­ні при­мі­ще­н­ня тру­би ма­ють кла­па­ни для ре­гу­лю­ва­н­ня по­ві­тро­об­мі­ну, а над да­хом — жа­лю­зій­ні ре­ші­тки і ков­па­ки».

Ефе­ктив­на вен­ти­ля­ція — про­бле­ма біль­шо­сті при­сто­со­ва­них зер­но­схо­вищ, осо­бли­во стра­жда­ють від цьо­го верх­ні ша­ри зер­на, під­ви­ще­на во­ло­гість яких спри-

До мо­дер­ні­за­ції

По­крів­ля за­вер­ше­на

По­ча­ток ро­біт

Зер­но­на­ван­та­жу­вач ЗН-90 за­над­то ви­со­кий для цьо­го при­мі­ще­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.