Про брен­ди, збут і фі­ло­со­фію

AgroMarket - - ФІЛОСОФІЯ БІЗНЕСУ -

Один зі зна­ме­ни­тих кри­ла­тих ви­сло­вів Іва­на Ва­си­льо­ви­ча — про те, що на­ціо­наль­на ідея Укра­ї­ни має бу­ду­ва­ти­ся на ство­рен­ні все­сві­тньо­ві­до­мих брен­дів. Ко­ли, при­мі­ром, ме­шкан­ці одно­го укра­їн­сько­го се­ла ро­би­ти­муть ви­но, яке про­да­ва­ти­ме­ться в Лон­до­ні, ін­шо­го — джем, яким сма­ку­ва­ти­муть у Ві­дні, а в рай­цен­трі ви­ро­бля­ти­муть ґу­дзи­ки для фа­брик у Стам­бу­лі та Пе­кі­ні. «Ми ма­є­мо — ко­жен на сво­є­му мі­сці — ро­би­ти щось ду­же ви­со­ко­які­сне, що бу­ло б кон­ку­рен­тним і за­тре­бу­ва­ним у сві­ті…», — пе­ре­ко­на­ний він. І, схо­же, ви­но­ро­би з Кри­ни­чно­го та­ки твер­до до­три­му­ю­ться ці­єї фі­ло­со­фії бі­зне­су. Окрім ви­на з кла­си­чних єв­ро­пей­ських сор­тів — Мер­ло, Ка­бер­не, Шар­до­не — у лі­ній­ці про­ду­кції тор­го­вої мар­ки є два ви­на з укра­їн­ських сор­тів, Су­хо­ли­ман­сько­го бі­ло­го й Оде­сько­го чор­но­го, що бу­ли ство­ре­ні ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя оде­ським Ін­сти­ту­том іме­ні Та­ї­ро­ва.

Ви­ро­бни­цтво на­ра­зі ма­ють на­мір по­сту­по­во збіль­шу­ва­ти до 200 тис. пля­шок. Окрім цьо­го, бе­ру­ться ви­ро­бля­ти ігри­сте ви­но за кла­си­чним ме­то­дом шам­па­ні­за­ції у пля­шках. Для цьо­го вже за­кла­де­но 10 тонн ви­но­ма­те­рі­а­лу Шар­до­не. А пе­ред цим Іван Ва­си­льо­вич з’їздив по­вчи­ти­ся те­хно­ло­гії в граф­ство Кент в Ан­глії. «Са­ме там пі­сля чу­до­во про­ве­де­но­го дня я за­ми­слив­ся, як на­зва­ти своє ігри­сте, — ка­же він. — В Іспа­нії є ка­ва, в Іта­лії — про­сек­ко, у Фран­ції за ме­жа­ми Шам­па­ні — кре­ман, а що бу­де в нас? При­йшла ана­ло­гія з бі­се­ром, схо­жим на ма­ле­сень­кі буль­ба­шки. По­вер­нув­шись до­до­му, я за­па­тен­ту­вав цю на­зву «біс­сер» — із по­дво­є­ною «с», для ори­гі­наль­но­сті», — роз­по­від­ає він. І за­ува­жує, що вже на­сту­пно­го ро­ку мо­жна бу­де ску­шту­ва­ти ігри­сто­го біс­се­ру. А до­ки три­ває шам­па­ні­за­ція, ви­ро­бни­ки за­кла­да­ють ще один но­вий ам­бі­тний про­ект — ви­но­гра­дний баль­за­мі­чний оцет (йо­го тре­ба ви­три­му­ва­ти що­най­мен­ше 15 ро­ків) і при­див­ля­ю­ться до гре­цької те­хно­ло­гії ви­го­тов­ле­н­ня оцту із зе­ле­но­го ви­но­гра­ду.

Ко­ли на­ша роз­мо­ва за­хо­дить про тру­дно­щі збу­ту в кри­зо­ві ча­си, Іван Плачков не­спо­ді­ва­но ро­бить ці­ка­ву ре­мар­ку: «Ви­но має бу­ти ба­жа­ним». І по­яснює, що це — один із прин­ци­пів фі­ло­со­фії ство­ре­ної ним тор­го­вої мар­ки. Отож у той час, ко­ли за­га­лом у га­лу­зі спо­сте­рі­га­є­ться па­ді­н­ня про­да­жів десь на 15%, на про­ду­кції, яку ви­пу­скає йо­го го­спо­дар­ство, це не по­зна­чи­ло­ся.

Сьо­го­дні ви­на Пла­чко­ва мо­жна ску­шту­ва­ти у всіх ре­сто­ра­нах п’яти­зір­ко­вих го­те­лів, шеф-ку­ха­рі яких при­їжджа­ли на де­гу­ста­ції в Кри­ни­чне. Без них не об­хо­ди­ться на ба­га­тьох ди­пло­ма­ти­чних за­хо­дах, які про­во­дять за­кор­дон­ні по­соль­ства, акре­ди­то­ва­ні в Укра­ї­ні. На ча­сі — ро­бо­та над бі­зне­скон­тра­ктом із Поль­щею й участь у пред­став­ни­цько­му фо­ру­мі в Ки­таї. А у Льво­ві є на­віть фан-клуб ша­ну­валь­ни­ків ви­на із При­ду­най­ської Бес­са­ра­бії.

Пра­виль­но обра­на стра­те­гія, яку ком­па­нія про­во­ди­ла упро­довж усьо­го де­ся­ти­лі­т­тя, сьо­го­дні де­мон­струє опти­мі­сти­чні ре­зуль­та­ти. Тож ни­ні, ви­бу­до­ву­ю­чи подаль­ші пла­ни, Іван Плачков не зра­джує фі­ло­со­фії вла­сно­го брен­ду.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.