А бу­ли ж ча­си!..

AgroMarket - - ТРЕНДИ -

Основ­ний спо­жи­вач укра­їн­сько­го бо­ро­шна — Пів­ні­чна Ко­рея. Втім, на дум­ку екс­пер­тів, кон­цен­тра­ція по­ста­ча­н­ня на одно­му рин­ку — не зав­жди по­зи­тив­не яви­ще, зва­жа­ю­чи на гео­гра­фі­чну близь­кість роз­та­шу­ва­н­ня КНДР і Ро­сії. Че­рез де­валь­ва­цію ру­бля мо­жли­ве пов­но­мас­шта­бне за­во­ю­ва­н­ня ко­рей­сько­го рин­ку на­шим пів­ні­чним су­сі­дом. А в на­ших пе­ре­ро­бни­ків на ча­сі актив­не осво­є­н­ня афри­кан­сько­го, азій­сько­го та єв­ро­пей­сько­го ве­кто­рів.

З ча­су про­го­ло­ше­н­ня не­за­ле­жно­сті до се­ре­ди­ни 90-х ро­ків Укра­ї­на вхо­ди­ла до чи­сла най­біль­ших сві­то­вих екс­пор­те­рів бо­ро­шна. Якщо в 1995-му сві­то­ва тор­гів­ля пше­ни­чним бо­ро­шном ста­но­ви­ла близь­ко 9 млн тонн, то екс­порт бо­ро­шна з Укра­ї­ни — близь­ко 470 тис. тонн, що, як ка­же ра­дник го­ло­ви «Аграр­но­го фон­ду» Сер­гій Са­кір­кін, від­по­від­а­ло 5% сві­то­во­го екс­пор­ту. Укра­ї­на в той час екс­пор­ту­ва­ла об­ся­ги пше­ни­чно­го бо­ро­шна май­же на одно­му рів­ні з Ні­меч­чи­ною, Бель­гі­єю, Ін­ді­єю, Гол­лан­ді­єю, Іспа­ні­єю. На­віть та­кі най­біль­ші ви­ро­бни­ки зер­на, як Ка­на­да, Ав­стра­лія й Ар­ген­ти­на, екс­пор­ту­ва­ли в кіль­ка ра­зів мен­ше бо­ро­шна, ніж ми. При­чи­на цьо­му — на­яв­ність сер­йо­зних ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей, обме­жень по екс­пор­ту пше­ни­ці й тра­ди­цій­них рин­ків збу­ту з ча­сів Ра­дян­сько­го Со­ю­зу. За­га­лом цей се­гмент кон­цен­тро­ва­ний. Ве­ли­кі бо­ро­шно­мель­ні під­при­єм­ства ви­ро­бля­ють близь­ко 70% бо­ро­шна від за­галь­но­го ви­ро­бни­цтва. Оскіль­ки по­тре­би вну­трі­шньо­го рин­ку по­кри­ва­ю­ться з на­дли­шком, це до­зво­ли­ло на­ро­щу­ва­ти екс­порт. Що­прав­да, в ба­га­тьох тра­ди­цій­них кра­ї­на­хім­пор­те­рах укра­їн­сько­го бо­ро­шна бу­ло на­ла­го­дже­но вла­сне ви­ро­бни­цтво цьо­го то­ва­ру, то­му для них більш прі­о­ри­те­тним був ім­порт зер­на. Де­я­кі кра­ї­ни так роз­ви­ну­ли вла­сні бо­ро­шно­мель­ні се­гмен­ти, що на екс­порт­них рин­ках збу­ту в Укра­ї­ни з’яви­ли­ся кон­ку­рен­ти з пост­ра­дян­ських кра­їн (най­по­ту­жні­ший — Ка­зах­стан). У 2006/07 МР йо­го об­ся­ги екс­пор­ту бо­ро­шна з Укра­ї­ни не пе­ре­ви­щу­ва­ли 15 тис. тонн. Що­прав­да, за під­сум­ка­ми на­сту­пно­го се­зо­ну по­ка­зни­ки ви­ро­сли до 222,8 тис. тонн. А да­лі — зно­ву па­ді­н­ня, до 100 тис. тонн. І так упро­довж ще трьох се­зо­нів. На фо­ні та­ких показників зро­ста­н­ня у 2012/13 МР да­ло під­ста­ви для спо­ді­вань на подаль­ше збе­ре­же­н­ня цьо­го трен­ду.

Ми­ну­ло­го се­зо­ну си­ту­а­ція на укра­їн­сько­му екс­порт­но­му рин­ку пше­ни­чно­го бо­ро­шна скла­да­ла­ся не так, як зав­жди. За­ку­пів­ля зер­на но­во­го вро­жаю та ство­ре­н­ня йо­го за­па­сів від­бу­ва­ли­ся за одно­го кур­су до­ла­ра, а ве­ли­ка ча­сти­на про­да­жів — за зов­сім ін­шо­го. Від­так рен­та­бель­ність за та­ких фі­нан­со­вих об­ста­вин бу­ла ви­щою за се­ре­дню. Та з по­ча­тку но­во­го ро­ку зни­же­н­ня цін три­ва­ло й ді­йшло в ли­пні до 230–220 дол./т бо­ро­шна ви­що­го ґа­тун­ку на умо­ві FCA. Ни­ні ці­на ви­що­го ґа­тун­ку опу­сти­ла­ся ниж­че за 210 дол./т. Об­ся­ги від­ван­та­жень та­кож збіль­шу­ю­ться.

На­ро­щу­ва­н­ня об­ся­гів екс­пор­ту пше­ни­чно­го бо­ро­шна ста­ло мо­жли­вим, зокре­ма, і зав­дя­ки де­якій змі­ні гео­гра­фії по­ста­чань і збіль­шен­ню то­вар­них по­то­ків у на­прям­ку азій­ських кра­їн, на­сам­пе­ред у Пів­ні­чну Ко­рею. По­ста­ча­н­ня у кра­ї­ни СНД змен­ши­ли­ся. яко­сті ЄС, за­хо­дів без­пе­ки то­що. У цьо­му пе­ре­ко­на­ні ті укра­їн­ські пе­ре­ро­бни­ки, що вже зро­би­ли пер­ші кро­ки для роз­ви­тку екс­порт­но­го на­пря­му. Ска­жі­мо, в Но­во­по­кров­сько­му КХП, як роз­по­вів йо­го ди­ре­ктор Ан­дрій Яковенко, на­сам­пе­ред обла­шту­ва­ли су­ча­сну ла­бо­ра­то­рію, що дає змо­гу кон­тро­лю­ва­ти по­ка­зни­ки яко­сті від­по­від­но до між­на­ро­дних стан­дар­тів.

У рам­ках уго­ди про зо­ну віль­ної тор­гів­лі з ЄС Укра­ї­на отри­ма­ла кво­ту на рі­чний екс­порт за ну­льо­вої ми­тної став­ки 950 тис. тонн пше­ни­ці й пше­ни­чно­го бо­ро­шна. Для мо­жли­во­сті здій­сне­н­ня по­ста­чань опе­ра­тор з ЄС по­ви­нен по­да­ти за­яв­ку для отри­ма­н­ня лі­цен­зії на ім­порт. Для отри­ма­н­ня та­кої лі­цен­зії ком­па­нія-ім­пор­тер в ЄС по­вин­на ма­ти під­твер­дже­ну істо­рію сво­єї ро­бо­ти в цьо­му на­пря­мі, три мі­ся­ці фун­кціо­ну­ва­н­ня й ма­ти за­ста­ву. Та оскіль­ки бо­ро­шно про­хо­дить по одній кво­ті із зер­ном, ре­а­лі­зу­ва­ти йо­го на та­ких умо­вах вель­ми про­бле­ма­ти­чно. Тор­гов­ці зер­ном кра­ще ка­пі­та­лі­зо­ва­ні, ча­сто ма­ють пар­тне­рів у ЄС, бан­ки зви­кли на­да­ва­ти фі­нан­су­ва­н­ня на за­ста­ву за по­да­н­ня за­яв­ки на кво­ту для ім­пор­те­ра з ЄС.

«За на­яв­ної та­ри­фної кво­ти з ім­порт­ни­ми лі­цен­зі­я­ми, яка вклю­чає як пше­ни­цю, так і бо­ро­шно, ймо­вір­ність то­го, що укра­їн­ські бо­ро­шно­ме­ли роз­ви­ва­ти­муть по­стій­ний екс­порт у ЄС ду­же низь­ка», — вва­жає екс­перт ФАО. На йо­го дум­ку, по­кра­щи­ти пер­спе­кти­ви екс­пор­ту в ЄС мо­же ви­ді­ле­н­ня окре­мої кво­ти на бо­ро­шно або аль­тер­на­тив­ні спосо­би управ­лі­н­ня на­яв­ною, на­при­клад, за­про­ва­дже­н­ня роз­ми­тне­н­ня бо­ро­шна на кор­до­ні в по­ряд­ку йо­го над­хо­дже­н­ня. Про те, щоб бо­ро­шно­ме­ли та зви­чай­ні трей­де­ри ма­ли одна­ко­ві пра­ва, має по­дба­ти уряд. Утім, на пе­ре­ко­на­н­ня ана­лі­ти­ків рин­ку, екс­порт про­ду­кції з до­да­ною вар­ті­стю від­кри­ває но­ві мо­жли­во­сті в пла­ні ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць і збіль­ше­н­ня ва­лю­тних над­хо­джень у бю­джет. 6,37%), але цьо­му по­ка­зни­ку да­ле­ко до 2012/13 МР й об­ся­гу 29,5 тис. тонн (чверть усьо­го екс­пор­ту в той час). У Си­рію че­рез кон­флікт бу­ло екс­пор­то­ва­но зна­чно мен­ше, ніж то­рік (8715 т про­ду­кції, або 3,35% про­ти 11% екс­пор­ту в 2013/14 МР).

Різ­ке змен­ше­н­ня екс­пор­ту в Ро­сію — при­чи­на зро­зумі­ла, ка­жуть ана­лі­ти­ки. Однак так са­мо змен­шив­ся екс­порт у за­кав­казь­кі ре­спу­блі­ки. Ска­жі­мо, якщо ро­ком ра­ні­ше в Гру­зію бу­ло екс­пор­то­ва­но 8,553 тис. тонн, або 3,7% за­галь­но­го об­ся­гу, то в 2014/15 МР — ли­ше 2,737 тис. тонн, або тро­хи біль­ше за 1%. При­чи­на цьо­го, як по­яснює Сер­гій Са­кір­кін, є пе­ре­орі­єн­ту­ва­н­ня Гру­зії на Ро­сію. За 2014/15 МР Ро­сія по­ста­ви­ла в Гру­зію 21,8 тис. тонн пше­ни­чно­го бо­ро­шна (15% об­ся­гу екс­пор­ту ці­єї про­ду­кції з РФ).

Се­ред ім­пор­те­рів ми­ну­ло­го се­зо­ну за­сві­ти­ла­ся Че­хія з об­ся­гом у 8,16 тис. тонн. По­ста­ча­н­ня здій­сню­вав один з по­ту­жних укра­їн­ських КХП, про­да­ю­чи бо­ро­шно афі­льо­ва­но­му че­сько­му під­при­єм­ству, що по­тім від­ван­та­жу­ва­ло йо­го в Ізра­їль, Па­ле­сти­ну та Пів­ні­чну Ко­рею. «І не тіль­ки че­рез Че­хію від­ван­та­жу­ва­лась бо­ро­шно в КНДР. Весь об­сяг бо­ро­шна, ку­пле­ний Ки­та­єм в Укра­ї­ні, та­кож від­ван­та­же­но у КНДР. Пов­то­рю­є­ться сце­на­рій ми­ну­ло­го ро­ку: по­над 61,5 тис. тонн бо­ро­шна ку­пив Ки­тай — і в пре­сі пе­ре­мо­жні ре­ля­ції про на­шу при­су­тність на рин­ку бо­ро­шна ці­єї кра­ї­ни. Без­по­се­ре­дньо сам Ки­тай не вжив для вла­сних по­треб жо­дно­го кі­ло­гра­ма на­шо­го бо­ро­шна», — ко­мен­тує екс­перт. Так са­мо ча­сти­на об­ся­гів бо­ро­шна, ку­пле­них Па­на­мою, ОАЕ, Сей­ше­ла­ми та де­яки­ми ін­ши­ми кра­ї­на­ми-ім­пор­те­ра­ми, в під­сум­ку опи­ня­ла­ся в КНДР. Всьо­го в Пів­ні­чну Ко­рею від­ван­та­же­но з Укра­ї­ни у 2014/15 МГ 99 тис. тонн, що є аб­со­лю­тним ре­кор­дом.

За­га­лом на 10 основ­них ком­па­ній-екс­пор­те­рів у на­шій кра­ї­ні су­мар­но при­па­дає 88,5% зов­ні­шніх по­ста­чань бо­ро­шно­мель­ної про­ду­кції. І хо­ча бі­знес має чи­ма­ло про­блем че­рез від­да­ле­ність основ­них рин­ків збу­ту та їх ан­га­жо­ва­ність, та Укра­ї­на впри­тул пі­ді­йшла до пер­шої де­ся­тки сві­то­вих екс­пор­те­рів бо­ро­шна, під­няв­шись за чо­ти­ри ро­ки на 10 пун­ктів. За по­пе­ре­дні­ми да­ни­ми, об­сяг сві­то­во­го екс­пор­ту бо­ро­шна ми­ну­ло­го мар­ке­тин­го­во­го ро­ку ста­но­вив май­же 13,4 млн тонн в зер­но­во­му екві­ва­лен­ті. Ту­реч­чи­на ста­не пер­шою за об­ся­гом від­ван­та­же­но­го бо­ро­шна (3,6 млн тонн), Ка­зах­стан — дру­гим (3,2 млн тонн), ЄС — тре­тім (1,1 млн тонн).

Уро­жай-2015 дає пе­ре­ро­бни­кам під­ста­ви спо­ді­ва­ти­ся на те, що від­ван­та­же­н­ня на Близь­кий Схід і в Пів­ні­чну Афри­ку зро­ста­ти­муть. Як за­зна­ча­ють ана­лі­ти­ки, по­стій­не по­ста­ча­н­ня в Ізра­їль і Па­ле­сти­ну не змен­шу­є­ться. Мо­же збіль­ши­ти­ся екс­порт бо­ро­шна в Си­рію — від­ван­та­же­н­ня вже три­ва­ють, укла­де­ні дов­го­стро­ко­ві кон­тра­кти. Є про­грес на афри­кан­сько­му ве­кто­рі, зокре­ма на­ла­го­джу­є­ться по­ста­ча­н­ня бо­ро­шна в Ан­го­лу. На­ші екс­пор­те­ри по­ча­ли ро­зу­мі­ти, що ве­ли­че­зний афри­кан­ський ри­нок ско­ро бу­де пов­ні­стю по­ді­ле­ний, і тре­ба яко­мо­га швид­ше за­крі­пи­ти­ся на ньо­му. На­сам­пе­ред збіль­ши­ти об­ся­ги по­ста­чань у Цен­траль­ну та Пів­ден­ну Афри­ку. Зро­ста­ти­муть від­ван­та­же­н­ня в Пів­ден­но­Схі­дну Азію, зокре­ма екс­порт в Ін­до­не­зію бо­ро­шна не ли­ше для ви­ро­бни­цтва кор­мів, а й про­до­воль­чо­го. Якщо, зві­сно, на­ші екс­пор­те­ри від­нов­лять сер­ти­фі­ка­цію за стан­дар­том SNI. Тен­ден­ція збіль­ше­н­ня від­ван­та­жень у КНДР збе­ре­же­ться й роз­ви­ва­ти­ме­ться як у кіль­кі­сно­му ви­ра­жен­ні, так і в збіль­шен­ні кон­тр­аген­тів. Об­ся­ги по­ста­чань до Пів­ні­чної Ко­реї в но­во­му ро­ці вко­тре ма­ють усі шан­си по­би­ти ре­корд.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.