У не­рин­ко­вих умо­вах

Чо­му наш фер­мер не мо­же отри­ма­ти справедливу ці­ну за свій уро­жай

AgroMarket - - АКТУАЛЬНО - Ана­то­лій СТОЯНОВ, екс­перт аграр­них рин­ків

Оскіль­ки аграр­ний се­ктор на­віть під час вій­ни де­мон­струє по­зи­тив­ні ре­зуль­та­ти, га­даю, ці­ка­во бу­ло б про­ана­лі­зу­ва­ти, що від­бу­ва­є­ться з рин­ко­ви­ми від­но­си­на­ми у цій сфе­рі та як тут фор­му­ю­ться ці­ни.

От­же, яким ба­чить укра­їн­ський агро­се­ктор по­тен­цій­ний ін­ве­стор чи сто­рон­ній спо­сте­рі­гач? По­над 30 млн га ор­ної зем­лі ви­со­кої яко­сті. Се­ре­дня вро­жай­ність зер­но­вих (без ку­ку­ру­дзи) — близь­ко 25 ц/га. Спо­жи­ва­н­ня вну­трі­шньо­го рин­ку — 5 млн тонн про­до­воль­чої пше­ни­ці + близь­ко 26 млн тонн кор­мо­во­го зер­на — за­га­лом 29–31 млн тонн. Екс­порт зер­но­вих (вклю­чно з ку­ку­ру­дзою) — ко­ли­ва­є­ться близь­ко 30 млн тонн. Май­же по­ло­ви­на сіль­госп­про­ду­кції, яку ви­ро­бляє Укра­ї­на, екс­пор­ту­є­ться у кра­ї­ни За­хі­дної та Схі­дної Єв­ро­пи, Бли­жньо­го Схо­ду й Пів­ні­чної Афри­ки.

Трей­дер­ські ком­па­нії, що є основ­ни­ми екс­пор­те­ра­ми зер­на та йо­го по­ку­пця­ми на вну­трі­шньо­му рин­ку, по ідеї, ма­ли б бу­ти за­ці­кав­ле­ні в мі­ні­мі­за­ції сво­їх тран­за­кцій­них ви­трат із за­ку­пів­лі й фор­му­ва­н­ня то­вар­них пар­тій зер­на — та­кі фун­кції за­зви­чай ви­ко­нує то­вар­на бір­жа, що ви­сту­пає сво­го ро­ду ар­бі­тром рин­ку та кон­тро­лює рин­ко­ву вла­ду всіх уча­сни­ків, під­три­му­ю­чи та­ким чи­ном ви­со­кий рі­вень кон­ку­рен­ції. В Укра­ї­ні теж є чи­ма­ло бірж. Однак всі во­ни за­гру­зли в «ді­ло­вих від­но­си­нах» з пе­ре­ва­жно ве­ли­ки­ми грав­ця­ми, та так, що втра­ти­ли вся­ку до­ві­ру ре­шти про­стих ви­ро­бни­ків — тих, ко­му це по­трі­бно на­сам­пе­ред, а це ар­мія з по­над 15 тис. го­спо­дарств.

Оскіль­ки та­ка сут­тє­ва час­тка зер­но­вих спря­мо­ву­є­ться на екс­порт, пев­не, є сенс ди­ви­ти­ся на ко­ти­ру­ва­н­ня бірж, що «ви­зна­ні в усьо­му сві­ті»? І так, і ні. Так, бо Укра­ї­на ін­те­гро­ва­на у сві­то­ву спіль­но­ту, й сві­то­ві ці­ни впли­ва­ють на ди­на­мі­ку цін на вну­трі­шньо­му рин­ку. Ні, бо ре­а­кція основ­них уча­сни­ків рин­ку на­стіль­ки ви­крив­ле­на, що не до­зво­ляє вір­но ін­тер­пре­ту­ва­ти ін­фор­ма­цію з про­зо­ро­го рин­ку. Ось і ви­хо­дить: не ко­ре­ля­ція між бір­жо­ви­ми ко­ти­ру­ва­н­ня­ми та вну­трі­шнім рин­ком, а якесь са­ра­фан­не ра­діо.

На цьо­му гра­фі­ку ми ба­чи­мо чі­ткий по­ка­зник то­го, що від­бу­ва­є­ться на аграр­но­му рин­ку Укра­ї­ни остан­ні­ми ро­ка­ми. Вну­трі­шній ри­нок ча­сто є не­до­оці­не­ним, як по­рів­ня­ти йо­го зі сві­то­ви­ми бір­жо­ви­ми ко­ти­ру­ва­н­ня­ми — для цьо­го є як об’єктив­ні, так і до­ста­тньо су­пе­ре­чли­ві при­чи­ни. За під­ра­хун­ка­ми на­ших фа­хів­ців, об­сяг ба­зи­су (рі­зни­ця цін на фі­зи­чно­му рин­ку й бір­жо­вою ці­ною ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для пра­виль­ної ін­тер­пре­та­ції бір­жо­вих да­них на фі­зи­чних рин­ках) про­тя­гом мар­ке­тин­го­во­го ро­ку мо­же ко­ли­ва­ти­ся від мі­нус 40 до плюс 50 до­ла­рів, що ро­бить про­цес про­гно­зу­ва­н­ня як ба­зи­су, так і фа­кти­чної ці­ни, пра­кти­чно не­мо­жли­вим.

Що не до­зво­ляє на­ла­го­ди­ти нор­маль­ну схе­му ро­бо­ти укра­їн­сько­го зер­но­во­го рин­ку? Цьо­му, зві­сно, є по­ясне­н­ня. Всі ка­жуть, що пла­ти­ти по­да­тки тре­ба, і це пра­виль­но. Про­те, як по­ка­зує пра­кти­ка, бі­знес ста­ви­ться до по­да­тків, як до зай­во­го ряд­ка в ба­лан­сі ви­трат і, як бу­дья­ку ін­шу ви­тра­ту, на­ма­га­є­ться мі­ні­мі­зу­ва­ти. У мас­шта­бах одно­го пе­ре­сі­чно­го го­спо­дар­ства це за­зви­чай має та­кий ви­гляд — ча­сти­ну вро­жаю про­да­ють за го­тів­ку, в ба­лан­сі по­ка­зу­ють «не­вро­жай», а ди­ре­ктор ку­пує со­бі но­вий джип і гай­да їзди­ти по се­лу та в ра­йон і жа­лі­ти­ся, що агро­бі­знес — це не­при­бу­тко­ве ді­ло. У мас­шта­бах агро­ба­ро­нів — ве­де­ться тор­гів­ля з яко­юсь GraintradingLTD із Кі­пру, Ка­йма­но­вих остро­вів чи ін­ших те­плих юрис­ди­кцій із ди­ре­кто­ром, ко­трий на­віть зер­на ні­ко­ли не ба­чив. Як ре­зуль­тат — з’яв­ля­ю­ться ко­шти на но­вий джип не ли­ше для се­бе, а й для по­да­тко­во­го ін­спе­кто­ра, ми­тни­ка та ба­га­тьох ін­ших до­брих лю­дей, зда­тних зро­зу­мі­ти й згля­ну­ти­ся на ста­но­ви­ще.

Ще один чин­ник, що не до­зво­ляє роз­ви­ва­ти ці­но­утво­рю­валь­ні ін­стру­мен­ти — не­до­лу­га по­лі­ти­ка дер­ж­апа­ра­ту, за якої в бо­ло­ті ко­ру­пції мо­же за­хли­ну­ти­ся най­лі­пша ідея.

Із 2000 ро­ку, згі­дно з Ука­зом Пре­зи­ден­та, екс­порт­ні уго­ди по­вин­ні бу­ли обов’яз­ко­во ре­є­стру­ва­ти­ся че­рез то­вар­ні бір­жі. Отож ві­ді­бра­ли кіль­ка де­ся­тків то­вар­них бірж (де­ко­трі пов’язу­ють із ти­ми са­ми­ми агро­трей­де­ра­ми), де ця «тор­гів­ля» й від­бу­ва­ла­ся.

Очі­ку­ва­ло­ся, що це до­зво­лить сфор­му­ва­ти в уча­сни­ків рин­ку зви­чку тор­гу­ва­ти на укра­їн­ських бір­жах, але, як по­ка­за­ла пра­кти­ка, во­ни пе­ре­тво­ри­ли­ся на «праль­ну ма­ши­ну» для трей­де­рів. Ці­ни не ста­ли рин­ко­ви­ми, бір­жі не ста­ли ці­но­утво­рю­валь­ни­ми цен­тра­ми, по­да­тко­вих від­ра­ху­вань не ста­ло біль­ше, нав­па­ки, уряд по­ба­чив, що та­ке «роз­ду­тий ПДВ» з усі­ма йо­го ці­ка­вин­ка­ми. У 2010-му то­ді­шня вла­да у зви­чній для неї ма­не­рі по­ла­ма­ла ри­нок «че­рез ко­лі­но» й зо­бов’яза­ла про­во­ди­ти ре­є­стра­цію ли­ше на одній дер­жав­ній бір­жі — це спри­чи­ни­ло обу­ре­н­ня в тор­гов­ців, які по­ча­ли шу­ка­ти ді­ри в за­ко­но­дав­стві, й уже че­рез 18 мі­ся­ців пі­сля скан­даль­ної уря­до­вої по­ста­но­ви їх зна­йшли в ми­тно­му за­ко­но­дав­стві. Від­то­ді всі­ля­ка ре­є­стра­ція екс­порт­них кон­тра­ктів на будь-якій бір­жі ска­со­ва­на.

Що да­ли ці пів­то­ра ро­ку дер­жа­ві? Ба­га­то йшло­ся про мо­жли­во­сті чі­тко­го про­гно­зу­ва­н­ня об­ся­гів екс­пор­ту, кон­троль над ці­но­утво­ре­н­ням і не­д­опу­ще­н­ням на­кру­чу­ва­н­ня ПДВ (на олій­них).

Що да­ли ці пів­то­ра ро­ку бі­зне­су? За оцін­ка­ми трей­де­рів, тор­гів­ля на бір­жі не до­да­ла їм ні­чо­го, крім ви­трат. Утім, що­ден­но на бір­жі пу­блі­ку­ва­ли­ся ре­зуль­та­ти тор­гів і се­ре­дньо­зва­же­ні ці­ни так са­мо, як і на будь-якій ін­шій бір­жі сві­ту, а це — по­ка­зник як для фі­скаль­них ор­га­нів, так і для са­мих тор­го­вих ком­па­ній. На бір­жі пла­ну­ва­ли за­пуск еле­ктрон­них тор­гів і за­про­шу­ва­ли всіх за­ці­кав­ле­них (не ли­ше трей­де­рів, а й ви­ро­бни­ків, пе­ре­ро­бни­ків, про­філь­ні асо­ці­а­ції, ін­ші бір­жі й екс­пер­тів) до спів­пра­ці над роз­ви­тком рин­ко­вих від­но­син і ство­ре­н­ня спри­я­тли­во­го се­ре­до­ви­ща для рин­ко­во­го ці­но­утво­ре­н­ня. Втім, швид­ше за все, гро­ші пе­ре­мо­гли, і жа­ді­бність че­рез бір­жо­ві збо­ри, що одна­ко­во спла­чу­ва­ли­ся всі­ма уча­сни­ка- ми рин­ку, не до­зво­ли­ла ді­ста­ти­ся ці­лі. А, мо­же, вар­то бу­ло б? Остан­ні де­кіль­ка ро­ків в Укра­ї­ні й ін­ших кра­ї­нах акту­а­лі­зу­є­ться пи­та­н­ня транс­ер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня та бір­жо­ві ко­ти­ру­ва­н­ня, які бу­ли б ко­ри­сни­ми че­сним трей­де­рам для об­ґрун­ту­ва­н­ня вла­сних цін у ра­зі екс­пор­ту, але про це — ін­шим ра­зом.

То що ж вла­сне ми ма­є­мо? Ці­ни вну­трі­шньо­го рин­ку спе­ці­аль­но за­ни­жу­ю­ться, а вну­трі­шньо­го ці­но­во­го орі­єн­ти­ра (бен­чмар­ка) не­має. Кон­ку­рен­ції, що від­по­від­ає рів­ню роз­ви­не­них рин­ків, у нас не­має, а то­му й ці­ни не є спра­ве­дли­ви­ми чи та­ки­ми, що від­обра­жа­ють си­ту­а­цію на рин­ку. Від­по­від­но, за це до­во­ди­ться пла­ти­ти на­шо­му «най­ба­га­тшо­му» фер­ме­ру, який не ба­жає про­да­ва­ти від­кри­то, а на­дає пе­ре­ва­гу ке­шу. До­по­ки в роз­ра­хун­ках бе­ре участь го­тів­ка, ці­ни на сіль­госп­про­ду­кцію не ви­ро­стуть. На­то­мість, ли­ше по­збув­шись цьо­го «ню­ан­су», мо­жна бу­ло б го­во­ри­ти про роз­ви­ток че­сних бір­жо­вих ме­ха­ні­змів і спра­ве­дли­вої ці­ни в Укра­ї­ні — на­віть не орі­єн­ту­ю­чись на Па­риж і Чи­ка­го.

Якщо ж усе та­ки спро­бу­ва­ти спро­гно­зу­ва­ти ди­на­мі­ку рин­ку на най­ближ­чий пе­рі­од, то одно­зна­чно є сенс три­ма­ти якнай­дов­ше про­до­воль­чу пше­ни­цю, адже пі­сля Но­во­го ро­ку очі­ку­є­ться її дефіцит. Спри­я­тли­вим рів­нем для про­да­жу мо­же ста­ти вже ці­на по­над 3500 грн/т, хо­ча не ви­клю­че­но зро­ста­н­ня по­над 3700 грн/т. Схо­жа си­ту­а­ція спо­сте­рі­га­ти­ме­ться й на рин­ку ячме­ню, рі­па­ку та сої — всі ці то­ва­ри ви­ро­бля­ю­ться з на­пру­же­ним ба­лан­сом, а олій­ні куль­ту­ри ще й актив­но екс­пор­ту­ю­ться з Укра­ї­ни, тож по­пит на них зро­ста­ти­ме всю по­ло­ви­ну на­сту­пно­го ро­ку. За на­ши­ми оцін­ка­ми, зро­ста­н­ня роз­по­чне­ться вже з дру­гої по­ло­ви­ни ли­сто­па­да — по­ча­тку гру­дня по­то­чно­го ро­ку та по­сту­по­во збіль­шу­ва­ти­ме­ться.

Ко­ти­ру­ва­н­ня пше­ни­ці та ку­ку­ру­дзи в Чи­ка­го на ли­пень 2016 ро­ку си­гна­лі­зу­ють, що ри­нок очі­кує по­жвав­ле­н­ня на 5–10% — швид­ше за все, це від­бу­ва­ти­ме­ться зро­ста­н­ня цін на на­фту та по­пи­ту з бо­ку кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, але для на­шо­го «ви­крив­ле­но­го» вну­трі­шньо­го рин­ку все це — по­зи­тив­ний си­гнал.

До­по­ки ми не ви­бу­ду­є­мо вла­сну си­сте­му ці­но­утво­ре­н­ня, що на­да­ва­ти­ме рів­ні мо­жли­во­сті й обме­жу­ва­ти­ме рин­ко­вий вплив ко­жно­го з уча­сни­ків, до то­го ча­су ми бу­де­мо озиратися на чу­жі рин­ки, але так і йти­ме­мо на­о­сліп до сві­тло­го май­бу­тньо­го на­ціо­наль­но­го аграр­но­го се­кто­ра та здо­бу­т­тя ні­ко­му не по­трі­бних ре­кор­дних 120 млн тонн зер­на. Ви­ро­бни­цтво для на­шої кра­ї­ни ні­ко­ли не бу­ло над­скла­дною про­бле­мою, а основ­ною на­шою про­бле­мою зав­жди бу­ло, як у при­слів’ї: вмі­ла го­ту­ва­ти та не вмі­ла по­да­ва­ти…

Ці­ни на сіль­госп­про­ду­кцію, USD/т

Пше­ни­ця фу­ра­жна (по­пит, СРТ-порт)

Пше­ни­ця (США CBOT EXW ф’ючерс)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.