До­да­на цін­ність на­ро­ди­ться у кла­сте­рі

AgroMarket - - ТРЕНДИ - Іри­на КОСТЮШКО, вла­сни­ця агро­ком­па­нії «Зо­ря»

При­чи­ну пе­ре­хо­ду в зо­ну не­при­бу­тко­во­сті (No profit zone) слід шукати по всьо­му лан­цюж­ку ство­ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті, а са­ме – від ви­ро­бни­цтва си­ро­ви­ни до ре­а­лі­за­ції го­то­во­го про­ду­кту і впли­ву держ­по­лі­ти­ки.

Ро­з­гля­не­мо цю те­зу на при­кла­ді льо­нар­ства, яке сво­го ча­су бу­ло одною з най­ро­з­ви­не­ні­ших га­лу­зей сіль­сько­го го­спо­дар­ства Жи­то­мир­щи­ни. Ще 20 ро­ків то­му у стру­кту­рі сі­во­змі­ни льон ста­но­вив близь­ко 7% і да­вав до 70% гро­шо­вих над­хо­джень в га­лу­зі ро­слин­ни­цтва. У 2015 ро­ці льо­ном бу­ло за­сі­я­но всьо­го ли­ше 2 500 га про­ти 46 000 до 1990-го! Ни­ні фер­ме­ри го­то­ві ви­ро­щу­ва­ти цю куль­ту­ру, бо грун­то­во-клі­ма­ти­чна зо­на на По­ліс­сі до цьо­го ду­же сприятлива. Утім, із лан­цюж­ка до­да­ної вар­то­сті ви­па­ла пе­ре­роб­ка льо­ну – із 11 за­во­дів на Жи­то­мир­щи­ні за­ли­шив­ся тіль­ки один! За­ува­жу, що до 1990-го ця область за­без­пе­чу­ва­ла 5% сві­то­вої по­тре­би льо­но­во­ло­кна (30 тис. із 600 тис. тонн).

Пе­ре­ко­на­на: ми спро­мо­жні від­ро­ди­ти на По­ліс­сі льо­нар­ство і на більш ви­со­ко­му рів­ні. І са­ме кла­стер ста­не ру­шій­ною си­лою у збіль­шен­ні екс­пор­ту й за­лу­чен­ні іно­зем­них ін­ве­сти­цій.

Хто ж має бу­ти іні­ці­а­то­ром йо­го ство­ре­н­ня: бі­знес чи вла­да? На мою дум­ку, бі­знес. Це стій­ка ін­сти­ту­ція, яка швид­ше ре­а­гує на змі­ни і зда­тна ви­бу­ду­ва­ти си­сте­му нав­ко­ло то­го, що ці­ка­вить лю­дей ни­ні і ці­ка­ви­ти­ме че­рез 10 ро­ків. А вла­ді слід ви­зна­чи­ти че­рез на­ціо­наль­ні кон­кур­си най­пер­спе­ктив­ні­ших і під­три­му­ва­ти їх, ска­жі­мо, про­тя­гом п’яти ро­ків. Аби вре­шті на­ла­го­ди­ли­ся бі­знес-зв’яз­ки між усіма лан­ка­ми та за­пра­цю­ва­ли, на­че чі­ткий го­дин­ни­ко­вий ме­ха­нізм. Як у Бра­зи­лії, де, зав­дя­ки на­ле­жній держ­під­трим­ці, а від­так – роз­ви­тку кла­сте­ра, 1% те­ри­то­рії під­со­ло­джує жи­т­тя по­ло­ви­ні пла­не­ти. Та­ку си­сте­му, до ре­чі, від­сто­ює і впли­во­вий сві­то­вий пра­ктик, ав­тор ме­то­до­ло­гії з роз­и­тку бі­знес-кла­сте­рів Іфор Ффо­укс-Ві­льямс із Но­вої Зе­лан­дії. Сво­їм ба­че­н­ням що­до зга­да­но­го пи­та­н­ня він по­ді­лив­ся під час кру­гло­го сто­лу в Ки­є­во-Мо­ги­лян­ській бі­знес-шко­лі.

Хай там як, ефе­ктив­ність кла­сте­ра за­ле­жить від на­яв­но­сті ресурсів, мі­сце­вих тра­ди­цій та цен­трів знань. При­мі­ром, кла­стер льо­ну на По­ліс­сі зда­тний за­лу­чи­ти ін­ве­сто­рів для бу­дів­ни­цтва за­во­дів із пе­ре­роб­ки ці­єї куль­ту­ри і га­ран­ту­ва­ти не­об­хі­дні об­ся­ги си­ро­ви­ни за усіма від­по­від­ни­ми стан­дар­та­ми. Фер­ме­рів об’єд­на­ла б на­галь­на по­тре­ба фор­му­ва­ти на­ле­жні пло­щі по­сі­вів льо­ну, а зго­дом – і то­вар­ні пар­тії (для га­ран­то­ва­но­го збу­ту пе­ре­ро­бни­кам за рин­ко­вою ці­ною) та спіль­ної за­ку­пів­лі всіх не­об­хі­дних ресурсів для до­три­ма­н­ня агро­те­хно­ло­гії. Участь дер­жа­ви бу­ла б най­прийня­тні­шою у ви­гля­ді де­ше­вих кре­ди­тів чи зни­же­н­ня ми­тно­го опо­да­тку­ва­н­ня (для збіль­ше­н­ня екс­пор­ту). А до­да­на вар­тість, що на­ро­джу­ва­ти­ме­ться у кла­сте­рі, не­о­дмін­но ста­не до­да­ною цін­ні­стю для ту­те­шніх сіль­го­спви­ро­бни­ків, – під­ви­щив­ши до­бро­бут їхньо­го се­ла і за­без­пе­чив­ши ро­бо­тою усіх, хто цьо­го по­тре­бує. По­тен­цій­ні уча­сни­ки кла­сте­ра – це стру­мо­чки одні­єї рі­ки, які ма­ють на­во­дни­ти її, щоб зро­би­ти силь­ні­шою і швид­шою.

Са­мо­до­ста­тньої ком­па­нії не бу­ває. Її до­ся­гне­н­ня за­ле­жать від до­по­мі­жних під­при­ємств, дов­кі­л­ля й дер­жав­ної по­лі­ти­ки

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.