Ри­зи­ко­ва спра­ва

В Укра­ї­ні агро­стра­хов­ка ко­штує вдві­чі де­шев­ше, ніж в Аме­ри­ці. «Агро­Мар­кет» по­ці­ка­вив­ся, що за­кла­де­но в та­риф

AgroMarket - - ТЕНДЕНЦІЇ -

Ню­ан­си й де­та­лі агро­стра­ху­ва­н­ня обго­во­рю­ю­ться у ви­со­ких ка­бі­не­тах уже три­ва­лий час. Одні ка­жуть про йо­го зна­чу­щість для по­сі­вів і вро­жаю у мас­шта­бах роз­ви­тку кра­ї­ни, ін­ші за­сто­со­ву­ють скла­дний ін­стру­мент ви­клю­чно для за­ро­бі­тку. До то­го ж де­лі­ка­тне, а ра­зом із тим ва­жли­ве пи­та­н­ня «а що таке та­риф і що в ньо­го за­кла­де­но» ча­сто вза­га­лі за­ли­ша­є­ться без від­по­віді. Про вар­тість стра­ху­ва­н­ня для укра­їн­сько­го агра­рія «Агро­Мар­кет» по­ці­ка­вив­ся в не­за­ле­жно­го експерта Іри­ни ГО­ЛОВ­КО, ко­тра сто­я­ла бі­ля ви­то­ків акту­ар­ної пра­кти­ки в Укра­ї­ні.

— Сві­то­вий до­свід по­ка­зує, що стра­хов­ка ко­штує до­ро­го й агра­рій най­ча­сті­ше не го­то­вий ви­во­ди­ти гро­ші з ви­ро­бни­чо­го ци­клу на ці по­тре­би, — ка­же Іри­на Го­лов­ко. — Це зав­да­н­ня дер­жа­ви: за­без­пе­чи­ти ефе­ктив­ну й ді­є­ву си­сте­му та прийня­тні ці­ни для ви­ро­бни­ків. Так, ми по­вер­та­є­мо­ся до пи­та­н­ня про не­об­хі­дність суб­си­ду­ва­н­ня, ре­ор­га­ні­за­ції Аграр­но­го стра­хо­во­го пу­лу, по­лі­пше­н­ня за­ко­но­дав­ства, до­сту­пу до баз да­них то­що. Вто­ми­ли­ся всі, однак ни­ні ва­жли­во ін­ше.

Перш за все, до­зволь­те на­га­да­ти, що агро­стра­ху­ва­н­ня – це стра­ху­ва­н­ня біо­ло­гі­чно­го об’єкта від не­спри­я­тли­вих дій погоди. Як лю­ди­на, що пра­цює із ци­фра­ми, на­ве­ду та­кий при­клад. Не­спри­я­тли­ві по­го­дні умо­ви на на­ших те­ре­нах ви­ни­ка­ють ци­клі­чно: в се­ре­дньо­му чо­ти­ри ра­зи за 12 ро­ків. Усі пам’ята­ють, якої шко­ди за­вда­ли по­льо­вим куль­ту­рам зи­ма-2002/03, зи­ма/лі­то-2005/06, зи­ма/лі­то-2009/10, лі­то 2012-го. Якщо при­пу­сти­ти, що по­го­дний цикл 2001–2012 рр. (чи 2003–2014 рр.) за­кін­чив­ся, то в но­во­му по­ки що зна­чних зби­тків не бу­ло. Ко­ли во­ни мо­жуть ви­ни­кну­ти? Про­по­ную держ­чи­нов­ни­кам за­пов­ни­ти та­бли­чку за дру­гим ци­клом.

Що Іспа­нії до­бре, Фі­ліп­пі­нам — ні…

Аби убез­пе­чи­ти біо­ло­гі­чні об’єкти від дії по­го­дних ри­зи­ків, ци­ві­лі­зо­ва­ний світ їх стра­хує. У роз­ра­хун­ку ча­сто­ти їх ви­ни­кне­н­ня є сенс ура­хо­ву­ва­ти гло­баль­ні по­го­дні ци­кли. Мо­жна на­віть обра­ти або якийсь один ри­зик (то­ді це стра­ху­ва­н­ня по­і­ме­но­ва­них ри­зи­ків). При­мі­ром, в Іспа­нії бу­ла по­тре­ба у ство­рен­ні си­сте­ми за­хи­сту від гра­ду, ко­трий в окре­мих ре­гіо­нах тра­пля­є­ться до 4 ра­зів на рік. На­то­мість на Фі­ліп­пі­нах до 24 ра­зів на рік бу­ва­ють ура­га­ни й штор­ми. А в нас? На­ра­зі укра­їн­ським агра­рі­ям най­ча­сті­ше про­по­ну­є­ться муль­ти­ри­зи­ко­ве стра­ху­ва­н­ня (від ці­ло­го ком­пле­ксу імо­вір­них ви­бри­ків погоди).

Стра­хо­вий та­риф, ко­трий нам про­по­ну­ють стра­хо­ви­ки, скла­да­є­ться із двох ча­стин:

1. Чи­ста став­ка премії — це спів­від­но­ше­н­ня ча­сто­ти ви­ни­кне­н­ня ри­зи­ку й очі­ку­ва­но­го об­ся­гу стра­хо­вої ком­пен­са­ції. Є ме­то­ди­ки роз­ра­хун­ку мас­шта­бу зби­тків і пря­мих втрат по­сі­вів та/або вро­жаю. Так, на­при­клад, град ді­а­ме­тром 1 мм у пе­рі­од мо­ло­чної сти­гло­сті ро­сли­ни спри­чи­нить до ви­ля­га­н­ня по­сі­вів, що мо­жуть са­мі від­но­ви­ти­ся про­тя­гом 7–10 днів. У та­ко­му ра­зі хоч і бу­де за­фі­ксо­ва­но факт на­ста­н­ня ри­зи­ко­вої по­дії, але зби­тки не ком­пен­су­ва­ти­муть, оскіль­ки куль­ту­ра пов­ні­стю від­но­ви­ться й да­лі фор­му­ва­ти­ме очі­ку­ва­ний уро­жай. А ось град роз­мі­ром із ку­ря­че яй­це пов­ні­стю зни­щить уро­жай.

2. На­ван­та­же­н­ня (на­дбав­ка до Чи­стої став­ки премії) вклю­чає в се­бе всі ви­тра­ти на ве­де­н­ня спра­ви й ри­зи­ки, що пов’яза­ні як із роз­ра­хун­ком та­ри­фів, так і з зов­ні­шні­ми чин­ни­ка­ми, що впли­ва­ють на ве­де­н­ня спра­ви. Це без­по­се­ре­дньо всі ви­тра­ти стра­хо­вої ком­па­нії, вза­є­мо­дія зі стра­хо­ви­ми аген­та­ми та пе­ре­стра­хо­ви­ка­ми. Що­до мо­жли­вих ри­зи­ків, то тут ура­хо­ву­ю­ться по­лі­ти­чні й су­до­ві ри­зи­ки. Та- кож ва­жли­вим є ри­зик ві­ро­гі­дно­сті да­них. Якщо їх ма­ло або дже­ре­ло ви­кли­кає сум­ні­ви, пе­ре­стра­хо­вик по­про­сить збіль­ши­ти вар­тість ри­зи­ку ві­ро­гі­дно­сті да­них. Для кра­їн з еко­но­мі­кою, що роз­ви­ва­є­ться, та низь­ким рів­нем під­трим­ки си­сте­ми агро­стра­ху­ва­н­ня з бо­ку дер­жа­ви на­ван­та­же­н­ня ста­но­вить близь­ко 40%. В Укра­ї­ні — 30–40%. Тим ча­сом у США на­ван­та­же­н­ня ста­но­вить 18–25% і суб­си­ду­є­ться дер­жа­вою.

Про якість і «дов­жи­ну»

Для ці­лей стра­ху­ва­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться да­ні, що мо­жуть про­де­мон­стру­ва­ти факт й об­сяг ви­ни­кне­н­ня ри­зи­ко­вої по­дії. До­сту­пні ба­зи да­них, що най­біль­ше ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться в акту­ар­ній пра­кти­ці: • уро­жай­но­сті сіль­сько­го­спо­дар­ських куль­тур чи ста­ти­сти­ка з тва­рин­ни­цтва; • по­го­дні да­ні; • да­ні зби­тко­во­сті агро­стра­хо­во­го

порт­фе­ля; • су­пу­тни­ко­ві да­ні, а та­кож шту­чно

змо­де­льо­ва­ні ба­зи да­них. Ва­жли­ви­ми є якість да­них і їх «дов­жи- на» (чи то пак, тривалість пе­рі­о­ду, за який зі­бра­ні да­ні). Для по­треб агро­стра­ху­ва­н­ня ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти да­ні не менш ніж за 30 ро­ків. Що ж до яко­сті, то ве­ли­че­зне зна­че­н­ня ма­ють чистота та ві­ро­гі­дність по­ка­зни­ків. На­ве­ду при­клад зі сво­єї пра­кти­ки. Роз­ра­хун­ки стра­хо­во­го та­ри­фу для ози­мої пше­ни­ці ба­зу­ю­ться на ста­ти­сти­ці вро­жай­но­сті в роз­рі­зі ра­йо­нів із 1980 ро­ку. Глиб­ші да­ні з уро­жай­но­сті ін­ди­ві­ду­аль­но­го го­спо­дар­ства ве­ду­ться в Укра­ї­ні ли­ше з 2004 ро­ку. Отож бу­ли обро­бле­ні да­ні вро­жай­но­сті ози­мої пше­ни­ці рі­зної яко­сті — ра­йон­ні й ін­ди­ві­ду­аль­них го­спо­дарств. В ре­зуль­та­ті ство­ре­но ба­зу да­них для роз­ра­хун­ку стра­хо­во­го та­ри­фу для ози­мої пше­ни­ці. Ін­ший при­клад — ба­за да­них уро­жай­но­сті рі­па­ку. Ця куль­ту­ра від­но­сно «мо­ло­да», й на по­ча­тку 2000-х її ви­ро­щу­ва­ли тіль­ки на Тер­но­піль­щи­ні та Хмель­нич­чи­ні. Від­так, да­ні вро­жай­но­сті бу­ли на рів­ні ра­йо­нів. Із 2004 ро­ку з’яви­ла­ся ста­ти­сти­ка ін­ди­ві­ду­аль­них го­спо­дарств, до то­го ж рі­пак не ви­ро­щу­вав­ся по всій те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Та­кож не­мо­жли­во бу­ло ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти європейську ста­ти­сти­ку йо­го вро­жай­но­сті че­рез су­во­рі­ші зи­ми на на­ших те­ре­нах. Від­по­від­но, ба­за да­них для роз­ра­хун­ку стра­хо­во­го та­ри­фу для рі­па­ку ри­зи­ко­ва­ні­ша, як по­рів­ня­ти з ба­зою да­них для ози­мої пше­ни­ці.

Що ж до по­го­дних да­них, то в Ка­на­ді тем­пе­ра­ту­ра на стан­ції фі­ксу­є­ться ко­жні 10 хв, а та­ко­же про­во­ди­ться пе­ре­хре­сний ана­ліз цих да­них із по­ка­зни­ка­ми су­сі­дніх стан­цій, аби мі­ні­мі­зу­ва­ти по­хиб­ки. У нас тем­пе­ра­ту­ра фі­ксу­є­ться раз на три го­ди­ни. І хо­ча фа­хів­ці Гід­ро­ме­тцен­тру до­кла­да­ють не­аби­яких зу­силь, щоб по­лі­пши­ти якість по­го­дних да­них, ця ба­за для по­треб стра­ху­ва­н­ня все ж є ви­со­ко­ри­зи­ко­вою, і, від­по­від­но, це до­дає у вар­то­сті са­мої стра­хов­ки.

Да­ні зби­тко­во­сті стра­хо­во­го порт­фе­ля — це по­ка­зник що­рі­чних ви­плат стра­хо­ви­ка. Ця ба­за да­них має бу­ти так са­мо дов­гою та одно­рі­дною. У кра­ї­нах із роз­ви­не­ною си­сте­мою агро­стра­ху­ва­н­ня за актив­ної під­трим­ки дер­жа­ви (США, Ка­на­да, Іспа­нія) ве­де­ться облік ре­а­лі­за­ції про­гра­ми держ­під­трим­ки.

За пра­ви­ла­ми чи без?

На­ра­зі всі ці ню­ан­си вза­га­лі ні­як не впли­ва­ють на рі­ше­н­ня стра­хо­ви­ків за­сто­со­ву­ва­ти у сво­їй пра­кти­ці той чи той та­риф. На жаль, на рин­ку пра­цю­ють де­що ін­ші пра­ви­ла гри. Во­ни по­ля­га­ють у то­му, що та­ри­фи, роз­ра­хо­ва­ні за всі­ма пра­ви­ла­ми акту­ар­ної пра­кти­ки, за­сто­со­ву­ю­ться в Укра­ї­ні, на­че пев­ний про­ксі­по­ка­зник. Укра­їн­ські стра­хо­ви­ки ве­дуть пе­ре­мо­ви­ни з пе­ре­стра­хо­ви­ка­ми що­до умов пе­ре­стра­ху­ва­н­ня, да­лі стра­хо­вик на­ки­дає «свій від­со­ток» і ви­хо­дить на ри­нок із та­ри­фом, що не має жо­дно­го акту­ар­но­го під­ґрун­тя. На­то­мість у кра­ї­нах із роз­ви­не­ни­ми си­сте­ма­ми агро­стра­ху­ва­н­ня то­чкою від­лі­ку у ве­ден­ні пе­ре­мо­вин із пе­ре­стра­хо­ви­ка­ми є ба­за да­них, ме­тод роз­ра­хун­ку та­ри­фу й вар­тість чи­сто­го ри­зи­ку. Ко­ли пе­ре­стра­хо­вик упев­не­ний у на­яв­но­му рів­ні чи­сто­го ри­зи­ку, ве­де­ться пре­дме­тна роз­мо­ва про на­ван­та­же­н­ня, вар­тість яко­го мо­же бу­ти істо­тно зни­же­на.

Пра­кти­ка укра­їн­сько­го рин­ку, остан­ніх ро­ків по­ка­за­ла, що се­ре­дній та­риф ста­но­вить 3,5% — що­прав­да, й ви­пла­ти не пе­ре­ви­щу­ють 10%. За та­ких са­мих по­го­дних умов у США та­риф ста­но­вив би 6–8%, до то­го ж зби­тко­вість порт­фе­ля бу­ла б на рів­ні не мен­шо­му за 65–70%.

Від­так, у на­шій кра­ї­ні на­чеб­то й стра­хов­ка ко­штує всьо­го 3,5%, а в США — 8%. До то­го ж фер­мер зі США за­хи­ще­ний дер­жа­вою й за фа­ктом за­пла­тить тіль­ки по­ло­ви­ну, тоб­то 4%. В одна­ко­вих по­го­дних умо­вах шість фер­ме­рів із 10 отри­ма­ють у США стра­хо­ву ком­пен­са­цію (в Укра­ї­ні ли­ше один) — че­рез якість стра­хо­вої уго­ди. І все ж ми, укра­їн­ці, уні­каль­ні у сво­є­му пра­гнен­ні їзди­ти на ір­жа­во­му ве­ло­си­пе­ді, ко­ли но­вий сто­їть в га­ра­жі. Так по­во­дя­ться біль­шість кра­їн із пе­ре­хі­дною еко­но­мі­кою, і тут по­трі­бна жорс­тка во­ля дер­жа­ви та змі­ни в кар­ти­ні сві­ту ко­жно­го, хто ухва­лює рі­ше­н­ня. Змі­ни вже на ча­сі — а швид­кість їх за­про­ва­дже­н­ня за­ле­жить як від усіх, так і від ко­жно­го зокре­ма.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.