«По­ка­ра­ти ба­га­ті­їв»

Че­рез без­ді­яль­ність си­сте­ми трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня ДФС не до­ра­ху­ва­ла­ся в дер­жав­ній скар­бни­ці при­бли­зно 100 млрд грн. Чи­їм ко­штом ком­пен­су­ва­ти­муть?

AgroMarket - - АКТУАЛЬНО - Ана­то­лій СТО­Я­НОВ, екс­перт

Що­ро­ку в Укра­ї­ні з по­ча­тком осе­ні акти­ві­зу­ю­ться пи­та­н­ня що­до трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня. Чи то да­є­ться взна­ки за­вер­ше­н­ня фі­нан­со­во­го ро­ку, що на­бли­жа­є­ться. І, від­по­від­но, на ча­сі на­пов­не­н­ня дер­жав­ної скар­бни­ці. А цьо­го­річ, ма­буть, вко­тре про­ве­де­н­ня ви­бор­чих пе­ре­го­нів зму­шує вла­ду «ка­ра­ти ба­га­ті­їв» і шукати спосо­би зму­си­ти їх пла­ти­ти спов­на — для під­ви­ще­н­ня до­бро­бу­ту на­ро­ду. Що­прав­да, ціл­ком ві­ро­гі­дно, що це зви­чай­ні­сінь­кий збіг — і тіль­ки…

Не ді­йшли зго­ди

Про те, що ве­ли­ко­му бі­зне­су сві­тить ска­су­ва­н­ня спе­ці­аль­них пра­вил для бір­жо­вих то­ва­рів, а ма­ло­му — ви­мог із під­го­тов­ки до­ку­мен­та­ції з трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня, рин­ку ста­ло ві­до­мо ще на­при­кін­ці сер­пня з ін­фор­ма­ції Мін­фі­ну, у якій, до сло­ва, йшло­ся й про на­мі­ри спро­сти­ти ви­мо­ги до по­рів­ню­ва­них опе­ра­цій і до­ку­мен­та­ції по­слуг із низь­кою до­да­ною вар­ті­стю, а та­кож уто­чни­ти пра­ви­ла для низь­ко­по­да­тко­вих юрис­ди­кцій і до­зво­ли­ти по­да­ва­ти до­ку­мен­ти в еле­ктрон­но­му ви­гля­ді.

Крім то­го, фі­нан­со­ве ві­дом­ство за­про­по­ну­ва­ло до­зво­ли­ти ком­пен­са­цій­не ко­ри­гу­ва­н­ня ре­зуль­та­тів ді­яль­но­сті за під­сум­ка­ми ро­ку, а та­кож зня­ти фі­нан­со­вий по­ріг для кон­тро­льо­ва­них опе­ра­цій і ви­зна­чи­ти до­да­тко­ві ви­мо­ги до роз­кри­т­тя ін­фор­ма­ції для ве­ли­ких ком­па­ній. Від­то­ді те­ма активно «му­су­є­ться» на рі­зних ін­фор­ма­цій­них май­дан­чи­ках, де окре­мі ко­мен­та­то­ри час від ча­су за­пев­ня­ють, що прин­цип «ви­тя­гну­тої ру­ки» чи зі­став­ле­н­ня бір­жо­вих ко­ти­ру­вань не під­хо­дить для кон­тро­льо­ва­них опе­ра­цій ві­тчи­зня­них ком­па­ній. Мов­ляв, не­має ко­ти­ру­вань на укра­їн­ську про­ду­кцію, що ви­ро­ще­на на еко­ло­гі­чно чи­стій зем­лі (зга­ду­є­мо рі­вень унесення до­брив, пе­сти­ци­дів й ін­се­кти­ци­дів укра­їн­ськи­ми агро­хол­дин­га­ми), та й ба­зис по­ста­ча­н­ня не той — екс­пор­те­ри ж ку­пу­ють тіль­ки в пор­ту, тим ча­сом сіль­го­спви­ро­бни­ки са­мі їм при­во­зять з-за три­дев’ять зе­мель, де й до­ріг не­ма, то­му ло­гі­сти­ку про­сто не­мо­жли­во про­ра­ху­ва­ти… На рин­ку ме­та­лу, до ре­чі, та­кі са­мі ар­гу­мен­ти. У хім­про­мі — теж…

Вла­сне, на цьо­му ета­пі, га­даю, ва­жли­во спи­та­ти про ін­ше: а ці­ни на ки­тай­ський ме­тал теж не під­да­ю­ться бір­жо­во­му ана­лі­зу? А на аме­ри­кан­ський, ін­дій­ський чи на­віть ро­сій­ський? Чо­мусь ефе­ктив­ний ри­нок не­о­дмін­но на­ла­го­джу­є­ться у кра­ї­нах, де активно екс­пор­ту­є­ться той чи той то­вар (або якщо він є стра­те­гі­чно ва­жли­вим про­ду­ктом, як пше­ни­ця й ку­ку­ру­дза для Укра­ї­ни). Тож і ці­ни фор­му­ю­ться під впли­вом по­пи­ту й про­по­зи­ції. Це, від­по­від­но, до­зво­ляє дер­жа­ві впли­ва­ти рин­ко­ви­ми ме­то­да­ми, а ре­гу­ля­тор­ні ва­же­лі за­сто­со­ву­ва­ти хі­ба що в ра­зі різ­ких змін. Та­кий спо­сіб ви­рів­ню­ва­н­ня рин­ку спра­ве­дли­вий і, за­зви­чай, ула­што­вує всіх уча­сни­ків про­це­су. Що­прав­да, на укра­їн­ських те­ре­нах во­ни й до­сі не ді­йшли зго­ди…

У те­о­рії й на пра­кти­ці

Ре­зо­нан­сною по­ді­єю в кон­текс­ті та­ко­го формату від­но­син між бі­зне­сом і ДФС ста­ла пе­ре­вір­ка ком­па­нії Кон­стян­ти­на Же­ва­го Ferrexpo. Во­на, як ві­до­мо, не ско­ри­ста­ла­ся по­да­тко­вим ком­про­мі­сом і не уто­чни­ла свої зо­бов’яза­н­ня за по­да­тком на при­бу­ток. Під цю пе­ре­вір­ку, до ре­чі, по­тра­пи­ло ще чи­ма­ло ком­па­ній, яких по­да­тків­ці ви­рі­ши­ли на- вчи­ти ди­сци­плі­но­ва­но по­да­ва­ти зві­тність. Утім, на го­рі­хи прив­се­лю­дно ді­ста­ло­ся Ferrexpo.

Вла­сне, якщо роз­гля­да­ти си­ту­а­цію з по­гля­ду іде­о­ло­гії трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня, все аб­со­лю­тно пра­виль­но: має бу­ти під­твер­дже­н­ня всіх про­ве­де­них го­спо­дар­ських опе­ра­цій. Та, як по­ка­зує пра­кти­ка, ком­па­нії по­да­ють швид­ше від­пи­ски, ніж пов­но­цін­ні зві­ти, щоб по­да­тків­ці не змо­гли ви­зна­чи­ти від­по­від­ність опе­ра­цій рин­ко­вим по­ка­зни­кам. Цьо­го, зві­сно, мо­жна бу­ло б уни­кну­ти, як­би вда­ло­ся за­про­ва­ди­ти спра­ве­дли­ві й ефе­ктив­ні рин­ки. Якщо го­спо­дар­ство ве­де свою тор­го­во-за­ку­пі­вель­ну ді­яль­ність пу­блі­чно, то й зві­тність слу­гу­ва­ти­ме не більш ніж ма­те­рі­аль­ним під­твер­дже­н­ням опе­ра­цій, що про­йшли мо­ні­то­ринг і про­ана­лі­зо­ва­ні ана­лі­ти­ка­ми ДФС. У та­ко­му ра­зі в них з’яви­ться біль­ше віль­но­го ча­су для ана­лі­зу опе­ра­цій і біль­ше не бу­де по­тре­би ко­пир­са­ти­ся в па­пір­цях. Якось уже над­то ар­ха­ї­чний ви­гляд у ча­си ви­со­ко­ча­сто­тної тор­гів­лі на бір­жах має по­да­н­ня й ана­ліз зві­тів у па­пе­ро­вій фор­мі…

І на­що їм та Швей­ца­рія?

Ін­ше ва­жли­ве пи­та­н­ня — ува­га вла­ди до низ­ки кра­їн, опе­ра­ції з якими під­ля­га­ють кон­тро­лю. Від­по­від­но до пу­блі­чних зві­тів ком­па­ній, по­над 60% кон­тро­льо­ва­них опе­ра­цій про­во­ди­ло­ся з іно­зем­ни­ми ком­па­ні­я­ми на за­галь­ну су­му 103 млрд грн, а лі­де­ром з об­ся­гу укла­де­них угод є Швей­ца­рія. За пер­ше пів­річ­чя 2015-го че­рез цю юрис­ди­кцію укра­їн­ські ком­па­нії про­ве­ли опе­ра­цій на по­над 325 млн дол. Чи за­ці­ка­ви­ли­ся по­да­тків­ці ці­єю юрис­ди­кці­єю? Аж ні­як ні. На­ра­зі 23 вересня Швей­ца­рію зі спи­ску ви­клю­чи­ли. У цьо­му са­мо­му пе­ре­лі­ку Гру­зія, Маль­та, Лі­ван, ОАЕ, Сін­га­пур, Ма­рок­ко, Лю­ксем­бург, Ямай­ка й Гва­де­лу­па. Ну, що­до остан­ньої — жо­дних сум­нів, але як по­я­сни­ти істо­рію зі Швей­ца­рі­єю?

Від трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня, за да­ни­ми одно­ймен­но­го де­пар­та­мен­ту ДФС Укра­ї­ни, вже вда­ло­ся за­ро­би­ти близь­ко 3 млн грн. Це не мо­жна по­рів­ня­ти із су­ма­ми, що втра­чає дер­жа­ва, не ма­ю­чи мо­жли­во­сті пе­ре­ві­ря­ти й ана­лі­зу­ва­ти си­ро­вин­ні рин­ки. Як ка­жуть фа­хів­ці, зби­тки від трансфер­тно­го ЦУ, яке не пра­цює, оці­ню­ю­ться при­бли­зно в 100 млрд грн (або при­бли­зно 4 млрд дол.) Це та су­ма, яка по­ки­дає кра­ї­ну що­рі­чно й по­вер­та­є­ться у ви­гля­ді об’єктів роз­ко­ші (які теж в Укра­ї­ні не ви­ро­бля­ю­ться) чи по­бу­до­ві 1–2 ін­фра­стру­ктур­них об’єктів (хо­ча їх мо­гли б бу­ду­ва­ти де­ся­тка­ми). Тим ча­сом ін­ве­сти­ції у ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті й роз- ви­ток на­у­ко­во-те­хні­чно­го потенціалу да­ли б Укра­ї­ні змо­гу пе­ре­ро­ди­ти­ся із си­ро­вин­ної на кра­ї­ну з ви­со­ким рів­нем роз­ви­тку еко­но­мі­ки.

Сто­су­є­ться ко­жно­го

На­ші між­на­ро­дні пар­тне­ри, як-от, при­мі­ром, Сві­то­вий банк, на­рі­ка­ють на те, що Укра­ї­на, м’яко ка­жу­чи, не по­спі­шає із за­про­ва­дже­н­ням си­сте­ми ре­аль­но­го кон­тро­лю, не пра­гне до обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю з ін­ши­ми кра­ї­на­ми (а це ва­жли­во в епо­ху гло­баль­них рин­ків), не ви­яв­ляє актив­но­сті на між­на­ро­дних зу­стрі­чах і зав­мер­ла на пер­шій схо­дин­ці за­про­ва­дже­н­ня ці­єї си­сте­ми.

По­ту­жні ком­па­нії, що ма­ють удо­сталь ресурсів для за­лу­че­н­ня ква­лі­фі­ко­ва­них юри­стів, укла­да­ти­муть АРА-уго­ди й отримуватимуть ле­галь­ний іму­ні­тет від ДФС, а фір­ми се­ре­дньої ру­ки й да­лі над­си­ла­ти­муть у фі­скаль­ну слу­жбу зві­ти-від­пи­ски, пла­ти­ти­муть штра­фи за по­мил­ки та во­ю­ва­ти­муть із не­ква­лі­фі­ко­ва­ни­ми ін­спе­кто­ра­ми, по­я­сню­ю­чи ко­жну тран­за­кцію. Ба біль­ше, вже ни­ні ве­ду­ться роз­мо­ви про те, що з прийня­т­тям чер­го­вих по­пра­вок у По­да­тко­вий ко­декс окре­мі пра­ви­ла для то­ва­рів, що ко­ту­ю­ться, мо­жуть при­бра­ти. Цим фа­кти­чно зни­щать нор­му, яка ще так і не всти­гла за­пра­цю­ва­ти. І зро­блять два кро­ки на­зад.

Вар­то ро­зу­мі­ти, що пи­та­н­ня трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня ли­ше зда­ю­ться від­да­ле­ни­ми й та­ки­ми, що не сто­су­ю­ться пе­ре­сі­чно­го гро­ма­дя­ни­на. На­справ­ді, гро­ші ви­ве­де­ні та­ким чи­ном із кра­ї­ни, — це не­до­пла­че­ні по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня, а це, сво­єю чер­гою, зар­пла­ти всіх пра­ців­ни­ків бю­дже­тної сфе­ри. Це низь­кі зар­пла­ти чи­нов­ни­ків, ко­трі «про­сто не ма­ють ін­шо­го ви­бо­ру», аби про­го­ду­ва­ти сім’ю. Пе­ре­ко­си у цій сфе­рі бо­ля­че б’ють по ки­ше­ні пе­ре­сі­чно­го ме­шкан­ця кра­ї­ни. Про­те, схо­же, ми всі вже так на­стра­жда­ли­ся, що й не по­мі­ча­є­мо ці­єї дрі­бни­ці…

То як нор­ма трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня мо­же впли­ну­ти на жи­т­тя пе­ре­сі­чно­го укра­їн­ця? На­при­клад, ми мо­гли б уде­ся­те­ро збіль­ши­ти бю­джет на бу­дів­ни­цтво ав­то­до­ріг, і йо­го ви­ста­чить на по­над 4,5 тис. кі­ло­ме­трів ви­со­ко­кла­сно­го по­кри­т­тя. Ін­ший при­клад: ми мо­гли б на пе­рі­од кри­зи та про­ве­де­н­ня АТО за­твер­ди­ти без­де­фі­ци­тний бю­джет. І це до­зво­лить збіль­ши­ти ви­да­тки на держ­за­мов­ле­н­ня до ком­па­ній-на­ціо­наль­них ви­ро­бни­ків, аби вже не­вдов­зі ма­ти в Укра­ї­ні справ­жній бум ви­ро­бни­цтва. А ще при­бли­зно за п’ять ро­ків ми мо­гли б ви­рі­ши­ти пи­та­н­ня з де­фі­ци­том еле­ва­тор­них по­ту­жно­стей зі збе­рі­га­н­ня зер­на. Одним сло­вом, бу­ли б гро­ші…

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.