Рин­ко­ві прі­о­ри­те­ти

Є що­най­мен­ше три основ­них на­пря­ми опти­мі­за­ції для під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті агро­ви­ро­бни­цтва в Укра­ї­ні

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Сто­рін­ку пі­дго­ту­ва­ла Іри­на ЗАГОРОДНЯ

За чверть сто­лі­т­тя від­бу­ли­ся до­ста­тньо сут­тє­ві змі­ни в управ­лін­ні та за­галь­них об­ся­гах основ­но­го ре­сур­су агро­ви­ро­бни­ків — сіль­го­спу­гі­д­дях. Їх за­галь­на пло­ща з рі­зних при­чин, зокре­ма на фо­ні клі­ма­ти­чних змін, зни­зи­ла­ся на 12%. По-дру­ге, у понад 10 ра­зів змен­ши­ла­ся пло­ща та­ких угідь в дер­жав­но­му управ­лін­ні. Як по­ка­зує пра­кти­ка, та­кі змі­ни є до­ста­тньо ефе­ктив­ни­ми й ста­ли одним із чин­ни­ків загального розвитку агро­бі­зне­су. По-тре­тє, про­тя­гом де­ся­ти­лі­т­тя спо­сте­рі­га­є­ться від­но­сно ста­біль­не спів­від­но­ше­н­ня між пло­ща­ми в управ­лін­ні не­дер­жав­них агро­під­при­ємств і го­спо­дарств гро­ма­дян. Оскіль­ки по­тен­ці­ал змін ще не оста­то­чно ви­чер­па­ний, вони три­ва­ють і ни­ні. А серед основ­них на­пря­мів подаль­шої опти­мі­за­ції ек­спер­ти ви­окрем­лю­ють стру­ктур­ну (пе­ре­гляд стру­кту­ри по­сі­вів у роз­рі­зі по­сів­них площ під окре­ми­ми куль­ту­ра­ми й сор­та­ми та те­ри­то­рій, де най­спри­я­тли­ві­ші умо­ви для ви­ро­щу­ва­н­ня), агро­те­хно­ло­гі­чну (подаль­ше впро­ва­дже­н­ня й роз­ви­ток те­хно­ло­гій, що до­зво­лять під­ви­щи­ти якість про­ду­кції та зни­зи­ти її со­бі­вар­тість); тор­го­вель­ну (зна­хо­дже­н­ня опти­маль­но­го спів­від­но­ше­н­ня між вну­трі­шньою пе­ре­роб­кою та екс­пор­том).

Рік, що за­вер­шив­ся, встиг зди­ву­ва­ти агро­ске­пти­ків не­спо­ді­ва­ни­ми по­ді­я­ми та яскра­ви­ми осо­би­сто­стя­ми, які драй­ви­ли ві­тчи­зня­ний АПК. Це сто­су­є­ться не ли­ше ін­ве­сти­цій, що при­йшли в АПК, а й ре­зуль­та­тів ро­бо­ти окре­мих лю­дей, які зму­шу­ва­ли оці­ню­ва­ти си­ту­а­ції по-но­во­му, під іншим ку­том зору. Сіль­го­спви­ро­бни­ки до­кла­да­ли всіх зу­силь, щоб за­ли­ши­ти­ся на пе­ре­до­вій укра­їн­ської еко­но­мі­ки та до­ве­сти всьо­му сві­ту, що ві­тчи­зня­ний агро­се­ктор до­стой­ний ува­ги ін­ве­сто­рів. Про­філь­не мі­ні­стер­ство актив­но пе­ре­йма­ло­ся спро­ще­н­ням ро­бо­ти бізнесу й про­су­ва­н­ням про­ду­кції на но­ві рин­ки. Ана­лі­ти­ки й ек­спер­ти, дум­кою яких по­ці­ка­вив­ся «Агро­Мар­кет», зга­да­ли най­ці­ка­ві­ші та най­більш зна­чу­щі по­дії, які ви­кли­ка­ли усмі­шки на устах, коли про них зга­ду­ва­ли. Ча­сто — те­плі, з по­чу­т­тям гор­до­сті, іно­ді це бу­ли усмі­шки з при­сма­ком лег­кої іро­нії, тра­пля­ло­ся — з гір­чин­кою сар­ка­зму. Хай там як, на­сту­пний рік бу­де не менш ці­ка­вим на по­дії та до­ся­гне­н­ня в сіль­сько­му го­спо­дар­стві зав­дя­ки твор­чим і на­по­ле­гли­вим зу­си­л­лям лю­дей, які ро­блять кра­ї­ну силь­ні­шою.

Ін­ве­сти­ція ро­ку

Най­ва­го­мі­шою по­ді­єю у цьо­му кон­текс­ті ек­спер­ти одно­го­ло­сно на­зи­ва­ють від­кри­т­тя групою ком­па­ній Allseeds олій­но­го за­во­ду в пор­ту «Южний», в який бу­ло ін­ве­сто­ва­но близь­ко 200 млн дол. Він став одним із най­су­ча­сні­ших і най­по­ту­жні­ших у ЄС, а після до­бу­до­ви ще двох лі­ній ста­не, мо­жли­во, одним із най­по­ту­жні­ших у сві­ті. На­ра­зі за­вод мо­же пе­ре­ро­бля­ти 2400 т/до­бу на­сі­н­ня со­ня­шни­ку (або 1800 т/до­бу рі­па­ку чи 1500 т/до­бу сої). «Не­зва­жа­ю­чи на важ­кий для кра­ї­ни час, на­ша ком­па­нія ви­ко­на­ла обі­цян­ку й збу­ду­ва­ла за­вод усьо­го за пів­то­ра ро­ку. Пер­ша чер­га за­во­ду — це ли­ше 20% загального про­е­кту бу­дів­ни­цтва до 2021 ро­ку», — за­зна­чив вла­сник ком­па­нії Вла­ди­слав Пе­три­ще. На но­во­му об’єкті вже ство­ре­но 116 ро­бо­чих місць. Кон­ку­рен­ти, представники вла­ди та пра­ців­ни­ки під­при­єм­ства із за­хо­пле­н­ням об­хо­ди­ли бли­ску­чі ме­та­ле­ві бан­ки за­во­ду, усві­дом­лю­ю­чи всю мас­шта­бність про­е­кту. По за­кін­чен­ню бу­дів­ни­цтва тре­тьої чер­ги за­вод змо­же пе­ре­ро­бля­ти 10 тис. тонн олій­них куль­тур на до­бу, а за­галь­на су­ма ін­ве­сти­цій ста­но­ви­ти­ме 600 млн дол.

Сюр­приз ро­ку

Ма­є­мо ви­зна­ти, ним ста­ло від­кри­т­тя ягі­дно­го ко­опе­ра­ти­ву в се­лі Хо­ро­брів Тер­но­піль­ської області. Ні­хто не спо­ді­вав­ся на мо­жли­вість збан­кру­ті­ло­го агро­хол­дин­гу «Мрія», який на той час на­ма­гав­ся пе­ре­ко­на­ти кре­ди­то­рів ре­стру­кту­ру­ва­ти борг на 1,1 млрд дол., ін­ве­сту­ва­ти ко­шти в роз­ви­ток фа­кти­чно со­ці­аль­но­го про­е­кту з ви­ро­щу­ва­н­ня ма­ли­ни. На пер­ший по­гляд, су­ма в мас­шта­бах та­кої ком­па­нії не­зна­чна — 0,5 млн грн — про­те ре­аль­но ви­ді­ли­ти ко­шти на та­кий про­ект ви­да­є­ться пі­до­зрі­лим. Однак в ком­па­нії за­пев­ня­ють, що пра­цю­ють на пер­спе­кти­ву, й основ­ним зав­да­н­ням на­ра­зі є за­без­пе­че­н­ня там­те­шньо­го на­се­ле­н­ня ро­бо­чи­ми мі­сця­ми. Як пи­сав «Агро­Мар­кет», до про­е­кту вже до­лу­чи­ли­ся 30 ро­дин, а на­сту­пно­го ро­ку, ймо­вір­но, до­лу­ча­ться ще 100. За сло­ва­ми ке­рів­ни­ка со­ці­аль­но-ін­ве­сти­цій­но­го від­ді­лу ком­па­нії Ва­си­ля Мар­тю­ка, у 2016 ро­ці вже мо­жна бу­де зі­бра­ти пер­ший уро­жай ма­ли­ни, що ста­но­ви­ти­ме близь­ко 5 т. Для цьо­го зу­си­л­ля­ми ком­па­нії бу­де обла­дна­на мо­ро­зиль­на ка­ме­ра. По­ки що ма­ли­но­вий ко­опе­ра­тив є пі­ло­тним про­е­ктом, у май­бу­тньо­му «Мрія» пла­нує ор­га­ні­зо­ву­ва­ти ко­опе­ра­тив­не ви­ро­щу­ва­н­ня й ін­ших ягід — аґру­су, смо­ро­ди­ни й ін­ших у тих ре­гіо­нах, де пра­цює.

Роз­ча­ру­ва­н­ня ро­ку

Та­кою ек­спер­ти ви­зна­ють си­ту­а­цію з ком­па­ні­єю «Кре­а­тив». Після де­фол­ту «Мрії» зна­чній ча­сти­ні укра­їн­ських агро­бі­зне­сме­нів до­ве­ло­ся ве­сти скла­дні переговори з кре­ди­то­ра­ми що­до ви­ко­на­н­ня сво­їх зо­бов’язань в умо­вах де­валь­ва­ції грив­ні. Навряд чи хтось міг спро­гно­зу­ва­ти, що одній із най­біль­ших олій­них ком­па­ній не вда­сться вре­гу­лю­ва­ти пи­та­н­ня з по­зи­ко­дав­ця­ми. Тим па­че що ви­ро­бни­цтво й торгівля со­ня­шни­ко­вою олі­єю вва­жа­ю­ться одним із най­рен­та­бель­ні­ших бі­зне­сів в Укра­ї­ні. Хай там як, «Кре­а­тив» за­ли­шив­ся у ми­ну­ло­му.

У ли­пні 2015 ро­ку сім’я де­пу­та­та Бе­рез­кі­на ви­йшла зі скла­ду акціо­не­рів ком­па­нії, про­дав­ши 80% сво­го бізнесу Рис­бе­ку То­кто­му­ше­ву й Ар­ту­ру Гран­цу. Крім за­во­дів но­ві вла­сни­ки отри­ма­ли ко­ло­саль­ні бор­ги. Тіль­ки дер­жав­ним бан­кам «Кре­а­тив» ви­нен 11,3 млрд грн. Пі­зні­ше но­ві по­дро­би­ці що­до не­ви­пла­ти ча­сти­ни бор­гу (73 млн дол.) опри­лю­дни­ли між­на­ро­дні кре­ди­то­ри ком­па­нії: Укр­соц­банк, VTB Capital, Erste Group Bank, Societe Generale, ING Bank, Credit Europe Bank, Amsterdam Trade Bank и Intesa Sanpaolo. Ви­яви­ло­ся, що ку­дись зни­кло за­став­не май­но по кре­ди­ту, зокре­ма 126 тис. тонн на­сі­н­ня со­ня­шни­ку і 37,8 тис. тонн со­ня­шни­ко­вої олії. Кре­ди­то­ри зви­ну­ва­чу­ють у зни­кнен­ні за­ста­ви сім’ю Бе­рез­кі­них і вже звер­ну­ли­ся до Ген­про­ку­ра­ту­ри та МВС з’ясу­ва­ти при­чи­ни зни­кне­н­ня май­на. Зві­сно, та­кі скан­да­ли не спри­я­ють по­зи­тив­но­му імі­джу укра­їн­ських агра­рі­їв в ін­ве­сти­цій­но­му се­кто­рі.

При­зна­че­н­ня ро­ку

У цьо­му кон­текс­ті не­аби­які очі­ку­ва­н­ня по­кла­да­ю­ться на до­бре ві­до­мо­го агро­спіль­но­ті Во­ло­ди­ми­ра Ла­пу, що ни­ні обі­ймає по­са­ду пер­шо­го за­сту­пни­ка голови Дер­жав­ної слу­жби з пи­тань без­пе­ки хар­чо­вих про­ду­ктів та за­хи­сту спо­жи­ва­чів. Про­цес фор­му­ва­н­ня ці­єї стру­кту­ри, що ство­ре­на на ба­зі на ба­зі Дер­жве­тфі­то­слу­жби, Держ­сіль­го­спін­спе­кції, Держ­спо­жи­він­спе­кції та Держ­са­не­пі­дем­слу­жби, три­ває й до­сі. При­чо­му уча­сни­ки рин­ку ча­сто пу­блі­чно ви­слов­лю­ва­ли не­за­до­во­ле­н­ня тем­па­ми й ре­зуль­та­та­ми ре­фор­му­ва­н­ня. Від­так, те­пер по­трі­бно до­ве­сти і рин­ку, і між­на­ро­дним пар­тне­рам ефе­ктив­ність но­во­ство­ре­но­го ор­га­ну. По­си­ле­н­ня ко­ман­ди Держпродспоживслужби важ­кою ар­ти­ле­рі­єю в осо­бі Во­ло­ди­ми­ра Ла­пи одно­зна­чно мо­жна спри­йма­ти як крок упе­ред у процесі ре­ор­га­ні­за­ції но­во­ство­ре­но­го ві­дом­ства, за­ува­жу­ють ана­лі­ти­ки.

Кон­курс ро­ку

Обра­н­ня ке­рів­ни­ка «Укр­спир­ту» упев­не­но три­має лі­дер­ство у цій но­мі­на­ції. Впер­ше кон­курс на цю по­зи­цію бу­ло ого­ло­ше­но в сі­чні 2015-го. Дві­чі він за­вер­шу­вав­ся скан­да­лом, не­зва­жа­ю­чи на те, що чле­на­ми ко­мі­сії бу­ли лю­ди з між­на­ро­дних ком­па­ній, на­при­клад Jansen Capital Management, Deloitte& Touche й ін., а сам кон­курс про­во­див­ся з пря­ми­ми транс­ля­ці­я­ми для всіх охо­чих. Пер­ший кон­курс на по­са­ду очіль­ни­ка держ­під­при­єм­ства був ану­льо­ва­ний че­рез те, що проф­спіл­ко­ва ор­га­ні­за­ція «Укр­спир­ту» ви­ма­га­ла ска­су­ва­н­ня ре­зуль­та­тів. Уре­шті, кон­курс пе­ре­за­пу­сти­ли. І ось на фі­наль­но­му ета­пі один із пре­тен­ден­тів на по­са­ду ке­рів­ни­ка держ­під­при­єм­ства Ро­ман Іва­нюк ви­рі­шив від­кли­ка­ти свою кан­ди­да­ту­ру. Весь 2015 рік са­ме він обі­ймав по­са­ду в. о. ди­ре­кто­ра ком­па­нії. У всіх пре­тен­ден­тів на по­са­ду ке­рів­ни­ка «Укр­спир­ту» ви­ни­ка­ло одне за­пи­та­н­ня: хто за­ці­кав­ле­ний в за­тя­гу­ван­ні кон­кур­су? Щоб при­ва­би­ти пре­тен­ден­тів для тре­тьо­го кон­кур­су Мі­н­еко­но­мі­ки іні­ці­ю­ва­ло під­ви­ще­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти для пе­ре­мож­ця — і вре­шті за­яв­ки по­да­ло 23 уча­сни­ки. Утім, увесь по­пе­ре­дній до­свід по­ка­зав не­ефе­ктив­ність про­ве­де­н­ня ана­ло­гі­чно­го про­це­су обра­н­ня на по­са­ди ке­рів­ни­ків держ­під­при­ємств, мо­жли­вість ма­ні­пу­ля­цій і за­тя­гу­ва­н­ня про­це­су ви­зна­че­н­ня пе­ре­мож­ця.

Агро­опти­міст ро­ку

Че­рез по­дії на схо­ді кра­ї­ни й ане­ксію Кри­му ком­па­нія HarvEast у 2015 ро­ці ма­ла не­аби­які тру­дно­щі із зе­мель­ним бан­ком. Із 163 тис. га на Дон­ба­сі в агро­під­при­єм­ства за­ли­ши­ло­ся тіль­ки 97 тис. га, 20% з яких не обро­бля­є­ться че­рез близь­кість до зо­ни бо­йо­вих дій і на­яв­ність фор­ти­фі­ка­цій­них спо­руд. У Кри­му ком­па­нія орен­ду­ва­ла 20 тис. га. Від­так, зі­бра­ний уро­жай цьо­го­річ ско­ро­тив­ся вдві­чі. Крім то­го, ще одним ви­кли­ком на по­ча­тку 2015-го став пе­ре­хід ген­ди­ре­кто­ра Сай­мо­на Чер­няв­сько­го на ро­бо­ту в агро­хол­динг «Мрія». Утім, Дми­тру Скор­ня­ко­ву, ко­трий очо­лив HarvEast, вда­ло­ся до­мо­ви­ти­ся з бан­ка­ми про ре­стру­кту­ри­за­цію за­бор­го­ва­но­сті й збе­рег­ти ком­па­нію, до­во­дя­чи і пар­тне­рам, і кон­ку­рен­там, що кра­пку в її істо­рії ста­ви­ти за­ра­но. Ком­па­нія по­сі­я­ла ози­ми­ну й пла­нує роз­ви­ва­ти­ся да­лі. «Зав­дя­ки зни­жен­ню ви­трат, ви­со­ко­му рів­ню ор­га­ні­за­ції ви­ро­бни­цтва та ефе­ктив­ній по­лі­ти­ці про­да­жів нам вда­ло­ся ви­йти на то­рі­шній рі­вень рен­та­бель­но­сті — це хо­ро­ший по­ка­зник з ура­ху­ва­н­ням по­дій минулого ро­ку. Спо­ді­ва­ю­ся, що скла­дні ча­си за­кін­чи­ли­ся, ми й да­лі по­сту­паль­но роз­ви­ва­ти­ме­мо­ся», — на­го­ло­шує він.

Ін­но­ва­ція ро­ку

Не­зва­жа­ю­чи на дов­гий тер­мін оку­пно­сті бу­дів­ни­цтва тва­рин­ни­цьких ком­пле­ксів, ком­па­нія «Ері­дон» ри­зи­кну­ла й уве­ла в екс­плу­а­та­цію на Жи­то­мир­щи­ні ро­бо­ти­зо­ва­ну мо­ло­чну фер­му, де утри­му­ва­ти­муть 500 го­лів дій­но­го ста­да. Бу­ду­ва­ли її ре­кор­дни­ми тем­па­ми — за рік. Об­сяг ін­ве­сти­цій ста­но­вив близь­ко 160 млн грн, із них 80 млн грн — вар­тість тва­рин­ни­цько­го ком­пле­ксу, ін­ші ко­шти спря­му­ва­ли на за­ку­пів­лю ста­да й обла­дна­н­ня. Щоб зде­ше­ви­ти бу­дів­ни­цтво, ін­ве­стор на­віть від­крив у се­лі По­чуй­ки не­ве­ли­кий це­мен­тний за­вод. У пла­нах ком­па­нії — бу­дів­ни­цтво дру­гої чер­ги, яка до­зво­лить збіль­ши­ти кіль­кість тва­рин до 1000 го­лів. Ав­то­ма­ти­зо­ва­на си­сте­ма до­ї­н­ня га­ран­тує якість мо­ло­ка, здо­ров’я тва­рин і збіль­ше­н­ня про­ду­ктив­но­сті до 35%. Якість отри­ма­но­го мо­ло­ка від­по­від­а­ти­ме всім ви­мо­гам і в пер­спе­кти­ві змо­же кон­ку­ру­ва­ти на єв­ро­пей­сько­му рин­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.