ЯК ОБ­ЧИ­СЛИ­ТИ ОПТИ­МАЛЬ­НУ АГРОСТРАХОВКУ ТА УНИ­КНУ­ТИ КО­МЕР­ЦІЙ­НИХ «ПА­СТОК»

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

Стра­ху­ва­н­ня в умо­вах де­валь­ва­ції та під­ви­ще­н­ня цін на всі обо­ро­тні за­со­би для агро­ви­ро­бни­ка зда­є­ться про­сто не­ймо­вір­ною роз­кіш­шю. «Та й на­ві­що ку­пу­ва­ти — все одно до­сте­мен­но не зро­зумі­ло, що про­по­ну­ють», — ка­же ске­птик. Стра­хо­вих ком­па­ній ба­га­то, ко­жна щось обі­цяє, а як спра­ва до­хо­дить до де­та­лей стра­хо­вої уго­ди — «це не по­кри­ває, так не мо­же­мо», і стра­хов­ка ви­яв­ля­є­ться не та­кою вже й ко­ри­сною, та ще й до­ро­гою. Утім, в умо­вах ци­ві­лі­зо­ва­но­го рин­ку без неї не обі­йти­ся. То як у морі роз­ма­ї­тих про­по­зи­цій обра­ти опти­маль­ну? Спро­бу­є­мо зро­би­ти це ра­зом із не­за­ле­жним екс­пер­том із пи­тань агро­стра­ху­ва­н­ня Іри­ною ГО­ЛОВ­КО.

Які бу­ва­ють ва­рі­ан­ти

Агро­стра­хо­вок ду­же ба­га­то, тож ви­ро­бник має обра­ти те, що збе­ре­же його ко­шти й нер­ви. Пе­ред­усім слід з’ясу­ва­ти за­галь­ну кла­си­фі­ка­цію:

• за­ле­жно від об’єкта стра­ху­ва­н­ня — тва­рин або ро­слин;

• від дії одно­го ри­зи­ку або ці­ло­го їх ком­пле­ксу.

Cтра­ху­ва­н­ня тва­рин.

Мо­жна за­стра­ху­ва­ти тва­ри­ну без­по­се­ре­дньо від загибелі чи ін­ших не­ща­сних ви­пад­ків, а мо­жна за­стра­ху­ва­ти її про­ду­ктив­ність.

Стра­ху­ва­н­ня ро­слин.

Буває «тра­ди­цій­не» (коли за­сто­со­ву­є­ться ін­ди­ві­ду­аль­ний під­хід до го­спо­дар­ства) й «ін­де­ксне» (коли ви­пла­ту мо­жна отри­ма­ти ли­ше ви­хо­дя­чи із се­ре­дніх по­ка­зни­ків по ра­йо­ну/області).

Ін­де­ксне стра­ху­ва­н­ня

в Укра­ї­ні пра­цює, але не отри­ма­ло ши­ро­ко­го роз­по­всю­дже­н­ня че­рез низ­ку чин­ни­ків — пе­ред­усім яко­сті да­них що­до вро­жаю й погоди. Ін­декс — це умов­ний три­гер­ний рі­вень, ви­ще/ ниж­че якого здій­сню­є­ться ви­пла­та. Є ін­декс погоди, ін­декс уро­жаю, ін­декс NDVI то­що.

При­клад Ін­де­ксу вро­жаю.

При­пу­сти­мо, що стра­хо­вий до­го­вір пе­ред­ба­чає ви­пла­ту в ра­зі па­ді­н­ня вро­жай­но­сті ози­мої пше­ни­ці, на­при­клад, ниж­че як 20 ц/га. Стра­хо­ва ком­па­нія ви­пи­сує стра­хо­вий по­ліс ав­то­ма­ти­чно без по­пе­ре­дньо­го огля­ду по­сі­вів го­спо­дар­ства. Для здій­сне­н­ня ви­пла­ти чин­ник фа­кти­чної вро­жай­но­сті по го­спо­дар­ству не має ніякого зна­че­н­ня. Стра­хо­ва ком­па­нія здійснює ви­пла­ту за ре­зуль­та­та­ми да­них Держ­ста­ту про вро­жай­ність у ва­шій області/ ре­гіо­ні. Офі­цій­ні ре­зуль­та­ти (за рік) пу­блі­ку­ю­ться в Укра­ї­ні у кві­тні на­сту­пно­го ро­ку. Якщо ви­яви­ться, що втра­та вро­жаю бу­ла й ста­но­ви­ла, ска­жі­мо, 15 ц/га, вам ав­то­ма­ти­чно ви­пла­тять рі­зни­цю в 5 ц/га. Про­те якщо ва­ше го­спо­дар­ство зі­бра­ло врожай 10 ц/га че­рез вплив по­го­дних чин­ни­ків, а, за да­ни­ми Держ­ста­ту, по ре­гіо­ну ця ци­фра ста­но­ви­ла 21 ц/га — ви­пла­ту ви не отри­ма­є­те.

Тра­ди­цій­не стра­ху­ва­н­ня

є най­акту­аль­ні­шим в Укра­ї­ні. Пе­ред­ба­чає по­кри­т­тя одно­го ри­зи­ку чи гру­пи ри­зи­ків. По­ло­ви­ну агро­стра­хо­во­го порт­фе­ля скла­дає стра­ху­ва­н­ня ози­мих куль­тур на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі. Строк дії та­ко­го до­го­во­ру по­чи­на­є­ться в гру­дні та при­пи­няє свою дію в пе­рі­од від­нов­ле­н­ня ве­ге­та­ції ро­слин. До­да­тко­во мо­жна під­пи­са­ти та­кий до­го­вір й по­кри­ти ве­сня­ні за­мо­роз­ки. Ін­ша гру­па до­го­во­рів муль­ти­ри­зи­ко­во­го стра­ху­ва­н­ня — це стра­ху­ва­н­ня май­бу­тньо­го вро­жаю по­льо­вих куль­тур від ком­пле­ксу дії по­го­дних ри­зи­ків, який діє з ве­сни до збо­ру вро­жаю. Стра­хо­ві ком­па­нії про­по­ну­ють також стра­хов­ку са­дів, ви­но­гра­дни­ків, ово­чів, але на сьо­го­дні це ли­ше по­оди­но­кі до­го­во­ри.

Під­пи­су­ю­чи тра­ди­цій­ний до­го­вір стра­ху­ва­н­ня, слід по­чи­на­ти з ви­бо­ру ри­зи­ку чи на­бо­ру ри­зи­ків, акту­аль­них для го­спо­дар­ства. На пер­шій по­зи­ції в пе­ре­лі­ку по- іме­но­ва­них ри­зи­ків — стра­ху­ва­н­ня

від гра­ду. Біль­шість кра­їн Єв­ро­пи й Пів­ні­чної Аме­ри­ки стра­ху­ють свої по­сі­ви від цьо­го сти­хій­но­го ли­ха ще з по­ча­тку минулого сто­лі­т­тя. За­га­лом це пер­ша стра­хов­ка у сві­ті, ро­до­на­чаль­ник агро­стра­ху­ва­н­ня. Во­на акту­аль­на й ни­ні. В Укра­ї­ні у цей про­дукт вклю­че­но та­кі ри­зи­ки, як «град, во­гонь + про­ти­прав­ні дії тре­тіх осіб». Кон­тракт від­но­сно не­до­ро­гий — 1–2% і мо­же бу­ти до­да­тко­вою за­ста­вою в ра­зі кре­ди­ту­ва­н­ня.

Так, стра­ху­ва­н­ня від гра­ду в Укра­ї­ні не­до­ро­ге. Тим ча­сом іспан­ські й фран­цузь­кі фер­ме­ри пла­тять ве­ли­кі від­со­тки, оскіль­ки град у їхньо­му ре­гіо­ні що­ро­ку буває до 10 і на­віть біль­ше ра­зів. У Ні­меч­чи­ні — ри­зи­ки тро­хи мен­ші, град буває до 5 ра­зів на рік. У Мол­до­ві най­акту­аль­ні­ші для го­спо­дар­ства по­і­ме­но­ва­ні ри­зи­ки фер­мер оби­рає сам (по­су­ха — 7%, град — 4–6%,зли­ва й па­во­док — 0,2–0,4% то­що). Вар­тість уго­ди — це су­ма обра­них ри­зи­ків. У Ту­реч­чи­ні ба­зо­вим є град, до якого мо­жна до­ку­пи­ти муль­ти­ри­зи­ко­вий па­кет, за­су­ха не вхо­дить в па­кет стра­ху­ва­н­ня.

Якщо ви­ро­бник оби­рає пов­ний па­кет від дії усіх імо­вір­них ри­зи­ків, то­ді це вже бу­де

тра­ди­цій­не муль­ти­ри­зи­ко­ве стра­ху­ва­н­ня

від дії по­го­дних ри­зи­ків. Орі­єн­то­ва­ний спи­сок ри­зи­ків, що по­кри­ває цей до­го­вір: за­мо­роз­ки, оже­ледь, ви­прі­ва­н­ня, ви­мер­за­н­ня, льо­до­ва кір­ка, силь­на зли­ва, три­ва­лі до­щі, па­во­док, ви­мо­ка­н­ня, за­су­ха, зне­во­дне­н­ня на зем­лях, ґрун­то­ва кір­ка, град, влу­че­н­ня бли­скав­ки, зем­ле­трус, зе­мель­ний зсув, зе­мель­ний або зе­мель­но-во­дний сель, вто­рин­ні хво­ро­би ро­слин, епі­фі­то­тій­ний роз­ви­ток хво­роб і роз­мно­же­н­ня шкі­дни­ків ро­слин, пожежа, бу­ря, ура­ган, силь­ний ві­тер, шквал, смерч, су­хо­вій, про­ти­прав­ні дії тре­тіх осіб то­що. Пе­ре­ва­га цьо­го про­ду­кту — най­ви­щий за­хист. В Укра­ї­ні за та­ке стра­ху­ва­н­ня до­ве­де­ться ви­кла­сти від 3–6% (стра­ху­ва­н­ня по­сі­вів на пе­рі­од пе- ре­зи­мів­лі) або 5–12% (стра­ху­ва­н­ня вро­жаю).

Щоб укла­сти тра­ди­цій­ну муль­ти­ри­зи­ко­ву уго­ду, пе­ред­усім слід по­да­ти за­яв­ку в стра­хо­ву ком­па­нію. Її пред­став­ник (обов’яз­ко­во з агро­но­мі­чною осві­тою) при­їжджає в го­спо­дар­ство огля­ну­ти по­сі­ви й за­ле­жно від їх яко­сті та до­три­ма­н­ня агро­те­хно­ло­гій ухва­лює рішення про укла­де­н­ня стра­хо­вої уго­ди. У пе­ре­лі­ку до­ку­мен­тів, що їх за­про­сить на­да­ти стра­хо­ва ком­па­нія, зокре­ма, та­кі: 1) фор­ма 29 с/г що­до вро­жай­но­сті за остан­ні 5 ро­ків для куль­ту­ри, що пла­ну­є­ться за­стра­ху­ва­ти, 2) ко­пія кар­ти-схе­ми по­лів, 3) ко­пія сер­ти­фі­ка­ції сор­тів с/г куль­ту­ри, або ате­стат на­сін­нє­вої ін­спе­кції про кон­ди­цій­ність на­сі­н­ня, 4) ко­пія те­хно­ло­гі­чної кар­ти ви­ро­щу­ва­н­ня куль­ту­ри та мо­жли­во ін­ші до­ку­мен­ти (за ви­мо­ги про­філь­но­го ан­де­рай­те­ра стра­хо­ви­ка). За­зви­чай один стра­хо­вий по­ліс під­пи­су­є­ться на одну куль­ту­ру. Го­спо­дар­ство мо­же за­стра­ху­ва­ти всі по­ля або ча­сти­ну. Уго­да укла­да­є­ться на пев­ний пе­рі­од і пе­ред­ба­чає ви­пла­ту в ра­зі впли­ву одно­го чи кіль­кох ри­зи­ків.

Вар­тість стра­ху­ва­н­ня

Те­пер про­по­ную пе­ре­йти до та­ких ва­жли­вих пун­ктів уго­ди, як вар­тість стра­ху­ва­н­ня та як во­на обра­хо­ву­є­ться.

Стра­хо­ва су­ма

— це оцін­ка об’єкта стра­ху­ва­н­ня. Ска­жі­мо, якщо стра­ху­є­ться сви­но­фер­ма — стра­хо­ва су­ма фор­му­ва­ти­ме­ться за оці­ню­валь­ною вар­ті­стю за­стра­хо­ва­них сви­ней. Акту­аль­ні­ше для Укра­ї­ни стра­ху­ва­н­ня по­сі­вів на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі. В та­ко­му ра­зі стра­хо­ва су­ма роз­ра­хо­ву­є­ться як вар­тість по­сів­ної кам­па­нії. За стра­ху­ва­н­ня май­бу­тньо­го вро­жаю оці­ню­є­ться се­ре­дня вро­жай­ність куль­ту­ри по го­спо­дар­ству й очі­ку­ва­на ці­на вро­жаю, узго­дже­на під час укла­да­н­ня уго­ди.

Стра­хо­вий та­риф

ви­мі­рю­є­ться у відсотках. Для ко­жної куль­ту­ри від­по­від­но до ре­гіо­ну ви­ро­щу­ва­н­ня є окре­мий стра­хо­вий та­риф. То­му не ди­вуй­те­ся, що стра­хо­ва ком­па­нія мо­же за­про­по­ну­ва­ти рі­зні та­ри­фи для, ска­жі­мо, ку­ку­ру­дзи в Чер­ні­гів­ській і Ми­ко­ла­їв­ській обла­стях. Для ви­ро­бни­ка стра­хо­вий та­риф має по­ка­зу­ва­ти вар­тість стра­хо­вої по­слу­ги, тоб­то ці­ну, яку він має спла­ти­ти стра­хо­ви­ку за отри­ма­н­ня стра­хо­во­го за­хи­сту. Основ­не пи­та­н­ня, що ці­ка­вить стра­ху­валь­ни­ка: яка ре­аль­на вар­тість стра­хо­вої по­слу­ги? Про­по­ну­є­мо знай­ти від­по­відь у та­бли­ці.

— це стра­хо­ва пре­мія з оди­ни­ці стра­хо­вої су­ми за ви­зна­че­ний пе­рі­од стра­ху­ва­н­ня у гро­шо­вих оди­ни­цях. Для її роз­ра­хун­ку «стра­хо­вий та­риф» слід по­мно­жи­ти на стра­хо­ву су­му. Стра­хо­ву пре­мію мо­жна спла­ти­ти пов­ні­стю чи спла­чу­ва­ти окре­ми­ми тран­ша­ми. За ре­а­лі­за­ції дер­жав­ної про­гра­ми під­трим­ки агро­стра­ху­ва­н­ня дер­жа­ва бе­ре на себе зо­бов’яза­н­ня від­шко­ду­ва­ти 50% стра­хо­вої пре­мії.

Вар­тість стра­ху­ва­н­ня

Фран­ши­за чи по­кри­т­тя?

Про­по­ную роз­гля­ну­ти, у чо­му по­ля­гає їх рі­зни­ця.

Фран­ши­за

— це ча­сти­на зби­тків, що не від­шко­до­ву­є­ться стра­хо­ви­ком згі­дно з до­го­во­ром стра­ху­ва­н­ня. Во­на за­да­є­ться у відсотках до стра­хо­вої су­ми або в аб­со­лю­тній ве­ли­чи­ні (у грив­нях). У ра­зі ви­ко­ри­ста­н­ня Умов­ної фран­ши­зи стра­хо­вик звіль­ня­є­ться від від­по­від­аль­но­сті за шко­ду, якщо її ро­змір не пе­ре­ви­щує ро­змір фран­ши­зи. Якщо ро­змір зби­тку пе­ре­ви­щує фран­ши­зу, він під­ля­гає від­шко­ду­ван­ню пов­ні­стю. За ви­ко­ри­ста­н­ня без­умов­ної фран­ши­зи пе­ред­ба­че­но, що відповідальність стра­хо­ви­ка ви­зна­ча­є­ться роз­мі­ром зби­тку за мі­ну­сом фран­ши­зи.

По­кри­т­тя

— це від­со­ток уро­жаю (вро­жай­но­сті, по­сі­вів то­що), у ме­жах якого стра­хо­вик га­ран­тує від­шко­ду­ва­н­ня зби­тку. Сьо­го­дні на рин­ку пра­цю­ють уго­ди «з по­кри­т­тям», у яких від­су­тня фран­ши­за. Вони про­зо­рі­ші й більш зро­зумі­лі, і за цими уго­да­ми стра­хо­ва су­ма дій­сно до­рів­нює ма­кси­маль­ній ви­пла­ті. Та­кі уго­ди — це пра­кти­ка США й Ка­на­ди, що при­йшла зав­дя­ки про­е­кту IFC «Роз­ви­ток агро­стра­ху­ва­н­ня в Укра­ї­ні». Уго­ди «з по­кри­т­тям» бу­ли ре­ко­мен­до­ва­ні дер­жа­вою для ре­а­лі­за­ції про­гра­ми суб­си­ду­ва­н­ня стра­ху­ва­н­ня.

Стра­хо­ве від­шко­ду­ва­н­ня (стра­хо­ва ви­пла­та)

— це гро­шо­ва су­ма, що ви­пла­чу­є­ться стра­хо­ви­ком у ра­зі на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку від­по­від­но до умов до­го­во­ру стра­ху­ва­н­ня. За­зви­чай об­сяг стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня є мен­шим від стра­хо­вої вар­то­сті пре­дме­та стра­ху­ва­н­ня. Він об­чи­слю­є­ться як зби­ток чи ча­сти­на зби­тку, за­по­ді­я­но­го пре­дме­ту стра­ху­ва­н­ня стра­хо­вою по­ді­єю. Ро­зра­ху­нок зби­тку здій­сню­ють за фа­ктом його оці­ню­ва­н­ня та з ура­ху­ва­н­ням умов уго­ди. Я ре­ко­мен­дую ін­ве­сту­ва­ти го­ди­ну ва­шо­го ча­су (ра­зом із пред­став­ни­ком стра­хо­вої ком­па­нії) у з’ясу­ва­н­ня де­та­лей ме­ха­ні­зму роз­ра­хун­ку ком­пен­са­ції зби­тку ще до укла­да­н­ня стра­хо­вої уго­ди. Всі вони про­пи­са­ні в до­ку­мен­ті. По­лі­сні фор­ми угод до­зво­ля­ють ба­чи­ти ці­лі­сну кар­ти­ну всіх умов стра­ху­ва­н­ня. За фа­ктом втрат стра­хо­ва ком­па­нія здійснює стра­хо­ву ви­пла­ту — за­зви­чай про­тя­гом 30 днів.

Пас­тки для не­ува­жних

Ува­жно озна­йом­тесь із пе­ре­лі­ком ри­зи­ків і їх тра­кту­ва­н­ням!

У тра­кту­ван­ні ри­зи­ку не по­вин­но бу­ти жорс­тких кри­те­рії, як на­при­клад: ри­зик за­мо­роз­ків про­пи­су­ють як «зни­же­н­ня тем­пе­ра­ту­ри на 15 °С про­тя­гом трьох по­слі­дов­них днів». Це «пас­тка» для ви­ро­бни­ка: якщо в ра­зі ви­мер­за­н­ня по­сі­вів вам не вда­сться отри­ма­ти до­від­ку в Гі­дро­ме­тцен­трі про за­фі­ксо­ва­не «зни­же­н­ня тем­пе­ра­ту­ри на 15 °С про­тя­гом трьох по­слі­дов­них днів», ви­пла­ту ви мо­же­те й не отри­ма­ти. Сер­йо­зні стра­хо­ві ком­па­нії ни­ні до­сить ло­яль­ні до сво­їх клі­єн­тів, отож вар­то ве­сти пе­ре­мо­ви­ни й ува­жно чи­та­ти уго­ду, перш ніж її під­пи­су­ва­ти, а за по­тре­би на­по­ля­га­ти на змі­ні окре­мих пун­ктів.

Ці­на об’єкта стра­ху­ва­н­ня.

Окре­мо хо­чу звер­ну­ти ува­гу на ці­ну май­бу­тньо­го вро­жаю, яка фі­ксу­є­ться, коли від­бу­ва­є­ться фор­му­ва­н­ня стра­хо­вої су­ми та роз­ра­хо­ву­є­ться від­шко­ду­ва­н­ня. Ви­ро­бни­ку вар­то по­дба­ти про та­кий пункт: «за якою ці­ною здій­сню­ва­ти­ме­ться ви­пла­та — за ті­єю, що бу­ла за­фі­ксо­ва­на в уго­ді, чи за рин­ко­вою на мо­мент ви­пла­ти».

По­ві­дом­ле­н­ня про на­ста­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку.

У ра­зі ви­ни­кне­н­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку ви­ро­бник зо­бов’яза­ний по­ві­до­ми­ти у стра­хо­ву ком­па­нію. Тут так са­мо будь­те ува­жні й уто­чніть пе­ред під­пи­са­н­ням уго­ди, по яко­му ка­на­лу й у який тер­мін тре­ба це зро­би­ти.

Ме­тод оцін­ки зби­тків. От­же, якщо втра­че­но по­сі­ви чи загинула ху­до­ба, пред­став­ник стра­хо­вої ком­па­нії при­їжджає в го­спо­дар­ство й ра­зом із ви­ро­бни­ком оці­нює збит

ки. Пе­ред укла­да­н­ням стра­хо­вої уго­ди слід озна­йо­ми­ти­ся з «ме­то­дом оці­ню­ва­н­ня зби­тків».

У роз­ви­не­них кра­ї­нах про­по­ну­ють також стра­ху­ва­н­ня до­хо­ду, ви­ро­бни­цтва, змі­ни цін, втра­ти яко­сті й ба­га­то чо­го ін­шо­го. Наш ри­нок у цьо­му кон­текс­ті по­ки що ма­ло роз­ви­не­ний. То­му ми роз­гля­ну­ли ба­зо­ві про­ду­кти, які акту­аль­ні для укра­їн­сько­го ви­ро­бни­ка. Втім, сьо­го­дні ві­тчи­зня­ний ри­нок го­то­вий за­про­по­ну­ва­ти дій­сно які­сну стра­хов­ку. Го­лов­не — не по­ми­ли­ти­ся з ви­бо­ром ком­па­нії й акту­аль­них для ва­шо­го го­спо­дар­ства ри­зи­ків.

Іри­на ГО­ЛОВ­КО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.