Ви­зна­чте вла­сну «лі­нію рів­ня жи­т­тя»

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА - Дже­ре­мі КОЛЬ, за­снов­ник і ди­ре­ктор бро­кер­ської ком­па­нії Agricole, до­ктор на­ук у сфе­рі ке­ру­ва­н­ня ці­но­ви­ми ри­зи­ка­ми

Від­ві­дав­ши де­кіль­ка го­спо­дарств у Чер­ні­гів­ській, Чер­ка­ській і Пол­тав­ських обла­стях, я по­ба­чив, як від­рі­зня­ю­ться умо­ви пра­ці укра­їн­ських й ан­глій­ських агра­рі­їв. Утім, їхні основ­ні ри­зи­ки практично одна­ко­ві.

Маю на ува­зі не ли­ше вплив по­го­дних умов, а й ко­ли­ва­н­ня цін на місцевих і гло­баль­них то­вар­них рин­ках. Тож окрім ефе­ктив­них те­хно­ло­гій ви­ро­щу­ва­н­ня, які­сно­го на­сі­н­ня та ЗЗР ко­жно­му сіль­го­спви­ро­бни­ко­ві по­трі­бні на­дій­ні ін­стру­мен­ти для ке­ру­ва­н­ня ри­зи­ка­ми та про­ду­ма­ні стра­те­гії про­да­жу ви­ро­ще­но­го вро­жаю.

Ли­ше 10% британських фер­ме­рів са­мо­стій­но ви­ко­ри­сто­ву­ють ф’ючер­си й опціо­ни, з них 1% — ма­ють на Лон­дон­ській бір­жі пря­мі до­го­вір­ні відносини з бро­ке­ра­ми, які тор­гу­ють ре­аль­ни­ми опціо­на­ми та ф’ючер­са­ми; десь 20% фер­ме­рів — ко­ри­сту­ю­ться «по­хі­дни­ми» від ф’ючер­сів й опціо­нів кон­тра­кта­ми з трей­де­ра­ми, в та­ко­му ра­зі трей­де­ри ма­ють не­об­хі­дні уго­ди з лі­цен­зій­ни­ми бро­ке­ра­ми на бір­жі. Основ­ні ін­стру­мен­ти хе­джу­ва­н­ня, що є в на­яв­но­сті у трей­де­ра, до­по­ма­га­ють аку­му­лю­ва­ти до­ста­тній об­сяг зер­но­вих, щоб укла­сти кон­тракт із «мі­ні­маль­ною» прийня­тною ці­ною ре­а­лі­за­ції (ці­на не впа­де ниж­че за мі­ні­маль­ний рі­вень, однак мо­же зро­сти). Я вже 20 ро­ків роз­по­від­аю бри­тан­ським фер­ме­рам про опціо­ни та ф’ючер­си. Та на­ра­зі не­ба­га­то хто з них по­слу­го­ву­є­ться цими ін­стру­мен­та­ми. Біль­шість на­ма­га­є­ться ре­а­лі­зу­ва­ти своє збіж­жя, коли, на їхню дум­ку, ці­на є най­кра­щою. На­то­мість роз­ро­бле­на мною кон­це­пція ба­зу­є­ться на ви­зна­чен­ні ко­жним фер­ме­ром вла­сної «лі­нії рів­ня жи­т­тя». Тоб­то ці­но­вої ме­жі, до якої мо­жна про­да­ва­ти зер­но й не бо­я­ти­ся бан­крут­ства. Йде­ться не про то­чку без­зби­тко­во­сті, а, швидше, про кон­се­рва­тив­ну ці­ну, яка має по­кри­ва­ти всі ви­тра­ти го­спо­дар­ства та вра­хо­ву­ва­ти мар­жу, аби ма­ти мо­жли­вість отри­му­ва­ти до­хід від вкла­де­них ін­ве­сти­цій. Та­кий під­хід вно­сить си­стем­ність у про­цес ухва­ле­н­ня фер­ме­ром рі­шень що­до про­да­жу вро­жаю.

Я ре­ко­мен­дую фер­ме­ру спо­ча­тку про­ана­лі­зу­ва­ти об­ся­ги сво­го вро­жаю про­тя­гом п’яти ро­ків по рі­па­ку, пше­ни­ці або за ти­ми зер­но­ви­ми чи олій­ни­ми, ре­а­лі­за­ція яких най­біль­ше впли­не на оста­то­чний фі­нан­со­вий ре­зуль­тат. Отри­ма­ні да­ні тре­ба мно­жи­ти на той ко­е­фі­ці­єнт, що за­без­пе­чить над­хо­дже­н­ня до­ста­тньої су­ми, аби бі­знес міг і да­лі фун­кціо­ну­ва­ти й роз­ви­ва­ти­ся. Коли ви ви­зна­чи­ли свій опе­ра­цій­ний бю­джет і ці­ну (в до­ла­рах із тонни), то­ді мо­же­те оби­ра­ти стра­те­гію: чи одра­зу про­да­ва­ти весь уро­жай, чи по­тро­хи впро­довж яко­гось пе­рі­о­ду. Ма­ю­чи пев­ну мар­жу, ви фі­ксу­є­те свій при­бу­ток, на­віть якщо рин­ко­ва ці­на по­тро­ху змен­шу­ва­ти­ме­ться, ви й да­лі про­да­ва­ти­ме­те ли­ше до то­го мо­мен­ту, до­ки ці­на бу­де ви­щою за ви­зна­че­ний ва­ми ін­ди­ві­ду­аль­ний мі­ні­мум — «лі­нію рів­ня жи­т­тя». Пе­ре­ко­на­ний: якщо за­про­по­ну­ва­ти та­ку схе­му сіль­го­спви­ро­бни­кам в Укра­ї­ні, то при­бли­зно 15% з них одра­зу взя­ли б її на озбро­є­н­ня, ще 35% на­ва­жа­ться спро­бу­ва­ти, щой­но по­ба­чать ре­зуль­та­ти тих, які по­ча­ли пра­цю­ва­ти пер­ши­ми. Бу­де й та­кий від­со­ток, що вза­га­лі не ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ме но­ва­ції, на­віть якщо ін­ші ка­за­ти­муть, що це хо­ро­ший ін­стру­мент і на ньо­му мо­жна за­ро­би­ти.

Не­хай там як, роз­ро­бле­на мною кон­це­пція одно­зна­чно по­збав­ляє зай­вих емо­цій: мо­жна спо­кій­но спа­ти, зна­ю­чи, що ці­на по­кри­ває со­бі­вар­тість і ще є прийня­тна мар­жа. За та­ких об­ста­вин аб­со­лю­тно не­має зна­че­н­ня, чи ви про­да­є­те за рік до дня збо­ру вро­жаю, чи че­рез два мі­ся­ці після.

Що ж до ни­ні­шніх фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів, то в укра­їн­ських сіль­го­спви­ро­бни­ків зв’яза­ні ру­ки — над­то ви­со­кі від­со­тки за кре­ди­та­ми й не­ма рин­ку ф’ючер­сів. Са­ме то­му фі­нан­со­ві про­гра­ми, що про­по­нує «Син­ген­та», до­по­мо­жуть фер­ме­рам із на­ле­жни­ми про­да­жа­ми за та­ких умов.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.