В умо­вах не­ста­бiль­но­стi

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Іри­на ЗАДОРОЖНЯ

«Агро­Мар­кет» роз­пи­тав екс­пер­тів про пер­спе­кти­ви агро­се­кто­ра в ни­ні­шньо­му се­зо­ні

Щой­но до­ля чергового тран­шу від МВФ за­ви­сла над Укра­ї­ною ве­ли­че­зним зна­ком пи­та­н­ня – а мо­ва про $1,63 млрд кре­ди­тних ко­штів, — грив­ня вко­тре по­ча­ла слаб­ша­ти бу­кваль­но на очах. На­вче­ні ми­ну­ли­ми хви­ля­ми кри­зи, укра­їн­ці не спо­ді­ва­ю­ться на ди­во і го­ту­ю­ться до змін.

На по­га­ше­н­ня по­пе­ре­дніх бор­го­вих зо­бов’язань за зов­ні­шні­ми по­зи­ка­ми, що впро­довж чверть сто­лі­т­тя «на­скла­ду­ва­ла» Укра­ї­на, за рік до­ве­де­ться від­да­ва­ти ма­ло не по­ло­ви­ну усіх зо­ло­то­ва­лю­тних за­па­сів дер­жа­ви. Що ро­би­ти­ме­мо, коли скар­бни­ця спо­ро­жніє? До якої ме­жі де­валь­ву­ва­ти­ме грив­ня? Чи ма­є­мо шанс ви­жи­ти без фі­нан­со­во­го вли­ва­н­ня ззов­ні? Якщо ва­ше го­спо­дар­ство спе­ці­а­лі­зу­є­ться на ви­ро­щу­ван­ні, ска­жі­мо, кар­то­плі чи має ста­до ко­рів, навряд чи мо­жна вва­жа­ти це пи­та­н­ня не­акту­аль­ним – бо­дай з огля­ду на пер­спе­кти­ви ві­тчи­зня­но­го сіль­го­спви­ро­бни­цтва.

«Агро­Мар­кет» роз­пи­тав екс­пер­тів про пер­спе­кти­ви агро­се­кто­ра в ни­ні­шньо­му се­зо­ні

По­сів­на вже по­до­рож­ча­ла. В 1,2 ра­за

«До­по­мо­га на­ших за­хі­дних пар­тне­рів є ва­жли­вою з по­гля­ду під­трим­ки фі­нан­со­во­го ста­ну Укра­ї­ни, на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки та рів­ня ва­лю­тно­го кур­су», — ка­же на­ро­дний де­пу­тат Іван Мі­ро­шни­чен­ко.

Для аграр­но­го се­кто­ра спів­пра­ця кра­ї­ни з МВФ ва­жли­ва са­ме в роз­рі­зі ва­лю­тної ста­біль­но­сті, вва­жає мі­ністр аграр­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства Оле­ксій Пав­лен­ко. І кри­ти­чність си­ту­а­ції, на його пе­ре­ко­на­н­ня, по­ля­гає в то­му, що ра­зом із де­валь­ва­ці­єю грив­ні зро­стає со­бі­вар­тість ви­ро­бни­цтва. Зокре­ма, для за­без­пе­че­н­ня по­сів­ної, за роз­ра­хун­ка­ми про­філь­но­го мі­ні­стер­ства, ко­штів цьо­го­річ зна­до­би­ться в 1,2 ра­за біль­ше — до 79,2 млрд грн. Пе­ред­усім зро­сла пи­то­ма ва­га ім­порт­них скла­до­вих: мін­до­брив, па­лив­но­ма­стиль­них ма­те­рі­а­лів, за­со­бів за­хи­сту ро­слин, на­сі­н­ня. Ви­тра­ти на них ста­нов­лять понад 62,7 млрд грн (79,2% за­галь­ної по­тре­би), що на 8,2 млрд грн (на 15,1%) біль­ше проти 2015-го.

Якщо грив­ня па­да­ти­ме й да­лі, це тя­гну­ти­ме вго­ру ці­ни практично на всі скла­до­ві агро­те­хно­ло­гії. Ни­ні, за на­йопти­мі­сти­чні­ши­ми да­ни­ми, сіль­сько­го­спо­дар­ські під­при­єм­ства за­без­пе­че­ні вла­сни­ми ко­шта­ми на 66,6 млрд грн, або на 84%. Де­фі­цит ста­но­вить 12,6 млрд грн, що на 22% біль­ше проти 2015-го. Його мо­жна бу­ло б ком­пен­су­ва­ти шля­хом за­по­зи­че­н­ня ко­штів — на 12,2 млрд грн, зокре­ма й за­лу­че­н­ням бан­ків­ських кре­ди­тів в об­ся­зі 7,2 млрд грн, що ста­но­вить 57,7%, і ко­мер­цій­них по­зик — 4,4 млрд грн. Однак чи ко­жно­му ви­ро­бни­ко­ві під си­лу об­слу­го­ву­ва­н­ня по­зи­ки за ве­ли­кі від­со­тки та на ко­ро­ткий тер­мін? «До­стри­ба­є­мо­ся» до но­вих бан­крутств?

В умо­вах, коли і ве­ли­кі ком­па­нії, які бе­руть фі­нан­су­ва­н­ня на зов­ні­шніх рин­ках на­пря­му, і се­ре­дні під­при­єм­ства, що кре­ди­ту­ю­ться в бан­ках, від­чу­ва­ють брак ка­пі­та­лу, пер­шо­чер­го­во сто­я­ти­ме пи­та­н­ня про мо­жли­вість за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій. Як при­пу­скає ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Між­на­ро­дно­го фон­ду Блей­зе­ра Олег Устен­ко, вар­то очі­ку­ва­ти зро­ста­н­ня кіль­ко­сті бан­крутств серед сіль­го­спви­ро­бни­ків, ко­трі не змо­жуть знай­ти ре­фі­нан­су­ва­н­ня за взя­ти­ми ра­ні­ше кре­ди­тни­ми зо­бов’яза­н­ня­ми. До­ста­тньо обі­го­вих ко­штів ма­ти­муть ли­ше ті ком­па­нії, що здій­сню­ють зна­чні об­ся­ги екс­пор­ту.

Зві­сно, за­ро­бле­на валюта по­вер­та­ти­ме­ться в Укра­ї­ну біль­шою кіль­кі­стю грив­ні. Однак, на пе­ре­ко­на­н­ня ана­лі­ти­ків, «стриб­ко­по­ді­бна» девальвація навряд чи пі­де на ко­ристь на­ціо­наль­ній еко­но­мі­ці. Пе­ред­усім во­на по­зна­чи­ться на фі­нан­со­вих ре­зуль­та­тах тих ви­ро­бни­ків, які ре­а­лі­зу­ють свій крам на вну­трі­шньо­му рин­ку та їхні ці­ни прив’яза­на до грив­ні.

Що біль­ше сла­бну­ти­ме грив­ня, то до­рож­че ко­шту­ва­ти­ме ко­жна тон­на зер­на чи олії на вну­трі­шньо­му рин­ку, по­яснює ди­ре­ктор кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії «Про­Агро» Ми­ко­ла Вер­ни­цький. Однак па­ра­лель­но до­рож­ча­ють усі ім­порт­ні скла­до­ві агро­те­хно­ло­гії. Крім то­го, зго­дом це да­сться взна­ки зни­же­н­ням ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті на­се­ле­н­ня.

На дум­ку ген­ди­ре­кто­ра ана­лі­ти­чно­го цен­тру «Укра­гро­кон­салт» Сер­гія Фе­о­фі­ло­ва, па­ді­н­ня пла­то­спро­мо­жно­го вну­трі­шньо­го по­пи­ту мо­же спри­чи­ни­ти зу­пин­ку під­при­ємств хар­чо­про­му та ще біль­ше ско­ро­че­н­ня єм­но­сті вну­трі­шньо­го рин­ку.

Зро­зумі­ло, що та­кі об­ста­ви­ни вже в най­ближ­чій пер­спе­кти­ві не­о­дмін­но по­зна­ча­ться на сіль­го­спви­ро­бни­цтві.

Без гро­шей — за­те з по­да­тка­ми

Подаль­ший спад ва­ло­во­го ви­ро­бни­цтва — проти то­рі­шніх по­ка­зни­ків (–6%) про­гно­зує і ген­ди­ре­ктор УКАБ Та­рас Ви­со­цький. «Коли економіка вхо­дить у пе­рі­од тур­бу­лен­тно­сті, пов’яза­ної з де- валь­ва­ці­єю грив­ні, то є до­сить зна­чний «лаг» (ча­со­вий про­мі­жок. — Ред.) — від двох до трьох ти­жнів ре­а­кції вну­трі­шньої за­ку­пі­вель­ної ці­ни на олій­ні чи зер­но­ві. Тоб­то укра­їн­ська пше­ни­ця по­до­рож­чає че­рез два ти­жні після чер­го­вої змі­ни кур­су, — ка­же екс­перт. Утім, за його сло­ва­ми, це ду­же кри­ти­чний мо­мент, бо під час по­сів­ної ре­сур­си тре­ба «на сьо­го­дні», і їх вар­тість (за­ле­жно від кур­со­вих ко­ли­вань) дистри­бу­то­ри що­дня онов­лю­ють. Най­мен­ше від­чу­ють вплив хі­ба що ті екс­пор­те­ри, про­ду­кція яких хе­джу­є­ться у ва­лю­ті.

Зві­сно ж, агра­рії за­сі­ють цьо­го­річ свою ни­ву на­віть в умо­вах де­фі­ци­ту обі­го­вих ко­штів. Ціл­ком імо­вір­но, збіль­ша­ться об­ся­ги то­вар­но­го кре­ди­ту­ва­н­ня. Не ви­пад­ко­во ж одра­зу ці­ла низка про­від­них ви­ро­бни­ків МТР про­по­нує цьо­го­річ фі­нан­со­ві рішення, які до­зво­лять пра­цю­ва­ти на­віть у ду­же скру­тних об­ста­ви­нах.

Не­хай там як, аби до­го­ди­ти між­на­ро­дним кре­ди­то­рам, Укра­ї­на на­віть змен­ши­ла ви­ко­ри­ста­н­ня ме­ха­ні­змів під­трим­ки сіль­сько­го го­спо­дар­ства, а рі­зни­ця між ве­ли­ки­ми та не­ве­ли­ки­ми агро­під­при­єм­ства­ми — що­до ефе­ктив­но­сті їх ро­бо­ти та фі­нан­со­вих мо­жли­во­стей — да­ла по­штовх до подаль­шої мо­но­по­лі­за­ції рин­ку. Те­пер агра­рії ви­му­ше­ні ще й при­сто­со­ву­ва­ти­ся до но­вих умов опо­да­тку­ва­н­ня, які на­бу­ли чин­но­сті ни­ні­шньо­го ро­ку. Ко­мер­цій­ні бан­ки, ско­рі­ше за все, й да­лі збе­рі­га­ти­муть низь­ку кре­ди­тну актив­ність, а мо­жли­во­сті за­лу­че­н­ня ко­штів на між­на­ро­дних рин­ках ка­пі­та­лу для Укра­ї­ни за­ли­ша­ти­му­ться обме­же­ни­ми. Як ка­жуть ек­спер­ти, при­ва­тний бі­знес в Укра­ї­ні практично від­рі­за­ний від рин­ків сві­то­во­го ка­пі­та­лу, й при­пи­не­н­ня спів­пра­ці з до­но­ра­ми мо­же ста­ти ре­а­лі­за­ці­єю пе­си­мі­сти­чно­го ма­кро­еко­но­мі­чно­го сце­на­рію, згі­дно з яким шан­си на по­зи­тив­ну ди­на­мі­ку ре­аль­но­го ВВП і реальних до­хо­дів на­се­ле­н­ня за ре­зуль­та­та­ми 2016-го на­бли­жа­ти­му­ться до ну­ля.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.