ЯК ЗА­РО­БИ­ТИ НА ЗЕР­НІ, КОЛИ ПА­ДАЄ РИН­КО­ВА ЦІ­НА? АЛЬ­ТЕР­НА­ТИ­ВА ДИСКУСІЙНА, АЛЕ ДУ­ЖЕ АКТУ­АЛЬ­НА

AgroMarket - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

До­хід від про­да­жу еле­ктро­енер­гії з біо­га­зу при­бли­зно від­по­від­ає най­кра­щим по­ка­зни­кам для екс­пор­ту ку­ку­ру­дзи та сут­тє­во пе­ре­ви­щує па­ра­ме­три для екс­пор­ту пше­ни­ці

Про­тя­гом остан­ніх ро­ків екс­порт зер­но­вих не­змін­но збіль­шу­вав­ся. По­за­то­рік до­хід від про­да­жу на зов­ні­шніх рин­ках 17,6 млн тонн ку­ку­ру­дзи (з ви­ро­ще­них 28,5 млн тонн) ста­но­вив 3,4 млрд дол. Від екс­пор­ту 10,5 млн тонн пше­ни­ці (з ви­ро­ще­них 24,1 млн тонн) — 2,3 млрд дол. У 2015-му екс­порт зер­но­вих ста­но­вив 19,1 млн тонн (із ви­ро­ще­них 23,2 млн тонн), до­хід — 3 млрд дол. Пше­ни­ці екс­пор­то­ва­но 13,5 (із 24,3) млн тонн із до­хо­дом 2,2 млрд дол. Тож че­рез па­ді­н­ня рин­ко­вих цін до­хід від про­да­жу по­стій­но змен­шу­є­ться. Ра­зом із тим ще у 2010-му для екс­пор­ту ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли ко­жен тре­тій ге­ктар ріл­лі, а вже два ро­ки по­то­му ця час­тка зро­сла до 40%, або 11,5–12,5 млн га. Чи є аль­тер­на­ти­ва цій вель­ми не­о­дно­зна­чній тенденції?

Ре­аль­ною аль­тер­на­ти­вою мо­же ста­ти ви­ко­ри­ста­н­ня зем­лі для ви­ро­щу­ва­н­ня енер­ге­ти­чних куль­тур із ме­тою ви­ро­бни­цтва енер­гії: чи то пак рід­ко­го мо­тор­но­го па­ли­ва — біо­е­та­но­лу та біо­ди­зе­лю або ж га­зо­во­го — біо­га­зу. Бі­о­газ, до ре­чі, має низ­ку сут­тє­вих пе­ре­ваг. По-пер­ше, він більш уні­вер­саль­ний проти рід­ко­го біо­па­ли­ва. Його мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для ви­ро­бни­цтва еле­ктро­енер­гії та/або те­пла, а в зба­га­че­но­му до біо­ме­та­ну ви­гля­ді — як мо­тор­не па­ли­во, а також як пря­мий за­мін­ник при­ро­дно­го га­зу в по­бу­ті й хі­мі­чно­му ви­ро­бни­цтві. По-дру­ге, ви­ро­бни­цтво біо­га­зу чи біо­ме­та­ну зна­чно ефе­ктив­ні­ше з по­гля­ду ви­ко­ри­ста­н­ня зе­мель­них ре­сур­сів. До­ве­де­но: з одно­го ге­кта­ра мо­жна отри­ма­ти близь­ко 40 ГДж енер­гії нет­то у фор­мі біо­ди­зе­лю або біо­е­та­но­лу (екві­ва­лент 1100–1300 л бен­зи­ну). Бі­о­ме­тан, отри­ма­ний, на­при­клад, із си­ло­су ку­ку­ру­дзи з одно­го ге­кта­ра, мі­сти­ти­ме у 3–4 ра­зи біль­ше енер­гії, ніж рід­кі біо­па­ли­ва.

Ще раз про по­тен­ці­ал

То, мо­же, дер­жа­ві слід при­ді­ли­ти біо­га­зу зна­чно біль­шу ува­гу? За­галь­ний по­тен­ці­ал його ви­ро­бни­цтва (з від­хо­дів сіль­сько­го го­спо­дар­ства, хар­чо­вої та пе­ре­ро­бної про­ми­сло­во­сті, по­бу­то­вих від­хо­дів, сті­чних вод ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства та про­ми­сло­вих під­при­ємств) за су­ча­сно­го рів­ня ви­ро­бни­цтва та спо­жи­ва­н­ня, за оцін­ка­ми Біо­енер­ге­ти­чної асо­ці­а­ції Укра­ї­ни, ста­но­вить 3,2 млрд м3 СН на рік.

4 Крім то­го, ве­ли­кий по­тен­ці­ал ви­ро­бни­цтва біо­га­зу/біо­ме­та­ну мо­же бу­ти ре­а­лі­зо­ва­ний у ра­зі за­лу­че­н­ня ча­сти­ни віль­них ор­них зе­мель під ви­ро­щу­ва­н­ня енер­ге­ти­чних куль­тур. На­при­клад, ви­ро­щу­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи на си­лос на 1 млн ге­кта­рів мо­же за­мі­ни­ти близь­ко 3,3 млрд м3 при­ро­дно­го га­зу на рік. Уже сьо­го­дні в Ні­меч­чи­ні під та­кі по­тре­би від­ве­де­но близь­ко 1 млн ге­кта­рів, і це при то­му, що за­галь­ні ор­ні пло­щі там ста­нов­лять 12 млн га, що у 2,5 ра­за мен­ше, ніж в Укра­ї­ні.

Існу­ють і менш кон­се­рва­тив­ні оцін­ки. На­при­клад, на­у­ков­ці з Ін­сти­ту­ту біо­енер­ге­ти­чних куль­тур і цукро­вих бу­ря­ків вва­жа­ють, що для отри­ма­н­ня біо­га­зу до­ста­тньо 3,5 млн ге­кта­рів ріл­лі, ви­ро­щу­ю­чи на них ку­ку­ру­дзу, цукро­вий бу­ряк і цукро­вий сор­го. У та­ко­му ра­зі мо­жна отри­ма­ти орі­єн­тов­но 27,4 млрд ку­бо­ме­трів біо­га­зу в пе­ре­ра­хун­ку на ме­тан.

За оцін­ка­ми НТЦ «Біо­ма­са», під­ви­ще­н­ня про­ду­ктив­но­сті сіль­сько­го­спо­дар­ських зе­мель до по­ка­зни­ків, що вже до­ся­гну­ті в де­яких обла­стях Укра­ї­ни, мо­же до 40% збіль­ши­ти за­галь­ну про­ду­ктив­ність. Під час про­ве­де­н­ня оці­нок бра­ли до ува­ги якість зе­мель і по­го­дні умо­ви в ко­жній області. Якщо при­пу­сти­ти, що за­без­пе­че­н­ня мі­сце­во­го рин­ку сіль­госп­про­ду­кці­єю пе­ре­бу­ває на по­стій­но­му рівні, а при­ріст ви­ро­бни­цтва бу­де по­ді­ле­ний по­рів­ну між екс­пор­том і біо­га­зом, то ви­ро­бни­цтво біо­га­зу мо­же ста­но­ви­ти 29 млрд ку­бо­ме­трів в пе­ре­ра­хун­ку на бі­о­ме­тан.

Від­хо­ди чи про­ду­кти

Ни­ні в Укра­ї­ні отри­му­ють бі­о­газ із ви­ко­ри­ста­н­ням від­хо­дів, за­ли­шків і вто­рин­них про­ду­ктів АПК. Цей на­прям актив­но розвивається. Вже збу­до­ва­но й успі­шно екс­плу­а­ту­ю­ться біо­га­зо­ві уста­нов­ки, які пра­цю­ють на сви­ня­чо­му гної з до­да­ва­н­ням ін­ших ви­дів ор­га­ні­чної си­ро­ви­ни, гної ВРХ, ку­ря­чо­му по­слі­ді, шла­мах очи­сних спо­руд пта­хо­фа­брик. У 2014 ро­ці вве­де­но в екс­плу­а­та­цію біо­га­зо­вий ком­плекс на Гло­бин­сько­му цукро­во­му за­во­ді в Пол­тав­ській області, де як си­ро­ви­ну для ви­ро­бни­цтва біо­га­зу ви­ко­ри­сто­ву­ють жом цукро­вих бу­ря­ків. Во­се­ни 2015-го роз­по­ча­ла ро­бо­ту пер­ша чер­га біо­га­зо­во­го про­е­кту на Ро­ки­тнян­сько­му цукро­во­му за­во­ді в Ки­їв­ській області.

Втім, бі­о­газ отри­му­ють і з ви­ко­ри­ста­н­ням спе­ці­аль­но ви­ро­ще­ної си­ро­ви­ни. У Ми­ко­ла­їв­ській області в ком­па­нії «Зе­ле­ний гай» пра­цює пер­ша бі­о­га­зо­ва уста­нов­ка на ку­ку­ру­дзя­но­му си­ло­сі (еле­ктри­чною по­ту­жні­стю 250 кВт). На біо­га­зо­во­му ком­пле­ксі брой­лер­ної пта­хо­фер­ми «Оріль-лі­дер» по­ту­жні­стю 5 МВт до ку­ря­чо­го по­слі­ду до­да­ють си­лос із сор­го. Ві­днов­лю­ю­ться ро­бо­ти з упро­ва­дже­н­ня біо­га­зо­во­го про­е­кту ком­па­нії «Еко­прод» у про­блем­но­му схі­дно­му ре­гіо­ні Укра­ї­ни (Вол­но­ва­ха), де також пла­ну­є­ться ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ку­ку­ру­дзя­ний си­лос. Ком­па­нія «На­вар­ро Укра­ї­на» ого­ло­си­ла про пла­ни ре­а­лі­за­ції ам­бі­тно­го про­е­кту з ви­ро­бни­цтва біо­ме­та­ну в Іва­но-Фран­ків­ській області. Пла­ну­є­ться що­рі­чно ви­ро­бля­ти 48 млн м3 біо­ме­та­ну (ана­лог 60 МВт те­пло­вої по­ту­жно­сті) із си­ло­су ку­ку­ру­дзи.

Гро­ші: де й скіль­ки?

Але чи мо­же ви­ро­бни­цтво біо­га­зу кон­ку­ру­ва­ти з екс­пор­том, що дає еко­но­мі­ці Укра­ї­ни та­ку по­трі­бну їй ва­лю­ту? Аби це з’ясу­ва­ти, до­ста­тньо по­рів­ня­ти до­хід, який мо­жна отри­ма­ти з одно­го ге­кта­ра в ра­зі про­да­жу зер­на та ви­ро­щу­ва­н­ня си­ло­су ку­ку­ру­дзи на бі­о­газ із подаль­шим ви­ро­бни­цтвом еле­ктро­енер­гії та про­да­жем її за зе­ле­ним та­ри­фом. Та­ка схе­ма до­сить успі­шно пра­цює в Ні­меч­чи­ні.

Про­тя­гом п’яти ро­ків (2010– 2014) ці­на на зер­но ку­ку­ру­дзи ко­ли­ва­ла­ся в ме­жах 191–248 дол./т, а на зер­но пше­ни­ці в ме­жах 127– 244 дол./т. Від­по­від­но, з ге­кта­ра ку­ку­ру­дзи на зов­ні­шньо­му рин­ку мо­жна бу­ло ді­ста­ти 861–1462 дол., і 344–836 дол. — з ге­кта­ра пше­ни­ці. Зві­сно, фі­нан­со­вий ре­зуль­тат мо­же змі­ню­ва­ти­ся в ши­ро­ко­му ді­а­па­зо­ні, бо отри­ма­на ви­ру­чка за­ле­жить від уро­жай­но­сті й біль­шою мі­рою від кон’юн­кту­ри рин­ку, на яку впли­ває ве­ли­ка кіль­кість чин­ни­ків, одним з яких є та ж вро­жай­ність.

Кіль­кість біо­га­зу, отри­ма­но­го із си­ло­су ку­ку­ру­дзи з одно- го ге­кта­ра, також за­ле­жить від уро­жай­но­сті ку­ку­ру­дзи. За да­ни­ми ро­бо­чої гру­пи Між­на­ро­дно­го енер­ге­ти­чно­го агент­ства (МЕА), ви­хід біо­ме­та­ну із ку­ку­ру­дзя­но­го си­ло­су мо­же ста­но­ви­ти 3500–18 500 м3/га. Ла­бо­ра­тор­ні ви­мі­рю­ва­н­ня га­зо­утво­ре­н­ня, про­ве­де­ні НТЦ «Біо­ма­са» на укра­їн­ських гі­бри­дах ку­ку­ру­дзи спіль­но з Бі­ло­цер­ків­ським на­ціо­наль­ним аграр­ним уні­вер­си­те­том, по­ка­за­ли, що в умо­вах Укра­ї­ни ви­хід біо­га­зу з одно­го ге­кта­ра ку­ку­ру­дзи на си­лос мо­же ста­но­ви­ти до 6000 м3.

При­пу­сти­мо, що та­кий ви­хід біо­га­зу з ге­кта­ра отри­ма­но, й бі­о­газ пе­ре­тво­ре­но на еле­ктри­чну енер­гію. У та­ко­му ра­зі ви­ру­чка від її про­да­жу за зе­ле­ним та­ри­фом ста­но­ви­ти­ме 3168 дол./га. Щоб по­рів­ня­ти еко­но­мі­чну до­ціль­ність екс­пор­ту зер­на та ви­ро­бни­цтва еле­ктро­енер­гії з біо­га­зу, по­трі­бно вра­ху­ва­ти спе­ци­фі­чні ви­тра­ти, що пов’яза­ні з отри­ма­н­ням біо­га­зу — амор­ти­за­цію біо­га­зо­во­го ком­пле­ксу, екс­плу­а­та­цію та те­хні­чне об­слу­го­ву­ва­н­ня біо­га­зо­во­го й еле­ктро­ге­не­ру­валь­но­го обла­дна­н­ня. Після від­по­від­но­го облі­ку до­хід від про­да­жу еле­ктро­енер­гії (із бі­га­зу) ста­но­вить уже +1425 дол., що при­бли­зно від­по­від­ає най­кра­щим по­ка­зни­кам для екс­пор­ту ку­ку­ру­дзи та сут­тє­во пе­ре­ви­щує па­ра­ме­три для екс­пор­ту пше­ни­ці.

Від чу­жо­го до­сві­ду до вла­сно­го

Най­про­сті­шим рі­ше­н­ням для ви­ро­бни­цтва біо­га­зу, крім гною, є ви­ко­ри­ста­н­ня тра­ди­цій­ної для Укра­ї­ни ку­ку­ру­дзи. У кра­ї­ні існу­ють дав­ні традиції її ви­ро­щу­ва­н­ня. А пло­щі під ку­ку­ру­дзу пе­ре­ви­щи­ли 5 млн ге­кта­рів, при­чо­му пе­ре­ва­жна ча­сти­на зем­лі від­ве­де­на для ви­ро­щу­ва­н­ня зер­на. У 1990 ро­ці та­ка са­ма пло­ща ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла­ся для отри­ма­н­ня си­ло­су для по­треб роз­ви­не­ні­шо­го то­ді тва­рин­ни­цтва.

Юрій МАТВЄЄВ, кан­ди­дат фі­зи­ко-ма­те­ма­ти­чних на­ук, за­сту­пник ди­ре­кто­ра НТЦ «Біо­ма­са»

Ви­ко­ри­ста­н­ня си­ло­су є опти­маль­ним те­хно­ло­гі­чним рі­ше­н­ням і для ви­ро­бни­ків біо­га­зо­во­го обла­дна­н­ня, які на­ко­пи­чи­ли від­по­від­ний до­свід, зокре­ма, в Ні­меч­чи­ні.

Однак Укра­ї­на зов­сім не обов’яз­ко­во по­вин­на слі­по ко­пі­ю­ва­ти Ні­меч­чи­ну. За да­ни­ми вже зга­ду­ва­ної ро­бо­чої гру­пи МЕА, серед ре­корд­сме­нів із ви­хо­ду біо­га­зу з 1 га (крім ку­ку­ру­дзи) — кар­то­пля, кор­мо­вий бу­ряк, сор­го, лю­цер­на, рі­зні тра­ви. Всі ці куль­ту­ри мо­жна ви­ро­щу­ва­ти в Укра­ї­ні. На­при­клад, для ви­ро­бни­цтва біо­га­зу мо­жна ви­ро­щу­ва­ти цукро­вий сор­го, вро­жай­ність якого, по-пер­ше, ви­ща, ніж у ку­ку­ру­дзи, по-дру­ге — ви­ро­щу­ва­ти його мо­жна в по­су­шли­вих пів­ден­них ре­гіо­нах на ма­ло­про­ду­ктив­них зем­лях.

Мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти кар­то­плю чи рі­зно­ма­ні­тні тра­ви. Ком­пле­ксне за­сто­су­ва­н­ня рі­зних куль­тур, ві­дмо­ва від мо­но­за­сто­су­ва­н­ня ку­ку­ру­дзя­но­го си­ло­су до­по­мо­же розв’яза­ти про­бле­му опти­мі­за­ції сі­во­змі­ни та збе­ре­же­н­ня ро­дю­чо­сті зем­лі. Та­ким чи­ном ми мо­же­мо ви­ко­ри­ста­ти та­ку пе­ре­ва­гу біо­га­зо­вих те­хно­ло­гій, як уні­вер­саль­ність із по­гля­ду ви­ко­ри­сто­ву­ва­ної си­ро­ви­ни.

За­мість ви­снов­ку

Зві­сно, зем­ля — це той ре­сурс, обго­во­ре­н­ня опти­маль­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня якого ви­хо­дить да­ле­ко за ме­жі будь-якої пу­блі­ка­ції: на ній мо­жна ви­ро­щу­ва­ти як куль­ту­ри для ви­ро­бни­цтва про­ду­ктів хар­чу­ва­н­ня та кор­мів, так і для отри­ма­н­ня енер­гії. Всі ці ва­рі­ан­ти є рів­но­цін­ни­ми й ви­зна­ча­ю­ться по­пи­том, тоб­то еко­но­мі­чною до­ціль­ні­стю.

Крім еко­но­мі­ки, ва­жли­ва еко­ло­гія та ста­лий роз­ви­ток. Мо­жли­во, сту­пінь роз­ора­но­сті зем­лі в Укра­ї­ні пе­ре­ви­щує ро­зум­ні нор­ми, й ча­сти­ну зе­мель по­трі­бно по­вер­ну­ти при­ро­ді для збе­ре­же­н­ня біо­рі­зно­ма­ні­тно­сті. В будь-яко­му ра­зі роз­ро­бни­ки стра­те­гії сіль­сько­го го­спо­дар­ства Укра­ї­ни по­вин­ні у сво­їй ро­бо­ті вра­ху­ва­ти всі зга­да­ні й, мо­жли­во, ба­га­то не зга­да­них чин­ни­ків і за­без­пе­чи­ти, щоб гі­дне мі­сце у цій стра­те­гії по­сів бі­о­газ — па­ли­во май­бу­тньо­го. Ще б пак! Іде­ться про чи­сті те­хно­ло­гії, енер­ге­ти­чну не­за­ле­жність, від­мо­ву від ви­ко­пних ви­дів па­ли­ва, під­ви­ще­н­ня час­тки від­нов­лю­ва­ної енер­ге­ти­ки, низь­ко­ву­гле­це­вої еко­но­мі­ки. Крім то­го — це роз­по­ді­ле­ні енер­ге­ти­чні ме­ре­жі, роз­ви­ток місцевих ви­дів па­ли­ва, мі­сце­ві економіка та по­да­тки, ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць, ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня зем­лі, розв’яза­н­ня про­бле­ми збу­ту сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції. За­га­лом — біль­ше ніж тре­ба, щоб по­ста­ви­ти­ся до ці­єї те­ми сер­йо­зно.

Ви­ро­щу­ва­н­ня ку­ку­ру­дзи на си­лос на 1 млн ге­кта­рів мо­же за­мі­ни­ти від 3,3 до 6,0 млрд м3 при­ро­дно­го га­зу на рік

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.