На пер­шо­му мі­сці — про­ду­ктив­ність

AgroMarket - - ДО СЕЗОНУ - Ан­дрій КУПЧЕНКО, ана­лі­тик ІА «АПК-Ін­форм»

На­яв­ність від­пра­цьо­ва­них агро­те­хно­ло­гій, про­гра­ми ло­яль­но­сті від по­ста­чаль­ни­ків і по­ра­ди ко­лег май­же не впли­ва­ють на ви­бір агра­рі­я­ми на­сі­н­ня

Скла­дні по­го­дні умо­ви під час сів­би ози­ми­ни, збіль­ше­н­ня вар­то­сті основ­них ре­сур­сів, за­ко­но­дав­чі ре­фор­ми — да­ле­ко не пов­ний пе­ре­лік ви­кли­ків, що сто­ять пе­ред агра­рі­я­ми у фор­му­ван­ні вро­жаю-2016. Утім, по­при всі не­га­ра­зди, ре­зуль­та­ти ма­ють усі шан­си тра­ди­цій­но пе­ре­вер­ши­ти очі­ку­ва­н­ня напередодні ве­сня­ної по­сів­ної кам­па­нії

За­галь­ну по­сів­ну пло­щу під куль­ту­ра­ми яро­го кли­ну мо­жна оці­ни­ти, про­ана­лі­зу­вав­ши стру­кту­ру по­сі­вів за остан­ні 5 ро­ків. Від­по­від­но до ці­єї ди­на­мі­ки по­су­шли­ва по­го­да то­рік во­се­ни зу­мо­ви­ла ско­ро­че­н­ня площ під ози­ми­ною до мі­ні­маль­но­го рів­ня — в 7,8 млн га. Це на 13% мен­ше, ніж бу­ло за­сі­я­но під уро­жай-2015 (9,0 млн га). Крім то­го, зна­чну ча­сти­ну ози­ми­ни за­сі­я­но в пі­зні тер­мі­ни, що сут­тє­во під­ви­щу­ва­ло ймо­вір­ність загибелі по­сі­вів під час пе­ре­зи­мів­лі. За мо­ї­ми попередніми оцін­ка­ми, нор­маль­ні ози­мі по­сі­ви бу­де збе­ре­же­но на пло­щі близь­ко 7,3 млн га, що май­же від­по­від­ає мі­ні­маль­но­му зна­чен­ню по­ка­зни­ка 2012 ро­ку (7,1 млн га). Від­по­від­но, для збе­ре­же­н­ня ба­лан­су по­сів­них площ об­сяг сів­би ярих куль­тур оці­ню­є­ться в 15,2 млн га. Це май­же на 8% біль­ше за то­рі­шній по­ка­зник (14,1 млн га).

За­ува­жу, що по­ка­зник мо­же бу­ти ско­ри­го­ва­но в бік збіль­ше­н­ня, коли оста­то­чно бу­де зро­зумі­ла си­ту­а­ція із об­ся­га­ми за­ги­блої ози­ми­ни. Не ви­клю­че­но збіль­ше­н­ня су­мар­ної пло­щі під яри­ми куль­ту­ра­ми до 15,5 млн га або на­віть до по­ка­зни­ка 2012-го (15,8 млн га).

Най­акту­аль­ні­шою про­бле­мою ни­ні є за­без­пе­че­ність основ­ни­ми ре­сур­са­ми. Ек­спер­ти ІА «АПКІн­форм» про­ве­ли опитування укра­їн­ських агра­рі­їв, за ре­зуль­та­та­ми якого зя­су­ва­ло­ся, що понад по­ло­ви­на ре­спон­ден­тів одно­зна­чно очі­кує збіль­ше­н­ня ви­ро­бни­чих ви­трат.

Най­біль­ший при­ріст вар­то­сті агра­рії очі­ку­ють в се­гмен­тах ЗЗР та на­сі­н­ня. Так, понад 42% роз­ра­хо­ву­ють, що ці­ни збіль­ша­ться на 30–60% що­до то­рі­шніх по­ка­зни­ків. Близь­ко 10% не ви­клю­ча­ють збіль­ше­н­ня цін удві­чі. Про­те основ­на ча­сти­на сіль­го­спви­ро­бни­ків усе ж спо­ді­ва­ю­ться, що ці­ни не ви­ро­стуть біль­ше ніж на 30%.

На тлі та­ких тен­ден­цій пев­не за­не­по­ко­є­н­ня ви­кли­кає рі­вень за­без­пе­че­но­сті агра­рі­їв цими ре­сур­са­ми. На по­ча­ток лю­то­го мен­ше за по­ло­ви­ну ре­спон­ден­тів повідомили про пов­ну за­без­пе­че­ність основ­ни­ми за­со­ба­ми ви­ро­бни­цтва. До то­го ж май­же для тре­ти­ни агра­рі­їв рі­вень за­без­пе­че­но­сті на­сі­н­ням, па­ли­вом, ЗЗР і до­бри­ва­ми ста­но­вив мен­ше за 30% по­тре­би.

Та­кий під­хід до фор­му­ва­н­ня ре­сур­сної ба­зи, з одно­го бо­ку, мо­жна бу­ло б по­ясни­ти тим, що не до кін­ця сфор­мо­ва­но ро­зу­мі­н­ня, які са­ме куль­ту­ри яро­го кли­ну ви­сі­ва­ти­му­ться, та у якій кіль­ко­сті по­трі­бно ре­сур­си. З дру­го­го бо­ку, не­ста­біль­на еко­но­мі­чна си­ту­а­ція та по­то­чна рин­ко­ва кон’юн­кту­ра змушує сіль­го­спви­ро­бни­ків че­ка­ти з ре­а­лі­за­ці­єю збіж­жя до остан­ньо­го — до най­кра­щої ці­ни. То­му ре­сур­сна ба­за, швидше за все, фор­му­ва­ти­ме­ться мі­рою по­тре­би та фі­нан­со­вих мо­жли­во­стей під­при­ємств. Крім то­го, не по­спі­ша­ю­чи із за­ку­пів­лею основ­них за­со­бів, агра­рії мо­жуть здій­сни­ти ви­гі­дні за­ку­пів­лі, взяв­ши участь у про­гра­мах ло­яль­но­сті ве­ли­ких по­ста­чаль­ни­ків МТР. Са­ме напередодні се­зо­ну та­кі ком­па­нії актив­но зма­га­ю­ться за по­ку­пця, за­сто­со­ву­ю­чи рі­зні спосо­би сти­му­лю­ва­н­ня. Зро­зумі­ло, що, оби­ра­ю­чи ту чи ту акцій­ну про­по­зи­цію, агра­рі­ям слід із ве­ли­кою ува­гою зва­жи­ти всі мо­жли­ві ри­зи­ки й оці­ни­ти ре­аль­ну ви­го­ду від де­шев­ших за­ку­пок.

Основ­ним чин­ни­ком, що зу­мов­лює фор­му­ва­н­ня ре­сур­сної ба­зи сіль­госп­під­при­ємств, а також об­ся­ги май­бу­тньо­го вро­жаю, є ви­бір основ­них куль­тур у стру­кту­рі яро­го кли­ну. Близь­ко 88% уча­сни­ків опитування вже чі­тко ви­зна­чи­ли­ся з ви­бо­ром Зокре­ма, близь­ко 68% ви­ро­бни­ків пла­ну­ють ви­сі­ва­ти одра­зу кіль­ка основ­них куль­тур. І без­пе­ре­чним лі­де­ром є со­ня­шник. Його пла­ну­ють сі­я­ти понад 70% опи­та­них, де­хто має на­мір збіль­шу­ва­ти по­сів­ні пло­щі.

Май­же 60% агра­рі­їв тра­ди­цій­но пла­ну­ють пе­ре­сі­ва­ти ку­ку­ру­дзою пло­щі під за­ги­блою ози­ми­ною. Про­те про роз­ши­ре­н­ня площ під ці­єю куль­ту­рою го­во­рять стри­ма­ні­ше. За­га­лом, згі­дно з оцін­ка­ми ана­лі­ти­ків ІА «АПКІн­форм», цьо­го­річ у се­гмен­ті со­ня­шни­ку ціл­ком мо­жуть бу­ти сфор­мо­ва­ні ре­кор­дні по­сів­ні пло­щі в об­ся­зі понад 6,0 млн га. Також при­ріст по­сів­них площ під ку­ку­ру­дзою оці­ню­є­ться стри­ма- ні­ше. Пло­щі під ці­єю куль­ту­рою про­гно­зу­ю­ться на рівні 4,3 млн га. Основ­ною при­чи­ною для то­го є рі­зна кон’юн­кту­ра в на­зва­них се­гмен­тах. Так, на со­ня­шник є ви­со­кий по­пит на вну­трі­шньо­му рин­ку, за на­яв­но­го дис­ба­лан­су між су­мар­ни­ми по­ту­жно­стя­ми й об­ся­га­ми ви­ро­бни­цтва си­ро­ви­ни. Ку­ку­ру­дза ж, як екс­порт­но орі­єн­то­ва­на куль­ту­ра, пе­ре­бу­ває під ти­ском сві­то­вої кон’юн­кту­ри, де спо­сте­рі­га­є­ться пе­ре­ви­ще­н­ня про­по­зи­ції над по­пи­том і гло­баль­не зни­же­н­ня цін. А на тлі вну­трі­шньо­го зро­ста­н­ня ви­трат на ви­ро­бни­цтво їй де­да­лі скла­дні­ше кон­ку­ру­ва­ти на сві­то­во­му рин­ку. Також агра­рії до­во­лі ча­сто озву­чу­ва­ли на­мі­ри збіль­шу­ва­ти по­сі­ви під ні­ше­ви­ми куль­ту­ра­ми, зокре­ма під гре­чкою, для якої сфор­му­ва­ла­ся при­ва­бли­ва ці­но­ва кон’юн­кту­ра та де­фі­цит про­по­зи­ції.

Серед куль­тур, яким на­да­ва­ти­муть пе­ре­ва­гу у фор­му­ван­ні яро­го кли­ну, слід зга­да­ти також ячмінь. Понад 43% агра­рі­їв пла­ну­ють збіль­шу­ва­ти пло­щі під ці­єю куль­ту­рою. Та­ка тен­ден­ція зу­мов­ле­на ве­ли­ким по­пи­том на зер­но­ву на зов­ні­шніх рин­ках. Дру­гий рік по­спіль на­віть на тлі ско­ро­че­н­ня вну­трі­шньо­го ви­ро­бни­цтва ха­ра­ктер­ним є актив­ний екс­порт укра­їн­сько­го ячме­ню. Так, за ре­зуль­та­та­ми 2014/15 МР бу­ло екс­пор­то­ва­но май­же 4,5 млн тонн ці­єї куль­ту­ри, а за пе­рі­од із липня по сі­чень по­то­чно­го МР об­ся­ги екс­пор­ту ся­гну­ли 3,9 млн тонн. Також у понад три­чі збіль­ши­ли­ся по­ста­ча­н­ня у Ки­тай та Япо­нію, які вхо­дять до ТОП-3 най­біль­ших ім­пор­те­рів ячме­ню. Так, на­при­клад, за весь 2014/15 МР в Ки­тай бу­ло екс­пор­то­ва­но близь­ко 250 тис. тонн укра­їн­сько­го ячме­ню, що ста­но­ви­ло ли­ше 3% загального ім­пор­ту зер­но­вої до ці­єї кра­ї­ни. По­то­чно­го ж се­зо­ну по­ста­ча­н­ня в Ки­тай збіль­ши­ли­ся до 690 тис. тонн (за зві­тний пе­рі­од), що ста­но­вить уже 10% про­гно­зо­ва­но­го об­ся­гу ки­тай­сько­го ім­пор­ту (7,0 млн тонн, згі­дно з да­ни­ми USDA). До Япо­нії, за про­гно­зо­ва­но­го ім­пор­ту в 1,3 млн тон, в ли­пні-сі­чні 2015/16 МР вже бу­ло по­став­ле­но близь­ко 180 тис. тонн ячме­ню з Укра­ї­ни (14% рі­чно­го об­ся­гу япон­сько­го ім­пор­ту). За­га­лом ли­ше у ці дві дер­жа­ви за зві­тний пе­рі­од по­то­чно­го МР бу­ло екс­пор­то­ва­но понад 860 тис. тонн укра­їн­сько­го ячме­ню, що втри­чі пе­ре­ви­щує по­ка­зник за весь 2014/15 МР (283 тис. тонн). Та­ким чи­ном, по­пит із бо­ку про­від­них дер­жав-ім­пор­те­рів ціл­ком мо­же спри­я­ти збіль­шен­ню ви­ро­бни­цтва ячме­ню в Укра­ї­ні.

За­по­ру­кою збіль­ше­н­ня ви­ро­бни­цтва будь-якої куль­ту­ри є які­сне на­сі­н­ня. То­му остан­нім ча­сом усе біль­ше ува­ги при­ді­ля­є­ться цьо­му ре­сур­су. На тлі остан­ніх за­ко­но­дав­чих реформ, що пе­ред­ба­ча­ють на­ра­ху­ва­н­ня ПДВ на ім­пор­то­ва­не на­сі­н­ня, пи­та­н­ня до­сту­пно­сті які­сно­го на­сі­н­ня по­стає пе­ред ві­тчи­зня­ни­ми агра­рі­я­ми го­стро.

За­галь­ний на­сін­нє­вий фонд зер­но­во­го й олій­но­го се­гмен­та ро­слин­ни­цтва на сьо­го­дні оці- ню­є­ться у 2,4 млн тонн, з яких понад 88% при­па­дає на зер­но­ві куль­ту­ри. Близь­ко 56% загального на­сін­нє­во­го фон­ду ста­но­вить на­сі­н­ня пше­ни­ці, 23% — ячме­ню, близь­ко 9% — сої та 5% — на­сі­н­ня ку­ку­ру­дзи.

Ще те пи­та­н­ня — якою бу­де цьо­го­рі­чна час­тка ім­порт­но­го на­сі­н­ня в за­галь­но­му на­сін­нє­во­му фон­ді. Якщо про­ана­лі­зу­ва­ти та­кі по­ка­зни­ки для фор­му­ва­н­ня вро­жаю 2015 ро­ку, то мо­жна по­ба­чи­ти, що до­ста­тньо ви­со­кі час­тки ім­порт­но­го на­сі­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться у ви­ро­щу­ван­ні со­ня­шни­ку, рі­па­ку та ку­ку­ру­дзи. Так, за за­галь­ної по­тре­би на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу со­ня­шни­ку у 26,0 тис. тонн то­рік близь­ко 13,2 тис. тонн ста­но­ви­ло са­ме ім­порт­не на­сі­н­ня (понад 50%). У фор­му­ван­ні вро­жаю рі­па­ку бу­ло ви­ко­ри­ста­но май­же 30% ім­порт­но­го на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу, а в се­гмен­ті ку­ку­ру­дзи цей по­ка­зник ста­но­вив 24% загального на­сін­нє­во­го фон­ду. Однак тут слід за­зна­чи­ти, що ще рік то­му понад по­ло­ви­ну на­сі­н­ня ку­ку­ру­дзи бу­ло ім­порт­но­го по­хо­дже­н­ня. До зни­же­н­ня по­ка­зни­ка при­ве­ло роз­мі­ще­н­ня сво­їх по­ту­жно­стей із ви­ро­бни­цтва на­сі­н­ня без­по­се­ре­дньо в Укра­ї­ні ве­ли­ки­ми сві­то­ви­ми ком­па­ні­я­ми. Ви­ро­бни­цтво за­без­пе­чу­є­ться з ім­порт­но­го ге­не­ти­чно­го ма­те­рі­а­лу, але в умо­вах Укра­ї­ни. Від­так за­без­пе­че­ність ім­порт­ним на­сі­н­ням ви­ро­бни­цтва ку­ку­ру­дзи є на рівні 50% або на­віть пе­ре­ви­щує цей по­ка­зник. В се­гмен­ті на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу со­ня­шни­ку ця схе­ма розвивається не так ін­тен­сив­но, що зу­мов­ле­но мен­шим об­ся­гом рин­ку.

Що­до та­ких куль­тур, як пше­ни­ця та ячмінь, то тут уро­жаї фор­му­ю­ться пе­ре­ва­жно з ві­тчи­зня­но­го на­сі­н­ня. Ім­пор­ту­є­ться мен­ше за 1% на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу. Для сої цей по­ка­зник то­рік ста­но­вив близь­ко 1%.

У по­то­чних умо­вах мо­же бу­ти до­ціль­ним на­ла­го­дже­н­ня агра­рі­я­ми вла­сно­го ви­ро­бни­цтва на­сі­н­ня, осо­бли­во в се­гмен­ті зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур, де шля­хом які­сної до­роб­ки на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу мо­жна до­сяг­ти сут­тє­во­го при­ро­сту вро­жай­но­сті. Крім то­го, ви­ро­бни­цтво на­сі­н­ня мо­же ста­ти одним зі спосо­бів ди­вер­си­фі­ка­ції ри­зи­ків. Адже по­пит на то­вар­не зер­но по­стій­но змі­ню­є­ться, а які­сне на­сі­н­ня бу­де зав­жди в ці­ні.

Що­прав­да, агра­рії до­ста­тньо стри­ма­но став­ля­ться до та­кої пер­спе­кти­ви. За ре­зуль­та­та­ми опитування, ли­ше 23% тих, хто не ви­ро­бляє на­сі­н­ня ні для ре­а­лі­за- ції, ні для вла­сних по­треб, хо­ті­ли б в май­бу­тньо­му опа­ну­ва­ти цей се­гмент. Основ­ни­ми при­чи­на­ми не­ба­жа­н­ня роз­по­ча­ти ви­ро­бни­цтво й до­роб­ку на­сі­н­ня агра­рії на­зи­ва­ли ви­со­ку кон­ку­рен­цію з бо­ку ве­ли­ких ком­па­ній (54% ре­спон­ден­тів із тих, що не пла­ну­ють пра­цю­ва­ти в на­сін­ни­цтві), бю­ро­кра­ти­чні тру­дно­щі (45%) і ве­ли­кі ви­тра­ти на ви­ро­бни­цтво за від­но­сно не­ви­со­кої при­бу­тко­во­сті (29%). Також для ба­га­тьох ре­спон­ден­тів при­чи­на бу­ла ком­пле­ксною й мі­сти­ла всі на­зва­ні чин­ни­ки.

В будь-яко­му ра­зі ви­ко­ри­ста­н­ня які­сно­го на­сі­н­ня є одним із ба­зо­вих чин­ни­ків для збіль­ше­н­ня ви­ро­бни­цтва зер­на й олій­них куль­тур в Укра­ї­ні. Адже са­ме в на­сін­нє­во­му ма­те­рі­а­лі за­кла­да­є­ться ге­не­ти­чний по­тен­ці­ал про­ду­ктив­но­сті, а якість до­роб­ки на­сін­нє­во­го ма­те­рі­а­лу фор­мує рі­вень ви­ко­ри­ста­н­ня цьо­го по­тен­ці­а­лу. То­му на тлі змі­ни агро­клі­ма­ти­чних умов рік у рік зро­стає по­тре­ба в ада­пто­ва­но­му та на­ле­жним чи­ном обро­бле­но­му на­сін­ні.

Ана­лі­зу­ю­чи основ­ні чин­ни­ки, яки­ми ке­ру­ю­ться агра­рії у ви­бо­рі на­сі­н­ня, мо­жна по­ба­чи­ти, що на пер­шо­му мі­сці сто­їть са­ме про­ду­ктив­ність. На цьо­му на­го­ло­си­ли близь­ко 70% опи­та­них. На дру­го­му мі­сці — вар­тість (17%), на тре­тьо­му — від­по­від­ність зо­ні ви­ро­щу­ва­н­ня (10%). Та­кі чин­ни­ки, як на­яв­ність від­пра­цьо­ва­них агро­те­хно­ло­гій, про­гра­ми ло­яль­но­сті від по­ста­чаль­ни­ків і по­ра­ди ко­лег, май­же не впли­ва­ють на ви­бір на­сі­н­ня агра­рі­я­ми. Са­ме ви­со­ка про­ду­ктив­ність зер­но­вих та олій­них у по­то­чних скла­дних еко­но­мі­чних умо­вах мо­же до­зво­ли­ти агра­рі­ям збіль­ши­ти при­бу­тко­вість ви­ро­бни­цтва.

За­га­лом ці­єї ве­сни на агра­рі­їв уко­тре че­кає скла­дна по­сів­на кам­па­нія з ве­ли­ки­ми об­ся­га­ми сів­би та тру­дно­ща­ми з фор­му­ва­н­ням ре­сур­сної ба­зи. Очі­ку­є­ться пев­на змі­на стру­кту­ри по­сі­вів, а основ­ні став­ки зро­бле­но на куль­ту­ри з най­біль­шим по­пи­том. На­сам­пе­ред іде­ться про фор­му­ва­н­ня ре­кор­дних по­сів­них площ під со­ня­шни­ком, і не ви­клю­ча­є­ться збіль­ше­н­ня площ під ячме­нем, яко­му пе­ре­ду­ва­ло ско­ро­че­н­ня по­сі­вів про­тя­гом 5 по­пе­ре­дніх се­зо­нів.

На по­ча­ток по­сів­ної кам­па­нії бу­де зро­зумі­ла оста­то­чна кар­ти­на з ози­ми­ми по­сі­ва­ми, що до­зво­лить сфор­му­ва­ти більш точні та де­та­лі­зо­ва­ні про­гно­зи. Свої ко­ри­гу­ва­н­ня, зви­чай­но ж, бу­дуть вно­си­ти по­го­дні умо­ви, але пер­спе­кти­ви до­ста­тньо опти­мі­сти­чні.

Стру­кту­ра по­сі­вів основ­них с.-г. куль­тур в Укра­ї­ні, млн га

Основ­ні куль­ту­ри для ярої сів­би 2016 р.*

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.