Зно­ву за­мкне­не ко­ло. Фі­нан­со­ве

AgroMarket - - У ЦЕНТРІ УВАГИ -

Те, що від­бу­ва­є­ться у фі­нан­со­вій си­сте­мі Укра­ї­ни, вже дав­но не під­да­є­ться жо­дній кри­ти­ці. Як ло­гі­чний на­слі­док, ма­є­мо то­таль­ний де­фі­цит. При­чо­му вже не на спо­жив­чих, а на фі­нан­со­вих рин­ках. Пи­та­н­ня «ко­му, чо­му і яким чи­ном це ви­гі­дно?» за­ли­ша­є­мо за ка­дром. На­то­мість роз­гля­не­мо ре­а­лії та пер­спе­кти­ви агро­ви­ро­бни­ків.

Ла­ри­са СТАРІКОВА, ко­ор­ди­на­тор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру Аграр­но­го со­ю­зу Укра­ї­ни

Ко­ро­тко­стро­ко­ві кре­ди­ти, мо­жли­во, ще по­де­ку­ди й ли­ша­ю­ться прийня­тни­ми для по­кри­т­тя тим­ча­со­во­го фі­нан­со­во­го де­фі­ци­ту. Про­те аж ні­як не для си­стем­ної ді­яль­но­сті. Бан­ки ви­тра­ча­ють тонн­ни па­пе­ру на «про­по­зи­ції» для сіль­госп­під­при­ємств, однак усе це «на ко­та ве­ли­ке, на со­ба­ку ма­ле» — аж ні­як не сто­су­є­ться ре­а­лій агро­бі­зне­су. Схо­же на де­таль­ну ін­стру­кцію: як, ко­ли і скіль­ки здер­ти гро­шей із по­зи­чаль­ни­ка. І чо­мусь аб­со­лю­тно безкарно.

В пи­та­н­нях за­без­пе­че­н­ня сільгоспвиробника ко­шта­ми до­сі чіль­не мі­сце по­сі­дає Аграр­ний фонд. Хо­ча

він і не є си­стем­ною фі­нан­со­вою уста­но­вою, хо­ча й від­со­тки тут за­ве­ли­кі, і умо­ви кре­ди­ту­ва­н­ня не ду­же прийня­тні, і кон­тра­кти че­рез ве­ли­ку си­лу мо­жна на­зва­ти фор­вар­дни­ми, але за від­су­тно­сті лі­пшої аль­тер­на­ти­ви по­ки що са­ме це й пра­цює. Втім, на тлі фі­нан­со­вих ка­та­клі­змів, спри­чи­не­них в го­спо­дар­ствах по­да­тко­ви­ми но­ва­ці­я­ми, у 2016 ро­ці й ця мо­жли­вість мо­же ви­яви­ти­ся не­ре­аль­ною.

Що ж до на­ро­щу­ва­н­ня акти­вів, то всі ми зна­є­мо, якою є си­ту­а­ція у сфе­рі дов­го­стро­ко­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня. Якщо ра­ні­ше вва­жа­ло­ся, що дов­гі тер­мі­ни кре­ди­ту­ва­н­ня не­прийня­тні з при­чи­ни за­галь­ної еко­но­мі­чної не­ста­біль­но­сті, то те­пер ви­яви­ло­ся, що на­віть по­мір­ні стро­ки кре­ди­ту­ва­н­ня зда­тні ко­ре- лю­ва­ти зі стро­ка­ми жи­т­тя вла­сне бан­ків… Тож про те­хно­ло­гі­чний роз­ви­ток, мо­дер­ні­за­цію акти­вів на тлі фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки Нац­бан­ку не йде­ться.

Лі­зинг. Остан­ні­ми ро­ка­ми схе­ми при­дба­н­ня сіль­гос­пте­хні­ки в лі­зинг про­по­ну­ва­ла чи не ко­жна ін­сти­ту­ція. З по­ста­чаль­ни­ка­ми те­хні­ки ве­ли­ся спіль­ні про­е­кти, а Бі­ло­русь вза­га­лі ком­пен­су­ва­ла сво­їм ви­ро­бни­кам бан­ків­ські від­со­тки. Зре­штою, по­ля­ми те­пер кур­сує чи­ма­ло су­пе­ра­гре­га­тів. Однак чи опти­маль­но сфор­мо­ва­ний парк сіль­гос­пте­хні­ки? Хі­ба що у хол­дин­гів. За від­су­тно­сті ко­о­пе­ра­ції в се­гмен­ті се­ре­дніх під­при­ємств, вкла­да­н­ня ко­штів у на­ро­щу­ва­н­ня те­хні­ки на­вряд чи бу­ло ефе­ктив­ним. І це ста­ло ще одним фа­ктом розба­лан­су­ва­н­ня обі­го­вих ко­штів під­при­ємств.

Фон­до­вий ри­нок. Згі­дно з чин­ним за­ко­но­дав­ством, за­лу­ча­ти ка­пі­тал на фон­до­во­му рин­ку мо­же будь-хто: ні по­ча­тко­ві ко­шти, ні осо­бли­ві ви­мо­ги тут не по­трі­бні. Хі­ба що «тро­хи гро­шей», аби за­ре­є­стру­ва­ти ви­пуск цін­них па­пе­рів. Зда­ва­ло­ся б, ось це і є карт-бланш на на­ціо­наль­ний еко­но­мі­чний роз­ви­ток. Та про­цес не йде… Вір­ні­ше, йде й у Вар­ша­ві, та в Лон­до­ні, зокре­ма й за уча­стю ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків, але не у нас. Не ви­ста­чає тіль­ки во­лі чи чо­гось іще?

Стра­ху­ва­н­ня. Не бу­ло б в нас стра­ху­ва­н­ня так са­мо, як й ін­ших се­гмен­тів фі­нан­со­во­го рин­ку, як­би не хро­ні­чні роз­мо­ви про стра­ху­ва­н­ня з дер­жав­ною під­трим­кою та ви­мо­га Аграр­но­го фон­ду що­до пе­ре­стра­ху­ва­н­ня ко­штів. До то­го ж ка­жуть, що МФК ро­зро­би­ла спе­ці­аль­ний ме­ха­нізм аграр­но­го стра­ху­ва­н­ня, й те­пер ним мо­жуть ско­ри­ста­ти­ся всі охо­чі ком­па­нії. Не­ма пи­тань: стра­ху­ва­н­ня — це ря­тів­не ко­ло в ра­зі втра­ти гро­шей че­рез усі­ля­кі не­га­ра­зди. Про­те де взя­ти ко­шти, щоб вла­сне за­стра­ху­ва­ти­ся? Зно­ву за­мкне­не ко­ло — отри­ма­ти ко­шти мо­жна ли­ше то­ді, ко­ли во­ни бу­ли вкла­де­ні. А що ро­би­ти, ко­ли ко­шти ви­ми­ває і ін­фля­ція, і по­да­тко­ві но­ва­ції, і гро­шей для всіх по­трі­бних вкла­день про­сто бра­кує?

Кре­ди­тні спіл­ки. Ка­жуть: не хо­че­те пла­ти­ти гро­ші «на сто­ро­ну»? — за­ли­шай­те їх у сво­є­му ко­лі, ство­рю­ю­чи кре­ди­тні спіл­ки. Осо­бли­во це сто­су­є­ться ма­ло­го фер­мер­ства. На­чеб­то й осо­бли­вих пе­ре­шкод для то­го не­має, але про­цес не йде. Чо­му? Бра­кує про­фе­сіо­на­лі­зму. А ще — зда­тно­сті до са­мо­ор­га­ні­за­ції. Бу­ли в нас спро­би ор­га­ні­зу­ва­ти і кооперативи, і спіл­ки, але зре­штою так ні­чо­го й не ви­йшло.

Основ­на те­за — про­фе­сіо­на­лізм. Сьо­го­дні хі­ба що лі­ни­вий не го­во­рить про те, що бан­кам по­трі­бно спе­ці­а­лі­зу­ва­ти­ся, спів­пра­цю­ва­ти з фа­хів­ця­ми, які зна­ють спе­ци­фі­ку сіль­сько­го го­спо­дар­ства. Так са­мо й ін­шим се­гмен­там фі­нан­со­во­го рин­ку. Як ко­лись гло­баль­ним спо­жив­чим де­фі­ци­том, сьо­го­дні фі­нан­со­ва си­сте­ма на­ма­га­є­ться ско­ри­ста­ти­ся трен­дом ви­пе­ре­джу­валь­но­го роз­ви­тку аграр­но­го се­кто­ра. То нев­же не зро­зумі­ло, що на ада­пта­цію до йо­го осо­бли­во­стей теж до­ве­де­ться вкла­да­ти бо­дай якісь ко­шти…

Не­хай там як, ни­ні чин­на фі­нан­со­ва си­сте­ма ар­ха­ї­чна, як і на­ціо­наль­на гро­шо­во-кре­ди­тна по­лі­ти­ка. Фі­нан­си вже від­спі­ва­ли ро­ман­си, ре­фор­ма­то­ри та­кож. А ми вко­тре че­ка­є­мо на по­яву професіоналів і по­зи­тив­ні зру­ше­н­ня…

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.