Плюс на мі­нус

AgroMarket - - ДЕТАЛІ Й ГОЛОВНЕ -

Ко­опе­ра­тив­ний рух має пер­спе­кти­ви в Укра­ї­ні. Втім, у нас він тіль­ки фор­мує вла­сну мо­дель роз­ви­тку.

Якщо про­ана­лі­зу­ва­ти за­кор­дон­ний до­свід, стає зро­зумі­ло, що укра­їн­ські ко­опе­ра­ти­ви ма­ти­муть де­що ін­ший ве­ктор роз­ви­тку. Так, на­при­клад, у США на час­тку так зва­них фер­мер­ських ко­опе­ра­ти­вів при­па­дає до 20% усі­єї екс­пор­то­ва­ної про­ду­кції. Що­прав­да, за­зви­чай це ве­ли­кі ком­па­нії. Тоб­то ре­аль­них об’єд­нань дрі­бних ви­ро­бни­ків, які ще й продають свою про­ду­кцію, ду­же ма­ло. Ін­ша ситуація у Єв­ро­пі, де успі­шно діє ком­па­нія Agrico, ко­трій вда­ло­ся згур­ту­ва­ти 17 000 рі­зних дрі­бних ко­опе­ра­ти­вів, або фер­мер­ських го­спо­дарств. Ви­бу­ду­вав­ши го­ри­зон­таль­ну мо­дель ке­ру­ва­н­ня, сіль­го­спви­ро­бни­ки гур­том за­ку­по­ву­ють на­сі­н­ня й ЗЗР, а зго­дом де­ле­гу­ють Agrico від­по­від­аль­ність продавати вро­жай, отри­му­ю­чи свою мар­жу. Є ще бра­зиль­ський і ар­ген­тин­ський до­свід, де ефе­ктив­на ко­о­пе­ра­ція ви­бу­до­ву­є­ться на вер­ти­каль­ній мо­де­лі ке­ру­ва­н­ня. Як ві­до­мо, в Ла­тин­ській Аме­ри­ці ді­ють два най­біль­ших сві­то­вих хол­дин­ги, що обро­бля­ють по­над міль­йон ге­кта­рів зем­лі. Однак по­ло­ви­ну цих угідь кон­тро­лю­ють дрі­бні фер­ме­ри. У 60-х ро­ках ХХ ст. бу­ла ство­ре­на асо­ці­а­ція, що об’єд­на­ла фер­ме­рів. Їхні осе­ред­ки фор­му­ю­ться за ре­гіо­наль­ною озна­кою (на кшталт обла­сно­го та ра­йон­но­го під­по­ряд­ку­ва­н­ня). В ко­жно­му та­ко­му об’єд­нан­ні є своя ра­да ди­ре­кто­рів, ко­жне має ра­дни­ка-кон­суль­тан­та (як за­лу­чи­ти гро­ші, як кра­ще продавати, що кра­ще ви­ро­щу­ва­ти). Як по­ка­зує до­свід, та­ка ко­о­пе­ра­ція не спо­ну­ка­ла ви­ро­бни­ків до роз­ви­тку: за­лу­ча­ли­ся ко­шти на ді­яль­ність, але ме­то­ди ве­де­н­ня бі­зне­су так і за­ли­ши­ли­ся на до­сить від­ста­ло­му або ар­ха­ї­чно­му рів­ні.

Вла­сне, і в Укра­ї­ні чи­ма­ло сіль­го­спви­ро­бни­ків до­сі го­спо­да­рю­ють, по­слу­го­ву­ю­чись кол­го­спною си­сте­мою ке­ру­ва­н­ня. Про­те, як на ме­не, ми мо­гли б бо­дай час­тко­во ско­ри­ста­ти­ся успі­шним єв­ро­пей­ським до­сві­дом, а ще за­по­зи­чи­ти ефе­ктив­ні еле­мен­ти ла­ти­но­а­ме­ри­кан­сько­го. При­найм­ні ло­каль­не гур­ту­ва­н­ня фер­ме­рів да­ло б їм змо­гу орі­єн­ту­ва­ти­ся у сво­їх те­хно­ло­гі­ях на спіль­ну сі­во­змі­ну й, крім то­го, ве­сти спіль­ну ді­яль­ність як юри­ди­чна осо­ба. Оче­ви­дний плюс: ефект мас­шта­бу, що дає мо­жли­вість отри­ма­ти кра­щу ціну на рин­ку. До то­го ж, ска­жі­мо, ЄБРР актив­но фі­нан­сує фер­ме­рів за умо­ви їх ро­бо­ти у від­по­від­но­му на­пря­мі протягом три­ва­ло­го пе­рі­о­ду та на сут­тє­вих об­ся­гах угідь. То­ді, зро­зумі­ло, ри­зи­ки мі­ні­мі­зу­ю­ться, а при­бу­тку мо­же ста­ти на всіх. Мі­нус ко­опе­ра­тив­ної ді­яль­но­сті — від­по­від­аль­ність за по­мил­ки. Ось, ска­жі­мо, 10 ком­па­ній у фер­мер­сько­му об’єд­нан­ні: 5 пра­цю­ють до­бре, а ще 5 — із рі­зних при­чин ма­ють не над­то вті­шні ре­зуль­та­ти (чи то да­ла­ся взна­ки по­го­да, чи по­ми­лив­ся агро­ном, чи, мо­жли­во, десь щось вкра­ли)… Не­хай там як, але, щоб роз­ра­ху­ва­ти­ся за кре­дит, ко­жен має отри­ма­ти, умов­но ка­жу­чи, в се­ре­дньо­му по 5 т з ге­кта­ра. На­ра­зі один отри­мав 1 т, ін­ший — 3. Від­по­від­но, від­да­ча по­зи­ки роз­тя­гну­ла­ся на біль­ший пе­рі­од, а на ті го­спо­дар­ства, що до­бре спра­цю­ва­ли, ля­гла ще біль­ша від­по­від­аль­ність. Як бу­ти у цьо­му ра­зі? Пе­ред­усім по­трі­бно чі­тко про­пи­са­ти ме­ха­нізм бо­дай на рів­ні ста­ту­тно­го до­ку­мен­та — яка від­по­від­аль­ність ко­жно­го з уча­сни­ків ко­опе­ра­ти­ву за тих чи ін­ших об­ста­вин. Ще один мі­нус, про який не­ча­сто зга­ду­ють, — ефект мас­шта­бу при­зво­дить до ско­ро­че­н­ня ро­бо­чих місць. І це, зві­сно, мо­же спри­чи­ни­ти со­ці­аль­не не­вдо­во­ле­н­ня та в ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві дасть не­га­тив­ний ефект. Про­те одно­зна­чний плюс — фер­мер­ські ко­опе­ра­ти­ви ма­ти­муть шир­ший ви­бір ква­лі­фі­ко­ва­них фа­хів­ців. За­лу­че­ним спе­ці­а­лі­стам, зро­зумі­ло, до­ве­де­ться пла­ти­ти ви­щу зар­пла­ту. Утім, не бу­де від­то­ку люд­сько­го ка­пі­та­лу, не до­ве­де­ться вкла­да­ти до­да­тко­ві ко­шти в пе­ре­ква­лі­фі­ка­цію не над­то до­свід­че­них ка­дрів.

Пі­сля то­го як на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні бу­ло ухва­ле­но ре­є­стра­цію сімейних фер­мер­ських го­спо­дарств, дрі­бні сіль­го­спви­ро­бни­ки ко­о­пе­ру­ва­ти­му­ться, і це на­вряд чи якась ду­же від­да­ле­на пер­спе­кти­ва. Ни­ні Укра­ї­на в по­шу­ку сво­єї вла­сної, на­ціо­наль­ної мо­де­лі цьо­го ру­ху. Чи вда­лим бу­де — ви­бір по­ка­же час. Однак уже ни­ні зро­зумі­ло, що в ко­о­пе­ра­ції є май­бу­тнє.

Сер­гій КУРБАТОВ, про­від­ний ме­не­джер із ко­мер­цій­ної стра­те­гії AgroGeneratiоn

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.