Мен­ше, але кра­ще?

AgroMarket - - ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА -

Пра­цю­ю­чи без фі­нан­со­вої дер­жав­ної під­трим­ки, ри­нок агро­стра­ху­ва­н­ня ско­ро­чу­є­ться. Хо­ча має не­аби­який по­тен­ці­ал для роз­ви­тку

Ві­тчи­зня­ний ри­нок агро­стра­ху­ва­н­ня протягом остан­ньо­го де­ся­ти­річ­чя де­мон­стру­вав тен­ден­цію до ско­ро­че­н­ня. Во­дно­час за­зна­ли сут­тє­вих змін умо­ви йо­го ді­яль­но­сті — як у за­ко­но­дав­стві так і в бі­зне­со­вій ді­яль­но­сті. Зві­сно, пев­ною мі­рою вда­ло­ся по­лі­пши­ти якість стра­ху­ва­н­ня та сти­му­лю­ва­ти йо­го роз­ви­ток. Ін­ше пи­та­н­ня — які пер­спе­кти­ви має цей ри­нок у май­бу­тньо­му…

Тен­ден­ції де­ся­ти­лі­т­тя

Про­ве­де­не про­е­ктом Мі­жна­ро­дної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції «Роз­ви­ток аграр­но­го се­кто­ра у Єв­ро­пі та Цен­траль­ній Азії» до­слі­дже­н­ня рин­ку агро­стра­ху­ва­н­ня в Укра­ї­ні у 2005–2015 рр. ви­яви­ло тен­ден­цію до ско­ро­че­н­ня всіх ре­аль­них по­ка­зни­ків стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ри­зи­ків. Пе­ред­усім — кіль­ко­сті укла­де­них до­го­во­рів стра­ху­ва­н­ня, об­ся­гу за­стра­хо­ва­них площ й об­ся­гу зі­бра­них пре­мій в до­ла­ро­во­му екві­ва­лен­ті.

В межах за­зна­че­но­го де­ся­ти­рі­чно­го пе­рі­о­ду від­бу­ва­ли­ся ко­ро­тко­стро­ко­ві ко­ли­ва­н­ня рин­ку — як ре­а­кція на пев­ні за­хо­ди дер­жав­ної по­лі­ти­ки, змі­ни в за­ко­но­дав­стві або змі­ни за­галь­ної еко­но­мі­чної си­ту­а­ції в кра­ї­ні. Зокре­ма, з 2005-го до 2008-го спо­сте­рі­га­ло­ся при­швид­ше­не зро­ста­н­ня рин­ку (рис. 1), оскіль­ки у ці ро­ки з дер­жав­но­го бю­дже­ту ви­ді­ля­ли­ся суб­си­дії на ком­пен­са­цію ча­сти­ни стра­хо­вої пре­мії. Об­сяг зі­бра­них стра­хо­вих пре­мій зріс у цей пе­рі­од у 12 ра­зів. Ко­ли у 2009-му ви­ді­ле­н­ня суб­си­дій бу­ло при­пи­не­не, від­бу­ло­ся різ­ке па­ді­н­ня рин­ку, зокре­ма, об­сяг зі­бра­них пре­мій ско­ро­тив­ся у 6 ра­зів.

У пе­рі­од з 2009-го до 2013 ро­ку па­ра­лель­но три­ва­ли два про­це­си: з одно­го бо­ку, ри­нок агро­стра­ху­ва­н­ня ада­пту­вав­ся до ро­бо­ти в умо­вах від­су­тно­сті дер­жав­ної фі­нан­со­вої до­по­мо­ги, з дру­го­го — три­вав по­шук си­стем­них за­хо­дів для ство­ре­н­ня опти­маль­них пра­вил гри на цьо­му рин­ку. У цей час бу­ло ухва­ле­но спе­ці­аль­ний за­кон з агро­стра­ху­ва­н­ня, який унор­мо­ву­вав осо­бли­во­сті стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції з дер­жав­ною під­трим­кою, бу­ла за­про­ва­дже­на спе­ці­аль­на лі­цен­зія на здій­сне­н­ня до­бро­віль­но­го стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ри­зи­ків, за­про­ва­дже­на про­гра­ма під­го­тов­ки та сер­ти­фі­ка­ції ава­рій­них ко­мі­са­рів для про­ве­де­н­ня ан­де­рай­тин­гу й оцін­ки зби­тку в агро­стра­ху­ван­ні. Бу­ло ство­ре­но й Аграр­ний стра­хо­вий

пул, що мав ви­ко­ну­ва­ти роль кон­со­лі­до­ва­но­го пред­став­ни­ка стра­хо­во­го се­кто­ра та спів­пра­цю­ва­ти з уря­дом що­до ви­ко­на­н­ня про­грам дер­жав­ної під­трим­ки агро­стра­ху­ва­н­ня.

У 2013-му на фо­ні за­галь­но­го еко­но­мі­чно­го спа­ду роз­по­чав­ся етап ско­ро­че­н­ня рин­ку агро­стра­ху­ва­н­ня, а йо­го ефе­ктив­ну си­сте­му на той час так і не бу­ло ство­ре­но. Роль дер­жав­но­го ком­по­нен­та в си­сте­мі ви­яви­ла­ся слаб­кою. До то­го ж Аграр­ний стра­хо­вий пул дис­кре­ди­ту­вав се­бе, ді­ю­чи в ін­те­ре­сах обме­же­но­го ко­ла уча­сни­ків рин­ку.

Пі­дби­ва­ю­чи під­сум­ки ро­ку

У 2015 ро­ці стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції здій­сню­ва­ли 12 стра­хо­вих ком­па­ній — це 26% за­галь­ної кіль­ко­сті тих, що отри­ма­ли лі­цен­зію на таку ді­яль­ність (табл. 1). Се­ре­дня рі­чна став­ка стра­хо­вої пре­мії то­рік ста­но­ви­ла 2%, зокре­ма 3,3% — за ри­зи­ка­ми пе­ре­зи­мів­лі та 1,7% — за ве­сня­но-лі­тні­ми ри­зи­ка­ми. Ве­ли­кий від­со­ток до­го­во­рів (75%) бу­ло укла­де­но на стра­ху­ва­н­ня ози­мих куль­тур від пов­ної за­ги­бе­лі на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі. Стра­ху­ва­ли пе­ре­ва­жно ози­му пше­ни­цю. На другому мі­сці — ози­мий рі­пак. На тре­тьо­му — со­ня­шник і ку­ку­ру­дза.

Рі­вень ви­плат у 2015 ро­ці ста­но­вив 12,9%, зокре­ма 37,5% — за до­го­во­ра­ми пе­ре­зи­мів­лі та 3,4% — за до­го­во­ра­ми на ве­сня­но-лі­тній пе­рі­од. За час­ткою здій­сне­них стра­хо­вих ви­плат сіль­гос­пкуль­ту­ри роз­та­шу­ва­ли­ся у по­ряд­ку, що від­по­від­ає їхній час­тці в за­галь­ній за­стра­хо­ва­ній пло­щи­ні.

Зна­чні об­ся­ги стра­ху­ва­н­ня у 2015 ро­ці при­па­да­ють на до­го­во­ри, укла­де­ні в рам­ках уча­сті стра­хо­вих ком­па­ній у дер­жав­них про­гра­мах фі­нан­су­ва­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­ків. Це про­гра­ми Аграр­но­го фон­ду та Дер­жав­ної про­до­воль­чо-зер­но­вої кор­по­ра­ції Укра­ї­ни (ДПЗКУ). За цими про­гра­ма­ми бу­ло укла­де­но 230 до­го­во­рів (або 23,9% від за- галь­ної кіль­ко­сті), за­стра­хо­ва­но 18% площ сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь, зі­бра­но 51,2% від усіх стра­хо­вих пре­мій та ви­пла­че­но 10,9% від за­галь­ної су­ми стра­хо­во­го від­шко­ду­ва­н­ня. Се­ре­дня став­ка пре­мії за до­го­во­ра­ми, укла­де­ни­ми в рам­ках дер­жав­них про­грам фі­нан­со­вої під­трим­ки, бу­ла ви­щою за се­ре­дню став­ку пре­мії за усі­ма до­го­во­ра­ми та скла­ла 3,8%, а рі­вень ви­плат – ниж­чим за від­по­від­ний по­ка­зник за усі­ма до­го­во­ра­ми та склав 3,5%

2016-й: став­ка пре­мії зро­стає

У пер­шо­му пів­річ­чі 2016 ро­ку стра­ху­ва­н­ня сіль­гос­пкуль­тур здій­сню­ва­ли 10 стра­хо­вих ком­па­ній, або 21% усіх ком­па­ній, що ма­ють від­по­від­ну лі­цен­зію (табл. 2). Се­ре­дня став­ка стра­хо­вої пре­мії за зи­мо­вий пе­рі­од ста­но­ви­ла 4,1%, що пе­ре­ви­щує став­ку пре­мії за ана­ло­гі­чний пе­рі­од по­пе­ре­дньо­го ро­ку. Най­біль­ше сіль­го­спви­ро­бни­ки стра­ху­ва­ли ози­му пше­ни­цю (час­тка ози­мої пше­ни­ці за по­ка­зни­ком за­стра­хо­ва­них площ і за по­ка­зни­ком зі­бра­них пре­мій пе­ре­ви­щує 90%). На другому мі­сці ози­мий рі­пак (6%). Ре­шта при­па­дає на ози­мі ячмінь і жи­то.

За про­гра­мою фі­нан­су­ва­н­ня сіль­го­спви­ро­бни­ків че­рез Аграр­ний фонд бу­ло укла­де­но 87 до­го­во­рів, що скла­дає 39,5% їх за­галь­ної кіль­ко­сті, та за­стра­хо­ва­но 34,7% сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь. Во­дно­час за цими до­го­во­ра­ми бу­ло зі­бра­но 62,4% стра­хо­вих пре­мій.

Від’єм­на ди­на­мі­ка — не ви­рок

Ци­фри свід­чать про те, що ри­нок агро­стра­ху­ва­н­ня в Укра­ї­ні по­віль­но ско­ро­чу­є­ться. Для кра­ї­ни з ве­ли­ким по­тен­ці­а­лом аграр­но­го се­кто­ра еко­но­мі­ки на­си­че­ність рин­ку агро­стра­ху­ва­н­ня стра­хо­ви­ми про­ду­кта­ми й об­ся­ги стра­ху­ва­н­ня сіль­сько­го­спо­дар­ських ри­зи­ків є, во­че­видь, не­до­ста­тні­ми. По­над 70% стра­хо­вих ком­па­ній, що отри­ма­ли лі­цен­зію на цей вид стра­ху­ва­н­ня, утри­му­ю­ться від ді­яль­но­сті в цьо­му на­пря­мі. Мо­ти­вом для укла­де­н­ня до­го­во­рів стра­ху­ва­н­ня зна­чною мі­рою за­ли­ша­є­ться отримання дер­жав­ної фі­нан­со­вої під­трим­ки за про­гра­ма­ми Аграр­но­го фон­ду та Дер­жа­ної про­до­воль­чо-зер­но­вої кор­по­ра­ції Укра­ї­ни. На­бір стра­хо­вих про­ду­ктів, яки­ми ко­ри­сту­є­ться ри­нок, не­ве­ли­кий. Це го­лов­ним чи­ном стра­ху­ва­н­ня ози­мих куль­тур (пе­ре­ва­жно ози­мої пше­ни­ці) від пов­ної за­ги­бе­лі на пе­рі­од пе­ре­зи­мів­лі. У ве­сня­но-лі­тній пе­рі­од ри­нок по­слу­го­ву­є­ться стра­хо­ви­ми про­ду­кта­ми, що по­кри­ва­ють не­ве­ли­кий пе­ре­лік ма­ло­ймо­вір­них ри­зи­ків — про це свід­чить низь­ка се­ре­дня став­ка стра­хо­вої пре­мії. На­то­мість не по­кри­ва­ю­ться де­я­кі ва­жли­ві (з по­зи­ції ви­ро­бни­ка) ри­зи­ки, зокре­ма, по­су­ха.

Про­те кар­ти­ну ско­ро­че­н­ня рин­ку, яку дає нам ста­ти­сти­ка, є сенс спри­йма­ти в шир­шо­му кон­текс­ті. Ри­нок агро­стра­ху­ва­н­ня в Укра­ї­ні пра­цює без фі­нан­со­вої під­трим­ки дер­жа­ви. У та­ких си­ту­а­ці­ях, як свід­чить до­свід роз­ви­не­них кра­їн, ця си­сте­ма фун­кціо­нує в мі­ні­маль­но­му об­ся­зі, зокре­ма, за­без­пе­чує стра­хо­вий за­хист від по­і­ме­но­ва­них ри­зи­ків (та­ких як град і во­гонь). Зва­жа­ю­чи на це, на­бір стра­хо­вих про­ду­ктів на ве­сня­но-лі­тній пе­рі­од ціл­ком прийня­тний для умов ді­яль­но­сті укра­їн­сько­го рин­ку. А йо­го по­то­чний стан, з огля­ду на скла­дну ма­кро­еко­но­мі­чну си­ту­а­цію, мо­жна вва­жа­ти при­ро­дною та ви­прав­да­ною кон­сер­ва­ці­єю зі збе­ре­же­н­ням по­тен­ці­а­лу роз­ви­тку. Стра­хо­ви­ки ро­зу­мі­ють цінність і зна­че­н­ня агро­стра­ху­ва­н­ня, яке визначається по­тен­ці­а­лом са­мо­го аграр­но­го се­кто­ра.

За­га­лом на рин­ку сфор­му­вав­ся кі­стяк із 6–7 стра­хо­вих ком­па­ній, що ста­біль­но пра­цю­ють уже протягом ба­га­тьох ро­ків. Во­ни ре­аль­но стра­ху­ють агро­бі­знес, утри­му­ють свою час­тку ри­зи­ків і ви­пла­чу­ють від­шко­ду­ва­н­ня. Зна­н­ня й те­хні­чні рі­ше­н­ня, яки­ми по­слу­го­ву­є­ться ри­нок, по­стій­но вдо­ско­на­лю­ю­ться.

Під­ви­щен­ню до­ві­ри до агро­стра­ху­ва­н­ня спри­я­ють до­бре під­го­тов­ле­ні й сер­ти­фі­ко­ва­ні ава­рій­ні ко­мі­са­ри. За­ко­но­дав­ча ба­за, хо­ча ще й не над­то до­ско­на­ла, про­те пе­ре­бу­ває на кон­тро­лі уря­дов­ців й уча­сни­ків рин­ку. От­же, не­зва­жа­ю­чи на від’єм­ну ди­на­мі­ку, ри­нок агро­стра­ху­ва­н­ня в Укра­ї­ні має не­аби­який по­тен­ці­ал для роз­ви­тку. Во­дно­час для ре­а­лі­за­ції цьо­го по­тен­ці­а­лу не­об­хі­дні си­стем­ні зу­си­л­ля дер­жа­ви, зокре­ма, вдо­ско­на­ле­н­ня ре­гу­лю­ва­н­ня та на­да­н­ня фі­нан­со­вої під­трим­ки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.