Ця про­блем­на при­ва­ти­за­ція

AgroMarket - - КОМПЕТЕНТНО -

Про­цес обі­ця­ють акти­ві­зу­ва­ти у черв­ні, ко­ли за ба­зою да­них Держ­ста­ту аграр­не мі­ні­стер­ство ви­зна­чить, скіль­ки ко­жен на­йма­ний пра­ців­ник отри­має зем­лі та май­на

Укра­ї­на – в очі­ку­ван­ні ре­зуль­та­тів ті­єї мас­шта­бної при­ва­ти­за­ції, яка бу­ла анон­со­ва­на Мі­нАПіП і Фон­дом дер­жмай­на що­до під­при­ємств агро­про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу. Як ві­до­мо, ще у трав­ні 2015-го уря­до­вою по­ста­но­вою №271 за­твер­дже­но пе­ре­лік об’єктів дер­жав­ної вла­сно­сті, що під­ля­га­ють при­ва­ти­за­ції, а та­кож тих, що пе­ред при­ва­ти­за­ці­єю тре­ба ви­клю­чи­ти з пе­ре­лі­ку об’єктів, які не під­ля­га­ють при­ва­ти­за­ції (за­га­лом 112 під­при­ємств, ко­ро­ткий опис яких мо­жна зна­йти на офі­цій­но­му сай­ті http://investinagro.in.ua/ua/). Утім, то­рік бу­ло роз­дер­жав­ле­но ли­ше два під­при­єм­ства. Ре­шта – у по­шу­ках го­спо­да­рів, які по­при всі «але» на­ва­жа­ться ри­зи­кну­ти. Що­най­мен­ше 26 об’єктів пла­ну­ють при­ва­ти­зу­ва­ти вже у дру­гій по­ло­ви­ні 2016-го…

«Щоб вов­ки бу­ли си­ті, а вів­ці ці­лі»

Роз­по­діл без­опла­тно пе­ре­да­но­го май­на (акцій) між пра­ців­ни­ка­ми здій­сню­є­ться від­по­від­но до тру­до­вої уча­сті за рі­ше­н­ням за­галь­них збо­рів (збо­рів упов­но­ва­же­них) (ст. 6 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про осо­бли­во­сті при­ва­ти­за­ції май­на в агро­про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі»).

Пра­во на піль­го­ве при­дба­н­ня акцій ма­ють пра­ців­ни­ки під­при­ємств (ор­га­ні­за­цій), май­но яких при­ва­ти­зу­є­ться, а та­кож при­рів­ня­ні до них осо­би — ко­ли­шні пра­ців­ни­ки та­ких під­при­ємств (ор­га­ні­за­цій), які ви­йшли на пен­сію, звіль­не­ні у зв’яз­ку зі ско­ро­че­н­ням шта­ту і не пра­цю­ють з мо­мен­ту звіль­не­н­ня в ін­ших суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня рі­зних форм вла­сно­сті, а та­кож осо­би, які ма­ють пра­во від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства по­вер­ну­ти­ся на по­пе­ре­днє мі­сце ро­бо­ти на за­зна­че­но­му під­при­єм­стві (ор­га­ні­за­ції), пра­ців­ни­ки, які втра­ти­ли пра­це­зда­тність у зв’яз­ку з тру­до­вим ка­лі­цтвом або про­фе­сій­ним за­хво­рю­ва­н­ням, пра­ців­ни­ки со­ці­аль­но-куль­тур­них та лі­ку­валь­но-оздо­ров­чих за­кла­дів, що при­ва­ти­зу­ю­ться у скла­ді під­при­ємств (ор­га­ні­за­цій), на ба­лан­сі яких во­ни пе­ре­бу­ва­ють.

І ось тут ви­ма­льо­ву­є­ться пер­ша про­бле­ма. Одні­єю з основ­них при­чин та­кої мас­шта­бної при­ва­ти­за­ції бу­ло те, що дер­жа­ва хо­ті­ла пе­ре­да­ти в при­ва­тні ру­ки біль­шість сво­їх зби­тко­вих під­при­ємств, а до то­го ж, мо­жли­во, трі­шки за­ро­би­ти. Так би мо­ви­ти, «щоб вов­ки бу­ли си­ті,

Або за­до­ро­го, або за­над­то скла­дно

Ще одна осо­бли­вість очі­ку­ва­но­го про­це­су — ор­га­ні­за­цій­но-пра­во­ва фор­ма го­спо­дар­ської стру­кту­ри, якій бу­де пе­ре­да­но при­ва­ти­зо­ва­не май­но від Фон­ду дер­жав­но­го май­на. Зокре­ма, За­кон Укра­ї­ни «Про осо­бли­во­сті при­ва­ти­за­ції май­на в агро­про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі» пе­ред­ба­чає дві фор­ми — акціо­нер­не то­ва­ри­ство та ко­ле­ктив­не сіль­сько­го­спо­дар­ське то­ва­ри­ство. Оби­дві, до ре­чі, до­сить скла­дні в утво­рен­ні, адмі­ні­стру­ван­ні та ді­яль­но­сті.

Одні­єю з основ­них ви­мог для ство­ре­н­ня акціо­нер­но­го то­ва­ри­ства є роз­мір ста­ту­тно­го (акціо­нер­но­го) ка­пі­та­лу. За­кон Укра­ї­ни «Про акціо­нер­ні то­ва­ри­ства» вста­нов­лює, що мі­ні­маль­ний роз­мір ста­ту­тно­го ка­пі­та­лу акціо­нер­но­го то­ва­ри­ства ста­но­вить 1250 мі­ні­маль­них за­ро­бі­тних плат, ви­хо­дя­чи зі став­ки мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти, що діє на мо­мент ство­ре­н­ня (ре­є­стра­ції) акціо­нер­но­го то­ва­ри­ства. Ста­ту­тний ка­пі­тал то­ва­ри­ства ви­зна­чає мі­ні­маль­ний роз­мір май­на то­ва­ри­ства, який га­ран­тує ін­те­ре­си йо­го кре­ди­то­рів. Сьо­го­дні це 1 722 500 (один міль­йон сім­сот двад­цять дві ти­ся­чі п’ятсот) гри­вень. Утім, го­лов­на йо­го про­бле­ма — скла­дність у прийнят­ті рі­шень, адмі­ні­стру­ван­ні та емі­сії акцій, а та­кож у під­го­тов­ці та роз­мі­щен­ні зві­тів. За­га­лом процедура утри­ма­н­ня акціо­нер­но­го то­ва­ри­ства є не­ви­прав­да­но до­ро­гою для біль­шо­сті аграр­них під­при­ємств. Тож най­імо­вір­ні­ша пер­спе­кти­ва — бан­крут­ство або ви­куп акцій ін­ши­ми під­при­єм­ства­ми, тоб­то не­ми­ну­ча втра­та май­на.

Май­но ко­ле­ктив­но­го сіль­сько­го­спо­дар­сько­го то­ва­ри­ства на­ле­жить йо­го чле­нам на пра­ві спіль­ної час­тко­вої вла­сно­сті. Суб’єктом пра­ва вла­сно­сті в під­при­єм­стві є під­при­єм­ство як юри­ди­чна осо­ба, а йо­го чле­ни — в ча­сти­ні май­на, яку во­ни одер­жу­ють при ви­хо­ді з під­при­єм­ства. Пра­во ко­ле­ктив­ної вла­сно­сті здій­сню­ють за­галь­ні збо­ри чле­нів під­при­єм­ства, збо­ри упов­но­ва­же­них або ство­ре­ний ни­ми ке­рів­ний ор­ган під­при­єм­ства, яко­му пе­ре­да­но окре­мі фун­кції з го­спо­дар­сько­го ке­ру­ва­н­ня ко­ле­ктив­ним май­ном. До ре­чі, най­біль­ше про­блем хо­ва­є­ться са­ме в осо­бли­во­стях прийня­т­тя рі­шень та ке­ру­ва­н­ня.

У нас в пра­кти­ці був при­клад, ко­ли КСП ма­ло 98 за­ре­є­стро­ва­них чле­нів, а по фа­кту ця юри­ди­чна осо­ба роз­по­ря­джа­лась май­ном та зем­лею май­же 270 осіб, пра­ва яких жо­дним чи­ном не бу­ли за­крі­пле­ні ста­ту­том КСП. Біль­ше то­го, про­бле­ми та­кож існу­ють і з пра­вом вла­сно­сті на май­но яким роз­по­ря­джа­є­ться КСП: так, па­йо­вик змо­же отри­ма­ти йо­го у вла­сність ли­ше в ра­зі ви­хо­ду та ви­ді­ле­н­ня йо­му в на­ту­рі йо­го час­тки (паю). Всі ці про­це­си з ча­сом тіль­ки ускла­дню­ю­ться. Осо­бли­во ко­ли член КСП по­ми­рає, а пай (час­тку) хо­чуть отри­ма­ти спад­ко­єм­ці. В та­ко­му ра­зі біль­шість справ до­хо­дить до су­ду.

А та зем­ля дій­сно ва­ша?

Ще одна про­бле­ма, яка по­ста­ла при ре­а­лі­за­ції чер­го­вої, а мо­жли­во, й остан­ньої хви­лі при­ва­ти­за­ції дер­жав­но­го май­на — це отримання зем­лі. Ми зі­ткну­ли­ся з ці­єю про­бле­мою, ко­ли пра­во на зем­лю держ­під­при­єм­ства, що при­ва­ти­зу­ва­ло­ся, оформ­ле­но не бу­ло. Тоб­то був від­су­тній до­ку­мент, який би вка­зу­вав на на­яв­ність зем­лі в під­при­єм­ства. Та­ким до­ку­мен­том міг бу­ти акт по­стій­но­го ко­ри­сту­ван- ня, про­те в си­лу рі­зних при­чин (чи то від­су­тно­сті фі­нан­су­ва­н­ня, чи то від­су­тно­сті во­лі ке­рів­ни­цтва) та­кий акт вза­га­лі не ви­го­тов­ля­ли. Йо­го від­су­тність на­да­лі ста­ла ва­го­мою пе­ре­по­ною в отри­ман­ні пра­ва на зем­лю па­йо­ви­ка­ми цьо­го під­при­єм­ства.

Ана­ло­гі­чна пра­кти­ка що­до від­су­тно­сті до­ку­мен­тів на зем­лю за­сто­со­ву­є­ться і сьо­го­дні, що під­твер­джу­є­ться ін­фор­ма­ці­єю із сай­ту http://investinagro.in.ua/ua/, де у біль­шо­сті під­при­ємств від­су­тні до­ку­мен­ти на зем­лю, а пра­во на зем­лю під­твер­джу­є­ться ли­ше ста­ти­сти­чни­ми да­ни­ми (до­від­ка фор­ма — 6-ЗЕМ, яка ска­со­ва­на з 01.01.2016 р.).

Що дає на­яв­ність акту по­стій­но­го ко­ри­сту­ва­н­ня? Від­по­від­но до стат­ті 25 Зе­мель­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, при при­ва­ти­за­ції зе­мель дер­жав­них і ко­му­наль­них сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, уста­нов та ор­га­ні­за­цій зе­мель­ні ді­лян­ки пе­ре­да­ю­ться пра­ців­ни­кам цих під­при­ємств, уста­нов та ор­га­ні­за­цій, пра­ців­ни­кам дер­жав­них та ко­му­наль­них за­кла­дів осві­ти, куль­ту­ри, охо­ро­ни здо­ров’я, роз­та­шо­ва­них на те­ри­то­рії від­по­від­ної ра­ди, а та­кож пен­сіо­не­рам з їх чи­сла з ви­зна­че­н­ням ко­жно­му з них зе­мель­ної час­тки (паю). Пло­ща зе­мель, що пе­ре­да­ю­ться у при­ва­тну вла­сність, ста­но­вить рі­зни­цю між за­галь­ною пло­щею зе­мель, що пе­ре­бу­ва­ли у по­стій­но­му ко­ри­сту­ван­ні сіль­сько­го­спо­дар­ських під­при­ємств, уста­нов та ор­га­ні­за­цій, і пло­щею зе­мель, які за­ли­ша­ю­ться у дер­жав­ній чи ко­му­наль­ній вла­сно­сті (лі­со­го­спо­дар­сько­го при­зна­че­н­ня, во­дний фонд, ре­зерв­ний фонд).

Тоб­то актом по­стій­но­го ко­ри­сту­ва­н­ня під­твер­джу­є­ться пло­ща зе­мель, яка бу­ла в ко­ри­сту­ван­ні у під­при­єм­ства. То­му від­су­тність та­ко­го акта або будь-яко­го ін­шо­го до­ку­мен­та, який би під­твер­джу­вав за­галь­ну пло­щу зе­мель під­при­єм­ства, в май­бу­тньо­му при­зве­де до то­го, що ор­га­ни Дер­жгео­ка­да­стру змо­жуть від­мо­ви­ти у на­дан­ні до­зво­лу на роз­роб­ку про­е­кту зем­ле­устрою що­до при­ва­ти­за­ції зе­мель в тих роз­мі­рах, які обро­бля­ю­ться під­при­єм­ством.

*** Зга­да­ні про­бле­ми та осо­бли­во­сті є ли­ше не­зна­чною ча­сти­ною пи­тань, які за­зви­чай ви­ни­ка­ють під час при­ва­ти­за­ції під­при­єм­ства. На­ра­зі дер­жа­ва не має від­по­від­ей на опи­са­ні ви­ще про­бле­ми та не ви­ро­би­ла єди­но­го під­хо­ду до їх розв’яза­н­ня. Ба біль­ше: ко­ли йде­ться про роз­дер­жав­ле­н­ня ве­ли­ких та зна­чних об’єктів, офіційно за­лу­чає сто­рон­ніх спе­ці­а­лі­стів. На­то­мість ця скла­дна процедура по­тре­бує за­лу­че­н­ня усіх її уча­сни­ків, зокре­ма, під­при­єм­ства та йо­го пра­ців­ни­ків.

Ві­та­лій ЯНКОВИЧ, стар­ший юрист МЮК АLEXANDROV&PARTNERS

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.